Депутаты-казнокрады заседают до сих пор,
и войне, безумно рады, как радеет только вор.
Разноликие чинуши нам вредят исподтишка,
словно яблоки и груши на пиру у червяка.
Но, не раз еще попросит объяснения война,
кто-то нажитое бросил, где-то мать совсем одна.
Надо мной же кружит лайнер, кружит-кружит, сил уж нет,
лишь бы вражеский "дизайнер" не отправил "на тот свет".
Взрывы, свист, в посадке мины, а намедни детвора,
из-под старенькой лещины что-то тянет до двора.
И итог - ни глаз, ни ручек, кто-то насмерть в тот же миг:
чье-то солнце, чей-то лучик, в рай небесный напрямик.
Эх, война, на ровном месте, кто виновен? Никого?
Кто-то дрыхнет на насесте, а кому-то все-равно...
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=514699
дата надходження 31.07.2014
дата закладки 31.07.2014
Н.О.В.
Уже нема ні сил, ані підстав…
Той неосяжний шостий океан
Твої слова,
далекі та жадані,
Десь загубив…
Чи нотами,
чи вітром раптом став,
Звільнившись від душевних ран
Минулого, зрадливого кохання?
І ледь не вбив
Оті слова…
що в павутинні хмар,
Молитвою до неба...
не спини…
Солоний у долоні падав дощ,
Чи то сльоза?
З ікони може, мірра на вівтар?
Кривавим передвісником війни,
Розбуджена
сумним стогоном площ,
Суне гроза.
Закінчилось терпіння ,
тільки гнів,
На друзки розбиваючи кришталь,
Що був, насправді, лиш дешевим склом –
Не роздививсь…
Грайливі спалахи рожевих снів,
У сірий втілившись шпиталь,
Укрили мороком,
пекельним злом…
Перехрестись,
Прокинувшись, в безодню,
не впади...
Страждання до натхнення
поверни.
І полум,я гірких душевних мук
Натомлено,
В мелодії відтворить всі лади.
Чолом,я знаю, не розбить стіни,
Нищить її
високий чистий звук,
Оновлений…
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=514651
дата надходження 31.07.2014
дата закладки 31.07.2014
Отправьте на войну своих детей:
Упитанных, холеных и довольных…
Пусть похоронят их среди полей,
Среди холмов, задумчиво привольных…
Вы мерзкую затеяли войну…
И жаждете в дальнейшем продолженья…
Вы наши страны тянете ко дну;
О, как коварны ваши побужденья…
Вам наших недостаточно смертей ?!...
Неужто ваши души, впрямь, потемки ?...
Отправьте на войну своих детей,
Лукавые и алчные подонки…
Своих на смерть пошлите дочерей…
Вы слышите ?! И жен своих пошлите…
Пускай их ищет ветер-суховей
Или сепаратисты пусть похитят…
Не нужно ни печалей, ни страстей;
За сердцем спрячьте рваные обиды.
Отправьте на войну своих детей…
А мы по ним замолвим панихиды…
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=497138
дата надходження 06.05.2014
дата закладки 08.05.2014
усередині в мене пес
спить десь ходить і знову спить
він шукає кілька адрес
і буває йому щастить
усередині в мене лев
був верблюдом буде дитиною
лев шукає щось між дерев
і розгулює десь рівнинами
усередині в мене ти
і дванадцять разом з іудою
усередині в мене один
що робити із ним приблудою
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=493092
дата надходження 17.04.2014
дата закладки 22.04.2014
Твої думки
Заховані десь в часі,
Десь в потойбічному
Житті...
Я дихаю на почутті.
Стократно видихаю...
Вдихаю Волю,
Свободу видихаю...
Чекаю
Чогось продовження,
Когось кохаю.
Знаю
Якісь секрети,
На які "ТАБУ".
А тебе зовсІм
Не знаю.
Благаю
В неба порятунку,
Як дощу...
В любові змокну,
А тоді вже
Відпущу...
Lena Greys
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=494078
дата надходження 22.04.2014
дата закладки 22.04.2014
Я не маю права бавитись в зневіру
І вірити чужинцем, мовленим словам
У них на повну, мозком розчинитись.
