marmeladka: Вибране

Malunka

Прокинешся

Прокинешся  ,а  у  душі  весна,
Співає  серце  сольно  як  шалене.  
Морозний  ранок  за  вікном  зима,
А  я  ось  поруч  в  ліжку  біля  тебе.


Прокинешся  від  дотику  долонь
Від  спраглих  губ  і  дикого  бажання
Беруть  цілунки  старт  від  моїх  скронь
А  я  скажу  на  вушко  це  кохання.

Прокинемось    ліниво  як  коти,
Єдиний  одяг  білі  простирадла.
Сьогодні  в  цьому  світі  тільки  ми,
Тобі  одному  повністю  підвладна.

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1030702
дата надходження 14.01.2025
дата закладки 15.01.2025


Лія***

В моєму місті вкотре блюз дощу…

В  моєму  місті  вкотре  блюз  дощу...
Думки  про  Вас  під  осінь  бурштинову
В  танку  вже  накружлявшись  досхочу,  
Рояться  спрагло  та  бентежать  знову...
Заплющу  очі:    лише  Ви  та  Львів...
Зворушливість  сплітається  у  лоні,
Знов  відкоркую  пам"яті  архів
Й  зігрію  лист  останній  у  долонях...
В  моєму  місті  вкотре  блюз  дощу...
Та  щемний  сум  я  осені  пробачу,
Лиш  тільки  б  знати  те,  про  що  молю:
Мій  Янголе,  чи  знову  Вас  побачу...

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=697279
дата надходження 28.10.2016
дата закладки 04.01.2025


ЛУЖАНКА

Слабка жінка

А  що,  коли  я  не  сильна?
Не  десять  із  десяти?
Не  з  яблучок  молодильних.
Такої  не  хочеш  ти?

Не  завше  дивлюся  в  очі,
Гублюся  від  грубих  слів,
І  теплих  обіймів  хочу,
Турботи  і  справжніх  див.

А  жінка  (говорять  здавна),
Як  справжня,  то  не  слабка.
Виходить,  що  я  уявна?
Що  жінка  я  у  лапках?

Хоч  сильні  тепер  і  в  моді,
Натуру  ціню  свою:  
Живу  із  собою  в  згоді,  
І  дякую,  і  люблю.

У  колі,  чи  наодинці,  
А  правда  моя  одна:
Хто  в  душу  загляне  жінці,
Той  справжність  її  пізна.

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=992650
дата надходження 30.08.2023
дата закладки 10.09.2024


Ірина Лівобережна

Двоє під дощем

Блищать  машини  в  крапельках  дощу,
А  ліхтарі  в  асфальт  вливають  світло…
Не  відпущу  тебе!  Не  відпущу…
У  серці  ніби  маківка  розквітла!

Від  постаті  легкої,  від  ходи,
Від  цих  очей,  що  сяють  променисто,
Не  відведи,  Господь!  Не  відведи…
Дай  ще  напитись  –  праведно  і  чисто…

Цей  дощик  –  ніби  божа  благодать,
З  краплинами,  що  нас  єднає  доля.
О,  ти  не  втрать  зв’язок  цей,  ти  не  втрать!..
Єднає  нас  велика  парасоля…

Хоч  за  спиною  вже  стоять  роки́,
Хоч  десь  на  скроні  вже  лягли  сиви́ни,
Не  відпускай!  Не  відпускай  руки…
Моя  найголовніша  половина.
09.08.2024

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1019653
дата надходження 10.08.2024
дата закладки 10.08.2024


DI XI

Запах твій



Запах  твій...  
Стільки  років  минуло,
А  я  памятаю  і  досі…
Посміхнешся  ти,  скажеш:
«У  мене  такого  немає».
Помиляєшся,  мила,  він  є,
Він  живе  у  твоєму  волоссі,
Невловимий  настільки,  
Що  й  вітер  його  не  спіймає.

