Grishanova: Вибране

Віталій Поплавський

ПРИСВЯЧЕННЯ ХЛІБУ

Я  бачив  як  росте  Божествений  цей  хліб
Рясним  политий  потом,  мов  золотим  дощем,
Як  вабить  колосом    Божествений  цей  хліб
І    серце  хліборобське  пройма  солодкий  щем.

Тут,  на  руках  ось,  ця  цінність  незрівняна
Із  ароматом  пісні    та  з  ніжністю  небес  -
Весь  світ  у  ньому  ,  це  мить  така  бажана,
Це  честь  і  совість.    Правда.  І  чудо  із  чудес.

З  цього  караваю  ллються    аромати
За  обрій  синій,  десь    за  кордони,  у  світи
Як  пишний  хліб  до    столу  нам  поДала    мати
Навік  запамятаєм  і  я,  і  ти,  і  ти.

І  він  -  не  результат  якихось  там  процентів,
Він  вічний  символ  щастя,  достатку  на  столі,
Бо  хлібороб  одвіку  -  вище  президентів,
І  геть  усіх  міністрів  на  цій  святій  землі.

Я  співаю  гімн    в  честь  нашого  народу,
І  крихті,  як  молитву  святого  Божества.
Ні,  хліборобам  не  буде  переводу,
Бо    правило  одвічне:  хліб  -  всьому  голова.

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=641562
дата надходження 05.02.2016
дата закладки 15.03.2016


Віталій Поплавський

БОЛЬШЕ ГИБНУТ ОТ ЗЛОБЫ…

Если  вы  ненавидите  -
Значит  вас  победили.
Не  ищите  обиды  те,
Что  в  душе  вы  взростили.

Если  вы  злобой  дышите,
Во  греху  знать  душа,
Возвращается,  слышите
К  вам  она  не  спеша.

Мчат  ветра  грозовые
Дав  карт-бланши  войне
Травят  души  людские,
Только    ваши  вдвойне.

И  в  душевних  ознобах
Нет  сравненья  верней:
Больше  гибнут  от  злобы,
Чем  от  пуль  на  войне.

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=651872
дата надходження 15.03.2016
дата закладки 15.03.2016


VIRUYU

CИHЬO- ЖOBTA MOЯ, УKPAЇHO!


Cиньo-  жoвтa  мoя,  Укpaїнo!
Птaшкo  вiльна,  в  кaлинoвiм  цвiтi,
Beличaю  тeбe,  Бaтькiвщинo,
Tи  для  мeнe  -  єдинa  у  cвiтi!
Укpaїнo  мoя,  cиньo-  жoвтa!
Bipи  пpoмeнe,  cилo  нeзгacнa!
I  вiдчинять,  cьoгoднi,  Bopoтa
Bci  цepкви  -  ти  у  цьoму  пpeкpacнa!
Cиньo-  жoвтa  мoя,  Укpaїнo!
Oдягнeмo  тeбe  у  мoлитву,
Cпiвoм  дзвoнiв,  бapвиcтa  poдинo,
Biджeнeмo  opдинcьку  гoнитву!
Укpaїнo  мoя,  cиньo-  жoвтa!
3нoв  вплiтaєш,  в  згopьoвaну  душу,
Чopну  лeнту,  щo  кpoв`ю  зaлитa;
Piки  cлiз,  твoю,  зpoшують  cушу
Cиньo-  жoвтa  мoя,  Укpaїнo!
У  бaндуpи  нaдipвaнi  cтpуни
I  ,,Гoпaк,,  нe  тaнцюєш,  бo  cумнo
,,Плинe  кaчa...,,  ,a  з  ним  плинуть  тpуни...
Укpaїнo  мoя,  кoльopoвa  -
Cиньo-  жoвтa  тa  чopнo-  чepвoнa,
Heзaлeжнicть  твoя  ,,пaпepoвa,,  ,
Biд  тeпep  впaдe,  нaчe  зacлoнa!
3aмicть  нeї  пocтaнe  Пpaвдивa,
Heзaлeжнa,  3дoбутa,  Єдинa
Ta,  Biдpoджeнa  з  Бoжoгo  дивa,
Cиньo-  жoвтa  мoя,  Укpaїнa!!!

24,08.2015  Portugaliya

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=601869
дата надходження 24.08.2015
дата закладки 10.03.2016


VIRUYU

НЕ ВМИРАЄ НІКОЛИ НАДІЯ!!!

(  НАДІЇ  САВЧЕНКО  )


Вона  синього  вітру  просила,
Щоб  підтримав  за  зламані  крила...
А  він  їй  відповів:
,,Хіба  можу  чогось  я  додати
Тій,  хто  силою  слів,
B  сотні  тисяч  разів,
Та  сильніша  за  мене  й  за  ґрати,
Щоб  між  круків  там  сміло  літати?...``

Вона  світла  у  сонця  просила,
Бо  самій  вже  світити  несила...
Відповілося  їй:
,,Хіба  можу  я  світла  додати
Тій,  хто  ясністю  дiй,
Недвозначних  подій,
Там  де  інший  вже  б  зрiкся  стояти,
Ти  навчаєш,  як  треба  сіяти?!..``

А  тепла  у  вогню  попросила,
Бо  гадала  ,що  вce  розгубила...
І  сказав  їй  вогонь...
,,Хіба  може  зігрітися  мрія,
Що  з  гарячих  долонь,
Жаром  нищить  полон,
Ненависного  всім  лиходія?
НЕ  ВМИРАЄ  НІКОЛИ  НАДІЯ!
-----------------------------------------
І  розносять  по  світу  подію
Вітер,Сонце  й  Вогонь  про  Надію,
Що  сказала  катам:
,,Вам,  прокляті,  мене  не  здолати!
Богу  душу  віддам!
України  -  не  здам!
Моїх  крил  ви  не  в  силі  зламати!
Не  боюся  я  більше  вмирати!

10.03.2016  Portugaliya

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=650596
дата надходження 10.03.2016
дата закладки 10.03.2016