Ударилось сонце об обрій
й розбилось на друзки.
Триструнно озвалася домра
у темені згустка,
щоб ніч увімкнула ліхтарик
й світила у вікна—
а чи не ховаються хмари
у людських домівках.
Їх стільки— злічити не в змозі—
насілося нині.
Судилось довіку й небозі
буть в чорній хустині.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=992887
дата надходження 02.09.2023
дата закладки 05.11.2023
Моє волосся вітер голубить!
Повітря свіже швидко ковтаю!
Дуки про тебе, серце розбудять
І, ніби з вітром тим, відлітаю!
У цілім полі одна - єдина!
Кричати хочу до глибини душі!
У тому - спільна наша провина...
У тому світі! У небутті!
Для мене згуба - твоє кохання!
Нехай проллється весняний дощ!
І змиє сльози того прощання,
Й отруїть спогад зелений хвощ!
Моє волосся вітер голубить!
Повітря свіже швидко ковтаю!
Ніхто кохання вже не пригубить...
По долі хмарній своїй блукаю.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=989560
дата надходження 23.07.2023
дата закладки 24.07.2023
Моє волосся вітер голубить!
Повітря свіже швидко ковтаю!
Дуки про тебе, серце розбудять
І, ніби з вітром тим, відлітаю!
У цілім полі одна - єдина!
Кричати хочу до глибини душі!
У тому - спільна наша провина...
У тому світі! У небутті!
Для мене згуба - твоє кохання!
Нехай проллється весняний дощ!
І змиє сльози того прощання,
Й отруїть спогад зелений хвощ!
Моє волосся вітер голубить!
Повітря свіже швидко ковтаю!
Ніхто кохання вже не пригубить...
По долі хмарній своїй блукаю.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=989560
дата надходження 23.07.2023
дата закладки 24.07.2023
...Однi говорять: "Це - дитинство".
А iншi кажуть: "Все мине.
Зустрiнеш, ти, ще свого принца,
Який в обiйми пригорне!"
Чи ж винна дiвчина - Троянда,
Що безнадiйно покохала?!
З пiзнього вечора до рання,
Тюльпану дущу вiдкривала.
Вiн - статний красень i стрункий!
Своїй подрузi свiт дарує!
I, аромат, злегка, п'янкий,
Манить! Приваблює! Чарує!
Своє кохання вже вiддав,
Панянцi, що росте з ним поруч.
Голос Троянди не вблагав,
Щоб повернувся вiн, праворуч...
Трояндi треба пiдрости.
Вона все добре розумiє.
Та, долею дано нести
Любов, де серце просто - млiє!
...Нехай говорять, що - дитинство!
Нехай говорять, що - мине!
Тюльпана називає" Принцом"...
I, з цим коханням проживе!
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=735726
дата надходження 30.05.2017
дата закладки 30.05.2017
Крiзь дощ, негоду i тумани,
Поранена пташка летить.
Десь полетiв її коханий...
Сказав, повернеться за мить!
Чекала нiч... Чекала день...
Крило поранене болить.
Сили немає для пiсень,
Та, голос жалiсно тремтить.
" Може, що трапилось вдорозi?
Чи випадково заблудив?
А може, вже терпiть не може,
Й мене навiки розлюбив?"
На землю болiсно упала...
Ось, хтось кружляє ввишинi!
З останнiх сил, вона благала:
" Допоможiть. Допоможiть менi..."
Двi пташки стрiмко полетiли
I вниз не подивилися.
Сльози непрошено бринiли.
Життя, мов зупинилося!
Свого коханого впiзнала,
Який знайшов iншу, собi.
Вiд болю, гiрко застогнала -
Заснула у мiцному снi...
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=735728
дата надходження 30.05.2017
дата закладки 30.05.2017
Я щаслива, що разом з тобою!
Моя рідна кохана людина!
Кожен день наш омитий любов’ю
І струмочками щастя родини.
Я щаслива, що палко кохаю!
Ти – мій Янгол! Ти - радість моя!
Всі думки твої я відчуваю...
Ми – прекрасна, надійна сім’я!
Я щаслива, що ти в мене є!
Так нікого нвхто не кохає!
Ти – мій подих...Життя ти моє...
Мій вогонь, що у серці палає!
Вдячна долі, що подарувала,
Нам з тобою, кохання всю силу!
Нас навіки життя поєднало.
Я – щаслива! Я – дуже щаслива!
