Я коньяк умножила на виски,
а потом на "Мэри-мордой-в кровь".
Уходила молча - по-английски,
мука, что по паспорту -"Любовь"
драматично комкая платочек.
(Нервничал горячий пистолет).
Было мало слов, но много - точек.
Безнадежно близился рассвет.
И уже - увы - предельно ясно
умереть хотелось, не уснуть.
Был у той Любви поддельный паспорт
и не мной целованная грудь.
So... Когда Любовь хлебнула виски,
процедив "Пойду...Прости...Дела."
Я рассвет умножила на выстрел
и, под стол сползая, умерла.
А часок спустя, почистив зубы,
вымыв пол, бутылки, стол, паркет,
синие накрасив красным губы,
нацепив пальто-чулки-берет,
всем вокруг угодную беспечность,
провалилась в день, как в белый мел...
В жернова убогих человечьих
странных, никому не нужных дел.
И шагая бодро, улыбаясь,
сквозь толпу таких же мертвецов,
так напрасно - видимо - старалась
позабыть? Запомнить ли? Прощаясь
той предавшей
преданной
лицо...
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=649281
дата надходження 06.03.2016
дата закладки 01.01.2017
Ні подиху, ні вітру, ані грому.
Був день жарким,як лава. Дім мовчав.
Ти так давно втекла із цього дому,
що дім тебе тепер не впізнавав.
Звикав.
Вдивлявся в Тебе знічено й тривожно
(...а втім,налив,як гостеві,вина...)
І шепотіли стіни заворожено:
- Невже ВОНА?
Невже - ОТА, що марила світами
вершинами, дорогами, людьми,
двобоями - як Дон Кіхот млинами -
якій такі тісненькі БУли - ми?
І плямкали старечими губами,
і дихали стречими грудьми
пригадуючи те "не повернуся!"
й з картону крила... До зірок-лети!
Лиш Батько із портрета посміхнувся:
- Нарешті - ТИ...
.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=599601
дата надходження 14.08.2015
дата закладки 10.11.2015
Що ж...
Ось атрибути Літа Моєї Печалі:
ніч за вікном. І кружка з холодним чаєм.
Повна відсутність "вхідних". Острови. І липи.
Здрастуй. Ну здрастуй, Печалі Моєї Літо.
Де
кількість трикрапок росте аномально швидко.
Втім, як і кількість словес - мабуть зайвих. Чітко -
лінія вуст, вже торкнутись яких - не сміти.
Здрастуй. Ну здрастуй, Печалі Моєї Літо.
Бо...
Це незворотньо - закінчення Всіх Історій.
Тихо в мій сон на прощання вповзає - море...
Море цілує - і сіль вже з цих вуст не змити.
Здрастуй. Ну здрастуй, Печалі Моєї Літо
( Тихо сказати " не йди "
і затим -
відпустити )
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=589881
дата надходження 26.06.2015
дата закладки 10.11.2015
Це мереживо тіней на білих полотнах стіни,
на причалах колін,що прибоєм цілунків умиті...
Тут птахами стають безнадій затонулі човни
і зникають на дні відголоски вини... І війни...
Де на мить... Аж на мить... Лиш на мить
зупиняється - Літо...
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=588550
дата надходження 20.06.2015
дата закладки 10.11.2015
А хочеться - про серйозне,
і - щоб неодмінно - вічне.
Щоб знаком таким - окличним!
Стрілою, як Робін - в ціль.
Голодному щоб - амброзія.
Гіпнозом - для істеричних.
Для надто вже драматичних -
рятунком від божевіль.
Слова розпирають мозок,
вдягають вінки і тоги,
Зазубрюють монологи
між піній, руїн і туй.
Як раптом печальним зором
таким патетичним, строгим,
спіткнешся, немов об ногу,
об слово простеньке "Х..Й"
що хтось написав на стінці,
порепаного будинку...
І силою впливу стінка
вражає , як постріл, враз.
Бо ВІрші - то клей і мило.
ТРИ ж БУКВИ вмістить зуміли
катарсис, мімезис, відчай,
агонію і екстаз.
І сняться тобі до ранку
білил непочата банка.
Світанок. Туман. Серпанки.
І довга якась стіна....
Де блазень з лицем трагічним
малює на стінці вічне,
по справжньому драматичне:
Пішло... та ПІШЛО ВСЕ НА
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=583631
дата надходження 26.05.2015
дата закладки 10.11.2015
- НУ ЗДРАСТУЙ!
(не те, щоб - лист...
Не смуток, не ніч, не кава...
Не заєць, не хитрий лис...
Не пара. Не не-цікаво.
Не холодно. І не так
критично, щоб аж - не спати)
-ТУТ - ВЕЧІР!
(окличний знак...
Не впасти, бо й - не літати)
- НУ ЯК ТИ?
(не те, щоб не
моглося тебе забути)
- ПРИВІТ!
(не згуби мене,
повітря, що - не ковтнути)
- ВСЕ ДОБРЕ!
(не сум, не біль...
Лиш відстані, що - між нами,
пульсують у глибині
як Ти не мене - ЇЇ -
торкаєшся десь
губами)
P.S. Приходь.
Хоч - снами...
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=569024
дата надходження 24.03.2015
дата закладки 10.11.2015
...Десь на Сьомому Небі
Господь запивав валер"янку...
Сонце мовчки скотилося в темряву,
сльози - у чай...
Хтось - давився омаром,
Хтось - криком в підбитому танку...
