: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=
дата надходження 01.01.1970
дата закладки 12.04.2013
Оружьем тайным обладая,
Иду в толпе и заражаю:
Не гриппом, корью или свинкой, –
Я инфицирую улыбкой!
Проблемы… Дождь… Не высыпаюсь…
Но я иду и улыбаюсь!
Без всякой видимой причины
Я излучаю эндорфины!
Вот кто-то крутит у виска:
«Бедняжка сбрендила слегка…»
Но не обидно мне нисколько, -
Их жаль – с иммунитетом стойким…
Но всё же, большинство прохожих,
Вначале хмуро-непогожих,
Поймав случайно кванты света,
Преображаются ответно!
И даже робкий лучик счастья -
Антибиотик от напастей!
Переливанье доброты!
И лучший крем для красоты!
Хоть жизнь подчас бывает трудной,
Не будь унылым и занудным,
Делиться теплотой спеши!
Улыбка – поцелуй души!
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=347343
дата надходження 30.06.2012
дата закладки 02.04.2013
Мужья в упрёки ставят дамам
Их страсть к дешёвым мелодрамам:
Мол, обеспечат, если надо,
Доставку «мыльных опер» на дом!
Для театральной постановки
Всё важно: место, обстановка,
Костюмы, реплики героев…
Грешим мы этим, я не спорю,
Но всё ж мужчины – изощрённей:
«Униженный и оскорблённый»,
Держась достойно, не скандаля,
С улыбкой ласково-печальной,
Не чужд актёрскому искусству,
В глаза посмотрит нежно-грустно…
Проникновенно помолчит…
Эффектно скроется «в ночи»,
Уйдя без куртки в непогоду,
С собою взяв лишь бутерброды
И оскорблённое лицо,
(Что тут же сменит за крыльцом)…
У друга отсидев ненастье,
Вернётся к «брошенке несчастной»!
За этот маленький каприз
Получит в утешенье приз!
Что ж… Лицедейское искусство
Прекрасно освежает чувства!
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=373429
дата надходження 26.10.2012
дата закладки 02.04.2013
Мій мозок (без шансів) - вже ватяний,
І нерви конкретно підірвані...
Товариші "прєподаватєлі",
Безжально не кидайте в прірву нас!
Ви стали (без сумніву!) катами,
П"ять років - "відсидка" солідна то.
І знов "першакам", по накатаній,
Ваш прапор "лікбезу" вже піднято.
Та краще б карали ви різками,
І звали нас пустоголовими.
Знущаєтєсь гарно над мізками,
Знання прикувавши оковами.
Багато вже нас запроторено
В концтабори знань...Це трагедія!
Запущено в голову корені,
І скромна приманка - стипендія.
Та скільки не знали би горя ми, -
Озброємось боєкомплектами
З надійними, свіжими "шпорами",
Тоді поб"ємось інтелектами!
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=393575
дата надходження 18.01.2013
дата закладки 30.03.2013
Хочется, хочется, хочется небо достать,
К солнцу руками притронутся,
С ветром летать,
Хочется, хочется, хочется птицей парить,
Спрятаться от одиночества,
Или забыть...
Хочется, хочется, хочется по волнам нить,
Поднять паруса по течению,
И просто плыть...
Хочется, хочется, хочется звезды собрать,
И подарить их сияние,
Или отдать...
Небо достать...парить,плыть............ и отдать...
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=413709
дата надходження 29.03.2013
дата закладки 29.03.2013
Ранкова кава – смак по львівськи
В ній стільки спогадів і сутей
І ранок по бруківці взутий
Розбудить , джазу й вальсу звуки
Ранкова кава – терпкість й солод
На ній гадають старі храми
Сповиті чудо-диво снами
Й туманам притаманний холод
Кава усю дно і наскрізно
Мешкає з чорним шоколадом
І в цьому місті з іншим ладом
Зустрітись буде не умісно
І з дня у день для прокидання
Ця містика бажання і смаку
Її сприймай гарячу і терпку
Як благу вість чи покаяння
Ранкова кава , я вже скоро
У турці в знанім тиражі
Заварю мрій всі вітражі
Щоб завтра знову … .
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=412910
дата надходження 27.03.2013
дата закладки 27.03.2013
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=
дата надходження 01.01.1970
дата закладки 27.03.2013
Сначала было забавно, сначала было азартно,
Когда снежинки ворвались в конце задорного Марта...
И закружили метели, и навалило сугробы,
Ну это так, не для фарсу, а не расслабились чтобы.
В полон забрала простори, тепло і сонячність з півдня.
Сказавши: «Добро здоров'я, я тут забулася спіднє.
Я тут забулася розум і що Весна має бути.
А ми почнемо спочатку, а ми продовжимо Лютий!»
Опять вернула морозы, опять же холодно стало.
Ну я сначала намеком, потом сказал: «Ты достала!
Іди до себе на Північ, керуй своїми снігами,
А ми вже хочемо сонця і нот весняної гами.»
Она же словно не слышит, и диверсантов бросает.
Мені за неї не зручно і якось совісно, навіть.
Мы ей простим, эту шалость, не упрекнем, если честно.
І у обіймах коханих – перезимуємо Весну.
Муз. сопровождение, аранжировка: Максим Убей-Волк.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=411737
дата надходження 23.03.2013
дата закладки 26.03.2013
Між тобою і мною врізалися кілометри,
А між нами лежала дорога на тлі зими.
Потираю долоні й ховаю в обійми светра
А в повітрі опівніч. В повітрі незмінне МИ.
Кілометри шляхів. Чи ж єдиного, певно, шляху.
Із металу й асфальту мені розгортають путь.
Так хотілося крил. Почуватись людино-птахом,
Та усі розібрали, і їду тому, мабуть.
«Ковель-Київ» півсонний гість на нічнім вокзалі,
Я торкаюся пальцями криги вагонного скла.
Перехрестя доби – ліпший час, щоб податись далі.
Вкотре стати інакшою, гіршою, ніж була.
Триста двадцять чотири - багато це є чи мало?
Попільничка порожня. От знову та сама я.
«Здрастє, дєвушка, слухай,а чьо це в проході стала?
Ні прайті, нє праєхать» - Пробачте, - сказала я.
Знаєш, «Києве мій», твоє кредо – асимі_ляція
Голосів у тобі – як в мені надпочатих кіл
Це традиція, певно. Така скомпільована нація:
Потонути в тобі,розділивши себе навпіл.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=411156
дата надходження 21.03.2013
дата закладки 25.03.2013