Ні! Не дозволю, бавитися бісовим синам.
Ніхто із нас не має права брати,
За вимір долі, проміжок часу,
Коли лишень пророщена сваволя,
Постала каменем на терновім шляху.
Ніхто й ніколи нам не забудує,
Нове життя без наших мозолів.
Ніхто за нас не намалює,
Майбутнє наших, вільних снів.
Де без лихих, загарбницьких намірів,
Сусід сусіда, судить не за гріх,
А за стремління бачити лиш волю
І їсти свій, здобутий в поті хліб.
Я не маю права зараз розуміти,
Мислити обширно, народжувать думок,
Я повинен, зараз просто боронити,
Дідом даний в спадок, свій куток.
І садок вишневий коло хати
Й соняшник в яскравім дні
І Дніпро ревучий…
Україна Вільна! Вільним я живу…
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=494074
дата надходження 21.04.2014
дата закладки 22.04.2014
Серебрилось утро туманное
Там, где ночью мела метелица…
Это сердце такое странное:
Ты ушла, а ему не верится…
Окна скрылись узоров шторами,
Заблестели рябины стразами…
За нелепыми разговорами,
Отсверкали мечты алмазами…
Ну, зачем мы любви ответили
Снисходительным притяжением ?!?...
Почему тот рассвет не встретили,
Окунувшись в страстей крушение ?!?...
Гроздья милой рябины алые
Излучали так много нежности…
Жаль, стихи мои запоздалые
Стали символом неизбежности.
Это сердце такое странное
И нелепое, разумеется…
Ты ушла в бытие туманное;
Ты ушла, а оно надеется…
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=474004
дата надходження 21.01.2014
дата закладки 27.01.2014
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=
дата надходження 01.01.1970
дата закладки 06.01.2014
Цвіти бузок і світ казок
В реальність вийде із казок
Усмішки наче талісмани загоять рани
Всі мрії вже не будуть снами , а поруч з нами
Кружляти дивними танками не перестали
І чудо звірі віншували , добра бажали
Короткі миті жури скресли , настали ж весни
І всі дива дитячі щезли ? Ні ! В мить воскресли
Бузок цвіти і всі світи
Яких могли ми лиш колись бажати
У мріях й снах своїх плекати
Стомились спати
Погожі , світлі і ранкові , собою радісно-казкові
Вони торкалися часу палітри
І щезли всі болючі віти
І ці серця уже не кволі
Не варто цих тривог і сумнівання
Що щастя просто так не падає з небес
Бо кожна мрія має здатність до збування
І світ на справді цей прекрасний весь
… хоча буває хмарно , без прояснень
Або чотири тижні лиш дощі
Та в решті решт виходить сонце ясне
І день співає радісні пісні
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=423225
дата надходження 06.05.2013
дата закладки 15.05.2013
я разучилась пить некрепкий чай
и кушать мало, и вставать пораньше
зайду на кухню в полночь невзначай
день или ночь - так мало теперь значат
я разносила кофе на столы
гостей встречала , их и провожала
будильник так же - 7.00 - стоит
только улыбок как то мало стало
я разучилась скромной быть почти
глаза не пряча,не краснея часто
что хочется - то требую - учти!
пиши мне черной ,а не синей пастой!
я разучилась говорить люблю
вернее - это ты меня отвадил
а сам приходишь в снах когда я сплю
и аккуратно поправляешь пряди
я разучилась..ты меня прости
не сохранила ту какой была я
меня ты лишь об этом попросил
я не люблю тебя...но просто обожаю..
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=285541
дата надходження 11.10.2011
дата закладки 27.10.2012
Всё расписано в мудрой природе
И она не скупа на понты…
Но всё больше претензий к погоде,
Снова в моде шарфы и зонты…
Затяжного дождя эскапада
Размывает небес бирюзу,
А шершавый ноктюрн листопада
Провоцирует глаз на слезу…
Редкий солнечный день как награда…
Осень пестует грустную тень
И багряным листом винограда
Пеленает поникший плетень…
октябрь 12
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=370119
дата надходження 11.10.2012
дата закладки 13.10.2012
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=
дата надходження 01.01.1970
дата закладки 04.10.2012
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=
дата надходження 01.01.1970
дата закладки 02.10.2012
Я хочу сходити з тобою на каву,
Ми так давно не говорили про вічне.