Хтось тихенько співав "Алілуя",
а Хтось відчайдушно - "Стріляй!"
Хтось так солодко хляпав
медами... Хтось кров"ю вмивався...
Хтось ефектно жбурляв
срібняками новітніх Голгоф...
І Господь уві сні шепотів: "...я - награвся!
....награвся..."
і нервово намацував кнопку
із надписом "Off"...
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=532340
дата надходження 25.10.2014
дата закладки 30.11.2014
...я Тобі - і вірю,і - не вірю...
...я у Тебе - вірую... І - ні...
Осінь рудолапим хижим звіром
причаїлась тихо у мені...
І поволі ПАзурі встромляє
в серце,як в гуМОвий теплий м"яч...
Хоч вуста шепочуть "Я кохаю!",
а мені все чується "Пробач..."
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=527442
дата надходження 02.10.2014
дата закладки 30.11.2014
Ніч - синій ЧОвен,що пливе поволі
по руслах вулиць - в Океани Трав...
В човні Туман,мов Старець Сивочолий,
мені молитву пошепки читав...
І ті слова - Нечутні і Незримі-
котились жовто яблуком - в сади...
Брели по серцю босо пілігримами,
зарошені лишаючи сліди...
і Світ завмер... вірШІв німіли рими,
сивіли передчасно спориші,
бо плакав ХТОСЬ - маленький і покинутий,
в дорослій асфальтованій душі...
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=524634
дата надходження 20.09.2014
дата закладки 30.11.2014
...ще календар нам літа не відміряв,
не одяГАли багряНИць дуБИ -
Пташиний люд збирається у вирій...
Передчуття осінньої журби...
Себе переконати я стараюсь -
не-скоро Осінь... Ще не-скоро,ні...
Та сниться травам їхня тиха старість...
Грибам - дощі... А Ти... А Ти - мені.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=523826
дата надходження 16.09.2014
дата закладки 30.11.2014
Відпусти цього Птаха - тобі його не приручити,
хоч впіймала за лапку і - пестиш сріблясте крило.
Ти це знаєш сама і на картах дарма ворожити...
Він не з тих. Він - не той, що зуміє ПРИРУЧЕНИМ жити,
і кого зможе втримати шибки буденної скло.
Відпусти і - пробач. Таким сняться відчинені вікна,
за якими вібрують шторми і гойдається вись...
Він - із тих, хто до теплої клітки ніколи не звикне.
Відпусти. Хоч і сонце за ним - як за обрієм - зникне!
ТИ ж - повір - САМЕ ТА, до якої - верНЕться... Колись.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=519118
дата надходження 23.08.2014
дата закладки 18.11.2014
...тонуть в легкім шардоне
марципанові губи...
Тане морозиво -
біла вершина Монблан...
Сонце - веселий п"яничка
з обличчям,як бубен,
з дозволу МОго ,- з розгону! -
пірнає в стакан...
...Вип"єм Цей День-
в ньому стільки
Гарячого Літа!
Юна бджола вже
танцює хмільний
пасодобль...
...крутится в серці
забута колись Ріо-Ріта ...
...котиться Сонце
під білі дахи
парасоль
в літнім кафе,
де завмерла,
чекаючи,злива:
ніжність не-сказаних
слів ще - на відстані вій...
...вСУпереч сотням розлук
я - шалено красива!
ВСУпереч тисячам війн -
Ти вернешся - ЖИВИЙ!
...я зупиняю секунди
зусиллями волі -
жовта бджола завмирає
в повітрі на мить...
Ким би не став ТИ -
дарунком
чи вироком долі, -
День Цей - я знаю!-
від куль Тебе ТАМ
захистить...
День Цей із присмаком
губ -марципанове
Літо...
День - карамелька,
малиновий Вічності смак,
де на пів-світу лунає
в мені - РІО-РІТА...
ТИ -поверНЕшся! Бо я ТЕБЕ...
я ТЕБЕ... ТАК...
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=511944
дата надходження 17.07.2014
дата закладки 18.11.2014
...дрімали на кухні
старі табуретки,
давився слізьМИ
недокручений кран...
Тремтіла від страху
забута Котлета,
бо повз до тарілки
Рудий Таракан.
Лежав без свідомості
зв"язаний Янгол
між мрій,незворотньо
роздавлених вщерть:
тут ВІДЧАЙ у карти
програв на світанні
безжальній красуні
із бейджиком СМЕРТЬ
І сонячний Ранок-
веселий,рум"яний!-
влетів крізь кватирку
в"юнким вітерцем,
де тихо гойдалась
на шворочці панна
з уже нетутешнім
блакитним лицем...
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=502068
дата надходження 29.05.2014
дата закладки 18.11.2014
Давай я розкажу
Тобі про жінок:
Мускатна шкіра
Із вишневим присмаком,
Вологі кінчики пальців,
Повітря, яке приходить
Із присмерком,
Важчає дивлячись
Їм у вічі,
Вони дихають ледве
Чутно,
Але вдвічі
Частіше
Притискаючись до
Ключичних ямок.
Вони видихають
Вже навіть не кисень,
Але ледь вловиму,
Безбарвну жагу,
Яку відчуваєш на
Відстані.
У кімнаті теплішає
Навіть якщо це січень.
Вони вивертають
Твою сорочку,
Вони залишають
В тобі сліди,
Наче на прибережному
Піску,
Вони бентежать тебе
Ще змалку,
Вони схожі на блакитно-
Весняну росу,
Такі ж солодкі їхні
Вуста,
Такі ж прозорі їхні
Зіниці.