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=718569
дата надходження 16.02.2017
дата закладки 16.02.2017
Благословляю ту годину,
Коли на світ з’ явився ти!
Мій Сокіл! Мій Орел! Мій Сину!
Янгол любові й доброти!
Я кожен день молюся Богу,
Щоб ти щасливим, гарним ріс!
Щоб сяяли твої дороги,
Й у світ, усе прекрасне ніс!
Хай мир панує в Україні,
Де ти зростатимеш як цвіт!
Ти – пташечка в нашій родині,
Що набирає сил в політ.
Пишаюся тобою сину!
За тебе Господа молю!
Моя щаслива кожна днина!
Тебе цілую і люблю!
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=718565
дата надходження 16.02.2017
дата закладки 16.02.2017
Хотіла б я пташкою стати,
Щоб високо в небі літати,
В польоті забути про все,
Про зранене серце моє.
Хотіла б я бути водою,
Щоб довго прожити з тобою.
А ти - щоб піском був на морі.
Прогнали б навіки все горе.
Хотіла б я стати землею,
Мене називав би своєю!
Ти б землю цю благословляв
Й мене про кохання благав.
Хотла б я піснею стати,
Щоб ти міг її заспівати...
Не хочеш любові й мене.
А я ж так кохаю тебе!
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=689664
дата надходження 19.09.2016
дата закладки 19.09.2016
Про що дерева шепотять в ночі?
Коли Світ людства засинає.
Чому тремтить листва, не мов би плачучи?
А деяки дерева завмирають.
Оточені ви кам’яним «мішком»,
Що люди, своїм містом називають.
Природньою красою у місті том,
Ростете ви, хоч вас і зневажають.
Забули люди про красу дерев,
Які їх з покон віку зігрівають,
Не пам’ятають, що з одних джерел,
Вони з деревами життя своє черпають.
Про що дерева шепотять в ночі?
Про що зелені браття розмовляють?
Тремтять та терплять мовчки, плачучи,
За те, що їхню працю зневажають.
Закони Неба попрані людьми,
Вода, дерева, звірі – всі страждають.
Тому й тремтять дерева, плачучи,
Багато з них і зовсім помирають.
Ростуть вони чарівні на Землі,
Весь сморід людства через себе пропускають,
Працюють без подяки взагалі,
Від сонця промінів нас з вами укривають.
Про що дерева шепотять в ночі?
Тихенько листячки тремтять та замовкають.
На нашу з вами ласку сподіваючись,
Під ранок тихо, сумно, завмирають.
Чи ж можна люди ставитися так,
До тих, хто вас собою захищає,
Тих, хто стоїть і не летить, мов птах,
Від вас, все терплять, вам все пробачають?
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=615201
дата надходження 22.10.2015
дата закладки 23.10.2015
Посадіть смереку біля хати,
Довго не прийдеться вам чекати,
Виросте велика і красива,
Буде в вас здоровою родина.
Бо смерека наша захисниця,
І на неї хочеться дивиться.
Захища смерека від напастей,
І недопускає негараздів.
Вироста струнка вона й висока,
Не бува ніколи одинока.
І повітря завше освіжає,
І людей, і звірів захищає.
У смереки цінне все й значиме,
Дуже густе гілля і красиве,
Якості цілющі вона має,
Хвороб і болячок позбавляє.
Ось поїду завтра у Карпати,
Там смерек росте дуже багато.
Хочу їх побачить й подивиться,
Як із них тече смола - живиця.
Пречудові гори в нас Карпати,
Смерекові там чудові шати,
Світло під шатро не попадає,
Глицею під нею все вкриває.
Посаджу смереку біля хати,
І ретельно буду доглядати,
Хай росте велика і красива,
Може з нею стану я щаслива...
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=613508
дата надходження 15.10.2015
дата закладки 22.10.2015
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=
дата надходження 01.01.1970
дата закладки 03.05.2015
Вже вкотре ми святкуєм перемогу!
І славних ветеранів прославляєм!
Їм не страшні були війни пороги,
І не здавались важки роки раєм.
Боролись за свободу на землі!
Голодомор лякав – пережили!
До перемоги кожен день йшли,
Але не всі її зуміли принести.
Багато з них загинули у той час,
За наше щастя – душу віддали,
Та мир і спокій здобули для нас,
Нещадними ударами війни!
І спекою і холодом страшним,
Оборонялись від нападників завзято,
Був кожен день для них важким,
Та все ж, ці кроки привели до свята!
