Ласкаво прошу до моєї хати.
Не забудьте зняти взуття при вході!
Помийте руки і нумо на кухню,
Будемо пити чаї та кохве.
Почнуться дебати про всяке різне
Звичайно спочатку звучить "Як справи?"
І я відовім: " Усе нормально."
Щоб не казати, як там насправді.
Кальковані фрази звучать автоматом,
Типова розмова крокує по плану
Давить ногами словесні гільзи,
Що вкрили підлогу і простір між нами.
Погода, навчання, робота, зарплата,
Політика, друзі, фото в стограмі,
Новинки кіно, серіали, скандали,
Щоденні турботи. Улюбленна класика.
Повільно спустошились боєприпаси
Чаї допиті, пора прощатись,
"Я вас проводжу, шановні панове."
Двері зачинено. Діагноз поставлено.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=629958
дата надходження 20.12.2015
дата закладки 16.04.2016
Клубами диму безіменного,
Де сонце зіткане із ламп.
Ковтком тропічного, вогненного
Нам розкривається масштаб.
Розмиті дотики - ілюзії..
Що б'ють у скроні навмання.
Реальності легкі конфузії,
Дарують нові убрання.
Клубами диму тьм'яно-пряного
Ростуть бажання і снага.
І сприйняття хмільного п'яного
Дратує тіл палка жага.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=657112
дата надходження 04.04.2016
дата закладки 10.04.2016
я в тобі, як в тіні
чи в тумані
чи у мареві, уві сні
я в тобі,
як в солодкім вині,
чи в п'янкій таємничій омані
я в тобі, як в собі,
чи у морі,
чи у промені - навесні
я в тобі,
як в останньому дні,
що взяла наостанок у долі
я в тобі, як в вогні,
чи в неволі,
чи у місячній німоті,
я в тобі,
як в палкій тісноті,
де виблискують згашені зорі
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=654841
дата надходження 26.03.2016
дата закладки 26.03.2016
Спасать никого не надо,
пусть каждый спасется сам.
Найти бы в чем-то отраду,
пойти бы по чьим-то стопам.
Мы в жизни ищем сюжеты,
теряемся в суете дней,
лиловый ворот манжета
подскажет нам пару идей...
И страстно охотясь на правду,
себя мы калечим ей,
но с болью мы только сильнее,
не надо жалеть о ней.
Сиюминутная радость,
недолговечный покой,
Будь проклята наша слабость,
бороться и только. С собой.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=549516
дата надходження 07.01.2015
дата закладки 08.01.2015
задыхаюсь временами
от нехватки воздуха
все не знаю, чего же мне
хочется,
что-то изнутри все проситься,
проситься,
но не выходит
наружу
нет, мне никто не нужен
я устала от этих людей,
которые ищут чего-то
от тоски и одиночества,
и им просто рядом кого-то
хочется,
а на тебя настоящего, правда,
плевать
вот и не наступай на грабли,
опять.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=548189
дата надходження 02.01.2015
дата закладки 03.01.2015
нет конфронтации, только прямые ассоциации
мы общаемся по энергетической рации
у нас нет лица и принадлежности нации
мозг закипает от количества информации
ладони устали от аплодисментов,
по всем фронтам смещение акцентов
мир как клиника без пациентов
джунгли, что взращивают конкурентов
сегодня я ставлю на честность-резкость,
прощупываю твою личностную местность
еще впереди короткая вечность,
и пусть тебя не бесит моя беспечность
ломай стереотипы, но обретай принципы
не думай, что все вокруг,как ты, лжецы
так много лишней суеты
разбросанные на асфальте шприцы,
запускают механизм сублимации
но ты же помнишь, как было до кислоты
нет конфронтации – только прямые ассоциации
мы общаемся по энергетической рации.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=546931
дата надходження 27.12.2014
дата закладки 27.12.2014
десь за байдужістю зимних земель
ніж вимальовує перемоги.
там тобі краще аніж тепер,
лузгаєш сни,
з них виймаючи стогін.
там вікна схожі на мертвий бардюр
нам не бажалось його долати.
я виплітаю квадрату ажур
геть замикаючись в тілі квадрату.
я запевняю:
"мені не болить"
і забуваю твою адресу.
крові холодної тепла мідь
свідчить про те,
що давно воскресла
десь за байдужістю тих земель,
випивши спомину всі гіркоти.
там не чужіше аніж тепер,
там я не знаю хто ти.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=545631
дата надходження 22.12.2014
дата закладки 22.12.2014
на випадок якщо доведеться піти,
обійму загострені кути
твоєї душі
і кімнати,
я не маю куди втікати
й цього достатньо,
тому доведеться просто піти.
замітати теплі сліди,
якими жбурляються капці хатні
аби довести, що тут мій дім.
мовчим
стрілами в одинадцять,
що це значить
коли від страху паморозь тілом?
стіни уздріли
цей час
і значить треба піти...
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=534058
дата надходження 02.11.2014
дата закладки 11.11.2014
Крізь офісне мито, вуличне сито,
Повз вікна, змордованих меблями хат...
