Ти дряпав її фотографію
І в руках канцелярський ніж,
Перекреслював кожне значення
На перетині губ , повік.
Малював на обличчі хрестики,
Щоби біль відійшла в кінці.
Голосними словами й жестами,
Відганяв, вже минулі, дні.
Все пройшло і ,мабуть, закінчилось.
Ти не в силах все повернуть,
Та хотілось хоча би кінчиком,
Зачепитись за її суть.
Залишитись на ній пилинкою
І вдихати палке життя.
Пролітати собі хмаринкою,
Та ковтати її слова.
Але як би тобі не хотілося
Все ж для тебе вона чужа.
Та й для себе у неї милості
Не лишилось на все життя.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=418609
дата надходження 15.04.2013
дата закладки 15.04.2013