Ще сон триває...
Немає сенсу закривати очі:
Душевна процвітає сліпота.
А сум долає нас вже проти ночі.
Від цього присмак в крові - гіркота.
Немає сенсу затуляти вуха:
Кричить вже тиша. Не мовчить вона.
Бо це - межа! Бо це - тоненька смуга,
Де кожен мов натягнута струна.
Немає сенсу затискати рота:
Слова самі зриваються із вуст.
До шиї нашої лаштують дрота.
А душ поламаних не чують хруст,
Бо сон триває...
10.01.2013
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=410587
дата надходження 20.03.2013
дата закладки 31.03.2013
Я честно скучаю
Скучаю так преданно
Перебирая
Кусочки времени
Нашей памяти
Их в крестики
Себе на руку
И все без толку
Варю кофе
Читаю книжки
Бегу по дороге
Смелая слишком
Давно не страшно
Ведь все потеряно
И все неважно
В кусочках времени
Пиши мне письма
Смотри в экраны
Мы зависли
По разным странам.
Не отпускай
Держи крепко
Я буду знать
Меня ждут где то
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=414183
дата надходження 30.03.2013
дата закладки 31.03.2013
Я хочу бути вільною,
Бути наче птах.
Життя розбилось наче крига
Відбувся повний крах.
Душа моя кричить
І спокою нема
А доля все мовчить
Мабуть,вона німа.
Ніхто мене не чує,
Байдужа стала всім.
Лиш подих вітру чує
Моя крихка душа.
Сьогодні було дуже сумно,пробачте,якщо вірш надто сумний і дивний...
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=414180
дата надходження 30.03.2013
дата закладки 31.03.2013
На першу ночі. Час фатальний.
І поцілунок свій прощальний
Я шлю тобі...
Проводжу пальцем по труні...
І аж ніяк не жаль мені
Того, що там лежить на дні.
Ще трохи диха...
Стою на цвинтарі одна
Серед могил і тихого зітхання.
І на граніт наношу я слова:
"Моє кохання."
Навколо ніч. Ще не світає.
Моє лице пітьма ховає.
Я є примара...
Кладу дві квітки на труну:
Одна - то ти, а друга - я.
Обоє мертві.
Тепер піду...
Я без емоцій, слів і почуттів.
Ти так хотів!
І я того хотіла...
17.02.09
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=401393
дата надходження 15.02.2013
дата закладки 30.03.2013
Заплющивши очі, ти бачиш
незвідані фарби,
Невідомі світи;
Підійми погляд в небо - і у сяйві туману
Ранкові краплинки тобі пишуть:
"Твори́!"
Твори́!
Сміливо землі відривайся! У небо!
У вись із висот.
Невідому блакить.
Дай серцю нектар і напій із натхнення,
Даруй для душі словотвірний букет.
Хай в грації слів, між рядками, у буквах
Живе і співає твоя вільна душа.
Відчуваєш? Земля на орбіті відцуралась від руху,
Ма́буть, до слів прислухалась вона!
Твори́!
Нехай небо і сонце дарують наснагу,
Відносять на крилах в поетичний політ,
Дають тобі сил для піднесень і слави
І новесенькі крила для наступних робіт!
́́́́́́́́́́́́́́́́́́́́
08.04.2011
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=401452
дата надходження 15.02.2013
дата закладки 30.03.2013
Ми разом закрили очі
І йшли туди, де темно.
Чом бачу цей щасливий сон даремно?
Переді мною одинокі ночі
Й наївні мрії, смуток, біль,
І те, що хочу,
Чого жадає думка й тіло,
Що цілу ніч в душі боліло -
То загоралось, то лиш мліло,
а все-таки горіло...
Та неважливо те, що я
Міняла все своє життя.
Міняла те, що так хотіла,
Міняла все, що так боліло
І те, що вже давно зробила...
І тих, кого любила...
Міняла все.
Заради чогось...
Не просто так.
На інший полюс
я переставила своє життя.
І знову йшла,
І знов любила я не тих,
І знов страждала без причин;
Вела у снах я лік хвилин
до зустрічей,
як виявилось, не потрібних.
І знову поверталася назад...
І має значення лиш те,
Яка я є
і чим живу,
Для кого серце бережу,
І чим я дихаю й для кого
Молю прощення я у Бога.
І має значення дорога,
яку я оберу сама -
своє життя!
Я невідомий автор
картин печалі,
який блукає,
на щось чекає,
шукає щось, та ще не знає,
не зна, що саме треба відшукать!..
Та вже знайомі почуття.
Я - невідомий автор
свого життя!
02.10.2007
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=402035
дата надходження 17.02.2013
дата закладки 30.03.2013
Ми сонце Вам кладем до ніг,
Ми Вам даруємо природу.
Бабусю, щастя Вам на довгий вік,
Здоров'я, радості та згоди.
Нехай в душі цвіте весна,
Нехай Вам сонце шле привіти.
