Я не люблю, я просто ще не вмію,
Чи через вік чи, може, то погода
І я не хвора, я сповна здорова,
А серце не щемить і не жаріє.
Я не люблю, я просто ще не вмію,
Через шторми, а, може, блискавиці,
Але чомусь кохання не іскриться,
Не накривають божевілля хвилі.
Я не люблю, я просто ще не вмію,
Це, певно, дар, позичений богами -
Любити до безумства, до нестями...
Тоді напевно виростають крила.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=431234
дата надходження 13.06.2013
дата закладки 30.06.2013
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=
дата надходження 01.01.1970
дата закладки 30.06.2013
Я так люблю тебе… до божевілля,
До сотень слів, записаних пером.
І знай, моя душа, немов з похмілля,
Тебе щоночі кличе перед сном.
А мої руки досі ще шукають
Тих особливих дотиків твоїх.
Таку любов, мабуть, не забувають.
А ти любити так, як я, не зміг.
А я з тобою була щира й вірна.
Що саме не знайшов ти у мені?
І вже, нарешті, лиш тобі покірна,
Я втоплена й загублена в тобі.
І уже вкотре я покличу… де ти?
Та ти б уже прийшов, якби хотів.
А так любити вміють лиш поети,
До божевільно зболених віршів.
І вже ніхто, мабуть, не допоможе,
Бо інший шлях обрав для себе ти.
А я крізь сльози прошепочу: «Боже,
Прошу, оберігай його завжди».
26.06.2013 р.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=433823
дата надходження 27.06.2013
дата закладки 30.06.2013
Любов - це серця ніжні відчуття;
Краса жінок, оспівана віками…
Це небо в зорях, пізнє каяття
І квіти з чарівними пелюстками…
А ще любов - це полум’я і жар,
Безсоння і несамовиті муки…
Розбитої душі страшний тягар
І зведені у купол неба руки…
І вечір, що запестив нас удвох;
І безсоромні ласки серед ночі…
Незрозумілий щем сердець обох,
Й твої щасливі з ніжним смутком очі…
Рапсодія гірського джерела,
І ніжні поцілунки на світанку…
Гармонія і ласки, і тепла
Під вальс до споконвіку… до останку.
І ми з тобою - через все життя-
Без сподівань, надії й каяття…
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=410975
дата надходження 21.03.2013
дата закладки 27.05.2013