Він ніколи тебе
Не залишить
Запах житнього
Їх волосся.
Жінки, вони
Схожі на тишу,
І одночасно
На багатоголосся.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=491426
дата надходження 09.04.2014
дата закладки 25.05.2014
...На травах бринять струнно
світань золоті роси...
...А Небо - таке юне!
А трави - іще босі...
...в отавах,де спить Літо,
загублені ним заБАвки:
бджолині міста - з квітів,
червоні плащі - маків...
...І чує крізь сон Літо,
як в Небі росте - Сонях...
В церКОвцях суцвіть світло
джмелята у дзвін дзвонять...
...про день,що зросте квіткою...
...про Світ,де війна - спомин...
...про душі усіх вбитих,
яким не прийти - з ВОєн...
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=500968
дата надходження 24.05.2014
дата закладки 25.05.2014
... once more ( так сталось )
Куди ти пливеш, божевільний сумний корабель?
У діри крізь дно запливають медузи і риби.
Хоч кволо шепочуть вітрила: "До кращих земель!"
втікають щурі,прихопивши водиці і хліба...
У шапочці блазня стрибає паяц-капітан,
смішним "Ку-ку-РІК " імітуючи рик леопарда.
А п'яна команда, наливши текіли в стакан,
азартно меДАльками грається в... шахи і нарди!
В той час, коли з палуб стікає не МИРО,а КРОВ,
і лізуть по ЩОглах із кожної шпарки - мокриці,
зневіра гвалтує підстрелену вкотре любов,
а в кожному мозку - вже Каїн чи Авель гніздиться...
Зникає у безвісті СВІТЛИХ ГЕРОЇВ парад,
що в темряві ночі згоріли дотла - МАЯКАМИ!
Засліплений Брут... Тобі й досі ввижається "БРАТ"?
На РАБСЬКИХ галерах МАЙБУТНЄ гримить кандалами!
Куди ти пливеш?
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=497696
дата надходження 08.05.2014
дата закладки 14.05.2014
Забери мене - в сині гори...
Укради - в золоте Літо...
Хай розгойдує світ - море...
Крізь каміння ростуть - квіти...
Вже - не-праведну,ще - не-грішну,
вже - не-вільну,ще - не-підвладну,
обмани мене - так ніжно!
...хай повірю на МИТЬ : правда
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=497437
дата надходження 07.05.2014
дата закладки 14.05.2014
...нас проковтнуть міражі,як ВЕЛИКІ РИБИ-
що продаються в рядах,де - Морепродукти:
сни Затонулих Човнів... уламочки Атлантиди...
і плавники Русалок - як сухофрукти.
...нас проковтне Печаль,як ВЕЛИКА РИБА.
( десь в Потойбіччі - РИБАЛКА вже ладить сіті...)
Хто ми з тобою - дві крихітні кульки хліба...
Хто ми?... живі хробачки,на гачок надіті...
...на долі секунди взаємним теплом зігріті
Клює!
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=496167
дата надходження 01.05.2014
дата закладки 14.05.2014
Ти -Той,хто не став моїм Морем.
Ти - Той,хто Пустелею став.
...тремтять мiражами прозорими
не-зведенi нами мiста...
Пiску - не напитись водицею,
слiдам - захлинутись пiском...
Я - Та,що не стала Криницею
в пустелi...А в морi - Човном.
I свiт на припонi - стриножений.
У серцi - годинника стук.
...а все ж - роз"єднати не можемо
колись переплетених рук...
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=491941
дата надходження 12.04.2014
дата закладки 17.04.2014
У тихий ліс прийду, немов на прощу-
я наробила (вкотре!) помиЛОк...
Серед дерев блукатиму - непрощена,
тягнутимусь очима до зірок.
Бо ще дзвенять в печальнім піднебессі
такі бездумно кинуті слова...
Чия вина, що, мабуть, не воскресне
весни цієї стоптана трава?
Моя вина? І - що тепер робити?
Моя вина... Її - не відречусь.
Щоб сили дав тобі цю ніч прожити
деревам... Небу... Господу молюсь...
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=488478
дата надходження 27.03.2014
дата закладки 17.04.2014
Я хотів би тебе зустрічати,
Ластівко,
Я хотів би тебе щоночі
З тишею,
Між твоїм безтурботним
Студентським графіком,
Дослухатися як нерівно
Дихаєш.
Я хотів би тебе ще більше,
Ртутною,
Я хотів би тебе торкатись
Пальцями,
Будь в мені голою,
Будь роззутою,
Прокидайся в купе
На станціях.
Я хотів би тебе щораз
Сильніше,
Щораз – то швидше,
Знесилено,
Ніжно.
Давай я тобі почитаю
Вірші,
Доки ти прибираєш
Ліжко.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=489463
дата надходження 31.03.2014
дата закладки 03.04.2014
Я буду збирати тебе
По складам, по складам,
По частинками, по маркам,
Конвертам, блокнотам, листівкам,
І коли всю зберу -
То нікому нізащо ніколи
Більше тебе не віддам,
Моя доленосна, моя піднебесна,
Моя надчутлива зірко.
Я буду гріти тебе
У руках, у руках,
У долонях, в обіймах,
У тілі, у серці, у грудях,
І коли відігрію тебе,
І розтануть сніги,
І поповняться сині моря,
Я триматиму тебе міцно,
Закриватиму на ніч вікна,
Я ніколи тебе не загублю.
