Небесний світ
В окриленій журбі
Кружляє над долонею
Земною,
Спиняти літо?
Хай іде собі,
Якщо йому недобре так
Зі мною.
Хай забирає почуття
Моє,
Яке плекав до нього
Місяцями.
Нехай іде. У мене осінь
Є,
Яка мене кохає
До нестями.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=748594
дата надходження 31.08.2017
дата закладки 31.08.2017
Я устала быть сильной.
Я устала быть мудрой.
Улыбаться насильно,
Засыпать лишь под утро.
Отвечать на вопросы,
Не имеющих смысла.
И скрывать свои слёзы
За улыбкою кислой.
Я устала от чьих-то
Неуместных намёков.
От злословий и криков,
От обид и упрёков.
От несбывшихся планов,
От надежд пустотелых,
От событий нежданных,
От поступков несмелых.
Я устала быть сильной.
Я хочу побыть слабой!
В полутон, не мобильной,
Без румян и помады.
В простоте раствориться.
И в толпе безымянной
Навсегда поселиться
Молчаливой, пространной.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=747989
дата надходження 27.08.2017
дата закладки 27.08.2017
Глухі, сліпі поводирі,
Куди ведете мій народ?
Дарма, що віком ви старі,
Та в серці блуд і тупість, смрод.
Ви ті, що виросли в совку,
І в рот дивились сатані,
Що душу нівечить людську,
Сховавшись, в вашій же брехні.
У всьому винні вам жиди.
Ви відкидаєте Христа!
Куди ж ви кличете? Куди?
Яд на вустах і пустота…
А знаєш ти, неправди страж,
Ким же являється Христос?
Безглуздий, ниций твій мандраж.
Христос, по-грецькому, Теос!*
Людей і зір – усіх Творець,
І кожному дає Свій Дух,
Та бореться із Ним глупець,
По-українському – лопух!
Плює на Сина і народ,
Що Ти, Господь, благословив,
Бо сам в числі, що зветься: ‘зброд’.
Їх сатана в кулак зловив.
Прости, Господь, усіх телят,
Що сліпо тішаться биком,
Що Ти зганьблений, Той, що Свят,
Отим нікчемним глупаком.
(Гр.) Теос* – Господь Бог, Вседержитель.
Галина Яхневич
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=748025
дата надходження 27.08.2017
дата закладки 27.08.2017
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=
дата надходження 01.01.1970
дата закладки 27.08.2017
[color="#168a31"][i]А може вже хватить
ділити людей на частини !?
Чому хтось платить,
а хтось збирає данину?
Когось засудять
за те, що живе не як "треба",
Самі ж паскудять
забравши собі півнеба.
Сьогодні люблять,
а завтра покриють брудом.
Себе ж погублять,
назвавши то тьмою, то чудом.
Може вже годі
вбивати цей світ, душити.
І, мабуть, відтоді
Ми зможем життя любити![/i][/color]
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=748012
дата надходження 27.08.2017
дата закладки 27.08.2017
Так швидко молодість минає...
Якщо і не фізично, то - у голові.
Життя нові все перспективи підкидає,
Мотиви, прагнення і враження нові.
Чому забули ми прудкі моменти,
Як вірили у тишу тих ночей,
Як дарували всім нескромні компліменти
Й ховалися від докору очей?
Нечасто ми батькам все ж догоджали:
Понад усе любили смак пригод,
Та попри всі розбещені розваги
Не втратили моралі і чеснот.
Тепер їх сміло викладаєм на вітрину
Далеко десь від приспаних надій.
В якусь погожу і мрійливу днину
Розкриємо цей запилюжений сувій,
В якому завжди - сміх і п'яний галас,
В якому - віра у вічну любов,
В якому - те , чого не зрозумієм зараз;
Та відкривати його будем знов і знов.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=745390
дата надходження 09.08.2017
дата закладки 27.08.2017
Он Римский Папа,
Что бродягам моет ноги,
Чем Выше Дух,
Тем загнаннее Плоть.
Душа стремится
В Горние Чертоги,
А тело требует
Аскезу и Любовь!
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=722116
дата надходження 07.03.2017
дата закладки 22.08.2017
Прошу прощения у Бога,
Ступая кротко и во мгле.
Уйми печаль мою, тревогу,
Взываю, Господи к Тебе!
С чего начать, совсем не знаю,
И машинально все пишу.
Я ни кого не обвиняю,
Лишь покаяния прошу.
Беда случилась с моим сыном,
Он очень сильно заболел.
Не доглядела, упустила,
И нет теперь покоя мне.
Ночей бессонных и страданий
С лихвой добавилось ему.
Помочь ребенку не смогла я,
Он заболел, но почему?
Терзает душу его демон.
Беспомощен и одинок.
Он стал отныне, но я верю,
Что может Бог ему помочь.
Услышь, мои молитвы, Отче,
От горя сына сохрани.
