Здається , що лиш вчора ,мов ляльку, одягала
І бантики до сукні ретельно підбирала,
Плела русяві кіски, до себе пригортала,
Про щастя доні милій я небеса благала.
Шкільна пора минула - ти розцвіла мов квітка,
Тепер з тобою будем ми бачитися рідко.
Як серцю мами важко кровинку відпускати,
Як хочеться свій досвід тобі в дорогу дати,
Крильми завжди від лиха дитину укривати
Порадити , підтримать, щось тихо підказати...
Та будеш ти далеко, вже скоро це засвою,
Хоч знай - весь час , маленька, я подумки з тобою.
Прийшла пора , так треба, полинеш ти у люди,
Але тепло домівки у серці завжди буде.
І як би там не сталось , і що б там не було -
Не забувай дороги до мами у село,
Де на лани родючі щедра земля багата,
Де потопає в квітах рідна батьківська хата.
Дивись горить віконце, мов маячок, для тебе
І падають у роси яскраві зорі з неба.
Тут завжди зможеш серцем, душею відпочити,
Щоб труднощі долати, перемагати, жити...
Хай на дорозі донька лише добро стрічає,
Світле кохання чисте десь там її чекає,
Хай успіху досягне , професію здобуде
І поряд завжди будуть тільки хороші люди.
Займи достойне місце і залишись собою,
Щоб ми могли із татом пишатися тобою.
Іди... уже світанок в віконце заглядає
В життя нове , доросле доню мою гукає...
Я плакати не буду, дитино, обіцяю
Бо свято вірю в тебе й тебе благословляю.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=310841
дата надходження 02.02.2012
дата закладки 23.05.2014
Я бы с каждым ударом стремился,
Всё сильнее проникнуть в тебя,
Пусть рассвет уже в окна залился,
Мы в соитии дышим летя...
Твои бёдра сжимая в ладони,
Я был властен над телом твоим,
Твоя нежность в объятьях утонет,
Ну,а тело всё станет моим...
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=495394
дата надходження 27.04.2014
дата закладки 04.05.2014
Що нас жде попереду? – Не знаю
Страшно вже дивитись на екран.
Не про мене – моя хата скраю,
Я з тобою бойовий Майдан,
Я з тобою серцем і душею.
Я згораю поміж барикад
Гнів людський за Божою межею,
Але вже нема шляху назад.
Тільки не паліть,не убивайте,
Адже поруч брат твій,побратим,
Якби там не було – пам’ятайте,
Має щось в душі бути святим.
Не паліть на барикадах ватру,
Бо в вогні згорить чиясь душа
І тоді нічого вже не варта
Твій порив – ні слова,ні гроша
ІІ
Жінки палили пам’яті свічки,
Горіли жалібно лампадка
І шини,як розпечені вінки,
В вогні димились Києву на згадку
В тому диму топився людський гнів,
Серця від болю рвались на кусочки
Вогонь скорботи свічкою горів,
Летів у вічність,як сухі листочки.
ІІІ
Усе що під руками пішло врух
І відступати вже ніхто не хоче
А чорний дим стелився,як павук,
Засліплював Майдану гнівом очі
Народ боровсь за правдоньку свою,
Для кожного святе – це перемога,
Лиш три священники на лінії вогню
Стояли і молилися до Бога
Блищав вогонь уже горівших свіч,
Печаль стікала воском на морозі,
А три священники молилися всю ніч,
Холодний вітер витирав їм сльози
Майдан затих. Усе кругом затихло
У бочку хтось підкинув свіжих дров
О Боже добрий,вислухай молитву
Недопусти,щоб знов чиясь пролилась кров.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=475383
дата надходження 27.01.2014
дата закладки 27.01.2014
Якби вміла малювати портрети,
Я б намалювала твій портрет…
Шкода, що талант мій мертвий,
А в голові лише силует…
Я слабка, ти правий, я невдаха!
Я ніхто у твоїх очах...
Тоді вбий або пошли мене на ...
Ми живемо у різних світах!
Я дуже обожнюю осінь
Її ніжно-дикий холод,
По калюжах ходити у кросах,
І губ твоїх терпкий солод.
Ти казав, закохався у мене,
Що шукав мене і знайшов...
А тепер я тобі ще треба?
Якщо ні, то закінчуєм шоу!!!
Я не вірю, що може згоріти,
Той вогонь, що так сильно палав!
І що ти вже не хочеш хотіти,
Те життя, яке сам спланував!
Можливо я помиляюсь,
Та в тобі вже не бачу тепла...
Мабуть, винна, що так все склалось,
А може не я одна?
Я шалено сумую по тобі,
Осіння депресія тут ні до чого,
Я стаю схожа на зомбі,
Крім тебе не хочу нікого!!!
Ця осінь забрала тепло -
Тебе, я ж не вмію жити в тумані,
Де у серці і в венах зло,
Налите, як горілка в стакані...
Якби могла, то була б твоїм небом,
Або серцем, щоб дарити любов.
Та якщо, тобі я не треба,
То, коханий, завершуєм шоу!!!
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=366181
дата надходження 23.09.2012
дата закладки 23.09.2012
Наглядеться не хватит и вечности,
Так зачем экономить минуты.
И, оковы, сорвав безупречности,
Попадаешь в житейские путы.
В этом сером и тусклом мелькании
Иногда умираешь от скуки –
Далеко твои тонкие пальцы,
Далеко твои нежные руки.
Эти долгие-долгие дни
И часы бесконечной разлуки,
За мгновения встречи с тобой
Заслужить бесконечные муки.
Это сон, это явь и безумие.
Только я ни о чём не жалею –
Этот мир создаётся безумцами,
А иначе я жить не умею …
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=363183
дата надходження 09.09.2012
дата закладки 11.09.2012
У чорних Очах тоне все навколо,
І я тону в озерах тих, безкраїх,
Це моє щастя і нестримне горе,
Та іншого собі я не бажаю...
Ловити погляд, темний, непокірний,
І танути під ним, і відчувати,
Як розливається по тілу знов, повільно,
Солодка труйка... Як її назвати?
Як називати те, чого немає?
Але шукаєш, аби знов відчути
Нікчемну часточку сліпого раю,
Що я ніяк не зможу позабути...
Таємна й тиха гордівливість й сила,
Нестримна влада, що пронизує наскрізь...
Я погляду цього сама просила,
Його жага гризе мене до сліз!
Моя залежність і моє бажання,
Це все, що маю я на даний час...
Це - мій початок... Й подих мій останній...
Цей погляд... Що замінить сотні фраз...
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=363245
дата надходження 10.09.2012
дата закладки 11.09.2012
Піклуйся про мене, будь ласка,
заварюй мені теплий чай,
моя та, що в квіточки, чашка,
собі будь-яку вибирай.
Давай поміняєм шпалери,
цей колір тісним є для стін,
залиш свої гарні манери.
Ми ж зараз один-на-один.
Прошу тебе тільки-всміхнися,
бо в серці моєму гроза.
А хочеш, до завтра залишся?
Для чого тобі йти назад?
**********************
Навулиці мокро і темно
того повечір’я було.
Прохання мої всі даремні-
пішов. І забрав все тепло.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=363230
дата надходження 09.09.2012
дата закладки 11.09.2012