Рідний  цей  аромат
І  навіює  завжди  весною,  
Коли  щастям  цвітеш,  
Розпускаєшся,  наче  троянда,
Не  забуду  його,
Він  повсюди,  постійно  зі  мною,
Не  п‘янить  так  Кензо,
Ні  Діор,  ані  Дольче  й  Габбана.

І  безсилий  тут  час,
Якщо  вічність  прийдеться  блукати,
Паралельні  світи,  чорні  діри,
Чи  пекло  пройти  б  довелося,
Де  мене  не  закине  життя,
Я  у  натовпі  буду  шукати
Свій  улюблений  запах...
Й  твоє  золотисте  волосся!

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1013465
дата надходження 18.05.2024
дата закладки 16.07.2024


Олександр БУЙ

Пекельна анестезія (18+)

Дві  свічі́  зеленаво-карі
З-під  крила  вороне́но-чорного…
Щоби  бути  із  нею  в  парі,
Попрошу  допомоги  в  чорта  я.

Закладу́  йому  душу  грішну  –
Все  одно  вона  скніє-ни́діє.
Хай  пробачить  мене  Всевишній!
Що  роблю  я  –  і  сам  не  відаю…

У  очах  потонути  хочу,
У  волоссі  її  заплутатись.
І  не  вистачить  мені  ночі,
Щоби  раз  назавжди́  відмучитись.

Зробить  куций  із  ме́не  мачо,
Їй  навіє  зі  мною  стрітися,
Дасть  підкову  мені  на  вдачу
І  наснагу  всю  ніч  любитися,

Щоб  в  екстазі  тіла  дрижали
Із  вульгарним  гортанним  стогоном,
Як  своїм  вогняни́м  кинджалом
Катуватиму  її  лоно  я…

А  на  ранок,  коли  зомлієм
Від  безумства  нічної  пристрасті,
Він  пекельну  анестезію
Нам  введе  для  повтору  близькості.

                                                         Лютий  2024  року

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1006231
дата надходження 19.02.2024
дата закладки 21.06.2024


Олександр БУЙ

Дві стомлені душі́

Дві  стомлені  душі́  зійшлися  за  столом
Під  абажуром  мрій  і  марних  сподівань,
Щоб  спробувати  сум  загоїти  вином
І  хоч  на  певний  час  звільнитись  від  вагань.

У  виразах  облич  і  марнотра́ті  слів  –
Оголені  думки́  і  спраглі  почуття,
Бо  щастя  збудувать  з  них  жоден  не  зумів,
А  зустрічі  оці  –  коротке  забуття.

Як  ві́зьме  хміль  своє,  їм  закортить  ураз
Здолати  самоту  переплетінням  тіл.
Домовились  давно,  що  все  це  –  без  обра́з.
Хотіла  так  вона.  А  він  –  її  хотів.

Чому  б  їм  назавжди́  докупи  не  зійтись,
Позбутися  того,  що  висне  тягарем?
Але  минулих  клятв  уже  їм  не  зректись.
Лишилось  у  вині  сердець  топити  щем.

Дірявий  абажур  погаснув  над  столом,
Недо́палки  й  пляшки́  –  в  сміттєвому  відрі.
В  надії  зберегти  від  зустрічі  тепло
Дві  стомлені  душі́  прощались  на  зорі…

                                                                                         Жовтень  2023  року

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1002656
дата надходження 09.01.2024
дата закладки 21.06.2024


Да Доша

Душа твоя́ блукає по дахах…

Душа  твоя́  блукає  по  дахах
серед  гаїв,  в  самотніх  очеретах,
розгублена  від  сенсів  недоречних
та  з  пензликом  улюбленим  в  руках.

Облиш  свій  комп  і  визирни  в  вікно.
Дивись  -  шпаки  в  кущах  крокують  парком.
Засмучені...  Як  тво́я  аватарка.
Вона,  напевно,  з  ними  за  одно.

Знайди  мольберт,  знайди,  не  зволікай.
Малюй,  малюй  галявини  і  зорі
і  не  поміть,  як  по  щоці  сльозою
зникає  біль  кудись  за  небокрай.

Душа  твоя́  блукає  по  дахах...

