Моя релігія - кохання,
Моя ікона - дівчина-весна.
Не треба їй мої благання,
Вона ж бо бачить янгола сама.
Ти - віра, і твоя душа - мій храм,
А очі - біблія, святиня...
Служу її священним сторінкам,
Бо ти давно моя богиня!
Всі янголи - істоти неземні,
Тому їм все видно, як і богам.
І де б не був тут я, на цій Землі,
Завжди під захистом її, не сам.
Крилатий стрів свою крилату,
Прекрасну птаху, диво із небес.
А журавель вмирав у ґратах...
Вмирав, але із нею він воскрес!
ДТХ
12.03.2014
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=485500
дата надходження 13.03.2014
дата закладки 13.03.2014
Я не вірю в кохання, не вірю в любов.
Я його відчуваю лише як отрути.
Я не люблю тебе, твоїх теплих долонь,
Я не хочу тебе повернути.
Зрозумій, я не люблю тебе,
Серед ночі тобою не марю.
Знаю я, час рікою пливе.
Ще не раз я про тебе згадаю.
Ще не раз засрегочуть в душі
Поржавілі шестерні кохання.
Знаю я, у моєму житті.
Біль про тебе іще не останній.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=483755
дата надходження 05.03.2014
дата закладки 08.03.2014
Моя душа промерзла аж до дна.
І теше час німі фігури з льоду.
А в тій душі – порожня таїна.
Нічого я не маю, крім свободи…
Нічого я не маю, крім весни,
Що кожен рік буяє пустоцвітом…
В шалену повінь мчать слова-човни,
В едемах заблукав неспитий квітень.
Шукає в раї… та навряд чи Бога…
Чекає сонце на свого Ікара…
Крім тебе, я не маю більш нічого,
Поезіє – ти скарбе мій і каро!
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=474578
дата надходження 23.01.2014
дата закладки 23.01.2014
Між білих хмар мій погляд заховався,
Він з ними плив, не знаючи куди.
Їх теплий, ніжний спокій карбувався
У моїм серці, вільнім назавжди.
І я хотіла бути як ті хмари:
Із вітром танцювати в небесах,
Дощем на землю лити срібні чари,
Мандруючи по різних полюсах.
І я хотіла бути, як той вітер,
Що ніжно жовтим листям шелестить,
Що може з квітами погомоніти,
І через мить нестримно десь летить.
Та я стояла у його обіймах,
І з трепетом ловила кожну мить.
І все ж я вільна. Я назавжди вільна!
Мене ніщо й ніде не ув'язнить.
І я зречуся будь-якої клітки,
Й того, хто ризикне її створити.
Я є в цім світі, щоб йому радіти,
Я є в цім світі, щоб його любити.
25.08.2013
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=456703
дата надходження 26.10.2013
дата закладки 23.01.2014
Очей твоїх слова застигли,
Немов перлинки у намисті,
Яке повисло в серці й скиглить
Плачем твоїм дівочо-чистим.
Душі твоєї ніжний вигин
Тремтінням скрипки так луна...
Вбираю в тіло до заглибин
Той спів, коли бринить струна.
Міста стихають, мов німі,
Вуста співають грою ліри.
Твій голос сяє у пітьмі,
Вогнем торкаючись до шкіри.
В цієї королеви ночі
Гітари так розлився спів,
Що ніжний тембр її жіночий
Красу затьмарив усіх слів.
13.01.2014
Х.Ч.
*Саундтрек: Раманьяна - Королева ночі!
http://youtube.com/watch?sns=fb&v=0XvUb7AfVK4&desktop_uri=%2Fwatch%3Fv%3D0XvUb7AfVK4%26sns%3Dfb
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=472164
дата надходження 13.01.2014
дата закладки 14.01.2014
Не дивись... не дивись мені в очі !
Більш ніколи не буду твоїм...
Я не хочу... ти знаєш, не хочу
залишатись назавжди сліпим.
Не кажи... не кажи, що я твій!
І не згадуй про мене будь ласка !
Лиш одне, я молю, зрозумій,
що життя - це життя, а не казка...
Все, що бу́ло, забрали вітри...
Не несуть більше зламані крила.
Ти з очей своїх сльози зітри!
Я не вірю! Вони всі фальшиві!
Не питай де мої почуття
і чому все між нами так склалось!
Мені наснилось щасливе життя,
та насправді все тільки здавалось...
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=471552
дата надходження 10.01.2014
дата закладки 10.01.2014
Твоя душа у пеклі мук горіла –
І стоптана кіньми була твоя земля.
О, Україно, пташка сизокрила,
Воскресни з попелу, вернися до життя!
Де в світі є такі прекрасні зорі?
Червоні маки, ниви золоті,
Світанки і долини неозорі,
І руки матері і теплі і святі?
