Щоденники Вітру: Вибране

Immortal

ГлибинА

Пустострімкі  надголів’я  вершин
Здіймають
Столітні  піщані  бурі

Молитовники  завершуються
багаттями
Увірваних
В  скелети
Прадавньозгублених

Слина
Сіль
Слина
Сіль
Глина
Що
Нагадує
На  дотик
Підшлункові
Залози
Згасаючого
Всесвіту

Мій
Брат
За  бартерною
Згодою
Розпрощався
З  озиминою
Життя

Мій
Брат
Залишив
Величезний
Цупкоkислий
Спогад

Я  ж  нагадаю
Вам
Я  нагадаю
Вам
Що
За  
Нестерпність
До
Усіх
Тортур

Ви  позбуваєтесь
Головного:
Любові
Тих
хто
Не
Заслуговує
На
Те,
щоб
Просто
Так
Її
Витрачати.




: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=452045
дата надходження 01.10.2013
дата закладки 02.10.2013


Immortal

ласкаво просимо у відсутність смерті

Все,  що  я  міг                                                написати
Я  вже
Сказав
Тобі

Я  волів
Би  померти
В  басейнах
                                           З  рибою
У  якої
                                                                       Замість
Серця
                               Сяйво
Бентежної
                                                                 Зірки

Я  волів
Би  померти
У  кризі
Маленьким
Маленьким
Конвертом,
Звісткою
Що
З  нами
Рано
                       Чи                  
                                       пізно
Все  
                       Буде
                                                   Гаразд

Продовжувати
Існувати
Стає
Все  болісніше
Й  нестерпніше

Продовжувати
Існувати
Стає
                                                                   Все  болісніше
Й                        нестерпніше

Забуватися
Стає
Все
Важче.
Мої
Сльози
Дірявлять
Кометами
Обличчя
Зблідлих
Психлікарень

Герої
Такого
Собі
Нервового
Пост-панку
покличуть
Мене
На  місце
Старого
знищеного
від
імені
любови
Короля

Що
                       Я  
повинен
                                         Зробити
Щоб

                           Цей
Дотик
                                                                         Холодного
Металу
                                             Залишився
Під
                       Шкірою
Пустотою
                                                   Останніх
Останніх
                                       Що
Полягли

 
               Що
Я  повинен
                 Зробити
Щоб
Цей
                   Дотик
Холодного
Металу
                               Залишився
Під
Шкірою
Пустотою
 О  с  т  а  н  н  і  х
Останніх
Що
П  о  л  я  г  л  и

Що
[Я]  повинен
                                                                                   Зробити
Щоб
                                             Цей
     Дотик
                                                                         Холодного
Металу
Залишився
Під
Шкірою
Пустотою
Останніх,
                                                 Останніх,
Що
                         Полягли,

Й  кістки
Й  кістки
Їхні
О  с  і  л  и
К  о  л  и  с  к  а  м  и
Н  і  ч  н  и  х
К  о  ш  м  а  р  і  в,
Сплели
Світи
Для
Таких,
Як  ми,
А,
Визначеніше,
Для
Таких
Я  к
                                                                     Я

Я  не  можу
Собі
Допомогти.
Мотузки
Затягуються
Густішим
Мороком
Навколо
Навколо..

Моя  тінь
Горланить,
Моя
Тінь
Гамселить
Вже
Ледь
Теплими
Кулаками

Двері
Повільно
зачиняються
-[зачинаються]-
Ласкаво
             Просимо
У
                         Відсутність
Смерті.  

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=450174
дата надходження 20.09.2013
дата закладки 20.09.2013


Immortal

одна́ково буду, я одна́ково буду

Не  хвилюйся
За  мене
Я  залишусь.
Я  буду
Тут
Завжди.
Адже
Це
Моє
Прокляття.
Адже
Таблетки
Проросли
В  мені
Болем  
Минулих
Захо́вань,
Адже
Я  звик
Жбурляти
Своїм
Нікчемним
Тілом
До  повного
Розпаду
Матерії

Це  моє
Прокляття
Я  безсмертний
Смертність
Десята
Вривається
В  ворота
Мого
Черепа.
Зачекай.
Вона
Не  ввірветься,
Адже
Дерева
Що
На  
Цій  
Порожнинній
Землі
Не  
Здатні
Приймати
Ще
Сухості

Сухості
Сухості
Сухості
Сухості
Сухості

Мова
Наповнена
Приголосними
Смердючих
Садів
Все
Спалене,
Вже
Не  витопчеш,
В
Такий
Спосіб
Розгортається
Кривава
Різня
Між
Сумнівами
Моїх
Голодних
Котів
Та
Собаками
Твоїх
Поневолень

Невротично
Невротично
Невротично
Невротично
[не  дотично]
Світло
Гасне
Я  напишу,
Власне,

Я  напишу
Ще  один
гіркістю
Насичений
Вірщ,
Щоб
Актори
З  
Викорковано]Дірявими
зубами

Палицями
Били
Мене
Попід
Серце,
Попід  голову
Били
Мене
По  обличчю,
Щоб
Грудна
Клітка
Розірвалась
І
Серце
Вирване
І  стомлене
Знайшло
Собі
Прихисток
В  якомусь
Теплому
Просторі

Обличчя
Хай
Моє
Злетить
Десятитисячним
Янголом,
Що
Врятувався

На  небо
На  кордон
Уявних
Сотворень

Голова
Моя
Хай
Розітреться
На  
Гарячий
Вогня́ний
Вітер
Самотньої
Захаращеної
Пустелі
Всіх
Повільно
Зникаючих
Століть

Хай
Вершиться.
Я  
Одна́ково
Буду.  


: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=449426
дата надходження 16.09.2013
дата закладки 16.09.2013


ImmortalPsycho

Поголена ФеЯ (спеціяльно для пані Бірюзи)

Зі  скирти  хліба
з  дерев”яного  помосту
з  зеленої  криці  
череп’яної  вулиці
вулиці  засипаної  білосніжними  зубами
зубами  мудрості
зароджується  воно
схоже  на  сонце
проте  без  світла
схоже  на  траву  проте  чорну
схоже  на  янгола  та  на  чорта
білосніжне  каре
синьо-карі  очі
посмішка  з  п-під  насупленого  лиця
в  руках  кусень  хліба  та  вина  
зеленого  горошку  повелителька
владика  всіх  кутніх  зубів
малих  дітлахів
місіс  страшко  чи  то
фея  з  поголеною  головою,
що  ясно  вкрита  білим  каре

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=305191
дата надходження 08.01.2012
дата закладки 08.04.2013


: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=
дата надходження 01.01.1970
дата закладки 12.03.2013