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1012888
дата надходження 10.05.2024
дата закладки 21.05.2024


Олександр БУЙ

Не поспішай… (18+)

Не  поспішай…  І  я  не  буду…
До  ранку  світ  належить  нам.
І  ми  у  нім  –  єдині  люди,
Не  владні  Богові  й  чортам.

В  кімнаті  темрява  суцільна,
Тож  ми  руками,  мов  сліпі,
Голу́бимося  обопі́льно
У  ніжній  пристрасті  палкій.

Цілую  губи,  пе́щу  стан  твій  –
Нічого  ласка  не  мине.
Ще  мить  –  і  ти  моєю  станеш,
У  себе  впустиш  ти  мене…

Але  стривай!  Насолоди́ся
Жагою  близькості  сповна́.
Ми  довго  будемо  любитись,
Та  ця  миттєвість  –  лиш  одна…

Прийму,  кохаючи,  від  тебе
Дівочий  найцінніший  дар…
І  хай  не  підглядає  небо
За  нами  полум’ям  стожар*.

                                     Лютий  2024  року

*  стожари  (мн.)  –  зорі,  сузір’я

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1006341
дата надходження 20.02.2024
дата закладки 19.05.2024


Лія***

Не надивилась…

Не  надивилась...  
Ще  би  півхвилини...
Вивчала  б  кожну  рисочку  лиця,
Слова  б  збирала,  наче  намистини,  
Гердан  латала  б  ними  від  творця.
Слова  ж  звучали  співом  лебединим...
А  що  слова?  Коли  жага  в  очах!
Тамую  спрагу  голосом  любимим  -
Найбільше  щастя  у  простих  речах...
Спирає  подих  ніжності  лавина,
Найбільше  щастя  в  теплоті  долонь...
Не  надивилась...
Ще  би  півхвилини...
Губами,  щоб  торкнутись  твоїх  скронь...
07.12.2019р.

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=857244
дата надходження 08.12.2019
дата закладки 03.05.2024


Лія***

Я б хотела сказать…

Я  б  хотела  сказать,  что  уже  всё  прошло,
И  не  трогает  слух  твоё  имя...
И  стихи,  и  слова,  что  зимой  замело,
Излечило  души  муки  время...

Равнодушно  смотреть,  я  б  хотела  в  глаза,
В  те,  которые  хлеба  дороже,
Что  в  душе  моей  штиль,  не  бушует  гроза,
Но  к  тебе  возвращаюсь  я  всё  же...

Что  уже  не  люблю,  я  б  хотела  сказать,
И  желания  все,  что  пропали.
Но  тебе,  милый  мой,  не  умею  я  врать.
Я  живу...  но  забуду  едва  ли...

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=392340
дата надходження 14.01.2013
дата закладки 03.05.2024


Лія***

Твоя женщина…

Твоя  женщина  очень  красивая...
Для  тебя...  
             этот  блеск  в  глазах...
Молчалива...  порою  болтливая...
То  огонь...  
             то  печальна...  
                               в  слезах...
Твоя  женщина  преданно-нежная...
Накрывает  страстной  волной...
Твоя  женщина...
               небо...  
                               безбрежное...
Это  ты...  ее  сделал  такой...

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=341162
дата надходження 01.06.2012
дата закладки 03.05.2024


Лія***

Я призначу тобі побачення…

Я  призначу  тобі  побачення
В  центрі  Львова  в  старій  кав"ярні...
Все  минуле  не  має  значення
Та  й  майбутнє  таке  примарне...
Ми  замовимо  каву  з  осінню,
З  падолистом,  кида  словами...
А  у  поглядах  -  палко,  просинню
Намалюєм  любов  між  нами...

А  на  ранок...  в  зім"яту  постіль...
Де  лишились  кохання  тіні...
Злі  морози  з  зимою  поспіль...
Вже  засиплять  холодний  іній...