Травневий день для кожної людини
Освячений теплом і добротою
І в радісні такі хвилини –
Посмішка сходиться з сльозою.
Уклін, вам, ветерани, до землі!
Живіть найдовше якомога.
Надайте усі подвиги свої,
Які принесли чесну перемогу!!!
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=578691
дата надходження 03.05.2015
дата закладки 03.05.2015
Дві сусіди, через тин –
Лаються, весною
Сварку чути ще з гори,
Діло йде до бою.
Одна одній не уступить,
За шматок города.
«Мене всередині нудить,
Від вашого роду».
Обізвалася й друга:
«Бач, здійняла крику,
Благоверная супруга,
Свого чоловіка.
А до кого опівночі
Дяк, з дому тікав?
Я ж, бо, маю добрі очі,
Про вас, голубків знаю!
«Не до мене ходить він,
Нічною порою,
А прямісінько на млин,
З мішком за спиною…»
«Потім мішок за забор
І тебе чекає,
По селі, як той дозор,
Ходить, піджидає.
А раненько – на службу,
Не відпочивати.
Після з жінкою на дружбу,
До вашої хати».
«Ой, подруженько Одарко,
Ходімо до хати».
Вип’ємо горілки чарку,
За город проклятий.
Твій рід, дуже поважаю,
Про дяка мовчи….
Гарного тобі врожаю,
Цей рік та завжди!»
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=575556
дата надходження 19.04.2015
дата закладки 20.04.2015
Нічний Париж зовсім не спить…
Все метушаться люди.
Крапля дощу на склі бринить –
Дивлюсь, що з нею буде.
Згадала, як колись давно,
Жахливу річ сказала Вам,
Тоді ж бо було все – одно,
Й промовила: «Шерше ля фам».
І геть пішла я, сміючись,
А Ви, так і стояли.
В руках букет троянд і лист,
Ніби не йти благали.
Сміялася просто над Вами…
Літак мій скоро відлетить.
Забуду, що було між нами
І серце майже не болить…
Роки пройшли! Багато років!
Я загубилася в житті.
І втратила навіки спокій –
Настали дні лихі й важкі.
Помилку скоїла страшну,
Якщо кохаєте – простіть.
Я віддаю долю свою,
У Ваші руки, не впустіть.
Тепер, коли зустрілись знову,
Так само стоїмо в затінку –
Я Вам скажу всього три слова,
Щоб не шукали жінку!
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=575723
дата надходження 20.04.2015
дата закладки 20.04.2015
Хто нас своєю любов’ю зігріє?
Хто приголубить рідненьке дитя?
Мамине серце за нас завжди мліє,
Мамине серце – джерельна вода!
Трапиться щось і відразу до мами,
Вислуха нас і промовить тихенько:
«Як мені, діточки, хороше з вами,
Хоч і болить неслухняне серденько».
Ніби недавно вона нас ростила,
Донька до школи не йде, а біжить,
Швидко час плине, вже одружила,
Ось, вже й онуків навчає як жить!
Так, крок за кроком, волосся біліє,
Мати, у гості, дітей з міста жде,
І пригостить, як вона лише вміє,
Ніби в долонях весь світ Їм несе!
Вже рученята тонесенькі стали,
Та, ще кружляє голубка рідненька,
Скільки в житті вона всього зазнала…
Мамо, моя сивочолая ненька!
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=575555
дата надходження 19.04.2015
дата закладки 19.04.2015
Берегиня у сонячній сукні,
Біля верб, молода і струнка.
Її очі як льон, незабутні
І привітна мов чиста ріка.
Заплелися у коси усюди
Дивоквіти-сузір’я-зірки.
Її щирість і ніжність здобуде
берег долі широкий, дзвінкий.
І душею полине у небо
Наче пташка, метелики ввись.
Все покличе, поманить до себе
Доки папороть-цвіт не з'явивсь.
Берегиня у сонячній сукні,
Сущу річку життя берегла.
Оберіг, або слово напутнє -
І біда в них згорає дотла.
І любисток запахне духмяно,
Ніби щастя приходить у дім.
Все злилося одним океаном
В неповторному світі своїм.
Де калина гаряча як серце,
Життєдайне зерно і земля.
Де усе у тобі обізветься,
Де усе гомонить, розмовля.
Та журилася щось синьоока,
Лиш слова, із душі глибини:
Боже, дай людям щастя і спокій!
Бережи Україну, храни!
7.06.2014
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=505642
дата надходження 17.06.2014
дата закладки 17.06.2014