приміряю на себе минуле:
в грудях вузько і муляє спину.
не збулось, а ще більше забули.
в результаті--зостались чужими.
І тепер вже нічого не важить
ні твій погляд, ні навіть обійми...
Кілька слів і оманливих вражень
в потаємну кишеню зашиймо.
Рветься нитка...і колеться голка...
що ти там говорив на прощання?..
Я сховаю до шафи футболку
з фотопринтом твого здивування.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=346553
дата надходження 26.06.2012
дата закладки 13.12.2012