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=448723
дата надходження 12.09.2013
дата закладки 03.05.2024


Лія***

КОХАТИ…

Ти  так  болиш  в  мені  своєю  даллю...
Не  бачити...  не  чути...  не  торкнутись...
Лиш  почуття...  приховані  вуаллю...
І  шал  бажань  -  до  тебе  пригорнутись...
В  словах  -  контроль...  зіщулення  емоцій...
А  серце  прагне  вголос  заспівати...
І  не  плануючи  реальності  промоцій...
Любити  без  умовностей...  КОХАТИ...

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=415880
дата надходження 05.04.2013
дата закладки 03.05.2024


Лія***

Тебе кохатиму…

Тебе  кохатиму  я  повільно...
Щоб  від  цілунків  тремтіло  тіло...
Нестримно...  ніжно...  щоб  неподільно...
То  так  майстерно...  а  то  невміло...
А  потім  ніжити  до  світанку...
Над  ліжком  тихо  запалю  зорі...
Укриє  ніч  нас  тонким  серпанком..
Заснем  в  обіймах...  в  щасливій  зморі..

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=358824
дата надходження 20.08.2012
дата закладки 03.05.2024


Master-capt

ЇЇ очі. .

               
Вечір  тихо  догорає
І  зникає  в  темноті…
Кожний  шерех  завмирає  -  
Тільки  думи  в  самоті.

Осліпляють…  засвітились  
Разом  зоряні  вогні
І  мов  іскорки  пробились  -  
ЇЇ  очі  чарівні.

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=892963
дата надходження 26.10.2020
дата закладки 03.05.2024


Master-capt

ШІ

ШІ

Від  часів  Світобудови
Накопив  наш  інтелект
Велич  знань  і  силу  в  слові  –
Обізнав  любий  предмет.                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                          
Все,  що  розум  перевтілив,
Все,  що  витворив  Творець,
Записали  на  папери
І  на  пам’ять,  як  взірець!

Інтелект  природи…  творчий,
Креативний  і  живий…
Мов  мисливець:  хитрий,  ловчий
Невгамований  і  злий,
Бо  в  живій  тканині  трепет  –
Там  колотиться  душа,
І  на  смерть,  й  дитячий  лепет
Реагує  не  гріша.

Стало  тісно  на  папері,
Записали…  на  магніт,
То  на  диски,  монітори,
То  в  простори  –  Інтернет.
Вже…  на  кремній  повпихали,
Весь  розбірний  пілотаж
І,  що  розумом  нажили,
Ще  й  від  Бога  весь  багаж...

Тепер  те,  що  можна  словом
Осягнуть  як  інтеграл,  
Вже  на  кремінній  основі
Записали  весь  навал.                                                                                                                      
Там  безмежне  розмаїття,  
Від  безкрайності  широт,  
До  глибокого  буріння
І  небачених  висот.

Хоч  аннали  ці  бездушні:  
Не  відчують  біль,  чи  смак,
Навіть  в  невбраній  конюшні
Не  відмітять  чад  і  пах.                                                                
Без  прохань  –  мовчать  як  мерин,
Правда,  можуть  розложить
Все  по  спектру,  знають  міру:
Що,  кому  і  як  служить.    

Так…  на  шлях,  у  світ  широкий
Зійшов  штучний  інтелект  –
Помічник  і  друг  великий,
Захопив  терпкий  сегмент.
Бездуховний  він,  мов  камінь:
Ні  натхнення,  ні  тепла,
Як  Аврори  нічний  промінь
Летить  швидко,  мов  стріла.  

Штучний  розум  на  основі
Неживого,  від…  3  де…
Так  проте,  навіть,  в  полові
Зерно  істини  знайде;
І  на  блюдечко  положить
Безліч  рішень…  Аладдін!
Гріх  на  сміх,  все  перемножить,
А  фінал  завжди  один.

Задаю  йому  задачу:
Хоч  про  що,    чи  навмання,
Видає,  мов  касир  здачу,
Варіантів  сто,..  що  дня.  
При  шуканні  знайде  кілька
Нерозв’язаних  задач:
«Тупикова,  певно,  гілка»  –
Хоч  посмійся,  хоч…  поплач.

