cright: Вибране

Траяна

Спізнився

За  вікном  старого  пошарпаного  готельного  номера  вирує  вулиця.  На  сірому  полотні  асфальту  різнокольоровими  плямами  миготить  потік  машин.
Звична  картина.
От  тільки  небо  відрізане  віконною  рамою  із  стандартного  білого  металопластику.
Не  помітно.
Видно  лише  як  вітер  ганяє  паперові  шкірки  пакетів,  які  колись  наповнювали  продукти.  А  можливо,  чиїсь  дитячі  мрії.
Не  відомо.
Рух,  час  там,  за  вікном.
Всередині  позачасся.  Вакуум.
Вирватися?
Видирає  всюдисущий  мобільний.
Що?  Катастрофа?
Спізнився.

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=462350
дата надходження 25.11.2013
дата закладки 25.11.2013


Luna Ravenheart

Нам Реквием оркестры не играли…

Нам  Реквием  оркестры  не  играли,  
А  генералы  не  снимали  шляп.  
История  плетется  по  спирали,  
Меняя  только  лица  и  масштаб.

Не  упрекнуть  торжественность  момента  -  
Бокалы,  свечи,  бархатный  напев...
Да,  так  бывает  -  рвется  кинолента,  
До  слова  "Fin"  добраться  не  успев.

Не  убоюсь  приспущенного  флага  -  
Я  что-то  стала  чересчур  храбра...
Ведь  я  теперь  такая  же  бродяга
С  дырой  чуть  глубже  левого  ребра.

Такие  дыры,  знаешь  -  знак  причастия,
Как  логотип,  нашитый  на  рукав:
"Один  из  тех,  кто,  схоронивши  счастье,
Остался  верен,  тверд  и  нелукав,

Кто  запер  двери  в  Храм,  не  потревожа
На  алтаре  прекрасного  Божка..."
И  ты  -  один  из  этой  тайной  ложи,
А  я  носила  плащ  ученика.

И  в  тайнике  с  печатью  сургучевой
Мой  блеклый  образ  места  не  займет...

Что  ж  -  до  свиданья.  Без  руки,  без  слова.
Да  пустяки.  Когда-то  заживет.
14.08.13.

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=443267
дата надходження 14.08.2013
дата закладки 14.08.2013


ДжоніПол

Тобі - крила, А тобі - ікла.

Таке  відчуття  лише  тоді,
Коли  з'являєшся  ти.
Що  не  по  мені
Дощі,
Вітри,
Крила,  
Щогли,
Моря  і  доки.
За  містом,
Над  містом
Відчуття  тиші  
І  самоти.
Хтось  наближається
До  дверей.
Я  чую  дорослі  кроки.

Ти  відкриваєш  їх
І  у  мені  вже  зриває  дах.
Пігулки  чи  аспірин,
Вітаміни  чи  чиста  віра.
Над  моїм  карнизом
Самотньо  кружляє  птах.
У  моїм  під'їзді
Жертва  очікує  звіра.

А  якщо  це  ті  ж  самі  герої
Повісті,
Ідилії,
Телеграм.
Якщо  це  їх  розділили:
Тобі  -  крила,
А  тобі  -  ікла.
Кого  ж  чекають  вони?
Яким  довіряють  Богам?
Ти,  напевно,  без  мене  звикла.
А  я  досі  дивлюсь  в  твої  вікна.

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=443112
дата надходження 13.08.2013
дата закладки 13.08.2013