Смотреть на муки нет уж мочи,
Проклятье страшное сними.
Уйми страдания и боли,
И прогони тот ужас прочь.
На все Твоя Господня воля,
Лишь Ты всесилен мне помочь!
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=747330
дата надходження 22.08.2017
дата закладки 22.08.2017
Жити хочемо так, щоби стежкою йти,
Без грози щоб іти, щоб без вітру, печалі,
Та лише один Бог знає, шо там знайти,
Що чекає попереду... на перевалі.
Доля важка до біса, життя в нас складне,
Заховатися хочеться в іншім порталі.
Та життя в нас одне, воно швидко мине,
Тож удома звикайтеся в себе... надалі.
Не грубіте дарма, йдіть не далі розмов,
Не шукайте підвох, вас прошу у моралі.
Любіть ближнього й дальнього, сійте любов,
Тогді станете ви, як Господь досконалі.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=747132
дата надходження 21.08.2017
дата закладки 21.08.2017
Дякую Богу за друзів своїх,
добрих, веселих і щирих.
І дуже серйозних, що є серед них,
вимогливих і справедливих.
Маєте вдачу ви, рідні мої,
непосидючу й грайливу.
Майстерністю всіх вас Господь наділив,
щоб думку будили сміливу.
Легкою буде хай завжди хода,
мов тиха сонячна днина.
А душу розбудять лиш справжні слова,
лиш любляча серцем, людина.
То ж бережімо всі слово своє,
хай воно людям ясніє.
Яскравим вогнем між пітьми засвітім,
що вірою серце зігріє.
Дякую Богу за друзів своїх,
добрих, веселих і щирих.
І дуже серйозних, що є серед них,
вимогливих і справедливих!
Присвячується всім щирим друзям з "КЛУБУ ПОЕЗІЇ"
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=747098
дата надходження 21.08.2017
дата закладки 21.08.2017
М-аленькими каплями по крышам,
Е-ле различимо.. еле слышно..
Л-ьется благодатно из небес..
О-зером, рекой танцует пенно,
Д-ворик заполняет постепенно
И-стинная музыка чудес..
Я- же с ливнем петь тихонько буду..
Д-о - ре - ми - фа - соль звучит повсюду..
О-х и складно барабанит он..
Ж-адно я глотаю эти звуки..
Д-аже тучки тянут каплям руки..
Я- вкушаю их хрустальный звон...
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=747114
дата надходження 21.08.2017
дата закладки 21.08.2017
Немає дна у глибини страждань
отих сердець, що їх не долюбили,
і в болю – від незді́йснених жадань,
від згуби мрій, що вже протерли крила.
Чим виміряти втрату сподівань
на щастя у любові, ніжність, ласку?
Як зважити тягар випробувань,
що в летаргічний сон загнали казку?
Хто відповість на тисячі питань:
"Де ти?", "Коли?", "За що?", "Невже не варті?"
тим душам, повним смутку та вагань,
де вже свічею тане собівартість?..
А десь в світах чи поруч на землі
тебе шукає друга половина...
Дві долі розминулися в імлі –
мов розвели дороги сили злі –
коли несли їх крила журавлині.
Великий, в щедрості безмежний, Боже!
Почуй в їх молитвах самотній щем
й пошли так щедро, як один Ти можеш,
спізніле щастя, проливним дощем!
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=544060
дата надходження 15.12.2014
дата закладки 31.08.2016
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=
дата надходження 01.01.1970
дата закладки 31.08.2016
В сей жизни завистной и серой,
Без глаз любимых, дорогих,
Нельзя прожить в упадке веры,
Завися, напрочь, от других.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=467756
дата надходження 22.12.2013
дата закладки 01.05.2016
Ви пишете вірші про вічну любов,
А цвяхи брутально вбиваєте в тіло.
Не здатна спинити цю лють навіть кров
І муки страждань, що пронизують жили.
Упевнено молот працює в руках –
Аж м’язи тріщать у розп’ятому тілі!
А слово «любов» майорить у віршах:
Здається, у автора виросли крила.
Чом серце твоє так безжально черстве?
Чому воно болю чужого не чує?
І чом так повсюди жорстокість росте,
А мертва поезія це не лікує?
Якби твоє слово тобою жило,
Воно би почуло приглушений стогін,
І серцю твоєму вже б розповіло,
Як боляче ранить лукавий той слоган.
9.09.2015
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=598564
дата надходження 09.08.2015
дата закладки 01.05.2016
Любовь всегда вернуть возможно,
Если действовать очень осторожно.
Пусть хоть 50 лет проходит,
Но твой путь к ней все ровно приводит.
Даже если вас развела совместная беда,
То по любому сведет любви судьба.
Для этого нужно путь пройти большой,
И это помогает порой.
Ничего в жизни просто так не даётся,
И за все нужно уметь бороться.
Если любишь человека,
Нужно сделать все, чтоб остаться с ним на века.