Ти – Україна! Доле русокоса…
Небесні очі сповнені роси.
Криваве сонце впало на покоси,
Як вільний птах, ти до небес злети!
Всі ці рядки мені навіяв янгол
В легендами оспіваних краях.
Я залишаю в них про тебе пам'ять,
Згадай і ти про нас, освячена земля!
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=471581
дата надходження 10.01.2014
дата закладки 10.01.2014
Знайди мене серед гучного міста,
Серед мільйонів поглядів пустих.
І забери мене, бо вже занадто тісно,
Там сіра маса, тільки я не з "них".
Я питиму на тротуарі гірку каву,
Вдихатиму цілющий аромат.
Чіплятимусь в обійми із обману.
Ти, все таки, найбільша із утрат...
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=470728
дата надходження 06.01.2014
дата закладки 06.01.2014
А ти могла йому віддати все,
усе тепло своє і свої сльози,
все що високе, а також земне,
всі ніжні ранки у травневі грози.
А ти могла його любити так,
як ще нікого в світі не любила.
Так, ти могла. Могла, але однак
чомусь ти цього так і не зробила.
19.07.2011р.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=470574
дата надходження 06.01.2014
дата закладки 06.01.2014
Стоїть, зажурившись, тополя
Між квітів і трав запашних.
Даремно шукаючи долю,
Невтішно сльозою бринить.
На мить задивившись угору,
Із сонцем про щось гомонить.
Довкола лише видноколо,
Безмежна, осяйна блакить.
У чарах містичної ночі
Із місяцем все заграє.
Тихцем заклинання шепоче,
Гукаючи щастя своє.
Безмовна у відповідь тиша,
Лиш блимають зорі здаля.
Лиш вітер повільно колише
Тополі розкішне гілля.
Кружляє навкруг коло неї,
Мов зранений, зболений птах.
Втішає дарма горду фею,
А може літати в світах.
Байдужа тополя до вітру.
Не чує його ніжних слів.
Не бачить емоцій палітру.
Від серця не йде переспів.
Літає журливо у думах
В полоні нездійснених мрій.
Зозуля ж літа їй рахує
В незайманій тиші нічній.
08.01.2012 Л. Маковей (Л. Сахмак)
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=405449
дата надходження 02.03.2013
дата закладки 02.12.2013
Вже абсолютно не гріє ні чай,ні алкоголь,ні теплі покривала
ні сонця ніжні промені,ні посмішки на вулиці чоловіків
і я не знаю як раніше я без тебе спокійно існувала
і як забути все що було й на серці не залишити слідів...
Я вже мов наркоман щодня переглядаю наші спільні фото,
на них шукаю те ,чим я колись натхненно так жила,
та з кожним днем мене все більш затягує в сумне болото,
й висмоктує всі залишки душевного тепла...
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=445626
дата надходження 27.08.2013
дата закладки 27.08.2013
А ти сьогодні, знову не прийшов.
Я так тебе чекала і молила,
Не захотів, хвилину не найшов,
Знайшов причину – була сильна злива.
Світились вікна майже цілу ніч,
Душа також палала і горіла,
Чекала, щоб побути віч-на-віч,
Тепло відчути, запах твого тіла.
Слабкою бути у твоїх руках,
Забути тугу, сльози і печалі,
Ранкові сни і підсвідомий страх,
Що ти від мене далі все і далі.
Яка там злива, навіть буревій,
Ніщо раніше не могло спинити.
Все розумію, знаю, що не мій,
Та я тебе не можу не любити!
Душі про це розказую щодня,
Та серце ще надіється, чекає,
Тріпоче в грудях ніби пташеня,
Твоїм теплом зігрітися бажає.
02.11.2011 р.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=445538
дата надходження 26.08.2013
дата закладки 26.08.2013
[i]Як дихати важко. Душа, мов вібрує,
Заплуталась я сама у собі.
Кричу на весь голос - ніхто лиш не чує,
І світло тьмяніє у сірій імлі.
Як дихати важко... Як в'яне надія!..
І світ розчиняється в глухій тишині,
Й стрибають зі скелі усі мої мрії,
І серце ридає в німій пустоті.
Усе завмирає навкруг щохвилини
І сонце втрачає природній контраст.
Весь світ оповитий в дурну біганину,
Для мене ж завмер навкруги увесь час.
Уста лиш дрижать у вічній мольбі,
Рветься душа з-під ребер, наче пташка.
Я просто заплуталась сама у собі.
Душа лиш вібрує і дихати важко.[/i]
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=445525
дата надходження 26.08.2013
дата закладки 26.08.2013
Ех, жаль, поете: пізно народився...
Твоя епоха вже пройшла давно.
Ти нерозумний... Нащо тут з*явився?
Тебе почуть не кожному дано...
