: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=
дата надходження 01.01.1970
дата закладки 29.04.2021
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=
дата надходження 01.01.1970
дата закладки 29.11.2020
Коли мене не стане на землі,
А в вишині на зірку стане більше -
Я знаю,буде осінь. Журавлі.
І поміж листя плакатимуть вірші.
І буде все однаково мені
Чи хто нап'ється тою вже сльозою.
Котитиметься сонце по стерні,
Пливтимуть хмари сірі наді мною.
Гаряче літо з яблунь обпаде
Плодом духмяним. Ляже на покоси.
Високе небо, сизе, молоде,
Вдивлятиметься дощовито в осінь.
І поросте вже по мені трава,
Палатимуть жоржинові пожежі.
У своїх віршах буду я жива.
Жива. От тільки в світі протилежнім.
Летітимуть за обрій журавлі,
Прощальний крик кидаючи дібровам.
І в мить, як відірвуся від землі,
Захочу тут лишитися хоч...словом.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=824776
дата надходження 09.02.2019
дата закладки 22.02.2019
Дом твой тёплый, сухой да славный,
Без дверей, без окон, без ставней,
Между вишен в саду лихачи-сычи,
Кошки, застывшие на печи, -
Времени изваянья:
Сколько на них ни смотри - внутри
Они когтисты, они теплы
Вне.
Если б ты снова стал помнить сны,
Я бы приснилась тебе в весне
С глиняными руками.
Я б приходила к тебе на чай.
Я бы растила (в) тебе цветы -
Волчьи ягоды, молочай,
Люпин...
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=822788
дата надходження 26.01.2019
дата закладки 22.02.2019
Тараканы человека умирают вместе с ним,
Ведь избавиться от них не так уж просто.
Каждый делится с другими тараканчиком своим,
Ну, а с кем-то очень близким - целой горсткой.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=615722
дата надходження 24.10.2015
дата закладки 12.12.2016
город - спи! засыпай от апатий и слов.
ночи пальцы ломаю неистово.
безудержно играя
с ней в игры. без чувств и оков.
не пытаюсь замкнуть этот круг.
- вернуть себя к жизни.
есть полмира людей. от которых я долго бегу.
и которых, дыханье застыло
на трепетной шее.
но быть рада за них. ты прости. я давно не могу.
ты критично всех их был когда-то
теплей. и роднее.
выше правды наш космос.
и в нем по привычке паришь.
от него веет холод, он спрятан за серым туманом.
только ты говоришь по другому.
послушай, малыш:
мы искали свой дом,
а нашли прах мечты и обмана.
Просто чувствуй,порой,
что внутри тебя есть теплый юг.
спит как кот на коленях у доброй,
любимой хозяйки.
сохраняя меня
не пытайся замкнуть этот круг.
Все равно из него,
ты уходишь в далекое "завтра".
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=621337
дата надходження 15.11.2015
дата закладки 16.11.2015
Просто світ, у якому є Ти, безперечно, більший.
І не суттєво, що в ньому значно коротші дні.
І байду́же, коли хтось говорить, що просто смішно
Те, що я Тебе "Так", попри те, що Ти просто -"Ні".
Просто сни, де приходиш Ти, майже всі - кольорові,
А нечасті слова Твої мають глибокий зміст.
Я, можливо, зламалася десь у самі́й основі,
Бо просякнута нині Тобою уже наскрі́зь.
Просто я Тебе "Так" вже смиренно і безнадійно:
Хоч у я́сному небі, хоч в пеклі на са́мому дні.
К бісу правила, норми і всі невідомі змінні:
Я Тебе досі "Так!", попри Тво́є рішуче "Ні..."
16.11.2014
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=537369
дата надходження 16.11.2014
дата закладки 11.04.2015
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=
дата надходження 01.01.1970
дата закладки 01.04.2015
Как на цепь посадить Дракона –
Меня приручить невозможно.
Такая свобода ничтожна –
Заключенье в стенах бастиона.
Не дают почувствовать неба
Железные цепи на шее.
Ведущие к мраку аллеи –
Мои мысли – становятся склепом.
Меня заарканить сложно.
Умереть не боюсь сегодня.
Внутри кипятком Преисподняя
Обдаёт меня неосторожно.
Так срезать крылья Дракону,
Лишив его этим полёта,
Потому я жажду свободы
И… падаю вниз со склона…
17.12.2011
[img]http://s020.radikal.ru/i719/1403/45/9fb4c664611d.jpg[/img]
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=484691
дата надходження 10.03.2014
дата закладки 30.03.2015
(+ Дід Михалич)
Паперова дівчинка ділить з олівцем
Плин думок надтріснутих,вигорілих вщент,
Спалених зухвалістю із байдужих вуст…
В понеділок заново в сні твоїм з’явлюсь.