Міх  розв’яже,  всім  поможе
Під  любий  оператив…
Винахідникам  покаже
Найцікавіше  із  див.  
От  біда,  що  він  не  знає:
Де,  в  кого,  чиї  Права,
Все…  для  істини  змішає.
Бездуховна  голова!

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1005845
дата надходження 15.02.2024
дата закладки 03.05.2024


МАКСИМ САЛЬВА

Прийшла вві сні

Прийшла  вві  сні.  Сказала  щиро
Прості  із  докором  слова.
Сказала  -  якось  полюбила,
Хоч  сорок  шість…  і  двадцять  два.

Та  рік  пройшов,  вже  не  чекала.
Лиш  випадком  війна  звела…
Стояв  розгублений,  щасливий,
Шукав  для  вибачень  слова…

«Хіба  я  міг…  не  мав  і  гадки…
Пробач,  завжди  я  був  дурний.
Сховав  в  собі  до  тебе  ніжність»…
Сказала:  Добре.  Все.  Не  ний.

Відчув  твою  атласну  шкіру,
Духмяний  подих  на  губах.
Гойдав  в  руках,  немов  дитину,
Забув  про  сум,  про  біль  і  страх.

Ми  рік  війни  пройшли  нарізно.
І  хоч  тіла  уникли  ран,
Та  дві  душі  кував  на  крицю
Вогню  і  втрат  страшний  буран.

Та  дотик  душ  від  ран  лікує.
Бринять,  мов  музика,  слова.
Ми  можем  разом  бути…  адже
Я  ще  живий.  Ти  ще  жива.

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=999784
дата надходження 29.11.2023
дата закладки 03.05.2024


МАКСИМ САЛЬВА

Епоха розлук

Епоха  невблаганною  лавиною,
Тривожний  час  уламками  дзеркальними
По  світу  із  журбою  журавлиною
Розсипався  перонами  вокзальними.

В  імлі  вологих  полустанків  вдосвіта
В  сльозах,  всього  за  кілька  хвиль  до  втечі.
Й  худенькі  руки  пальцями  холодними  
Судомно  обіймають  сильні  плечі.

Як  у  альбомі,  у  думках  світлинами
Зринають  миті,  ніби  перед  стратою,
І  потяги  розїдуться  країнами.
А  інші  вщент  заповняться  солдатами.

Та  довша  відстань  між  дзвінками  пізніми,
І  найстрашніші  не  удари  з  неба,
А  час  і  відстань  між  світами  різними,
Що  найдорожчих  відірвуть  від  тебе.

Найгірші  звуки  -  не  шалені  обстріли,
Не  постріли,  не  стогони  за  ґратами,
А  ті,  з  якими  тротуаром  котиться
Коханої  валіза  з  коліщатами.

Ті,  із  якими  вітер  мляво  грається  -
Під  супровід  воронячого  граю
Між  гірками  спустілого  майданчика
Забуті  дітьми  гойдалки  гойдає.

І  ті,  що  якось  у  страшну  і  темну  мить,
В  надії  знов  почути  рідний  голос,  
Почуєш  вироком  у  відповідь  -
Гудки  короткі  в  трубці  телефону.

Горять  мости  і  обриваються  нитки,
Безодні  пролягають  поміж  нами.
Коли  кохані  зраджують  любов  -
Тут  не  зарадиш  жодними  словами.

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1003285
дата надходження 16.01.2024
дата закладки 03.05.2024


МАКСИМ САЛЬВА

Там, за грозою.