Я буду чекати тебе
Роками, роками,
На станціях, коліях,
Касах, вагонах, метро,
І коли дочекаюсь,
Коли віднайду,
Станеться щось між світами,
Сонячне, ніжне, дитяче,
І сніжне,
Чого раніш не було.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=489673
дата надходження 01.04.2014
дата закладки 03.04.2014
...вибухнуло Небо феєрверком-
наковталась подиву душа...
День згубився краденим цукерком
в споминах,як в зелах спориша...
Білим сном про синє-синє Літо,
Смутком - у отавах мокрих вій.
Я для тебе - Сонцем,що - не світить,
Ти для мене - Птахом,що -не мій...
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=485650
дата надходження 14.03.2014
дата закладки 16.03.2014
Контурною картою твого тіла
Безіменно повторюю
Свій маршрут:
Плечі-материки
І океани-крила,
Зупиняй мої кораблі
Хвилею своїх рук.
По вітру-волоссі
Незмінний мій
Азимут досі,
Компас мій вторить
Стрілкою:
- Зупинись.
Губи твої
Із присмаком наче
Осінь,
Дощі мої
У блакиті твоїх зіниць.
Що для мене готує
Ця суша-шкіра,
Що ховають
Пустелі твоїх
Долонь,
Чому не пускаєш
У серце
Цього маленького
Тіла,
Від кого просиш
Мене триматися
Трохи
Осторонь.
Дарма, дівчинко,
Зайве, зле,
Істина – наче Бог,
Завжди іде по воді.
А з нею самотність
Пливе у човні
Ченцем,
Проти течії
Навесні.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=485071
дата надходження 11.03.2014
дата закладки 16.03.2014
Травнева нiч дiвчиськом божевiльним
блукає мiстом з квiткою в руцi.
А теплий вiтер - крадькома, свавiльно -
рахує їй веснянки на щоцi.
Десь плачуть пiд гiтару менестрелi,
десь кличуть Щастя на дахах коти.
Ще крутяться у парку каруселi.
I пiшки б до Зiрок на небо йти!
Це все - насправдi? Я вже не вгадаю...
Чарує Нiч, як молоде вино!
- НIЧОГО ТАМ ПО МIСТУ НЕ БЛУКАЄ!
- ЗАПИЙ ПIГУЛКУ! I ЗАКРИЙ ВIКНО!
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=484250
дата надходження 08.03.2014
дата закладки 11.03.2014
...Лялькар умiлий iз тонкими пальцями,
що вiшав менi Сонце - на моТУзку,
у скринi - повно ЛЯльок...Всi - окрайцями
своїх сердець солодку грають музику...
...шукають в Тебе мiсця...там - пiд ребрами...
Змагаються за рим цукровi терцiї...
Та,мабуть,краще - босою у небо,
нiж бути тiльки Лялькою - в колекцiї...
Сумую ж чом Паяциком замрiяним?
Латаю крила...Пришиваю гудзики...
(...Я завтра вирушаю пiд вiтрилами,
хоч до зап"ясть прив"язанi - моТУзки :) )
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=484247
дата надходження 08.03.2014
дата закладки 11.03.2014
Я обіймаю її за талію,
Але з такою щирістю,
Як обіймають маму,
Вперше ми з нею
Зустрілись у Талліні
І всі наші особисті баталії,
Які інстинктивно виникають
У парі,
Де кожен звертає
На себе увагу,
Переросли у взаємну
Спрагу
За відчуттям
Один одного обабіч
Своєї руки.
Я хочу завжди її
Берегти
Від усіх
Революцій і мук,
Особистісних переживань,
І коли нас застане
Грудень,
Я цілуватиму її
Палко в губи,
Я укриватиму її пледом,
Я грітиму у долонях
Чай.
А щодо моїх
Страждань?
Хіба це все володіє
Змістом,
Коли ми створені
Як артисти
У якомусь дешевому
Водевілі.
Головне, що я люблю
Її щиро,
І вона мені справді
Вірить.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=484084
дата надходження 07.03.2014
дата закладки 11.03.2014
Як ти живеш із ним,
Моя
Нерозділена радість,
Він любить тебе
Хоча б в половину
Мого?
Обіймає тебе,
Говорить з тобою
Про старість,
Укриває тебе
Уночі,
Цілує тебе в
Чоло?
Чи він справді
З тих вже
Дорослих
Чоловіків,
З яким тобі
Впевненно,
Крихітко,
З яким тобі
Терпко?
Ти міняєш
Йому бинти
Після його
Прагматичних
Боїв,
Відмолюєш всі
Гріхи,
Навідуючись
До церкви.
Це, дивно,
По правді так,
Жити минулим,
Шукати його
На дні,
Обриваючи
Час,
Наливати по
Вінця
Тиші,
Боятись повернення
Як солдати
На передовій,
І кохати,
Як тільки кохають
Колишні.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=483100
дата надходження 02.03.2014
дата закладки 05.03.2014
Люлi,мiй сину...Люлi...
вже не болить тобi куля,
i душа твоя -так далеко.
як в небi -
лелека...
Баю,мiй сину...Баю..
востаннє тебе люляю...
Тiло юначе,бiле...
Що чорна рука - не пожалiла-
на курок натисНУла i...
Сонце моє -
убила.
Люлi,мiй сину...Люлi...
Змовкли для нас зозулi...
Стали сухими - Верби,
чорними -сльози,
бiлими - коси...
