Komonor: Вибране

AgnessaBlack

Боль


По  крупицам  собираю  все  что  было  –  
Чувства  все  твои  ко  мне  остыли,  
И  слеза  застыла  не  упавши  
Как  же  жить  теперь  мы  будем  дальше?..  
Я  ж  дышать  тобою  научилась,  
Ощущать  весь  мир  прикосновеньем  
Что  ж  могло  такого  приключиться  
Что  любовь  осталась  лишь  мгновеньем?
Все  рассветы  наши  и  закаты  –
все  ушло--и  нет  ему  возврата  
Закрываю  плотно  свое  сердце  
За  счастливый  миг  должна  быть  тоже  плата...  
ты  один  учил  меня  смеяться  
Полной  жизнью  жить  
не  хочу  с  тобой  я  расставаться  
но  увы...  ты  ---ушел...  мир  застыл

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=447848
дата надходження 07.09.2013
дата закладки 07.09.2013


Ирина Лисовски

***Закохувалась сотні тисяч раз***

Закохувалась  сотні  тисяч  раз:
У  погляди,  манери,  звички,  очі…
Родзинка  будь-яка  відсутня  в  Вас,
Тому  кохання  з  Вами  я  не  хочу.

У  Вас  немає  шрамів  не  обличчі,
І  зовнішність  пересічна  занадто.
Той  довгий  плащ  псує  Вас,  Вам  не  личить…
І  краще  б  Ви  пішли  під  час  антракту.

Закохувалась  сотні  тисяч  раз:
В  тролейбусах,  в  метро  і  у  трамваї
Родзинка  будь-яка  відсутня  в  Вас,
Тому  кохати  Вас  я  так  жадаю.

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=447815
дата надходження 07.09.2013
дата закладки 07.09.2013


Оле Чка

Самотня душа

Скільки  разів  розбивалися  крила,
Тремтіли  від  холоду  і  самоти?
Скільки  разів  у  тебе  була  єдина?
Скільки  я  падала  вниз  з  пустоти...

Мене  нема,  я  зникла  серед  болю,
Не  йди  і  не  шукай  моїх  слідів.
Я  вже  давно  попала  у  неволю
До  світанкових  і  сумних  садів.

Я  не  прийду  і  не  благатиу  прощення,
Не  появлюсь  душею  серед  снів,
Не  стану  у  житті  твоїм  натхненням
Й  не  гратимусь  дощем  серед  вогнів.

Я  забуваюсь...  і  стираюсь  із  думок.
(безвихідь  обпікає  свіжі  рани).

На  голові  моїй  із  хризантем  вінок,
Заплетений  життям  й  самотніми  вітрами.

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=447834
дата надходження 07.09.2013
дата закладки 07.09.2013


: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=
дата надходження 01.01.1970
дата закладки 04.08.2013


Sandrina

Разрывая душу на части…

Разрывая  душу  на  части
Ты  молишь  небо  за  него.
Душа  твоя  в  его  лишь  власти...
Как  жаль,  ему  ведь  всё  равно...

Он  научил  тебя  любить,
Но  сердце  в  холоде  покинул.
Теперь  тебе  счета  платить.
Теперь  искать  вновь  в  жизни  стимул.

Он  научил  тебя  мечтать,
А  сам  в  реальность  жёстко  бросил...
Не  сохнут  слёзы  на  щеках,
Поверь,  его  об  этом  спросят.

Он  научил  тебя  терпеть,
Но  сам  терпеньем  не  одарен.
Как  жаль,  ты  ведь  могла  согреть
Но  он  не  будет  благодарен.

Ты  не  проси  о  нём  у  Бога,
Он  не  достоин  этих  слов.
И  пусть  в  душе  опять  тревога,
Он  не  оплатит  всех  грехов...

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=441402
дата надходження 04.08.2013
дата закладки 04.08.2013


Helen Birets

ВСЕГДА РЯДОМ

Обниму    тебя    молитвами,
Сохраню    таким,    какой    ты    есть!
Мысли    передам    немыми    титрами,
Чтобы    ты    всегда    их    мог    прочесть.

Залеплю    душевные    проталины,
Въевшиеся    ржавчиной,    что    ты
Их    собрал  своей  душой-хрусталиной...
Думая    вначале,    что    ─  Мечты...

Сохраню    все    наши    радости,
Время    проведенное    с    тобой.
Мы    делили,    это    ─  наши    Святости...
Знай    всегда,    я    за    твоей    спиной!

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=440220
дата надходження 29.07.2013
дата закладки 29.07.2013


Валерій Кець

Хто, я?

[quote]Порой  паденье  -  равносильно  взлёту.
Пусть,  ты,  упал  -  что  толку  унывать?
Лишь  на  земле  -  мы  учимся  полёту,
Лишь  на  земле  -  мы  учимся  летать...[/quote]
[i]́́Хто,  я?  –  Янгол  -  певно  ні,
Демон  –  також  мабуть  ні...  
Лише  людина...
Що  випадково  опинилась  на  землі,
Людина,    що  заблукала  уві  сні.
Лише  людина...
Що  завжди  прагнула  літати,
Але    для  цього  потрібно  крила  мати.
Людина,  що  завжди  прагнула  кохати,
Та  для  цього  потрібно  серце  щире  мати...
Лише,  людина  у  жорстокому  цьому  світі
Що  застрягла  на  грішній,  цій  землі,
Що  завжди,  шукала  –  небо,  кожної  миті
І  завжди  дарувала  почуття  неземні...
Звичайна  людина,  ́́лише  –
Поміж  мільярдів  інших  людей  –
Та  мій  Янгол  мене  колише  –
Зі  смутком  своїх,  блакитних  очей...
Він,  вчить  –  мене  кохати,
Робити  лиш,  одне    добро
І  завжди,  Його,  слова  буду  я  чекати  –
Всьому  світові,  на  зло…[/i]

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=437087
дата надходження 13.07.2013
дата закладки 13.07.2013