Беги от себя ,беги,
Не стой у текущей реки.
Разорвав пополам береги,
В ней утонет душа.Беги!
Беги от людей,беги.
Не касайся чужой руки,
Не бросайся в объятия тех,
Кому нужен дешевый утех.
Береги сердца,береги!
И от фальши, от лжи сбеги.
Что б обиды в душе не тая,
Убеги,где другая земля!
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=461396
дата надходження 19.11.2013
дата закладки 19.11.2013
Марки букинистического магазина.
Книги букинистического магазина.
Смотрит как на сокровища тётя Зина
на марки и книги. Жаль, кошелька резина
не подобна автобусу, чтоб переполнить недра.
Не прочитает женщина эта о жизни Федра.
Голову вертит она, как географ глобус.
Денег хватит на то, чтобы сесть в автобус!
Дома географ муж поднимает тонус,
заливая сухим вином ротовую полость.
Не даром, географ! Когда она спросит: «где
денег нашёл ты?», ответит «в Караганде!»
Юная девушка в грудь повторившей блузе
и повторяющей снова, подобна Музе.
С ней болтает о нобелевском французе
до тошноты, разрубивший гордиев узел
одинаковой смены дней, после уроков, взоров
ради горячих, поддавший весьма географ.
Лучше марки букинистического магазина
подольше разглядывай бедная тётя Зина,
не собирайся в путь, пусть для тебя не зримой
останется правда о том, что любовь с резиной
уже зародилась. Трагедия да интриги
подаются бесплатно, как мысли о новой книге.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=461448
дата надходження 19.11.2013
дата закладки 19.11.2013
Зрада. Знаєте, не рада, що пригріла гада.
(А чи гадюку?)
Хоч би за руку, а то ні – за серце…
Кілогерци, мегагерци виплакала спазмів.
З яких ти пазлів? До купи не зібрати,
утомилася грати у ігри, де не кицьки-мишки, а тигри…
The end. Титри.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=460369
дата надходження 13.11.2013
дата закладки 14.11.2013
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=
дата надходження 01.01.1970
дата закладки 14.11.2013
Чайна ложка крупнолистових задумів
з перемолотими думками.
Склянка кип’яченого характеру.
Шматочок кислих жовтих невдач.
Разом із шоколадним батончиком гарного настрою.
Моє життя схоже на чай.
Без цукру. Без тебе.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=294257
дата надходження 19.11.2011
дата закладки 14.11.2013
Отныне я ничуть не сожалею,
Что я не в модных из сафьяна сапогах:
Иные есть... Они мечту лелеют
О двух здоровых, собственных
Ногах.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=460063
дата надходження 12.11.2013
дата закладки 12.11.2013
Осінній жовтий лист
Колише теплий вітер.
Він знає: все на світі
Закінчиться колись.
Осінній мокрий лист
Літає просто неба.
Та небу він не треба -
І лист летить униз.
Він пролітає міст,
Людей він оминає,
Та сили вже не має
Осінній рваний лист.
Він падає униз,
Його двірник згрібає.
Вже вітер не чіпає
Осінній мертвий лист.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=220675
дата надходження 07.11.2010
дата закладки 12.11.2013
Справжні діаманти і в багнюці
Будуть сяяти - і бруд їх не торкнеться.
Дай піднятись до небес пилюці -
Пилом і на землю повернЕться.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=389741
дата надходження 04.01.2013
дата закладки 12.11.2013
о, не торкайся імені мого́ –
тим!
ротом…
облізла і облущилась коро́стя-во
фініфть
і позолота…
і обнажились пі́дступів основи,
як гріш
на блюді…
…на доказ навзає́мної Любові –
Учитель
ноги вмив
Іуді
пудо́ві ро́ги не важкі волові:
усяк звикає
до своєї ноші…
Іуда ноги мити підставляє,
а на умі –
про гроші…
…Він знов своєї за вечерею завів:
Небесне Царство,
Світло і Свобода…
Іуда їв,
бо їсти захотів,
Іуда слухав
упіву́ха
і терпів:
а на умі –
з Каїфою
угода
шматочок хліба, де́щиця вина:
ковтнув і вийшов,
прихопив
скарбницю:
цієї ночі
буде не до сна…
цієї ночі
все
і окошиться…
Учитель знав…
Він наперед все знав:
тієї ночі
й спати не лягав….
Він бачив наперед,
що далі буде:
на вимитих Учителем ногах
пове́рнеться
Іуда.
вернувсь.
не сам.
у товаристві вояків:
кишеня
одстовбурчилась
од срібнякі́в…
а на умі – здійснилася пора!
таких жада́них
тетра-драхмо-жнив…
Іуда
цілуватися любив…
як це огидно
виглядало збоку:
Учитель
ледь помітно осміхнувсь
і нахилив для поцілунку що́ку…
…хоч на ногах – без бруду:
вже, що замислив,
те чини, Іудо…
(…а він так тішився
таємним розрахунком…)
Іуда цілуватися любив:
слизько́го рота
руркою стулив –
поліз
із поцілунком
(в примружених очицях –
радість зла:
оце Тобі – Любов твоя небесна!..
подивимося,
як то Ти воскреснеш…)
Учитель знав,
Він наперед все знав,
та ноги вмив,
і цілування те приймав…
переборов спокусу -
сахнутись!
як зміїного укусу…
цілуй, Іудо,
видавай на муки…
цілуйте ж!
