Мій батько не п’є,
Мій батько поїхав на фронт,
У нього на шиї щасливий
Патрон,
В шинелі його обручки й
Гранати,
Він не залишиться тут
Зимувати.
Він піде углиб,
Минаючи жито і риб,
Кулі і міни,
Тишу набиту тілами,
Міста із згарищами
І полями,
Літо з його золотими
Пісками,
Мідну муку вогнепальних
Поранень,
Так починався
Спекотний травень.
За ним ітимуть
Чеканячи землю
Наче монету
Сталевим нервом
Піші полки
Готових до смерті
І рядові із
Штраф-бату
Й резерву.
Він загине біля
Кордону,
Впавши у землю
Гігантським
Сомом,
Набравиши
Повні легені
Тривоги,
Видихаючи
Перемогу.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=548799
дата надходження 04.01.2015
дата закладки 16.02.2015
Хіба що любов
Залишиться хініном
На грудях,
Переломами й
Вивихом крил,
Несправедливим
Вироком суддів,
Болючим видихом
Сил.
І скільки не лий
В мої бронхи води,
Не закидай каміння -
Така любов не
Вартує весни,
Така любов
Жовта й осіння.
Така любов для
Пустих квартир
І для розпусних
Дівчат,
Із неї виходять
Уламки брил,
І зграї
Злих вовченят.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=454441
дата надходження 14.10.2013
дата закладки 15.10.2013
…висипа́ють
камінням битим
дорогу до лісу,
і я знаю, що ця дорога –
на цвинтар для друга мого́,
молодого,
соснового,
бурштиново-сонячного…
...тремчу
останнім твоїм цвіркуном
під колючим терном,
обсипаюся у тобі
шурхотом і журбою:
прощавай ненадовго, лісе –
друже єдиний мій,
з ласки Божої –то і я,
слідо́м за тобою…
13.09.2913
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=448861
дата надходження 13.09.2013
дата закладки 13.09.2013
...він один із небагатьох перед ким мені соромно роздягатись
дефекти душевної стійкості муляють скалкою й досі
він змушує навіть мою тінь на виворіт вивертатись
а потім ув"язнює у своєму холодному серці немов у льосі...
каже що смуток мій тимчасовий що в мені сил забагато
щоб одного разу впасти обличчям в болото...
але не розуміє що коли любов у тілі уже зачато
минуле стає в колекції згадок звичайним альбомним фото...
часто думаю що він безнадійно хвора віршами істота
якій непідвладне бажання стати звичайною людиною
в ньому є щось від бога сатани і деспОта
але попри все святе і грішне він є тією половиною
без якої зникає світ а душу всесвіту
виїдає самотність й нудота...
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=282604
дата надходження 25.09.2011
дата закладки 08.09.2013
...закам'янію в початках твоїх відречень
силою духу
силою слова
що переходить у безпорадність речень...
птахам залиш небо й горобину
стане нам нас
а рибам води
кажеш світові щоб відтинав пуповину
світ поростає бадиллям полину та лободи
дай тому хто просить
собі ж залиши тільки себе
по шляху пам'яті хочеться йти босим
бо пам'ять то вічно живе
твоє "Я"...
а далі війна імен яка починається в серці
важчає думка якій ні початку ні краю
якщо ми не будемо перші
то як зрозумієм
все те
що буцімто маєм?..
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=425768
дата надходження 18.05.2013
дата закладки 08.09.2013
...перечекай мою осінь словами та теплим вином
від краю любові відірвано клапоть вини
смертниця часу напоєна вічним сном
і серце сповнене тиші та сивини...
вчини мені сум за тобою
вчини мені небо гвіздками
поглядів прибите до стелі
вчини мені плач за тобою
вчини мені віру у світло
в кінці безкінечних тунелів
а осінь ожинами стелить туман
крізь проміжки надр моноліту
давай оминемо цей сон мов капкан
бо душі сліпі розіп'яті світом...
вчини мені радість живої води
вчини мені безвість солодкої втоми
усі йдуть на війну
бачиш їхні сліди?..
це немов неможливість закінчити текст
у якому повсюду розсіяні коми...
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=369625
дата надходження 08.10.2012
дата закладки 08.09.2013
Пора цей біль подалі відпустить,
Тебе пробачити і тихо жити далі,
Хоч у мені реактором кипить
Від злості, безнадійності і жалю...
Та не тепер і у житті дарма
Лиш ті, що носять давнє за собою,
В месії вже не стане полотна,
Щоб витирати дощ, що падає сльозою...
То ж закипи і душу вирви вщент,
А я зберу цеглинки до цеглинок,
І замішаю в кров від відчаю абсент,
І не шукатиму колишнього частинок...
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=432628
дата надходження 20.06.2013
дата закладки 05.09.2013
Якби у мене в житті не сталася Ти,
Хто знає, яких тоді б по житті зустрічав мінаретів,
Які б підкорював гори, перепливав річки,
Про яких богів роздавав би дешевих буклетів.
Які б вірші писав, алегорій які словники,
Які б дітям читав казки, і яку купував би каву,
Якби у мене в житті не сталася Ти,
Я б віддав би життя своє під кредити або заставу.
Я б віддав його по частинкам холодних рук,
По пабах за гірке пиво і чужі сигарети,
І списки каторг, страждань, пустель і душевних мук,
Відмолювали б зовсім чужі мінарети.