НаЗАвжди прострiленим -
небо...
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=481494
дата надходження 24.02.2014
дата закладки 24.02.2014
Бо зустрiч буЛА - вибух
(i марним - мiй план втечi...)
Збентежений вдих-видих
Впокореного Смерчу...
Здалася в полон варта,
де руки твої стали
вiд райських ворiт раптом
Украденими Ключами...
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=481475
дата надходження 23.02.2014
дата закладки 24.02.2014
Мені сняться порожні міста -
покинуті...білі...
Їм сонце цілує пошерхлі долоні,
безмовні вуста,
а ноги - лоскочуть хвилі.
Сюди не приходить світанок,
не править ніч.
Тут сонце -завжди в зеніті.
Між Стертих Історій,
загублених знаків, забутих облич
блукає вітер.
І пісок, наче бог, проникає
у кожний храм,
у кожну щілину вже тисячу
тисяч років.
І спокута моя - опинятись
щоночі - там
і чекати ТОГО-ХТО-НІКОЛИ-НЕ-
З"ЯВИТЬСЯ кроків...
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=481060
дата надходження 22.02.2014
дата закладки 24.02.2014
Як буде-так буде,
цілуй мої губи
і вже ні про що не питай!
Везе нас безхмарних,
безкарних, безумних
зелений Весняний Трамвай!
Долоні - в долоні,
у сонця в полоні
прошу - ні про що не питай!
У луках весняних,
заквітчаних снами,
зупинка із назвою "рай"...
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=479634
дата надходження 15.02.2014
дата закладки 17.02.2014
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=
дата надходження 01.01.1970
дата закладки 14.02.2014
Я - паперовий кораблик між двох філіжанок кави,
Зліплена наспіх насмішка над оригамі.
З мене почнеться флотилія.
Двоє торкнуться руками.
Міст із серветок простягнеться поміж ними.
Десь уночі, за зачиненими дверима,
Будуть в'язатися вірші морськими вузлами,
Будуть кораблики думки снувати морями рими.
Я - нісенітниця, слова злетіла пташка,
Дошка, якою ще не ходили шашки,
Лишена на столі недопита чашка.
Двоє не втерплять, посваряться через дрібницю,
Будуть миритися, дутись, кусатись і знову миритись:
Люди бувають колючі.
З ними буває важко.
Їм допоможе час, трохи кави і дрібка кориці,
Поки кораблики хмар пропливатимуть їхнім містом.
Люди бувають злі, а бувають зеленоокі.
Кораблебудування звужує світ до серветки у вправних пальцях,
Щоб у вечірніх хвилях колись ненароком
Хтось мимохіть у чомусь комусь зізнався.
Станеться саме те, що повинно статись:
Дні йтимуть далі, мов череда фрегатів,
Будуть морськими стежками вірші вишиватись,
Плистимуть чайки-чаїнки поодинокі...
Двоє, можливо, помчать туди, де синьо й глибоко,
Чи розпливуться по гаванях з плином часу,
Але сьогодні в них є кораблик.
І двійко чашок.
І це вже не зможе нікому, крім них, дістатись.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=479161
дата надходження 13.02.2014
дата закладки 14.02.2014
...звiр велетенський
у сiтях трамвайних колiй
сонно вовтузить брукiвку
холодних площ...
Марнi слова з пiдозрiлим
присмаком солi.
Мокре обличчя.Невтiшний
весняний дощ.
Стерплi снiги.Загрузають
думки й пiдбори.
Мертвий мобiльний,де тиша-
тупим ножем.
Рiдними...рiдними...рiдними
БУли вчора.
Нинi - чужими...чужими..
невже...невже?
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=478125
дата надходження 08.02.2014
дата закладки 12.02.2014
Парадокс невимовної
Ніжності
До її надто
Теплих рук,
До її солодких
Вуст,
І таких надто
Вірних
Очей,
Полягав
У бажанні
Вірити
Усім дотикам,
Що як звук,
Наливали
У мене згубу,
І торкалися до
Плечей.
І розводили
Кисті-крила,
Зашивали
На серці
Рани,
Пізня
Осінь
Себе
Зносила,
Як прострочені
Телеграми,
Як дефолтні
Купюри-гроші,
Як знецінені
Мідні
Персні,
Нагріваються
Тротуари
Дощові
І гранітно
Черстві.
І холодні
Перони,
Як вічність,
І сталеві
Кокарди
Часу,
Що знаходяться
Межиріччям
Між моїм
І твоїм
Парнасом,
Зійдуться
Одначе
Весною,
І залишаться
Сонцем
Грітись,
Ми
Завжди
Були лиш
Двоє,
Ми лише
Не могли
Зустрітись.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=478631
дата надходження 10.02.2014
дата закладки 12.02.2014
Весна була холодною,
світились ліхтарі.
Був сон вночі захований
від мене до зорі.
Весілля сіроокому
судила ворожба.
З вікна моГО високого
світилася журба.
І я всіма дорогами
обходила твій дім,
щоб руку не побачити
із перстнем золотим...
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=477990
дата надходження 08.02.2014
дата закладки 11.02.2014
А на душе, как на осеннем пляже –
Холодный ветер да клочки газет.
Ни радости, и ни печали нет.
И даже память о былом, как раньше,
Не ворошит костер ушедших лет.
Чем обьяснить всевластье пустоты?
Ведь за окном – события и люди,
Там любят, улыбаются и шутят,
Там каждому положен фронт и тыл,
А я один, как витязь на распутье.