Любовь - это чувство прекрасное однако,
И его нужно уметь сохранить как-то.
Секрета не скажу я вам, но дам совет:
"Если в душе живёт любовь, дай ей новый свет!"
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=598508
дата надходження 09.08.2015
дата закладки 09.08.2015
Увінчаний славою й честю
Господь в ризах світла постав.
І зло, щоб із світу понести,-
Він Сам на Голгофі страждав.
Простяг закривавлені руки
І Сам обіймає весь світ.
Прийди, Він візьме на поруки,
Бо вже тебе викупив з бід.
Вінець вже готовий на небі,
То байка, що ти наркоман
І гнити живому не треба:
Ісус бо тебе покохав.
Повір і прийди до Ісуса
І болі свої принеси.
Відкрий своє вухо, послухай
І більше тягар не неси.
Віддай Йому муку, страждання
Більше в під’їзд не втікай.
Залиш ти свій страх і вагання
І серце мерщій відкривай
Для нашого Господа Бога
І більш не ходи навмання.
Від Нього іде допомога
Всім кожної миті, щодня.
Він змучених всіх розуміє
І кличе щоденно: «Прийди!»
Серця лікувати уміє
І вирве тебе із біди.
Мерщій же іди, не вагайся!
Безцільно уже не броди,
Любові Його не цурайся,
Напийся живої води.
Галина Яхневич.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=598500
дата надходження 08.08.2015
дата закладки 08.08.2015
Ти там, на сході, у окопах.
Де простір кулями прошито.
Де думи мчать швидким галопом.
Неправда сіється крізь сито.
Ти там, де маєш бути, сину,
В шкарлупу серце не ховаєш.
Вмираєш тричі за хвилину.
І тричі знову воскресаєш.
Ти там, де страх, де без атаки
Ні дня, ні ночі не буває.
Де ворог сіє смерть і маком
На тілі рана розквітає.
Стоїш, долаєш біль і втому.
Позаду – край, батьки і діти.
Та ось вертаєшся додому –
Не знаєш, де себе подіти…
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=594253
дата надходження 17.07.2015
дата закладки 17.07.2015
Будь зі мною, Господи,
я- твоя дитина,
шлях мій ,духом, освіти,
без тебе-загину.
У любові зодягни,
дай мені натхнення,
в душу сяйво новизни:
легкості смирення.
За тобою я піду,
з покликом сердечка,
по Христовому сліду,
до небес вершечка.
Довіряю я тобі,
як батькам дитина,
твоя велич у журбі,
і в радості хай лине.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=366536
дата надходження 25.09.2012
дата закладки 17.07.2015
Раз маленьке хлопченя
Запитало в тата:
«Чи ж у Бога є рідня,
Татку, хочу знати?
Розкажи усе мені,
Бо казали люди,
Що нас Бог спаса всі дні
Й береже усюди!»
Татко взяв маля до рук,
З ока стер сльозину:
«Так, нас Бог спаса від мук,
Все це правда , Сину!
Бог колись у давнину,
Як були лиш зорі,
Мав Любов лише одну
В ночі неозорій.
То була прекрасна мить –
Лиш любов’ю жити,
Що схотів Він розділить
Це чуття у світі.
Він з Любові сотворив
Землю, небо, днину,
Серед гір, лісів, полів
Поселив людину.
Тій людині дарував
Душу й своє тіло,
Щоб в житті між сотень справ
Вона жити вміла.
До душі їй поселив
Світло й Дух Любові,
Щоб повіки злість та гнів
Не росли у слові,
Щоб усіх дітей своїх
Вчила Бога знати,
Берегла від бід та лих
І навчала свято
Що є Бог , що Він – Отець
Що ми – Божі діти,
І Любов – життя вінець
Нам мов сонце світить!
От і все, моє дитя,
Ми – сімейство Бога,
Дарував нам Бог життя,
Він – нам допомога.
Упродовж життя всього
Бог людині дбає –
Тож рідніше від Його
Нам ніде немає!»
28.02.2015 року
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=563330
дата надходження 28.02.2015
дата закладки 28.02.2015
Не тримайте образ в глибині свого серця,
Бо міліє і всохне воно..
Краще навстіж відкрийте у ньому ви дверці,
Що наповнилось серце добром.
Запишіть на скрижалях душі благі справи,
А образи із пам'яті стріть.
І добро,що вам чинять,помножте роками,
Зло відразу сльозами втопіть.
26.02.15р
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=562608
дата надходження 26.02.2015
дата закладки 26.02.2015
- Але, Ви ж знаєте правду?
- Відати правду? Перепрошую, Ви дійсно думаєте, що це можливо?
- Я Вас не розумію..
- Людство ще за часів кривавого Риму мало найсміливішу самовпевненість рахувати, що йому це під силу. І я часом хочу закрити очі, коли бачу що і зараз ці нахабні сміливці вірять, що правду можна зловити й всадити за міцні грати.
