Її руки з довгими пальцями
Завжди зводили тебе з розуму.
Ти чекав її, наче п'ятниці.
Ти любив її, наче морозиво.
І від голосу тихої ніжності
ранки стали зефірно-солодкими.
І дарма, що весна ця вітряна,
Коли в тебе є її дотики.
А від подихів між цілунками
вечори були пряно-гарячими.
Ти тримаєш її за руку -
І дарма, що надворі мрячить.
Та у цьому суцільному щасті
теж колись будуть лити дощі.
Як би там не було, а завжди
Бережи її. Бережи.
(с) Віталія Костюк
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=582466
дата надходження 20.05.2015
дата закладки 20.05.2015
[/i]Ти мені не бажай довгих років життя,
Бо ця фраза тепер вже нічого не варта,
Просто тихо скажи, крізь політ почуття
Щоб завжди у нас двох було сонячне завтра.[/i]
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=488386
дата надходження 26.03.2014
дата закладки 26.03.2014
Осточортіло все мені навколо
Ненавиджу маршрутки і ліфти,
Ненавиджу асфальт, крізь тріщини якого
Трава до сонця прагне прорости.
Ненавиджу я труби і каміння,
Втомився від бетонної краси,
Ненавиджу я дроти, що мов павутиння
Над головою небо обплели.
Будинки ті, немов мурашники - потворні
А люди в них як дохлі муравлі,
Яким закрили сонце стіни ті бетонні
І не дають торкнутись до землі.
Чому ми вже забули, ким хотіли стати,
Як бавились малими у дворі?
Зневірились у тому, що зможемо літати,
Куди поділи мрії ми свої?́́
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=290927
дата надходження 05.11.2011
дата закладки 24.03.2014
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=
дата надходження 01.01.1970
дата закладки 09.06.2013