Наверно, просто ликовать устал,
И потому – холодный серый пепел…
И есть ли сила, и в каком вертепе,
Чтоб воскресила чувства и уста
И приказала – ты изгоем не был!
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=476538
дата надходження 02.02.2014
дата закладки 02.02.2014
Мы трудности сносили
Стойко.
Да видно не было
Харизмы.
И всесоюзная помойка
Осталась от социализма –
Обломки молотов с серпами.
Предупреждения
Минздрава.
Воспоминания о БАМе.
Неактуальный лозунг –
«СЛАВА».
Мы вместе больше полувека
Сражались,
Строили
и пели,
Но Новый мир для Человека
Построить, так и не успели.
Нам смачную сложили
Дулю.
И посмеявшись до икоты
Глумясь,
раздели
и разули
И выставили
в идиоты.
Нас поимели, как хотели
И вывернули наизнанку,
А на крючок –
Высокой цели
Одели новую приманку.
Вцепившись в братскую чуприну
Мы глупо спорили и бились
И на призыв
«за Украину»
Как дети малые купились.
Все враз ослепли и оглохли
И стали
«незалежным сбродом»
А что б от голоду не сдохнуть
Мы жрали байки про свободу.
Конечно
Неньку
мы любили
Ведь мы хорошие ребята.
Вот только веру в нас
Убили
С расчетом,
Напрочь
без возврата.
И как у славного Шевченко –
«мы кто, славяне иль монголы?»
Народ наш,
вовсе не никчемный,
Толпой ущербной был и голой.
Ведь вот судьба – такая сука
По кругу столько лет водила,
А власть не чистая на руку
Все туже гайки нам винтила.
И…
кажется, уже не светит.
И прячешь рожки,
как улитка.
И вечная надежда – дети
Твоя
последняя попытка…
И встретит старость в тесной келье
В одеждах ветхости и праха.
Синдромом плотского похмелья
В грехе уныния и страха.
Или…
в обители покоя.
Приспав измученную совесть.
Великодушною рукою
Допишет
жизненную повесть.
И уместится повесть эта
Вверху могилы
в три наката.
В одной строке:
Родился – где то… и упокоился – тогда то…
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=460329
дата надходження 13.11.2013
дата закладки 29.01.2014
Стікає терпіння по вутлій краплині
У сріберну чашу прогірклого часу.
Молю тебе, Господи, прісно і нині -
Отям мій народ від прокльонів і гасел.
Дай мудрість і волю добро сотворити,
У голови наші прозріння святого.
Бо доки ще буде ненависть ділити
Єдину Вкраїну на свого й чужого?
У відповідь день закошлатів сердито:
« Не того, небоже, в Всевишнього просиш,
Іще перелоги не сіяні житом,
А ти вже виходиш збирати покоси.
Ще тільки на обрії зірка іскриться.
Немає у гідності Заходу й Сходу,
У герці зчепилися: правда і ницість,
Нікчемна покірність – і гордість народу.
Тож кращого завтра прохаймо у Бога,
В майбутнього чомусь ціна зависока.
Не нове, та істинне – всяка дорога
Завжди починається з першого кроку.»
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=475376
дата надходження 27.01.2014
дата закладки 29.01.2014
«Та годі вже лякати те небо майже хворе»
(Гійом Аполлінер)
Продаються опудала –
Бездушевні фанатики
На городах і площах виставлені
Теоретично – щоб залякувати,
Практично – для показухи.
Продаються опудала –
З травою та соломою
Замість теплого тіла,
З баняками порожніми
Замість голів і свідомості,
З палицями замість рук,
З дрантям замість одягу.
Купуйте собі, диктатори!
Замість народу вам пасує
Саме такими правити,
Саме такими командувати,
Саме серед таких
Себе людьми почувати.
Подаруйте кожному з них
Автомата –
Легко ж їм буде в живих стріляти,
На вітрі бляшанками дзвенькати,
Неіснуючих ворон відлякувати,
На полі, де навіть будяки
І ті не ростуть…
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=473072
дата надходження 17.01.2014
дата закладки 24.01.2014
Кожна колиска – каравела
Кожна дитина – Колюмб.
Вирушають океаном часу
У невідомість життя
Не знаючи, що Америка
Давно вже відкрита.
Кожна іграшка – компас,
Кожна дитяча пісенька – вітрило.
Всі ми мандрівники,
Всіх нас кидають хвилі
Змушуючи ставати рибалками,
Закидати сіті у прозорі дні
Ловити химерну здобич
У якої замість луски хвилини,
А замість зябер книжки.
Кожна хата – то острів,
Де Робінзон будує
Свою тимчасову хижку
Мріючи про повернення.
Кожна смерть – відпочинок
Чи то маленький порт
Де ми напиваємось
У брудній таверні
Перед наступним плаванням…
(Малюнок з мережі)
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=363995
дата надходження 14.09.2012
дата закладки 22.01.2014
...свiтанок з перебитими ногами
скривавленi вдягає ордени...
...i шкiриться залiзними зубами
примара братовбивчої вiйни!
О Свiтлий Мiй! Далекий i...незнаний...
Дай мужностi ...у кого там - сини...
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=473878
дата надходження 20.01.2014
дата закладки 21.01.2014
...пане Коньяк,Вашi очi -такi печальнi!
Пане Стакан,Ваше серце - таке крихке!
Панi Помилка,Ви нинi - така "фатальна",
наче на шлунок порожнiй - вiдро саке...
