[b][i]Часто прагнем собі життя гідного
І щось доля дарує сама.
Є багато чого непотрібного,
А того, чого треба, нема.
В церкві пахне свічками і ладаном,
А у душах панує пітьма.
Вірим в те, у що вірить не треба нам.
А от справжньої віри нема.
І усе ми частіш помічаємо
Схожі, наче за калькою, дні.
Ми говорим, про те, що не знаємо,
А про те, про що хочеться, ні.
Та проте, ми як діти, все мріємо
І співаєм дитячі пісні.
Знову робимо те, що не вміємо,
Ну а те, що бажаємо, ні.
3.11.2024
[/i][/b]
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1025768
дата надходження 03.11.2024
дата закладки 03.11.2024
Я подарую тобі любов
І намалюю казкові сни для тебе .
Хочу бачити тебе я знов
Обняти, як лебідку лебідь до себе.
Я подарую тобі любов,
Щоб з тобою казковий вечір зустріти.
Розпалю у серці вогонь знов,
Щоб цілувати уста... тебе любити.
Я подарую тобі любов.
Віднайду у всесвіті планету щастя.
Щоб до ясних зір злетіти знов---
З твоїх уст приймати любов, як причастя .
Я подарую тобі любов
Поведу у квітучу весну - рай літа.
Усміхнись мила для мене знов...
Хай розквітають у душі ніжні квіти!
Я подарую тобі любов
Бо ти моя пісня - закохана мрія.
Знайду струни нот мелодій знов,
Щоб цвіла на землі , як квітка Лелія.
2-------------------------------------
А я подарую тобі пісню
Та, що цвіте Лілією у серці.
Вона нахилить зірку вечірню,
Де лебеді кохання на озерці.
Ти моя Мадонна - пісня з пісень
Музика чарівних струн у октаві.
Ти моя блаженна мить - ясен день,
Світанок - сонечко весни в заграві.
Я подарую тобі увесь світ,
А у своїх долонях квіти щастя.
Ти мій казковий рай - ліловий цвіт,
У музиці ніжна пісня - причастя.
Я встелю пелюстки троянд до ніг,
І запалю свічку для тебе - свято.
Серед зим у серці розтане сніг...
До зірок понесе пісня крилата.
Ти - пісня королева натхнення
Музика, яка надихає життя.
Ти жадана мрія - сьогодення
З тобою поруч мила щасливий я.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1025641
дата надходження 01.11.2024
дата закладки 03.11.2024
Де нас черті не носили,
там і не було.
А тепер – [i]дай, Боже, сили
скочити в село[/i].
А тепер дай, Боже, грошей
їхати і йти.
І ніхто не допоможе, –
Господи, прости.
І усім дається право,
поки сили є,
почекати у держави
нібито своє.
Революцію чекали,
ніби, не дарма.
Наче і не обіцяли,
того, що нема.
Наче, – [i]слава Україні![/i] –
як усі кричав.
Не канючу зайві гривні,
не качаю прав.
Ніби маю і не маю
пенсію свою.
І усе, що получаю,
армії даю.
Є ще інколи до столу
сало і кутя.
Не живу, а економлю
ніби на життя.
А буває, ще й радію,
ніби у бою,
що любити я умію
націю свою.
А коли дійду до тями,
поганяй тоді до ями –
[i]слухати траву.[/i]
Ой, ще є чого радіти,
що бодай на тому світі
може й поживу.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=633437
дата надходження 04.01.2016
дата закладки 04.01.2016
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=
дата надходження 01.01.1970
дата закладки 01.01.2016
Уходить надо вовремя, чтоб не "просили",
Ведь потом очень больно бывает принять,
Что в тебе нет нужды больше здесь уже, или...
Напрягаешь терпение чьё-то опять.
Уходя УХОДИ, ведь тебе здесь не рады,
Не смотри ты, с надеждой, в ЧУЖИЕ глаза,
Здесь уже не твоя, а чужая отрада.
Уходи, тут излишне скупая слеза.
[youtube]http://youtu.be/NOiFXoB4by4[/youtube]
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=508401
дата надходження 30.06.2014
дата закладки 09.10.2014
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=
дата надходження 01.01.1970
дата закладки 01.12.2013
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=
дата надходження 01.01.1970
дата закладки 03.11.2013