Для Вас, бабусю, вся краса,
І ми - щиро вдячні діти!
13.10.2005
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=402614
дата надходження 19.02.2013
дата закладки 30.03.2013
1. Кажу тобі «Добраніч»,
Мій єдиний, моя радість.
Цілую тебе в щічку,
Буду з тобою цілу нічку.
Буду з тобою все життя.
Твоя навіки тепер я!
2. Нехай насняться зайченята,
Що хрумають морквин багато.
І хай насниться їжачок
Без колючок!
Добраніч, мій бурундучок!)
3. Люлі-лю, мій солоденький!
Щоночі прилітаю до тебе, сідаю на краєчку ліжечка і милуюся тобою…
Спи солодко, мій соколику, а я сидітиму біля тебе, ледь чутно співатиму колискову й оберігатиму твій сон.
4. Мій котик… Такий рідний, такий ніжний, такий мій…
Добраніч!
Спи, мій зайчику.
А я шепотітиму тобі на вушко про своє кохання…
5. Котику, кохаю тебе просто неземною любов’ю!
Ти найкращий в реальному, віртуальному, космічному, часовому просторі! Правда, ти зараз посміхаєшся?
Добраніч, янголятко!
*Картинка з мережі
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=407605
дата надходження 10.03.2013
дата закладки 30.03.2013
Яке люблю?!
Нема натхнення для отих любовей!
Та й, чесно кажучи, немає діла до ць́ого вже нікому.
Не вистачає ч́асу і нема наснаги.
Ми заклопотані лише собою.
Із нас же кожен зараз хоче тільки грошей й слави
І якось дивно думати ще про якісь любові.
Егоцентризм - наша сучасна дійсність -
Засів десь глибоко в людську свідомість.
О так! Ми є сучасне молоде суспільство,
Не розуміюче добра й любові.
Егоїстична все ж таки у нас натура
І думаю, з цим кожен буде згоден.
Таку позицію диктує нам модерн-культура,
Яка, що смішно, є створена самим народом.
О, ми сучасні, толерантні, в нас культ особи.
В науці робимо якісь дослідження і спроби
Щось зрозуміти, винайти і вивчити саму людину.
Дивіться правді в очі, світ розвалиться на тисячу частинок.
Відчужена самодостатня сутність
Живильну людськість з нас випила давно.
Жорстокість, пафос, черствість і байдужість -
Здається, це провідні риси сучасного кіно?
І так, ми діти двадцять першого століття.
Маб́уть, нам є, все-таки, чим пишатися.
Ми покоління технологій, до наших послуг терабайти інформації
Та залишається питання:
Чи ми не на шляху своєї деградації?..
19.05.2012
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=410001
дата надходження 18.03.2013
дата закладки 30.03.2013
Навколо тихо.
Десь далеко
В безмежній дикій тишині,
На фоні темної блакиті,
Неначе безтурботні діти,
Танцюють танець свій лелеки -
Вони на цілий світ одні.
Самі...
Виводять па
В німому ритмі:
То він підскочить, підлетить;
Вона ж у танці закружляє,
Бо ніжно й палко так кохає.
Поглянь на погляди тендітні -
Ніхто не може так любить
І вільно жить...
Вони одні
На цілий світ.
Їм музику серця клекочуть.
І в такт, закривши свої очі,
Танцюють танець цей щоночі.
Кохання в них ніколи не згорить.
Навік у серденьку тріпоче...
І нам би так навчитися любить!..
30.01.2008
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=412875
дата надходження 27.03.2013
дата закладки 30.03.2013
У сні своєму й наяву
Скажу, що я тебе люблю.
Помі́ж зірок і між планет
Шукатиму для нас прикмет
І віритиму далі й знов
У вічную святу любов.
Я увійду до тебе в сни.
Що хочеш ти мене проси.
І аж до самої весни
Тебе до сонечка вести
Я буду.
Серед загублених зірок,
Перегорнувши сторінок
Десь так із десять,
Я починаю новий світ,
Фантазії і мрій політ.
Та ще не досить!
05.10.2011
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=413864
дата надходження 29.03.2013
дата закладки 30.03.2013
Дніпро, величний на ві́ки,
Лишайсь могутньою рікою!
Єдиним порухом руки
Поділиш землю піді мною.
На недоступній глибині
Ховаєш сотні відображень -
Там є свої, були й чужі.
Мені ти цього не розкажеш.
Усі події всіх століть
Покриті темною водою;
У каламуті твоїх вій -
Душі невизнаних героїв.
Ти бачив тисячі боїв
У мареві густих туманів.
Позбувсь ненависних мостів,
Створивших в тілі твоїм рани.
Ти скинув пута! В котрий раз
Показуєш свою ти силу;
Ніщо не значить в тебе час -
Він загойдавсь на твоїх хвилях.
Фото - Микола Євтушенко
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=414074
дата надходження 30.03.2013
дата закладки 30.03.2013