Як добре, що у мене в житті сталася Ти,
Хоча б на долі секунд, хоча б знаю що ти існуєш,
Я буду до тебе летіти, бігти, дертись угору і просто йти,
І плекати надію, що колись Ти мене відчуєш.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=439318
дата надходження 24.07.2013
дата закладки 05.09.2013
У мені - біль, депресії і страх,
І серце прокидається у тризмах,
Всі думають, що молоді літа
Не зорені душевним травматизмом.
Дарма. Мені лиш двадцять три,
Я - сам в житті, раніше була мама,
Раніше були сестри і брати,
Різдвяні-новорічні телеграми.
Та в дитбудинку все забрала злість,
Феномени інстинкту виживання.
Тепер я в кожнім домі - тільки гість,
А на порогах - стримані прощання.
Подай же, Боже, трохи самоти,
Яка підкорює серця і шиє нерви,
Я сам від берега відштовхую борти
Вином заповнюю прогалини-каверни...
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=438342
дата надходження 19.07.2013
дата закладки 05.09.2013
Таке відчуття, що забув удома ключі,
Або ще гірше – забув, чи закриті двері,
До мене верталися із колишніх усі,
Хтось у квітні, а хтось в спекотному червні.
І я приймав їх за стіл,
Хоча вони просилися у постелі,
Їхня сталева гордість перетворювалась у акрил,
І вони обнімали мої солдатські шинелі.
Напували своїм поглядом так,
Що мені здавлювало пульсуючу сонну,
Їхні пальці у поцілунку готові вирвати мені карк,
Якщо я не прийму їх муки в свою долоню.
Але де ж ви були, коли мені було зле,
Коли кашляв сумлінням між поліклінік, і між лікарень,
Коли передсердя зупинялися: то ліве, то праве,
Коли стаціонарний січень переходив в амбулаторний травень.
Де ви були, коли я не міг писати вірші,
Коли засохли чорнила, і навіть осінь була морозна,
Коли я ходив по воді, але не ходив по траві,
І я знав, що хочу, але не знав, чи можна.
Отож бо й воно. Не тягніться за мною, бо жарко,
І я люблю птахів із новим подихом крил.
У мене в серцях війська Ганнібала Барки,
У вас у душі – розведений сталлю акрил.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=444979
дата надходження 23.08.2013
дата закладки 05.09.2013
Їй, напевно, хотілось сказати «Прости…»,
Але дівоча гордість густіша дамаської сталі,
Раніше совість її кували мечі, а тепер відливає щити,
Заокруглені рамки її перейшли у заточені грані.
Я, правду кажучи, полюбив би її і таку,
Хоч вона тепер палить і стала все більше владна,
Проблема в тому, що не я починав цю гру,
Але лише через неї у серці моєму садна.
Хоча це пусте, хіба ж я не звик до бинтів,
До тугих перев’язок, наркозу, медичних містик.
Ти привчаєш мене до себе за допомогою гайок й гвинтів,
Ембріони моїх почуттів під полками твоїх балістик.
У такому стані – ти мусиш збирати страйки,
Що приречені на революції і повстання,
Беру штурмом маяк, а над морем кружляють чайки,
Війна зупиниться уночі, а зараз година рання.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=447241
дата надходження 04.09.2013
дата закладки 05.09.2013
Душа говорить інколи віршами,
Буває плаче, деколи кричить…
Не хоче зрозуміти, що між нами
Кохання іскра вже не пролетить!
А був вогонь! Палало і горіло,
У полум’ї купались без страху.
І на жаринки ми ступали сміло,
Були безгрішні у своїм гріху.
На пересуди людські не зважали,
Роки, як коні, стали на диби.
Молитви пересипались віршами,
Які шепочу в час нічний доби.
Вже сутінки у мої лізуть вікна,
Від втрати біль доконує, ятрить.
Без тебе жити я ніяк не звикну,
Не знаю як, та доведеться жить!
04.09.2013 р.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=447196
дата надходження 04.09.2013
дата закладки 05.09.2013
Ти маєш родимку на грудях,
Ближче до лівої ключиці,
Не вмієш жити, як інші люди,
І я хочу цього навчитись...
Ти маєш звабливий запах ідей,
Солодку пульсуючу кров,
Ключі від усіх дверей,
Варіанти для всіх відмов...
Ти маєш холодний дотик зими,
Весною граючи в поло,
Сині пігулки, дитячі сни,
І час, зав'язаний в коло...
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=436839
дата надходження 12.07.2013
дата закладки 04.09.2013
Чи то у мені любов,
Чи небо багрового цвіту?
Читаю своїх молитов
Тобі у колисці вітру.
Чи то у мені любов,
Чи знову в саду жоржини?
Закохуюсь в тебе знов
Терпко, щиро, невинно.
Чи то у мені любов,
Чи просто душевні муки?
Із кручі твоїх відмов
В чужі незнайомі руки...
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=437755
дата надходження 16.07.2013
дата закладки 04.09.2013
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=
дата надходження 01.01.1970
дата закладки 04.09.2013
Лилася охра сяйвом по ріці.
Окраєць неба підпаливсь багрянцем.
Ось сонечко всміхнулося рум'янцем,
Над берегом проснулись цвіркунці.
Лунали їхні ноти затяжні,
У теплому проміннячку зігріті,
Втішався ранок в ці серпневі миті...
Збігало літо ув осінні дні. 2013
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=446209
дата надходження 30.08.2013
дата закладки 30.08.2013