Люди хапаються за її дрібні відголоски, за її богоподібні сліди і думають що вона вже в руках..
- Тобто, Ви вважаєте, що ми її ніколи не пізнаємо? Як тоді люди пізнають один одного, для чого тоді хтось взагалі вигадав слово "правда"?
Хіба не на ній світ стоїть?
- Світ? Стоїть? Це, напевно, найсмішніше, що я чула останнім часом!
Друже, ви уточнюйте, Він хоч не на китах стоїть?
...Не те, щоб зовсім правди не знати. Ви знову вдаєтесь у крайнощі. Людині дано Всесвітом пізнати лише невеликі її крихти, як крихти хлібу після царського бенкету.
Істина має занадто багато граней, щоб їх була здатна перелічити людина.
Ви, напевно знаєте, як у фізиці?
Так, так! У фізиці! Гарний, доречі, приклад..
Буває так, що для проходження певної реакції існують ідеальні умови: підібраний тиск, температура, пропорції речовин. Це методична ідеальна схема, записана колись гостробородим вченим у його пошарпаний часом лабораторний журнал. Йому, доречі, дуже поталанило в житті вхопитися за той, нікому невідомий, слід істини.
Так ось, ця схема, методика - це те, що ми шукаємо все своє коротке життя.
Багато хто з нас втомлюється від постійних природних запитань розуму про нашу сутність і сутність правди, і вирішує приймати за неї те що бачить двома звуженими зіницями.
Ті ж, кому хоч раз пощастило її торкнутися, з іронічною посмішкою запевнять, що не знають з чим мають справу і не відають як на це реагувати. Вони скоріш будуть казати, що дурні, ніж признають себе геніями, які торкнулись істини.
Ми з Вами, друже, живемо в динамічному світі, який має не дві і не три координати.
Тут правда пересипається пісками у вічному годиннику.
В світі, де щодня народжуються нові люди і звірі, в світі, де трави пробивають асфальт своєю вірою в істину і силу, в світі, де не існує неживої природи і де нам з Вами дозволено короткий час пізнавати його закономірності, дихати життям і залишати свої крихітні кроки на однім шляху із правдою...
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=557615
дата надходження 06.02.2015
дата закладки 20.02.2015
Зійшлися знов Вода і Небо
У бурі, шквалі із сахань.
Чи може так воно і треба
Для ясних, сяючих світань?
А може істини краса
Глядить у очі лиш нещасним?
Нащадкам віри у Христа
Тим, хто горить і не загасне...
Тим, хто шукає вірних слів
Як молитов у давнім храмі.
Хто пронесе крізь сотні злив
Святий вогонь в одвічні брами...
Ми діти Правди, нам іти
Нога у ногу із питаннями
Ідем за серцем – відкриваємо світи
а іншим шляхом - навіть очі закриваємо.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=561135
дата надходження 20.02.2015
дата закладки 20.02.2015
"Сім'я - це все"
Хто може бути в світі найрідніше?
Хто любить тебе так як батько й мати?
Мені щастить, комусь буває гірше
Хтось здатен за цей скарб усе віддати..
Вдома чекають завжди із любов'ю,
Лиш в їх очах промінчик доброти.
І навіть, як серце із журбою,
З ріднею ти все зможеш обійти!
Вони створили мій маленький світ,
Який тримає стільки тепла і ласки.
У мене вдома завжди дивний цвіт,
Про нього не пишуть жодні казки.
Сім'я - це все! Значить я багата,
Затишок родинний повнить дім.
Я вдячна їм, що виросла крилата,
Такого щастя я бажаю всім!
Автор: Валерія Скубій
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=561088
дата надходження 20.02.2015
дата закладки 20.02.2015
ракета
влу́чила у стовбур неба – реактивна,
злоби́ людської сила руйнівна́…
ура́жена,
стену́лася небесна крона –
увсебіч сипонулися зірки,
потрощені скляні осколки,
дочервона́ розпечені шматки:
зірки –
як бри́зки…
спустошене, осліпло небо –
зірок не треба…
ракета,
у небо влучивши,
поцілила осколком у поета:
і наче різномі́рне птаство –
різноголосе лісове перна́ство,
увсебіч розлетілися слова –
шануючи прості свої закони
слова знялися ввись – шукати крони
небесного понищеного дерева
воронка
замісто крони зяє:
немає слів –
і молитов немає…
регочеться кремлівський сатана –
тупа боєголовка термоядерна
…із-під уламків
розторо́щеного неба –
поетове повстало серце –
чи, може, сон це? –
зійшло, як Сонце!
окри́лки слів пови́збирало в себе –
зірок друзо́ччя гострокрає
уже, крива́влячись, збирає…
не-смертне серце –
прозірний обрис:
відкритий символ,
співмірний образ…
…он білий голуб
лине звіддаля -
і Небо інше,
і нова Земля
20.02.2015
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=561134
дата надходження 20.02.2015
дата закладки 20.02.2015
Дівчино, Воїне, Птахо,
Сонце твоє не зайшло!
