: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=
дата надходження 01.01.1970
дата закладки 26.02.2014
Шипит с России
Древний змей-
-Не думай,убивай.
Мужчин и женщин,и детей
За правду распинай-
Жалоби день.Убиті діти.
Жінки.Чоловіки.
Вони не мали що ділити,
Ділили крик душі.
Просили,плакали,молили.
Не бийте,ми ж свої.
Не помогли їм ті вмовляння,
Для влади ми чужі.
Бо що для них людскії сльози?
Крик серця,що вмира.
-Підняли голови,злидота?
Чекає вас тюрьма-
О,горе,горе.Що робити?
Як дітям нашим з ними жити?
Так страшно.Брат іде на брата
І бачить в ньому свого ката.
А дощ іде.Сліди змиває.
Свічками небо все палає.
Життя забрали у людини.
Упали хмари на коліна.
Жалоби день.Убиті діти.
Жінки,чоловіки.
Пілат,водою кров не змити-
Прокляття на віки .
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=480677
дата надходження 20.02.2014
дата закладки 20.02.2014
Смотрю на веточку рябины-
Рисунок осени в глазах.
Янтарных ягод ожерелье-
Подарок зрелости в руках.
И вижу счастья переливы
В твоих осенних я глазах.
И слышу осени мотивы
В твоих мечтах,в твоих словах.
Сердец горячие порывы
Забыты.Некого винить.
Метели желтых листьев в сердце.
Мы привыкаем с ними жить.
За свежестью и блеском молний,
За запахом цветов весны,
Что сохранились в нашем сердце
Мы привыкаем не грустить.
Багрянцем убранные рощи.
Тумана нити вдалеке.
Запомним осени мы очи,
Навечно сохраним в душе.
Не нужен нам уже черёмух
Сиянья белизны наряд.
Не нужен громкий хохот грома,
Его мы стали забывать.
Мы привыкаем понемногу
К ветрам холодным и дождям.
И желтых листьев хороводы
Кружатся-падают к ногам.
У осени берём уроки
Как годы жизни не считать.
Забыть тревоги и заботы,
Как зиму снежную встречать.
Придут морозы и метели
И превратится в лёд душа.
Уснёт рябина в белой шали
И в ожерелье с янтаря.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=477374
дата надходження 05.02.2014
дата закладки 05.02.2014
Неужель отзвучала та скрипка
У родительских милых ворот
И дорога от дома – ошибка?
Ведь не знать жизни всей наперёд…
Сад грустит,… повторится ли сказка
В этих осени чистых слезах?
Всё рисуют нам детские краски,
Что лишь взвесить на сердца, весах…
Отцвели на окошке герани
И глаза, что роднее их нет.
Всё так быстро, так мало, так рано…
Возвращается в детство билет…
22.01.2014г.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=474285
дата надходження 22.01.2014
дата закладки 28.01.2014
За помилки приходиться платити
І з болем в серці далі треба жити.
І пізно вже-нічого не змінити.
Я з каяттям навчилася дружити.
Ці помилки гадюками обвили
І душать так,що аж кістки тріщать.
І сил немає вирватись з обіймів,
Вони не випускають із лещат.
Так глибоко кусають,
Смокчуть кров із рани.
І в снах спокою не дають тобі.
Біжиш від них,спішиш, тікаєш,
Прокинувся-живуть в тобі вони.
На вільну тему твір життя писала
І мріяла злетіти до зірок.
Учителю,не став мені оцінку.
Зробила в творі я багато помилок.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=469645
дата надходження 01.01.2014
дата закладки 21.01.2014
Ми ще зустрінемось з тобою…
В яких світах?
У шибку битимусь до тебе,
Мов дикий Птах.
Та марно битимусь в вікно,
Зламаю крила.
Бо кров отрутою тече
По твоїх жилах.
Тоді я Променем впаду
Тобі на плечі.
Та не зігріти вже тебе,
Бо скоро вечір.
То, може, Стежкою встелюсь
Тобі під ноги.
Засиплю Порохом земним
Твої дороги.
Та розтопити серця лід
Мені не сила,
Сильніш отрута у крові –
По твоїх жилах.
Ти порох витреш з своїх ніг,
Увесь… до решти...
А я – піщинка лиш одна
На твоїх мештах...
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=470533
дата надходження 05.01.2014
дата закладки 05.01.2014