пра-іудині –
пра-внуки…
у вашім
дріб`язковім
тетра-драхмо-бруді –
на тридцять срібняків
моліться!
та тільки знайте,
як Іуда,
не вдавіться…
17.09.2012
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=364814
дата надходження 17.09.2012
дата закладки 10.11.2013
Куди ти йдеш? Куди я йду, не знаю.
А що несеш? Несу себе по Світу.
В руках тримаю душу не сповиту,
Яку вже майже і не відчуваю.
То як живеш? Живу собі нівроку.
А робиш що? Гукаю по під хмари
І п’ю гіркі пОлинові узвари,
Чекаючи призначеного строку.
А мрії, як? Пливуть самі собою.
Невже не мав? Ні, мав, але не бачив.
Вони пішли до іншого, на вдачу.
Одразу всі, пішли собі юрбою.
А сам же ж як? Отак і жебракую.
А маєш що? Не маю навіть слова.
Колись зоря співала світанкова,
Але вже вік, як і її не чую.
Тож що тепер? Напевно вже нічого.
Куди підеш? Туди, куди не кличуть.
Бо соромно і певно, що не личить
Таким, як жив з’являтися до Бога
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=435293
дата надходження 04.07.2013
дата закладки 10.11.2013
[b]Моя Норвегия у меня внутри © Виктория Климакова [/b]
мы за неделю третий раз распаковываем чемоданы,
позавчера нам синоптики обещали гран-при.
твоя мама рассадовано прошипит: "наркоманы",
а папа потом застанет целующимися на диване,
тебе наверняка доставать предков покажется мало.
но ты знаешь, что моя Норвегия у меня внутри.
нам скоро надоест быть правильными и полезными.
случайно потеряется ключ от входной двери
твоя мама от злости побледнеет болезненно
а папа закроет глаза. это шалость, естественно.
в пятый раз просматривая камеры с улиц Дрездена,
мы не спим. в пять утра выключаются фонари.
меня скоро отправят отсюда на учебу в Гарвард.
ты ведь никогда не оставишь наши январи?
твоя мама облегченно вздохнет. но знаешь? нахрен!
так твой папа советовал. я сошлю все в Тартар.
по поучениях жить - он мой любимый автор.
пора уж определиться, с кем мне по пути.
я сегодня ходила по магазинам за подарками
хоть рождество не люблю. но его любишь ты.
твоя мама снова ворчала. словно ворона старая каркала
а папа в обе щеки расцеловывал, чтоб не плакала.
и сыпал мне в чашку с чаем по три ложки сахара.
ничего не дари мне. лишь любовь. до слепоты.
случайно нашла в твоих бумагах ценники с ювелирки
я одену на вечер то самое платье, где снегири.
твоя мама будет натянуто улыбаться. как с картинки
а папа ухмыльнется, уткнется взглядом в ботинки.
ты долго будешь мяться, говорить тихо с запинкой:
"выйдешь за меня? мы ведь вместе и так года три"
ты никогда не поймешь моего отрицательного ответа
но ты не хотел бы подобного. сам посмотри:
чтоб я - как твоя мама. с каким-то вечным секретом.
и чтоб ты - как твой папа - любишь хорошо отобедать.
а потом станешь увозить семью в Турцию на лето.
но я выбираю Норвегию. мою. ту, что внутри.
... я верну тебе, честно, следующей весной билеты.
знаешь, не обижайся. и, да, это...
если сможешь... прости? (07-08.11.2013)
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=459324
дата надходження 08.11.2013
дата закладки 08.11.2013
* * *
Пронырливым ветрам
Дают пространство щели,
И их пройдя насквозь,
С унылой фистулой,
Ветра прильнут к углам
И, словно по пещере,
Пройдутся вкривь и вкось
Нещадною метлой.
И выметет метла
Из сорных складок дома
Травинки и песок,
Что внёс через балкон;
Засохшие тела
Каких-то насекомых
И… скомканный листок,
А в нём – твой телефон.
Я подниму клочок
Замызганный и хрупкий,
Его зажму в руке
(Он и велик, и мал).
Что я скажу, о чём,
Когда поднимут трубку?
Что в этом мне звонке?
Я слишком опоздал.
Зачем он мне сейчас?
Его истёрли годы.
У сердца нет петель,
Чтоб распахнуть опять.
…Пройдёт какой-то час,
Утихнет непогода.
Я разберу постель
И рано лягу спать.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=459234
дата надходження 08.11.2013
дата закладки 08.11.2013
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=
дата надходження 01.01.1970
дата закладки 05.11.2013
одним біда – ві́д ума,
іншим біда – бе́з ума:
людина завжди прагне то́го,
чого́ у неї нема…
а я, роздавши усе,
а найменшенькому - надію,
блаженно всміхаюся і радію:
більше за тимчасовий не́жить –
у цьому світі
ніщо мені не належить…
03.11.2013
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=458240
дата надходження 03.11.2013
дата закладки 03.11.2013
Невоспетый бардами
Спит "Качалов мост"*.
Лоск берёзки-барыни -
Ахнет редкий гость.
Выплывет над церковью
Колокольный звон.
Тронет мизансценою
Бабушкин поклон.
Не уйдёт, помолится.
Серебро-пробор.
Обернётся в молодость,
Где цвела любовь.
Улочкой купеческой
Август голосист.
Опоздал на встречу с ней,
Помнишь, гимназист?
*"Качалов мост" - один из мостов в Тобольске.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=458078
дата надходження 02.11.2013
дата закладки 02.11.2013