Паперова дівчинка,ніжна і п’янка...
Я щодня з’являтимусь у твоїх думках…
На стежках засніжених не лишу слідів.
У вівторок увірвусь знов до твоїх снів.
Паперова панночка,лагідна й крихка…
Голубливим почерком обняла листка
Монохромну райдугу вклавши між рядків…
В середу опівночі не торкнусь до снів…
Паперова дівчинка,паперові крила…
Про життя задумалась-в небо полетіла...
Поміж хмар блукатиму-відшукай тепер...
Повернусь у сни твої-тільки у четвер.
Паперова дівчинка зовнішньо-мовчить,
А якщо прислухатись-внутрішньо дрижить…
Вичавленим спокоєм спинить водограй...
Та укотре в п’ятницю-першою за край…
Паперова дівчинка зовсім не слабка…
Тільки від фальшивості ломить ще листка…
Обпаливши впевненість-не примножить страх.
І в суботу-видалюсь... лиш реальність-в снах…
Паперова дівчинка…паперові дні…
Лиш листки й затримують почуття тонкі…
Паперовим запахом доплюсуюсь в світ…
У неділю віднімусь…Замкнений відсік…
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=474373
дата надходження 22.01.2014
дата закладки 17.03.2015
Не така пуста як всі,
не такий цікавий як інші,
але саме тою, вона була увісні,
саме тим, він був - наймилішим..
Тільки вона зрозуміти не захотіла,
так і він - зміг поруч мовчати..
І раптом все загорілось,
знову до хепі-енду не дочитали..
Не любила вона книжок,
не часто дивилась фільми..
А йому подобалось закриватись на замок,
бо тільки так він почувався вільним..
Вона лише хотіла щоб поруч був хтось,
зовсім близько і надовго..
Йому теж хотілось чогось,
але він залишався у себе вдома..
Летить час, у двох по різному,
кожен у пошуках свого,
може було і не пізно ще,
та вже ніхто не хоче більше читати книжок.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=565302
дата надходження 09.03.2015
дата закладки 15.03.2015
Нічне сонце розпускає волосся
Повноколих видінь.
Не доводилось їх чути,
А тільки бачити разом зі сліпими
Свідками.
Тож мені ніхто не вірить,
На відміну від автора
Сонати місяця.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=541913
дата надходження 06.12.2014
дата закладки 06.12.2014
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=
дата надходження 01.01.1970
дата закладки 21.09.2014
Коли закінчуються слова,
Коли не знаєш, що робити:
Тікати, чи навік любити…
А у думках завжди вона…
Коли вночі вже не заснути,
З потоком необдуманих думок…
Вони течуть наче струмок,
Щоб в тихім вальсі потонути…
Коли сидиш уже один,
Чи не один? Навік забутий
В компанії тих мрій незбутих
Марнуєш тисячі годин..
Коли нема для кого жити,
Життя віддати за любов…
Немає з ким зустрітись знов…
Чи навіть просто говорити!
Коли стікають теплі сльози,
Малюють на щоці півколо…
Бо розумієш, що ти «соло»,
Один стоїш ти на морозі.
Але як тільки зустрічаю
Красу, що закувала враз мене,
Вона мороз той розжене,
А потім раптом пропадає…
Коли мелодія дає згадати:
Наче картинки наяву,
Наше з тобою рандеву,
Момент життя мого без дати.
Коли останній погляд кинув,
Не зміг зустрітися очима!
Моя любов – вона незрима…
Мабуть тому один загинув.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=455665
дата надходження 21.10.2013
дата закладки 26.01.2014
Любимые не умирают,
А просто рядом быть перестают,
Как мы страдаем они знают,
Свою любовь с небес нам шлют...
Любимые не умирают,
А лишь уходят так на пять минут,
Любимые не умирают,
Лишь в небесах находят там приют,
Любимые не умирают,
К себе нас не зовут,
Они не умирают,
Ведь знают, что нельзя,
Любимые не умирают,
А лишь уходят в другие плоскостя,
Любимые не умирают,
Но оставляют боль лишь уходя,
Любимые не умирают,
Они всегда живы в наших сердцах,
Любимые не умирают,
В сердцах, там, где живет страх,
Любимых потерять,
Любимые не умирают,
Почему же мы так плохо спим,
Любимые не умирают,
Знай, помни, люби и жди,
Любимые не умирают,
Пока есть надежда их найти...
Любимые не умирают,
Они просто рядом быть перестают...
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=458362
дата надходження 03.11.2013
дата закладки 03.11.2013