І нехай цей вечір пройде яскраво,
Щоб я забула, довкола все цинічне.
Давай вип'ємо по чашці холодного чаю.
Ти єдина людина, котра мене розуміє.
І місяць з неба нам світить ласкаво,
Знай, що про тебе хтось сьогодні мріє.
Я б зустріла ранок з тобою у ліжку.
Твої поцілунки солодші за тепле какао.
Я б тихенько пробралась в твій сон, наче мишка
І сказала:"Я так хочу з тобою на каву!.."
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=368056
дата надходження 01.10.2012
дата закладки 01.10.2012
В тени ветвей зеленовласой ивы
Мне часто снился облик нежный твой…
И голос звонкий твой, и смех игривый,
И взгляд, меня манящий за собой…
Года прошли, промчались бурной лавой,
Как изменилась роза среди скал…
Ты в зеркале с серебряной оправой
Уже не та, которую ласкал…
И я не тот – смолистый волос реже,
Виски засеребрились сединой.
Пожалуй лишь глаза черны, как прежде
И те покрылись грусти пеленой….
А помнишь наши юные порывы ?!
Не замести их памяти листвой…
В тени волос зеленоглазой ивы
Мне часто снится милый облик твой…
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=367635
дата надходження 30.09.2012
дата закладки 30.09.2012
Рождённый в сентябре под знаком Девы,
Вкусивший мудрой осени плоды,
Я слушал с детства русские напевы
И сказки ночью северной звезды.
Семи планет мелодии я слышал,
И песню ангел мне дарил с утра,
Когда лучи касались сонной крыши,
В дорогу звали дальнюю ветра.
Покинул дом, и, странствуя по свету,
Я выбрал пристань – журавлиный край,
Построил храм по новому завету
И понял, что есть ад и что есть рай.
Два полюса в себе соединяя,
Как два крыла, что поднимают ввысь,
То падая, а то опять взлетая,
Я в слово жизни превращаю мысль.
А слово песню о любви поёт
Из семицветия небесных нот…
В.Стр@нник \2010
http://vadimstrannik.ucoz.ru
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=367818
дата надходження 30.09.2012
дата закладки 30.09.2012
… прокидаюсь на хвилину
Дві ворожки біля мене
Руса люляє дитину
Інша роздягає себе … .
Що за сон ? Й що буде далі ?
І цікаво і байдуже
… руса з первістком на палі
Юна тулиться все дужче
Ті на палі бездиханні
Поруч тепла інша
І так ваблять очі гарні
Й прогулянка піша
Руса з первістком лишились
Ми ж пішли у гаї
У джерел спокус напились
Будучи мов в раї
… засинаю на пів миті
Й прокидаюсь в раз
Не збагну в якім я світі
Не важливий час
… кольори лишень ті самі
Усе інше … . Де я , хто я ?
Що то за ворожки гарні
Що за сон , чи що я … ?
… з миті в мить і з дня у дні
Дві ворожки поряд
То є світлі й темні дні
Й час з собою водять
То є Темна й Час на палі
Залишаю гожу
Повертаю всі нездалі
Дні на нові множу
Гожу днину , гожу долю
Щоб без горя й болі
О такі то дві ворожки
Снились у вільній не волі
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=367809
дата надходження 30.09.2012
дата закладки 30.09.2012
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=
дата надходження 01.01.1970
дата закладки 26.09.2012
Так серы эти камни и постылы…
Фамильный замок. Крепость. Крепостные.
Угодья, окольцованные рвами.
Обетов узы. Долговая яма.
Огонь в камине. Блеск роскошных залов.
Всё чинно. Этикетно. Идеально.
Но пародиен парадиз. Молчанье.
Любви поминки. Ритуал печальный.
Всё в прошлом, рыцарь мой. Латаем латы.