Поки, кероване страхом,
Плем'я примножує зло...
Поки стриножена воля
Б'ється у клітці грудьми
І сатаніє сваволя,
Дико шматуючи мир...
Ти не здаєшся і віриш:
Правда здолає брехню!
Серце своє для офіри
Міцно закуй у броню.
Кожен борець, як месія,
Будить із рабства людей,
Бо недарма ти — Надія,
Та, що до світла веде.
Як би не видалось важко
В морі людської біди,
Дівчино, Воїне, Пташко,
Будь на льоту, не впади!
[i]Малюнок художниці Asta Legios.
На днях Благодійний фонд *Віта Дольче. Серце патріота*
видав поетичну збірку *Живи, Надіє!* на підтримку нашої
Жанни д'Арк — ув'язненої Надії Савченко. До збірки увійшли
вірші авторів з різних куточків України, присвячені Наді,
також — і цей вірш. Книга буде передана Надії через
її адвоката. Сподіваємося, збірка стане підтримкою
для нашої відважної льотчиці у такий складний для неї час.
Живи, Надіє! Ти — незламна, як Україна![/i]
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=560604
дата надходження 18.02.2015
дата закладки 18.02.2015
Стоять рядком антонівки в імлі
На вітах яблук – просто дивина!
А серце рвуть ячанням журавлі
Немає миру, бо іде війна.
Тривогою повита далина
За річкою пилюка опада
На східних рубежах іде війна
На нас підступна котиться орда.
Ревуть гармати на старих горбах
Беззуба смерть на згарищі вляглась
Лишились вічно в сизих ковилах
Солдати з Іловайського котла.
Сюжет страшний, мов Гоголівські сни
Весілля відьом з Лисої гори
Скоріше повертайтеся, сини,
Живими в рідні села й хутори.
…Європа заховалась у кущі,
Їй звично всім поради роздавать.
Ми ж, тихо помолившись у душі,
Вперед ідем. Не можна відступать!
Від слів одвічних – Я тебе люблю!
В очах солдата пропадає страх
Дай Бог вам, хлопці, вижити в бою
І зазвучати піснею в степах.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=530341
дата надходження 16.10.2014
дата закладки 10.02.2015
Еще чуть-чуть - и мы у склона,
За ним долина манит вниз.
Но... на корабль спешит Иона,
Что направляется в Фарсис.
[b]Припев: [/b] И было так: потомки Левия
Служили в храме полный срок.
Вернись, Иона, во Ниневию,
Спасай Ниневию, пророк!
Мы от проблем бежим отважно,
Подняв страстей порочный флаг.
Вдруг осознает - но не каждый –
Что он духовно нищ и наг.
Пока не поглотила бездна,
Мирские «радости» отринь.
Послушай голос тот небесный
-Приди ко мне, приди, мой сын!
И коль Владыка призывает
Не будем, гневаясь, роптать.
... Пророк Иона поспешает
В далекий город вопиять.
[b][i]И было Слово Господне к Ионе, сыну Амафиину:
- Встань, иди в Ниневию, город великий, и проповедуй в нем, ибо злодеяния его дошти до меня.
Иона ослушался Бога и убежал в Фарсис, сел на корабль и уехал. В море поднялась буря. Иона угодил во чрево кита, где пробыл три дня. Осознав ошибку, после освобождения поехал в Ниневию, чтобы исполнить волю Бога.
Ионы, 1-1-2
[/i][/b]
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=491097
дата надходження 08.04.2014
дата закладки 10.02.2015
Пусть отдыхает Интернет,
Слова любви найдём мы сами.
Нам только б встретиться глазами -
И в сердце зазвучит сонет!
И безразлично сколько лет
( и жарких лет, и жутких зим! )
Прошли в разлуке...
Мы простим
Друг другу долгое молчанье...
Всё в этой жизни неслучайно,
Когда любима и любим..
.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=556015
дата надходження 31.01.2015
дата закладки 09.02.2015
Не написаны мною сонеты,
Лишь признаний безумности ворох...
Ксения Косач
Осознаю: свидетельства безумства
стихи мои... Я говорю всерьёз...
Лихой волной нахлынувшего чувства
себя, бывает, довожу до слёз...
И сказочно приятно от сплетений
полузабытых и вчерашних снов,
где в зареве предутренних видений
сияет нереальная любовь...
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=558330
дата надходження 09.02.2015
дата закладки 09.02.2015
Не буду ни смотреть, ни слушать вести,
Я лучше с Богом время проведу –
И поклонюсь Ему (достоин чести),
И расскажу про общую беду.
Беда большая, это и не снилось –
Земля такая щедрая в "аду"!
Я буду уповать на Божью милость
И звать Его, чтоб услыхать «Иду».
