dno: Вибране

Марьяна Глодан

Не терзай ночами.

не  терзай  ночами,
и  не  влезай  во  сны,  
и  не  сиди  в  голове.
не  управляй  мечтами,
и  не  являйся  перед  глазами,
ведь  знаешь  кто  болен,
это  я  ,  а  не  ты.
и  не  души  меня
стремлениями,
большими  и  властными,  
ведь  ты  не  знаешь
оков  пустоты.

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=409133
дата надходження 15.03.2013
дата закладки 03.04.2013


Марьяна Глодан

***

девственную  свежесть  
в  чувствах  и  глазах,
приводи  меня  в  движение,
в  маленьких  шагах,
дай  проснутся  уже.
в  жадных  глотках  молока
твоего  существования,
дай  мне  направление,
а  не  витание  в  снах.

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=415153
дата надходження 03.04.2013
дата закладки 03.04.2013


Corvin

ЗНІМАЮ МАСКУ…

Я  повертаюся  додому...  Знову
Як  і  завжди  (о,  скільки  вже  разів  !)
Знімаю  маску  й  кидаю  додолу...
Я  так  давно  зробити  це  хотів...

Знімаю  маску...  Втомлене  обличчя
Болить  від  усмішок  і  від  гримас...
І  знову,  ніби  вдруге  народився,
І  знов  клянусь,  що  це  в  останній  раз  !

Знімаю  маску  з  мови  і  з  вимови,
Зі  звичок,  зі  смаків,  з  переконань,
Здираю  все  !  Я  навіть  вже  готовий
Позбутись  замаскованих  бажань  !...

Стою,  мов  голий...  Самоспоглядання...
Без  тіла...  Без  обличчя...  Без  ідей...
Німий...  Безликий...  Зиркаю  востаннє,
Заплющив  очі  -  зараз  все  пройде...

Задкую  у  куток...  Рука  завзято
Там  нишпорить  у  пошуках  лиця...
Вони  всі  тут!  Яку  ж  мені  узяти  ?
Можливо  підійде  хоча  б  оця...
 
   3.11.12  р.                         Corvin

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=382186
дата надходження 03.12.2012
дата закладки 03.04.2013


Doll

Зона комфорту

Хлопці  гарні  друзі,  але  погані  слухачі:  з  ними  краще  розмовляти  думками,  поглядами,  душевними  обіймами,  губами.
Так  спокійно,  коли  ти  можеш  сидіти  в  нього  на  колінах  і  розказувати  про  кулінарні  таланти,  вчорашню  прогулянку  з  подругою,  цитувати  класиків  напам'ять,  а  він  натомість  не  перебиває,  чекає,  щоб  ти  замовчала,  щоб  поцілувати,  щоб  ти  дотиком  передала  всю  себе.
Ви  мало  розмовляєте  разом,  тільки  монологами.  Це  ваша  спільна  зона  комфорту.
Ти  розгортаєш  цукерку,  а  він  дарує  тобі  свій  подих:  тоді  цукерка  стає  з  начинкою,  твоєю  улюбленою.
Він  спеціально  завжди  ховається  в  одному  й  тому  самому  місці,  за  шторами,  щоб  тобі  не  довелося  довго  шукати.
Вдвох  добре.
Третій  не  зайвий.
Він  просто  непотрібний.
Одного  замало.
Зона  комфотрту  -  двоє,  ви  двоє.

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=414770
дата надходження 01.04.2013
дата закладки 03.04.2013


: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=
дата надходження 01.01.1970
дата закладки 02.04.2013


: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=
дата надходження 01.01.1970
дата закладки 02.04.2013


Комета

Девочка в синем платье

Девочка  в  синем  платье...
Я  помню  ее  тонкий  взгляд.
Она  так  красиво  смотрела
И  что  то  хотела  сказать.

И  шла  по  платформе  вокзала,
Бежала,  шалила,  смеясь.
Она  подскользнулась,  упала.
Русая  коса  расплелась.

Ее  золотистые  глазки  
Уже  бы  закрылись  навек,  
Но  парень  красивый,  кудрявый
То  хрупкое  сердце  сберег.  

Он  прытко  поднял  ее  тело
И  нежно  бледное  лицо.
Он  выпрыгнул  и  как  раз  поезд
Промчался  так  мимо  него.

И  девочка  в  синем  платье,
Растрёпана,  бледна,  нема,
Уже  утонула  в  объятьях,
Слезами  взмывая  себя.

Вы  бы  видели  эту  картину:
Вся  тушь  по  лице  потекла,
Девчонка  потрёпана  сильно,
Но  счастлива  тем,  что  жива.

И  в  порванном  синем  платье,
И  с  кровью  в  обеих  руках
Шла  девочка  в  синем  платье
С  нелепой  улыбкой  в  устах.    
 
Вперше  на  російській.  Як  на  мене  вийшло  не  дуже,  просто  скажіть  свою  думку,  цікаво)

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=261551
дата надходження 25.05.2011
дата закладки 02.04.2013


Алексей Смирнов

Стихи пишутся одиночеством

Стихи  пишутся  одиночеством.
У  поэтов  его  с  избытком.
Им  порою  общенья  хочется,
А  иной  раз  общенье  -  пытка.

Их  любовь  чище  всех  условностей,
Их  мечты  выше  всех  желаний.
У  кого-то  бесцветны  повести.
У  поэтов  сияют  грани.

У  поэтов  поболе  солоны
От  печали  сердечной  слезы.
Им  в  жару  от  бездушья  холодно,
И  уныла  им  жизни  проза.

Кто-то  бытом  всю  жизнь  морочится.
А  они  улыбнутся  где-то
И  опять  бегут  в  одиночество...

Так  живут  на  Земле  поэты.

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=278182
дата надходження 01.09.2011
дата закладки 02.04.2013