Ви-нi при чому? У Панi -надiйнi свiдки?
В станi афекту стрiлялась Якась Любов?
...вже водогоном спiшать амазонськi рибки
точно зачувши,що римою буде -кров...
Точно зачувши - червону...густу...гарячу...
З присмаком кави i недо-цiлованих губ...
Тiльки - ой,леле! -вже мiсяць -яка невдача!
в нашiм районi - замiна iржавих труб...
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=472617
дата надходження 15.01.2014
дата закладки 15.01.2014
...мене спiймали на "гарячому"-
я стригла ножицями крила...
В мое безсоння передбачене
вони "вкладатись" не хотiли...
...вони пiд сукню -не вмiщалися,
червоний колiр їм не личив...
А люстро вперше вiдмовлялося
менi показувать обличчя...
...i дощ тулився переляканий
до шиб тривожно i трагiчно...
I сипав,сипав з неба знаками -
то запитальним,то -окличним...
...а в головi крутилась пiсенька
про синiй,синiй,синiй iнiй...
А на килИМ,де - серце трiснуте,
срiблястi падали пiр"Iни...
...ховались сутiнки пiд масками,
порожнi билися кеЛIшки...
...холодний дощ куйовдив зачiску,
мої намацуючи рiжки...
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=470586
дата надходження 06.01.2014
дата закладки 08.01.2014
Семейный быт наш, как кроссворд:
Я – вечно в вертикали,
А ты, «уставший от забот»,
Всегда – в горизонтали!
Мой пост – у вечного огня,
А твой – на кнопке пульта!
Моя задача – исполнять,
Твоя сложнее – думать!
Построен зАмок не один
В твоих прожектах смелых!
Всегда ты ДЕЛО ГОВОРИЛ,
А лучше – если б ДЕЛАЛ!
Но саночки возить всю жизнь
Никто не нанимался…
Однажды я скажу «катись»
Любителю кататься!
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=340329
дата надходження 28.05.2012
дата закладки 27.12.2013
...я довго дражнила Ведмедя,
Ведмідь був,на диво,терплячий!
Я серце мастила медом
і клала на стіл "необачно"...
...в цій грі все булО не-ясно:
ніхто - ні програв,ні виграв...
нарешті терпець урвався...і
Ведмідь моє серце - викрав,
хоч...
хоч в тім -не було ПОТРЕБИ:
моє серце йому - забАвка...
...та надто вже пахло медом,
та надто вже стало "жарко"...
...поміж лісу,що в небо пнеться,
у Ведмежих чужих палатах
моє серце уперто б*ється-
заважає Ведмедю спати.
...поміж стін,намистин,фотелів,
у рожевих моїх кімнатах
хвора Тиша сидить на стелі,
поздававши у брухт гармати...
(...і мені заважає спати...)
Передчасне відлуння грому
у порожнім моїм осерді.
...не чекайте мене додому -
я іду полювать Ведмедя...
*...із записника,знайденого за 2000км від
найближчого житла у непролазних хащах
потойбічного Лісу.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=468128
дата надходження 24.12.2013
дата закладки 26.12.2013
Позовіть до себе на горіхи,
що ростуть у вашому саду,
я розраду принесу і втіху
від щоденних наболілих дум.
Запросіть самітника на каву
щоб для серця почитав вірші,
атмосферу - світлу і ласкаву
в спогаді поета залишіть.
Бо у цьому щирім спілкуванні
не присутній щонайменший гріх.
Отака мозаїка єднання:
і вірші, і кава, і горіх.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=460641
дата надходження 15.11.2013
дата закладки 17.12.2013
Концентрацiя цукру в "любовних сиропах" стае небезпечною:
позлипалися кнопки i дротики клавiатур...
Монiтори стiкають густими медами приречено,
Надто часто вчуваються ноти фальшивих пiсень
i запах фальшивих купюр...
Я КАТКОМ СВОЇМ "РУЛЮ"
I ЛЮБЛЮ,ЛЮБЛЮ,ЛЮБЛЮ!
В МЕНЕ "ЧУВСТВА" НАДЗВИЧАЙНI
( ХТО НЕ ВIРИТЬ - ЗАДАВЛЮ!)
ТАК ЛЮБОВ СВОЮ КОХАЮ,
АЖ САЧКОМ ЇЇ ЛОВЛЮ!
ЯК ПIЙМАЮ - В РОТ ЗАПХАЮ
I В БЕЗПАМ"ЯТСТВI ЖУЮ!
НЯМ-НЯМ-НЯМ I ХРЮ-ХРЮ-ХРЮ
ЦЬОМ-ЦЬОМ-ЦЬОМ I I LOVE YOU!
KISS YOU!
MISS YOU!
ЧПОК TO YOU!
ОСЬ ЯКI МОI МОМЕНТИ !
ЧУЛИ ВСI? АПЛОДИСМЕНТИ?!!
...Я нiкому не заздрю,моя заздрicть -чортяка приручена.
Я не бог,не суддя,та не маю вагань i на мить,
що ВЕЛИКА ВЗАЕМНА ЛЮБОВ - то ТИША-НА-ДВОХ не-ОЗВУЧЕНА,
вона просто тримае за руку
i навряд чи у натовпi площ- iстерично кричить..