С Его приходом мир наполнит землю
(Какое счастье жить нам было в нём!).
- Молюсь я, Господи! На страже я, не дремлю,
Я твёрдо верю: мирно заживём!
Ты наперёд судьбу всю нашу знаешь,
Твои возможности давно узнала я.
Пусть говорят, лишь Ты располагаешь* –
Решающее слово у Тебя!
09.02.2015
* "13 Он повелевает им идти или для наказания,
или в благоволение, или для помилования.
15 Знаешь ли, как Бог располагает ими и повеле-
вает свету блистать из облака Своего?
23 Вседержитель! мы не постигаем Его. Он велик
силою, судом и полнотою правосудия. Он никого
не угнетает.
24 Посему да благоговеют пред Ним люди, и да
трепещут пред Ним все мудрые сердцем!" -
Библия, Иова 37:13,15,23,24.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=558306
дата надходження 09.02.2015
дата закладки 09.02.2015
[img][/img] ХТО МИ?
Слави хочемо, пошани.
Та без Бога ми – погани!
Коли б кинули хоч кістку,
Щоб почули про нас звістку,
Щоб боялись і тремтіли,
Дружби з нами всі хотіли
І за щастя рахували,
Якби з нами розмовляли.
мир наш губим, гордість скаче –
Серце мучиться і плаче…
А ні слава, ні багатство
Не ввійдуть у Боже Царство!
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=558173
дата надходження 08.02.2015
дата закладки 08.02.2015
Пусть Рождество рождает в нас Людей,
Любовь рождает и добро рождает.
Никто из нас пусть это не теряет
В житейской суете, военной мгле.
Пусть Рождество рождает в нас Людей...
Пусть Рождество рождает в нас мечты,
Которые, действительно, крылаты.
Пусть мирными рассветы и закаты
Навеки будут...
И цветут мосты,
Ведущие во свет из темноты.
Пусть Рождество рождает в нас всё то,
Что мы так опрометчиво теряли,
Всё то, чего, слепцы, не замечали,
Задраив души безраличья льдом.
Пусть возродимся, как когда-то Он...
6 января, 2015
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=549301
дата надходження 06.01.2015
дата закладки 12.01.2015
Судний День
Вже скоро прийде Судний День.
Він морок, темрява, страждання,
День гніву Бога на людей,
В яких не було розкаяння.
Терпів Бог довго і чекав,
Щоб люди грішні зупинились,
Бо Він за них помер, страждав
Та грішні люди не змирились.
Вже скоро прийде День Суда,
Гнів Божий більше не спинити
І буде кров, вогонь та град,
Як будуть Ангели сурмити.
Річок третина - як полин,
Третина моря кров'ю буде,
Земля згорить і ліс згорить;
Страждатимуть тоді так люди.
Шукати будуть в тії дні
Всі люди смерті від страждання
Та не зупиняться у злі,
У їх не буде розкаяння.
Вогонь і дим отруйний -
Страшні то будуть Божі кари.
Хто поклонявся сатані -
Болячки люті обсідали.
Як у мерця, так кров повсюди
І в морі, і в річках всі води.
Палити сонця буде спека
Та не покаються злі люди.
І зневажали вони Бога,
Від болю язики кусали
І град-каміння падав з неба,
Міста усі порозпадались.
Від землетрусу сильного, міцного
Земля тремтіла, зникли гори.
Всі люди стануть перед Богом
Перед Його святим престолом.
Всі люди стануть на суді:
Від днів Адама до останніх.
Що скажуть Богові тоді?
Чи буде людям оправдання?
Книги Вічні Бог розгорне,
За вчинками судити буде,
Смерть віддасть і ад, і море,
На суд устануть мертві люди.
Буде плач і біль, страждання,
І муки вічні від вогню...
А Бог чекав лиш розкаяння
Та люди вибирали зло.
Вже скоро прийде Судний День,
Він морок, темрява, страждання,
День гніву Бога на людей,
В яких не було розкаяння.
22.03.2006
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=545337
дата надходження 21.12.2014
дата закладки 12.01.2015
Добро творити часу не гай,
Потім щедро урожай збирай.
Небо дає рясний дощ на землі,
Щоб все вродило тобі й мені.
То ж Богу дякуй кожного ранку
З самісінького порогу й ганку.
Поклонися й віддай честь,
Бо завжди з нами Бог - Отець.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=550895
дата надходження 12.01.2015
дата закладки 12.01.2015
Iсусе Свят, спаси наш край.
Опанувати злу не дай,
Ні ззовні, ані зсередини
Побожні землі України.
Народів розум просвіти
І вторгнення не допусти
Задля насильної розправи
Із боку іншої держави.
Чеснійший, Милосердний Боже
Злі сили віджени, ворожі,
Зміцни народ наш та з’єднай
Добро панує скрізь нехай.
