Кого чекаєте, блакитні очі?
Кому співаєте пісні?
Про кого мрії, в тишу ночі,
Вплітають зорі весняні?
Для кого усмішка яскрава
Щораз милує ніжність вуст
Й світанку теплого заграва
Бентежить чоловічий глузд?
Кого кохаєте ви, очі?
Хто тихий спокій запалив?
У голосі чиїм дівочім
Ваш голос звуки розгубив?
Для кого таємнича казка
В блакиті ясній ожива?
Кому безмежна тиха ласка
Мережить подихом слова?
Блакитні очі, хто чарує
Небесну віддану блакить?
Хто поцілунок подарує,
Що в вашій пристрасті згорить?
Кого кохаєте ви, очі?
Від кого ваша кров кипить?
Якби ви знали як я хочу
Відкрити вам кохання мить.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=374040
дата надходження 29.10.2012
дата закладки 29.10.2012
Люби меня, твоя любовь лекарство,
Оно, как свет, излечит жизнь мою.
Люби меня, не вижу истинных препятствий
Я в чувствах так давно уж не тону.
Люби меня, я буду очень благодарна
За силу разума твоих глубоких глаз.
Люби меня, напоминай об этом постоянно
Чтоб я не забывала нежных фраз.
Люби меня, пусть это нелегко, я знаю.
Ты мне дари надежду жить в любви,
Когда твой образ в зеркале стухает -
Я вижу отражения свои.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=365992
дата надходження 23.09.2012
дата закладки 24.09.2012
Не через те, невтомний сум стискає скроні,
Що платиш мені зрадою за все…
Не через те, стрічаю ранки у безсонні,
Що вітер твою душу рознесе…
Не через те, у грудях терпким болем
Тепер вже оселилася печаль…
Не через те, здається туга морем,
Що моє серце безутішна жаль…
Не через те, страждаю я і плачу,
Що самота сміється мені в слід…
Не через це!Переживу невдачу,
Та хто розтопить мого серця лід?
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=358684
дата надходження 20.08.2012
дата закладки 10.09.2012
Я – жінка й цим все сказано.
Немає ради в тім,
Що вічністю наказано
У просторі своїм.
Творець Землі і Всесвіту
Так людству заповів
Нести цей келих досвіду
На протязі віків.
Не вірю безпорадності -
Лиш мудрості й красі.
Ціную мить відвертості,
Вона - передусім.
Я віддано тривожуся,
Сміюся і живу.
Не хочеш - не погоджуйся,
Але кохай одну.
Прощаю сіль нікчемності,
Й пісок сліпих образ.
Даю можливість підлості,
Але єдиний раз.
В печалі й тихім відчаї
Ховаю гіркоту
У спокій віри світлої
й пекельну самоту.
Шкода,що часу іспити
лишають сивий знак,
та хочу вам зазначити,
що все не просто так.
Ніщо не розчиняється
У плині тихих днів.
Ніхто не віддаляється
Від тих, кого любив.
Моя невтомна істина -
Творити майбуття,
Я небом оповіщена
Спинити забуття.
З руїн, води і полум’я
Взиває біль століть -
Для мене чужа рана
Більш, ніж своя болить.
З довірою, несу усім
Повагу до людей.
Будую теплий світлий дім.
Народжую дітей.
Я створена для ніжності.
Кохання дивний цвіт
Вирощую у вірності
На ниві довгих літ.
Схиляюсь перед образом
Й до мужнього плеча.
Знешкоджую лиш поглядом,
Мов лезом від меча.
Дивлюся в очі смерті
Не раз,вона - лиш міф.
Це вимір круговерті -
Не вбивця чорний гриф.
Боятися не варто,
Як лишиш по собі
Цвіт покоління вартий
На поміч боротьбі.
Я – жінка. Й цим- все сказано
Я - сонце і гроза.
Світ на мені зав’язано.
Я усмішка й сльоза.
Я - благородство щирості.
Я поруч - обернись.
В звичайній своєрідності
Є непідкупна вись.
Буденність поневолила
Мій істинний розмай,
Й в пересторозі мовила:
« Про все це, пам’ятай! »
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=363077
дата надходження 09.09.2012
дата закладки 09.09.2012
Пам’ятаю тебе? Пам’ятаю,
Ті Любов’ю окрилені дні…
Я очима в багатті згораю
І співаю душевні пісні …
Пригадаю, немов ненароком,
Хіть лукаву в яскравих квітках,
Що, обпоєна маревним соком,
Засинає в коханих руках .
Знов благаю незкорену дійсність
Повернути хвилини і дні,
де кохання твого ніжна вічність
розквітає щоденно в мені.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=363020
дата надходження 08.09.2012
дата закладки 09.09.2012