Марк Восточный: Вибране

Michelle Paffer

ЛЮБОВЬЮ НАЗЫВАЕМ СТРАСТЬ

Друг  другом  отравляясь  всласть,
Губами  яд  снимая  с  губ.
Кто  был  из  нас  настолько  глуп,
Любовью  называя  страсть?

Любовью  называя  связь  –
Смертельный  и  трёхмерный  куб.
Кто  был  из  нас  настолько  скуп,
Любовью  приправляя  грязь?

И  кто  над  кем  имеет  власть?
И  кто  из  нас  давно  уж  труп?  –
В  нас  чувства,  словно  свежий  сруб.
Любовью  начиняем  страсть.

И  по  частям  друг  друга  красть,
Как  демоны  –  инкуб/суккуб.
Кто  был  из  нас  настолько  груб,
Что  без  вести  помог  пропасть?

С  небес  на  землю  камнем  пасть,
Губами  боль  срывая  с  губ.
Кто  был  из  нас  настолько  глуп,
Любовью  называя  страсть?
04.10.2011

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=284792
дата надходження 07.10.2011
дата закладки 05.11.2012


Надія Голіней

А пам’ятаєш, ті травневі ночі

А  пам’ятаєш,  ті  травневі  ночі.
На  танцплощадці  музика  звучить
Ти  ніжно  обійняв  мене  за  плечі:
“Дозвольте  вас  на  танець  запросить”

Звучала  музика  то  лагідно,  то  ніжно,
То  мовби  опускалась  з  висоти,
А  я  метеликом  кружляла  білосніжним,
Казковим  принцом  був  для  мене  ти.

А  пам’ятаєш,  як  цвіли  каштани,
Росинки  ночі  медом  на  вустах
І  місяць  серпом,  що  завис  над  нами
Крильми  нас  обнімав,  як  білий  птах.

Травневі  зорі  дихали  в  обличчя.
Це  ніч  подарувала  нам  любов.
Минуть  роки,  пройдуть  десятиріччя,
Каштани,  як  в  ту  ніч,  цвістимуть  знов.

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=369835
дата надходження 09.10.2012
дата закладки 09.10.2012


Ліоліна

Маніфест диванно – комп”ютерний

Мене  дивують  ті  жінки,  
Які  вважають,  що  комп”ютер  –
Усі  на  світі  женихи,
Що  разом  зібрані  докупи.

Вона  лежить  собі  сама
Із  ноутбуком  на  дивані
І  споглядає  всі  дива,
Знаходячись,  мов  у  нірвані.

Надворі  –  осінь  золота,
Іще  нема  калюж  розмитих.
І  ось  вам  істина  проста
(А  інших  вам  і  не  відкрити),

Що  до  дивану  не  прийде
Жених,  а  може,  й  принц  не  піший.
Бо  він  –  надворі,  у  кафе;
Блукає  парком  наймилішим,

Бо  цей  вогненний  листопад
Вкрив  килимочком  дивовижним
Весь  світ.  Отож  вертай  назад  –
У  світ  із  сонця,  з  вітром  ніжним.

Бо  ми  так  звикли  до  онлайн-
Знайомства,  сeксу  навіть,  дружби,
Не  виникає  вже  питань
До  цих  принад  сумнівних  служби,

Що  зветься  просто:  Інтернет.
Хоч  і  потрібна,  як  водичка.
Це  –  не  дорога,  а  кювет.
Не  зовсім  правильна  ця  звичка.

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=369716
дата надходження 09.10.2012
дата закладки 09.10.2012


Келя Ликеренко

КРИМ

Шлях  до  моря  засипано  шклом...
Пальці  в  капцях  бояться  бігти.
Черговий  алконавт...  об  чоло
б’є  допиту  пляшчину...  і    -  в  квіти.

Пляж  чутно  по  гучних  матюках.
Повороти  гниють  в  сечовинні.
За  горбами  ледь  стримують  “Ах”
Якісь  пані  й  панове  невинні.

Бігти  далі  вже  нікуди.  Тут
Пляж,  де  дядечко  вивалив  пузо.
Із  води  споглядає  бруд..
Поспливали  померлі  медузи...

А  природа  -  як  Канни,  як  Рим!
Як  в  Туречині    -  море  і  гори...
За  два  дні  полюбила  я  Крим!
І  зненавиділа  так  скоро!

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=262850
дата надходження 01.06.2011
дата закладки 09.10.2012


Келя Ликеренко

ШМАТОЧКИ АЗІЙ

На  мОїй  сукні  стречевій  червоній,
Немов  на  мапі,  сплять  шматочки  Азій.
Я  кінчена  до  краю!  (У  полоні!)
Без  горизонтів  і  межі  фантазій.
Ти  ніч  чекав,  мене  вдихав  і  гуглив.
Свічки  очей  зомліли  лиш  від  джгута...
Новеньке  плаття  на  сідницях  круглих
Порвав  на  шмаття,  аби  вглиб  пірнути.
Втопилась  думка  з  сорому  аж  п'яна.
Штормило  тілом  -  океан  емоцій!
Я  геть  забула,  в  чім  була  убрана.
Шматочки  Азій  розлетілись  ...в  шоці  :)

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=290571
дата надходження 03.11.2011
дата закладки 09.10.2012


Лілея

Я розкажу вам де моя любов ….

Я  розкажу  вам  де  моя  любов  ,  
я  покажу  вам  де  живуть  тумани  ,
де  гаснуть  зорі  і  горять  мости  ,  
де  день  і  ніч  де  правда  і  обмани.

Я  покажу  вам  обрій  мрій,
що  стали  просто  пустотою.  
І  в  серці  вже  нема  надій  ,
живу  мов  тінь  із  самотою.

Моя  любов  на  дні  океану,
моя  журба  розсіяна  дощем.  
Я  ні  для  кого  сонцем  більш  не  стану,
бо  в  серці  туга  і  до  сліз  болючий  щем.

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=273866
дата надходження 06.08.2011
дата закладки 09.10.2012