По волі буде все твоїй
А не по нашій хай.. Амінь.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=550865
дата надходження 12.01.2015
дата закладки 12.01.2015
Молитва посвящения
Мне не нужны ни титулы, ни званья –
Учитель, лидер или магистр.
Хочу всегда в земных скитаньях,
Среди болезней и страданий,
В борьбе с грехом и суетой
Предстать, Господь, перед Тобой
От мира этого я чист.
Я не хочу ни похвалы, ни лести,
Зачем мне слава и престиж?
Пусть буду я для всех пророк без чести,
Нелёгким будет путь мой крестный,
Но средь лжецов и лицемеров
Христос является примером,
Он-Идеал !Мой Бог и щит!
Хочу как Ты, Господь, Учитель,
Всегда быть верным до конца.
Ведь я прохожий мира житель,
Не на земле моя обитель,
А в небе ждёт меня Отец.
В награду верным есть венец,
В кого лишь чистые сердца.
Мне не нужны ни титулы, ни званья,
Ведь в мире всё так скоротечно.
Лишь от Христа я жду признанья
Моих трудов и всех деяний,
И всё, что я имею в жизни:
Мои слова, поступки, мысли
Да будут в славу лишь Твою,
Призри на жертву, жизнь мою.
20.10.1996
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=550728
дата надходження 11.01.2015
дата закладки 11.01.2015
В красі шукає порятунку світ,
І гріється у променях любові…
У квіточці, у дереві, в траві,
У кольорі, мелодії, у Слові
Читає Майстер замисли святі
І б’ється над розгадкою у муках.
Найбільша радість у неволі тій –
Як одкровення візьме вас за руку
І обраним потому назове,
Уронить в душу іскру Прометея,
Благословить до творчості Гефест
На вищій Олімпійській асамблеї.
І ви вже не належите собі,
Приречені прекрасне дарувати,
І осявати днів безбарвних біг
Сердець гарячих благодатним святом!
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=539817
дата надходження 27.11.2014
дата закладки 11.01.2015
Голубко миру, прилети
в огнем охоплену тривогу,
щоби земля у серці Бога
зростала сонцем золотим.
Голубко миру, прилети,
розвій журбу, дай серцю спокій,
бо ця земля – зіниця ока
небес погаслих в тьмі світил.
…Голубко миру, прилети.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=550732
дата надходження 11.01.2015
дата закладки 11.01.2015
Пойми - я не могу тебя любить!
Хоть мой язык был от рожденья русским.
Но я другой сумела изучить,
Мир засиял! И перестал быть узким.
Да, было. Восхищалась я Москвой.
Близки́ твоих поэтов были лиры...
И люди, что взлелеяны тобой,
Они же были все - мои кумиры!
Они играли, пели, берегли,
И за меня когда-то воевали...
Но вот - "оттяпали" кусок земли,
А веру в дружбу - просто растоптали!
Пойми! Нельзя насильно полюбить!
Нельзя - под маской - всматриваться в лица!
Ведь можно было сердце мне открыть,
А не сокрыто, подло в Крым ломиться!
Могла б я обожать твои поля,
Твоя бескрайность недоступна глАзу!
Но ты врала, что тут ТВОЯ земля,
Травила прессой, и пугала газом!
О, я не совершила ничего,
Чем испугать могла твоих сограждан!
Но вдруг они, ну все, до одного,
Искали зло в моём поступке каждом!
А дальше - горше. Ты своих солдат
Заставила - стрелять, и ненавидеть!
И вместо слова в руки - автомат
Дала́ - и танки - на мою погибель!
И топчут веру, проливают кровь,
Пытают и выкручивают руки!
Через войну ты мне несёшь любовь?
За что ты обрекла меня на муки?
Я лишь своим умом хотела жить!
А ты - не отпускала, поучала...
Не защитить хотела - разделить!
И - уничтожить вольности свичадо*!
Я - не могу любить тебя, прости.
Люблю я Украину с небом синим!!!
Пойми. Поверь. И с миром - отпусти.
Я НЕ МОГУ ЛЮБИТЬ ТЕБЯ, РОССИЯ!!!
*Свичадо - зеркало, отражение, светильник
[youtube]https://www.youtube.com/watch?v=Yp2J_vU6kDQ[/youtube]
Вот если уж нелюбовь, так нелюбовь... Насильно мил не будешь! ))))))
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=514591
дата надходження 31.07.2014
дата закладки 31.07.2014
Одвічний острів світла і тепла,
Мій берег рідний і зоря надії!
Куди б мене дорога не вела -
З тобою всі думки мої і мрії.
Бо як інакше? Ми - єдина плоть.
Я, Україно, пагін твого роду!
Дав увійти мені в цей світ Господь
Краплинкою вкраїнського народу.
Як боляче тобі - то плачу й я,
Твої ж бо сльози - то й мої страждання,
Щаслива ти - співа душа моя,
Одні в нас, нене, думи й сподівання.
