Щось є над небом, над промінням зір
І над законом Бойля-Маріотта.
Щось нас штовха крізь сотні недовір
У нелогічність тих очей навпроти.
Щось є у тиші. У містичних снах,
Що розтяглись на сотні кілометрів.
Не просто так ця темрява луна
На циферблаті спогадів потертих.
Щось є у нас. Ця правда не нова,
Хоча її проекцій є без ліку.
Й перо мовчить. Лиш капають слова
Вчорашнім віршем на суху долівку.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=396523
дата надходження 29.01.2013
дата закладки 03.02.2013
Загальний страйк потомлених сердець,
Німий бойкот прадавніх псевдоістин.
Для когось ти - початок і кінець,
А от тобі хотілося присісти.
Невже не час?! Іди, іди, іди!
Допоки хтось хоч словом не зупинить.
І ти збагнеш, що вічно йшов сюди,
А тут зима, і навіть не зустрінуть.
Все як завжди. Повільно стигне чай
І сніг тобі гадає по долоні.
Не обертайся. Все було. Хоча,
Можливо буде. Тільки не сьогодні...
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=397122
дата надходження 31.01.2013
дата закладки 01.02.2013
Мы с тобой доживем, добредем до весны,
Если льдинкой застынет тоска под ребром.
Мы поверили свято в дороги и сны,
Когда первый рассвет нас крестил серебром.
И безмолвность земли в одеянии роз
Мы впитали как кровь из открытых стигмат.
Не заметив в пути, как в сплетеньях волос
Сединой притаилась старуха-зима.
В нас, воскресших из горсти дорожной пыли
По велению Стражей у ангельских врат,
По изменчивым звездам плывут корабли
И дробится огонь в сочленениях лат.
Нас такими Господь воссоздал из песка,
И нам некого, в общем-то, в этом винить.
Свежий иней бликует на наших висках
И дробится в косе, словно звездная нить.
Верный ангел-хранитель сидит на плече,
В одеяньи из крыльев дрожа на ветру.
Витражи ловят светлое пламя свечей.
Это новый рубеж мы прошли по утру.
"Ave" ясно под куполом неба звенит,
И "Te Deum", что славит творения суть...
И алмазами крошится древний гранит,
Вечный свет норовит разорвать тебе грудь.
Мы поверили свято в дороги и сны,
И то пламя, что кровью застыло в горсти.
Мы с тобой доживем, добредем до весны.
Оттого, что не знаем иного пути.
И мы рвем цепи мглы, обдирая ладонь,
И слюна хранит привкус железа во рту.
Ведь тебя дожидается верный твой конь,
А мои корабли застоялись в порту.
И Господь даст мне ветер в мои паруса,
И руке твоей меч, жаждой боя томим.
Он способен почти что на все чудеса -
Только путь отыскать нам придется самим.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=389099
дата надходження 01.01.2013
дата закладки 01.01.2013
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=
дата надходження 01.01.1970
дата закладки 30.12.2012
Я вимолю тебе у Бога,
Аби засіяне добро
Нам гріло сонцем довго-довго...
І колоситися могло.
Не хочу більше хмар без тебе,
Крутих високих берегів.
Я вимолю тебе у неба,
Якби ти сам цього хотів.
Сльоза моя тебе зігріє,
Цілунок сили надає,
А серце лікувати вміє,
Бо у любові сила є.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=388127
дата надходження 27.12.2012
дата закладки 27.12.2012