Оплот приютом стал комедиантов…
…Сквозь толщу стен священной цитадели
Чуть слышен зов канцоны менестреля…
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=357803
дата надходження 16.08.2012
дата закладки 21.09.2012
именно в этом коридоре
мои шаги становились твоими
неисчислимыми
как глаза сопутствующие нашим поцелуям
и сохранилась память о моем приходе
на полу в письмах в волосах
и знают о нас двери
закрыты или открыты подобно ушам
подслушивающие тишину нашей близости
так просачивается свет в пещеру
как приближался я к твоему присутствию
и только в этом месте
влажных и пыльных ночей
я встречал тебя
ничего не зная о твоей личности
и нас это не беспокоило
там мы молчали
а за стеной кто-то вел дневник
подобно записям созвездий
мешая всем неспящим
тогда я просил тебя уйти со мной
ведь когда ты ходишь содрогается небо и я
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=346011
дата надходження 24.06.2012
дата закладки 21.09.2012
Ця осінь , мабуть, невимовно інакша
така , що ти хочеш від неї почути
відчути?
Що саме? Тривогу чи мудрість?
Бо ти просто старша і далі йти страшно..?
Ця осінь така, що тебе не спитає
не спиниться з подихів надто холодних
голодних?чи жодних?
і настрій латає
у ніжних обіймах душа засинає ...втримаєш?
Ця осінь не зламлює небо в зіницях
бо вірить - в закоханих душі найближчі
безпечніше?
нижче?
щасливим безпека ніколи не сниться ..
вуста? на вустах полуниця.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=363907
дата надходження 13.09.2012
дата закладки 21.09.2012
Синій колір, колір неба,
Колір миру і снаги,
Нам його триматись треба,
Бо це колір доброти.
А червоний - колір крові,
Колір крові і журби,
Революції криваві
Несуть людям смерть, хрести.
Білий колір - перемир'я,
Перемир'я, перемов,
Колір снігу, наречених,
Радості, розмов.
А зелений - це життя,
Колір нашої планети,
Обіцяє майбуття,
Щастя для спільноти.
А коричневий - це грунт,
Із якого все зростає,
Він основа, фундамент,
Бо на ньому все триває.
Чорний колір - темна ніч,
Це журба, тривога, сум.
Він символізує смерть,
Це розлука назовсім.
Жовтий колір - колір сонця,
Радість, щастя і тепло,
Звеселяє колір цей
І дарує нам добро.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=365510
дата надходження 21.09.2012
дата закладки 21.09.2012
лі.
та..
ти...
в самому слові проростають крила
відчуваєш, як тріпоче небо
шпаринками вічності
у твоїх
небезсмертних легенях
відчутно..
всесутньо
вибухаєш пелюстками сонця
і на швидкості світла
на такій повільній
швидкості
сплетених мрій
перелітаєш павутиння вигаданих кордонів
дороги зречених місць
і безмежності волі
я (не) ілюзія
я просто маленький
промінь сонця
що любить подорожувати
сітківкою твого ока
на екваторі
спільного раю
лі.
та..
ти...
та ти
чомусь обираєш землю.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=363591
дата надходження 11.09.2012
дата закладки 20.09.2012
Ночь течет грустна и молчалива;
Где-то вдалеке вздыхает лес…
В сумерках грустит о чем-то ива,
Глядя в отражение небес…
Вся природа излучает нежность,
Пеленою мир накрыл туман…
Я вдыхаю утреннюю свежесть,
Обнимаю твой прекрасный стан…
Мы с тобой частица мирозданья,
Мы с тобой Вселенной нашей суть…
Месяц вышел к звездам на свиданье…
На воде и в небе Млечный Путь…
Сколько лет прошло, но где взять силы
Позабыть той ночи дивный Гимн ?!…
Пронесем его мы до могилы:
Жаль – с другою я… и ты – с другим…
А рассвет плывет неторопливо…
Вдалеке проснулся мудрый лес…
Лишь грустит о чем-то наша ива,
Глядя в отражение небес…
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=365315
дата надходження 20.09.2012
дата закладки 20.09.2012