Вклоняюсь я величності твоїй,
І славі, і здобуткам, і насназі,
Немеркнучій красі твоїй земній,
Козацькій непоборності й відвазі.
Твоє ім`я я світом пронесу
Як Істину святу, як Слово Боже.
Дзвінким хоралом в небо вознесу.
З тобою, Україно, все я зможу!
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=491307
дата надходження 09.04.2014
дата закладки 19.07.2014
Казалось утро очень хмурым.
И был неласковым прибой.
Во мгле растаяла фигура...
И будто смыло все волной.
И что-то вслед кричали чайки.
Бросались в волны с головой.
И в этот миг мы понимали:
Что так наказаны судьбой...
Ну подожди, услышь, останься
На зло разлучнице судьбе...
А голос тихо растворялся
У вновь, нахлынувшей волне...
Спокойно волны гладят берег.
Ушла на дно морская мгла.
Лишь доносилось морем эхо:
Не плачь... Горит еще звезда...
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=512283
дата надходження 19.07.2014
дата закладки 19.07.2014
МАРІЯ І ЄВА
Дикунка Єва, грішна наша мати,
Дитя, до вражень всіх нових несите.
Ну що нам від дівчиська вимагати –
Їй так хотілось яблучка вкусити!
Ну от і маєш вигнання з Едему,
Тепер лиш згадуй про розкоші раю,
Гаруй на полі бідному своєму
Та дітлахів годуй шмаркатих зграю!
А ти, Маріє, чиста та побожна,
Зростаєш в лоні совісті і віри,
З колиски знаєш «можна чи не можна»,
Готова до принесення офіри.
В душі вже сходять обраності зерна,
З дитинства сняться сни тобі пророчі.
І коли бачиш кущ колючий терну,
Враз сльози навертаються на очі.
Смак яблука і колючки тернини,
Дві матері – безжурна і скорботна.
Марія-Єва – дві в нас половини,
Жертовність і наївність безтурботна.
P.S. Дуже незвичайна ця мадонна, змальована Лукасом Кранахом (старшим). Вона схожа на Єву своїм рудим волоссям і сидить з немовлям під "Євиною" яблунею. Зображаючи Єву, цей художник бере схожий тип жінки.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=489578
дата надходження 01.04.2014
дата закладки 01.04.2014
А хотите...Я ВАМ открою Маленьку Тайну...
Один такой Малюсенький СЕКРЕТ..
Знайте...Люди не встречаются случайнО...
Случайностей, поверьте мне в Жизни НЕТ...
Не верите? Ну, тогда просто послушайте...
Не бойтесь: Я ВАС больше не обману...
Представьте Себе, что существуют Души...
Настроенные только на одну струну...
Как звезды в бесконечности Вселенной...
Они безконечно блуждают сотнями дорог...
Что б встретиться когда-то непременно...
Но лишь тогда, когда захочет Бог...
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=416406
дата надходження 07.04.2013
дата закладки 07.04.2013
Часто жизнь приподносит нам подарки не те.
Что бывает мы просим в непростой суете.
И тогда мы страдаем: ну а как же мечта?
В сердце веру теряем, а в душе пустота.
Ну, а если подумать? Может, много хотим?
Много шума подняли... Безнадёжность.. Грустим.
Жизнь не только нам дарит, она может забрать,
Душу больно поранить, иногда приласкать...
Так идут дни за днями, как сквозь пальцы вода.
Если будешь с друзьями, то беда не беда.
Ну, а если увидишь, что ошибся ты в нем,
Никогда, никогда не жалей ты о том.
Значит он притворялся. Что ему потерять?
Он в глаза улыбался.Не впервой предавать.
Будьте в сто раз мудрее: жизнь на то и дана,
Чтобы нам отличить: где есть свет, а где тьма!
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=415569
дата надходження 04.04.2013
дата закладки 04.04.2013
В Україні політика – бізнес,
В Україні політика – цирк,
Демократії справили тризну,
Чесні гасла затерли до дир.
Нам з трибуни кричать про братерство,
Олігархи з офшорних країн,
Що у помислах хижих та черствих,
Сплюндрували наш край до руїн.
Зруйнували й купили заводи,
Землю хочуть продати з торгів,
Задушити в народі свободу,
Щоби злидарем він зубожів.
І влаштовують шоу у Раді,
Мільйонери, з мандатом слуги,
Звинуватити треба їх в зраді,
За мільярдні державні борги.
Це вони , поділили державу,
На прихильників та ворогів,
І говорять бравади слащаві,
Щоби правди народ не хотів.
Та недовго народу терпіти,
Прийде час, і спитаємо ми,
За митарства, страждання і біди,
За руїни,немов від війни.
Покоління нових українців,
Що не вірить пустим балачкам,
Ми, нові заспіваємо пісні,
Ми новий побудуємо храм.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=415574
дата надходження 04.04.2013
дата закладки 04.04.2013