Дорошенко Юлія: Вибране

горлиця

Життя!

Дивлюсь  на  усміхнені  лиця,
На  фотах  буяє    життя,
І  кожна  картинка  іскриться,
 Подією    згаслого  дня!

Іду  по  піщаній  дорозі,
Для  вчительки  квітка  в  руці,
А  мама  стоїть  на  порозі,
Усмішка  горить  на  лиці.

Вона  така  горда  сьогодні,
Дитина  іде  в  перший  клас
І  стелиться  доля  Господня,
За  щастя  молилась    не  раз!

А  ось  уже  я  і  підліток,
На  плечі  спадає  коса,
Між  яблунь,  уквітчаних  віток
Усмішка-  дівоча  краса!

Сіяю  в  своїй    білій    сукні
І  стільки  в  усмішці  добра!
Минулись  дівочії  будні,
Вже  більше  не  буду  сама!

Тулю  ось  рожеве  пташатко,
Воно  відкриває  уста,
І  п’є  молочко  не  з  горнятка,
А  грудь  у  свій  ротик  взяла!

Стою-  горда,  радісна  мама,
Рукою  махаю  донці,
І  знову  стара  панорама,
Вона-  в  білій  сукні  й  вінці!  

Ось  так  йде  життя  оборотом,
 Що  вже  відбулося,  прийде!
А  спогад  на  знімках  зі  злота,
Всміхається  й  завжди    живе!

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=418111
дата надходження 13.04.2013
дата закладки 21.04.2013


: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=
дата надходження 01.01.1970
дата закладки 21.03.2013


архангел

ЗНЕВІРЕНЕ ЖИТТЯ

Зневірене    життя,і    з  ним  моя  надія  
І  дух  покинув,  вже  мене,
Та  я  ніхто,  і  звуть  мене  ніяк,
Розсудок  мій  став  помутнілим,
Та    страх  поглинув,  повністю  мене  .
Я  не  живу,  але  я  все  ж    таки  існую,
І  подумки  відходжу  в  небуття,  
Хоч  і  мене  туди  ніхто  не  кличе,  
Та  шлях  залишився  один,    
Пекельний  та  незрозумілий.
Над  прірвою  стою  я  кожен  день  ,
Мій  шлях  мов  лезо  бритви,
Але  я  знаю  лиш  одне  ,
До  поки,  я  собі  потрібен,
До  поки,  ще  бурлить  в  мені  життя  ,
Я  буду  жити  та  творити  ,  
На  радість  тільки  тим,  кому  я  буду  ще,  потрібен  .

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=409812
дата надходження 17.03.2013
дата закладки 17.03.2013


Ник.С.Пичугин

Київська весна



У  місті,  де  таксі  чатують  вечорами,
де  обриси  вузькі  середньовічних  веж,
гендлюють  крамарі  зимові  помаранчі,
і  мова  кобзарів,як  покритка,  живе…

ідуть  дощі  навскіс  –  зманіжені,  міські.

1982

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=396123
дата надходження 28.01.2013
дата закладки 15.03.2013