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=465416
дата надходження 11.12.2013
дата закладки 12.12.2013
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=
дата надходження 01.01.1970
дата закладки 07.12.2013
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=
дата надходження 01.01.1970
дата закладки 07.12.2013
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=
дата надходження 01.01.1970
дата закладки 07.12.2013
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=
дата надходження 01.01.1970
дата закладки 07.12.2013
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=
дата надходження 01.01.1970
дата закладки 07.12.2013
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=
дата надходження 01.01.1970
дата закладки 07.12.2013
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=
дата надходження 01.01.1970
дата закладки 07.12.2013
Шикуйтеся,мої
примарні Генерали...
Кидайте уцілілі
гарматки й прапорці.
Закінчилась війна.
І ми війну - програли.
Вже дощ тече безкарно
по мокрому лиці.
Гіркий поразок ром.
Налийте,Капітани...
Відпустимо у море
діряві Кораблі.
На синіх островах
цвітуть чужі тюльпани.
Пірнайте в теплу пляшку -
Подалі від землі.
Змивайте грим,мої
фарбованії міми...
Закінчено виставу.
Завіса.Крапка.Край.
Пишу на всіх стовпах:
прохід закрито -міни.
Малюю милий череп
на дверях в псевдо- Рай.
Бувай! :)
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=464452
дата надходження 06.12.2013
дата закладки 07.12.2013
В містах бетонних світло електричне
і лабіринти вулиць - без кінця.
Усе на світі стало синтетичним-
матерії, бактерії, серця.
І, втупившись в екрани кольорові,
сидять сліпці без радості й жалю.
Вслухаються в ефірне щодобове
облапане, обтріпане "люблю"...
І вже здається нескінченним місто,
немає в світі й клаптика землі!
Так хочеться потрапити в дитинство
упасти і померти у траві...
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=459673
дата надходження 10.11.2013
дата закладки 22.11.2013
-Ну що ж...Прощай.Адресу не забудь!-
сказав мені - так холодно,спокійно...
За ніч одну в це місто провінційне
вітри північні осінь принесуть.
-Пиши мені.Чекатиму листів.
Так дивно,неприродно,божевільно...
Невже ці очі так світились синьо?
Чи просто серпень серцем володів?...
І дотик губ так ввічливо просив
пробачення за все,що пролетіло...
Ми літнім божевіллям відхворіли...
Тобі я не писатиму листів.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=459430
дата надходження 09.11.2013
дата закладки 22.11.2013
В білопінному пиві -бИла хвостом русалка,
в білостінному черепі -бігали сірі миші,
в білозубому роті -стрибали слова на скакалках
й вилітали синхронно-щораз імітуючи вІрші...
А назустріч -навпроти сиділа картонна фея-
вже розмокла й розмякла від пива,нудьги й компліментів...
І пухнасте,смугасте боа із хвоста Котофея
відкривало очам оперованих крил рудименти.
Вона щиро хотіла повідати світові Правду,
відкривала беззвучно вуста,наче спіймана риба,
бо гриміли громами гримучі бездоннії гальби
і хрустіли,хрустіли,хрустіли горішки до пива...
Я вслухалася марно - лупили хвостами русалки!
І,зачувши кота,скаженіли налякані миші.
Я,напевно,доп"ю і впаду помирати під лавку.
Допишіть на серветці мого беззмістовного вІрша.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=457677
дата надходження 31.10.2013
дата закладки 22.11.2013
...спостерігаю твоє життя
через шпаринку у інтернеті-
вивчила номер твого авто,
марку взуття,
з ким ти і де ти...
...логіки - нуль:жінка заміжня,
успішна,
(точніше-успішно,як книжка,
прочитана)
визнана
виграна
викута
зорана
як гора неприступна-
підкорена
як трава серед липня-
скошена,
на каструлі і діти
помножена
раптом - о третій(!) у інтернеті
(тихо -всі сплять!щоб і не скрипнути...)
електронного бога випитує
з дивним щемом:
...як він?..
і - ...де він?..
Що,Уляно,болять задав(л)нені рани-
недоліковані знаки питання
(не)дитячого
(не)смішного
майже-кохання?
Просто колись через ТЕБЕ
зірки попадали з неба
і стали словами - майже-віршами...
майже-правдою...
майже з нами...
І мабуть правильно,що ти ніколи їх не прочитаєш.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=451975
дата надходження 01.10.2013
дата закладки 22.11.2013
Гіркота зернятка помаранча
у словах- із присмаком суниць.
Цілить сонце-вуличним повстанцем-
у мішені зляканих зіниць...
Я тобі - не пара,тільки - порох
золотий - на крильцях стертих мрій...
Я боюсь явити навіть погляд,
що блукає в травах мокрих вій...
Ти мені - не пара,тільки - пастка,
тільки пасмо спомину на дні
темних вод,болючого фіаско
затонулих юності човнів...
Не впізнай!!! - буденно і спокійно.
Я ж тебе...Тебе- благословлю
за тремтячі зрадницькі коліна
й не-можливість нового "люблю"...
За твою-мою байдужість наче
і за мудрість вічних білих криг...
За сухе зернятко помаранча,
що засипав ніжний перший сніг...
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=461102
дата надходження 17.11.2013
дата закладки 22.11.2013
...якби ж це я мужність мала,
я б тебе цілувала
не в губи,
а просто - в серце,
змучене страхом...
...самотня мураха -
сиджу на березі моря,
сама до себе говОрю,
бо серце твоє
так далеко,мій любий,
хоч близько - губи...
...якби ж це я скальпель мала...
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=458634
дата надходження 05.11.2013
дата закладки 22.11.2013