Ти нерозумний... Нащо ти волаєш?
За кого ти, за кого душу рвеш?
Ех, жаль, поете: мабуть ти не знаєш
за кого борешся і з ким ти вже живеш...
За ворогів своїх у бій ти линеш,
воюєш із собою через них.
І переможеш... А коли загинеш
не буде сліз - а буде їхній сміх...
Не зрозуміють, ні... Бо їм байдуже...
Тебе вони не бачать і не чують,
та ти плекай надію, милий друже,
можливо після смерті вже почують...
А ти помреш, без жодного вагання,
бо для людей ти тільки вмієш жити.
Не розумієш: марні всі страждання...
Ех, жаль, поете: тебе не змінити..
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=424377
дата надходження 12.05.2013
дата закладки 26.08.2013
Він нічого не робив для мене, такий от кінчений егоїст
Мені ніколи не належало то щастя метр сімдесят на зріст
Я ховала його під курткою від снігу, вітру і від дощу
А він жив не думаючи, бо знав, якщо прийде, то я прощу
І я прощала. А він розлітався жовтим листям з моїх рук
Падав, злітав, випадково забивався під чийсь каблук
Потім я його лікувала, мастила йодом і давала анальгін
Тоді він залишався, відбудовував Всесвіт в межах моїх чотирьох стін
Навколо нас збиралися люди, співали щось з репертуару «Кіно»,
І вилітали крики, мої вірші і меблі через вікно
Ми пили заспокійливе, вішали білий прапор, поки він не тікав знов
Такий був хлопчик-кінчений егоїст, така в нього була любов
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=445444
дата надходження 26.08.2013
дата закладки 26.08.2013
Ми були у раю
Ліхтаря ореол,
неприродно блищить як корона,
Ріжуть гострі кінці,
Своїм лезом розбурхану ніч.
Я у стінах не можу,
до купи:напруженість, втома,
Мене в путь веде осінь,
що зіткана із протиріч.
Ніби маятник промінь:
гойдається вправо і вліво,
Під ударами вітру,
Постійно скрипить на свій лад.
По наївності думав,
уже призабув і згоріло,
Сірим попелом згадки,
Лягли без повернень назад.
По алеї у дощ,
я доходжу до тіней і світла,
Мимо лавок зелених,
де ножем хтось вписав імена,
У химерах дощу,
уявляю тебе серед літа,
Хоча знаю, на жаль,
що повернень у липень нема.
Нахилились понуро
і верби над ставом в тумані,
Там де вдвох натоптали
у спеку стежин до води.
Ми були у раю,
дні згоріли в багатті останні,
і востаннє удвох,
нам не буде повернень туди.
03.10.10.
подивитися і послухати тут- https://www.youtube.com/watch?v=ZGrsdBjvlvc
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=214552
дата надходження 05.10.2010
дата закладки 25.08.2013
За основу взятий цей вірш-
Останні гастролі старого театру,
Костюми, валізи і грюкіт коліс.
Аншлаги у касах, поклони таланту,
У залі навстоячки крики: "на біс!".
І знову він грає сонату душевну.
Летять його ноти, не знаючи меж.
Під ноги троянди - закидали сцену.
Любов і повага, фанатів кортеж.
Звучить тихо скрипка, маестро в печалі.
В театрі обридла мелодія струн.
Смичок в каніфолі і лак Страдиварі,
Уже не чарує - від цього і сум.
Міняються швидко і стилі, і моди.
Пакує валізи і скрипку в футляр.
Мінливий глядач, а смаки - як погода.
На іншого світить сценічний ліхтар.
або відео -http://youtu.be/Q7PWDkHVNVk
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=281226
дата надходження 18.09.2011
дата закладки 25.08.2013
Мені би розставити зорі бажань по-новому,
Небесний туман повернути, як русло ріки.
Мені б зачерпнути із дзеркала снів невагомість,
І часом зітерти вкарбовані в серце рядки.
Мені б заварити трояндовий шал замість кави,
Додати не цукор – цілунки і ласки очей,
Свій почерк змінити на шрифт загадково-яскравий,
І впасти у спеку розхристано-свіжим дощем.
Мені би акордами сонця веселку збудити,
Поспішно зібравшись, помчати в чиюсь пустоту.
Уже рівно вічність, у чашу тривог перелиту,
Шукаю я правди, та знов зустрічаю не ту…
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=445336
дата надходження 25.08.2013
дата закладки 25.08.2013
* * *
Цвітуть, небосяють зорі.
А ніч – осяйна журба.
А в серці така безодня...
Бо поряд тебе нема.
Без тебе зникає в безвість
і небо, і зорецвіт.
Бо ти – голуба безмежність,
мій Всесвіт – один навік.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=443991
дата надходження 18.08.2013
дата закладки 25.08.2013