Обабіч коліс, що туркочуть сердито
Нишкає тишком службовий Пілат.
У містику парків, вулики статків,
У зойки-обійми намагнічених зон...
На кухні-покої Сізіфових спадків
Черговий Іуда веде легіон.
Між брудом і жалом, гонінь ідеалом,
Між цвинтарем втіх і кварталом спокус...
По вимозі, виклику, сліз ритуалом
Бинтує поразки дільничний Ісус.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=536086
дата надходження 10.11.2014
дата закладки 11.11.2014
У трагічнім моїм словничку
Зашарілася перша сніжність...
І цуралася хмар в літачку
Розтлумачена косо ніжність.
У комічнім твоїм резюме
Всі посади займали інші.
Доки ти шаткував аніме,
Я крутила на дуло вІрші.
Марнослів'я сахалось кутів,
У яких боксував гострий Хтоська.
Я вивчала молитви слонів...
А тобі впала в око Моська.
Хвилювачки зачхали мій світ...
Дайте Хтосьці від болю мікстуру!
Лабіринтами серця кріт
Риє клято і без перекуру.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=534753
дата надходження 04.11.2014
дата закладки 05.11.2014
Скрутно без ока, що третє,
В зоні хребта і поетики.
І не зігрітись в наметі
Збіглої в найми патетики.
Вечір, примар повелитель,
В просторі неба, лиш смужка...
Звужений в рамку Спаситель,
Бо забажав лисий служка.
Густо і тісно насіяні
Душі палкі на відшибі.
І проростають умріяні
На Богом забутій садибі.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=533986
дата надходження 01.11.2014
дата закладки 02.11.2014
Рознесли інтернет-павучки
Хуткіші за ралі вітаннячка...
Цокотять крижані каблучки -
Першого Снігу завданнячка.
Все, до рисок продумане з ночі,
Підслизнулось на кармі світання.
І лоскоче, до сказу охоче,
Проти будня-копірки повстання.
Знерухомлює кроки в ніщо
Неба-зваби купчаста потилиця.
Я зустріну твій потяг якщо -
Відрихтована серця милиця.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=533270
дата надходження 29.10.2014
дата закладки 30.10.2014
Скляні дерева, що вам наснилось цієї ночі,
Що так дзвеніли, що так спадали у тихий стогін?
Я чула вітер, він плакав гірко, він мироточив
На рани світу, на ваше листя, на стопи богу.
О як хотілось до вас, до сонних, тоді торкнутись,
Читати думи, чолом утнувшись в кришталь кори.
Моя душа – гірка і чорна, як схрон отрути,
З печаттю болю, яка незламна лиш до пори…
Скляні дерева, боги під вами колись спочили,
і при корінні тоді надовго застигнув час.
Весь світ вмирає, і не дерева – ростуть могили…
Скляні дерева, колись прийдешнім скажіть про нас…
23.10.2014
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=532033
дата надходження 23.10.2014
дата закладки 23.10.2014
Що по т́ому?
По т́ому як щезне вітер?
Він примусив носити твій хатній світер...
Я його не віддам нікому... По тому...
Як то буде?
Як буде, як лусне крига?
"Північ, полюс..." - твоя улюблена книга...
Я читатиму її всюди... Як буде...
Хто ж побачить?
Хто побачить, як зорі заплачуть?
Всі сузір'я на нашім подвір'ї пиячать...
Я зумію віддячить... Побачать...
Буде тяжко?
Буде тяжко як згине птаха?
Не голосить осінньо зозулька-невдаха
Я без тебе - комашка... ТЯЖКО!
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=529138
дата надходження 11.10.2014
дата закладки 11.10.2014
Люби, і серце каменем не буде,
Твори, і зникне вся печаль,
Забудь про зло, і зло тебе забуде,
Що не твоє, не бійся, відпускай...
В очах побач не сльози, а алмази,
А в гніві розпізнай приховану любов,
Дивись у душу, але не на блиск і стрази,
І щастя ти пізнаєш знов і знов...
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=524793
дата надходження 21.09.2014
дата закладки 22.09.2014
Як довго уже не приходять листи.
Мовчить телефон, ніби впавши у кому.
Хоч пусто у грудях, та все ж щось кричить:
«Бо ти не потрібна нічому й нікому!»
І більше немає історій про «нас»,
Затихли полемік одвічних гармати,
Стомилися люди. Невтомний лиш час –
Йому не набридне щодня убивати.
15.09.14
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=523690
дата надходження 15.09.2014
дата закладки 16.09.2014
У світі, де навіть шльoндри бувають сумні й цнотливі,
де гроші не пахнуть потом - а кров'ю невинно вбитих,
Пілат розпинає Бога, і солодко спить, на диво.
А Демон купує душі за тридцять динарів срібних.
Цим світом керує Ірод - потвора в іржавих латах.
Його півзотлілий череп вінчає тіара чорна.
Пілат розпинає Бога, і, знітившись, йде в палату.
Можливо, він гірко плаче, та сльози ховає штора...
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=232520
дата надходження 02.01.2011
дата закладки 09.08.2013