Час  чимось  схожий  на  автомобіль.
Хто  не  їде  швидко  -  втрачає  усе.
Хто  у  корку  застряг  -  отримає  біль,
Бо  нікуди  час  не  несе.
Він  усе  украде,  обертаючи  в  прах,
Пропонуючи  постіль  в  холодній  землі.
І  забудеш,  що  в  кожному  небі  є  птах,
Не  прокинеться  сім'я  в  ріллі.
Він  сховає  від  камер  залізні  ключі,
Він  сховає  зорі,  що  світять  на  шлях,
Він  всміхнеться.  "Мовчиш?  Ну  що  ж,  мовчи". 
Та  кермо  -  у  твоїх  руках.
В  кожній  мушлі  є  перли  -  хоч  вір,  хоч  не  вір.
Та  пірнути  за  ними  до  хвиль  доведеться.
Лиш  прокинься  вночі  -  під  ялинкою  в  мить
Подарунок  для  тебе  знайдеться.
Хай  крізь  бурі  твій  час  знавісніло  летить.
Град  і  злива  у  груди  шалено  б'ється.
За  грозою,  що  креше  і  люто  гримить
Є  притулок  твого  серця.

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1008322
дата надходження 13.03.2024
дата закладки 03.05.2024


Kлер Клер

Переведіть годинники!!! Ау!

Я  переводжу  стрілочку  годинника  назад.
Туди,  де  ми  були  з  тобою  поруч,
Де  ще  не  був  між  нами  мокрий  листопад,
Не  дихали  туманом  земні  пори.

Не  плакав  дощ  в  обіймах  сизих  хмар    
І  ночі  не  тонули  у  карміні.
Не  полонив  ще  погляд  блиск  заграв  
Аврори,  що  окутала  країну.

Туди,  де  ніжність  заклубилась  випадково.
Чи  ні?  І  саме  Бог  мені  тебе  послав?
Де  пристрасть  замінила  кожне  слово,
Коли  ти  мав...  але  не  перестав.

Де  крона  дерева  під  дашок  свій  пустила
І  дві  руки  на  талії  сплелись.
Нагрілось  сонце  -  ми  його  нагріли!

Переведу,  щоб  стало  як  колись.

Авторська  начитка  
https://youtu.be/o_eAxe8P6sQ?si=TELtrCGplbqD3sOO







: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=998989
дата надходження 20.11.2023
дата закладки 22.04.2024


В.О Кароока

Коханому

Кохання  не  вимірюється  кроком
і  слів  не  підбереш  щоб  описати,
це  серце  застигає  ненароком
від  щастя  тобі  хочеться  літати

Кохання  не  вимірюється  словом,
його  ти  не  побачиш,  лиш  відчуєш,
мороз  по  шкірі  й  віднімає  мову
ти  неначе  голос  серця,  в  собі  чуєш

Кохання  не  впізнаєш  ти  по  звуку
і  лиш  по  дотику  відчуєш,  це  воно,
впізнаєш  ти  по  серця  стуку,
яке  вже  так  не  стукало  давно

Щастя  і  сміх,  та  ніжний  дотик  рук
коли  не  помічаєш  ти  нікого
ось  це  кохання,  це  життя  без  мук
з  тим,  хто  цінує  кожне  твоє  слово

Кохання  не  вимірюється  часом
для  нього  не  існує  цих  границь.
Це  вічність  і  безмежність  разом
Єдине  сяйво,  поміж  сірих  лиць

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=664343
дата надходження 06.05.2016
дата закладки 26.09.2023


Ulcus

Все просто

Моє  кохання  -  у  простих  домашніх  капцях  
В  тісненькій  майці,  у  м'яких  х/б  штанцях
Ледь-ледь  в  щетинці,  поруч  -  кава,  таця
Із  бутербродами,  в  стіні  -  іржавий  цвях

На  нім  -  аркушик  А-четвертий  із  портретом
Написаним  графітним  олівцем  
Тяжкий  мигдальний  запах  "амарето"
Аж  попід  стелю.  Темним  острівцем

Дубовий  стіл,  книжки,  дисплей  старенький
З  програм  відкритий  лиш  якийсь  там  Word
Рядки  друковані  численні  та  дрібненькі
У  риму  вплетені,  мов  в  синтетичний  корд

Моє  кохання  без  претензій  на  високу  моду  
Екстравагантність,  лоск,  понтовий  шик
З  делікатесів  вибере  лиш  хліб  та  воду
Моє  кохання  то  -  звичайний  чоловік

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=745248
дата надходження 08.08.2017
дата закладки 12.09.2023