Мурликав теплий синьоокий вечір,
Шовковий мак в степах палав,
Додому линули ключі лелечі
Межи потомлених заграв.
І лився синій воркітливий спокій,
Торкався краплями невмитої землі,
А ми йшли разом по землі широкій,
Немов не з нами все це і немов не ми.
Так пахло м’ятним медом надвечір’я,
Трояндовим настояним вином,
Й здавалось янгол, просушивши пір’я,
Вкриває й нас своїм пухким крилом.
Під ніжне сяйво зоряних багать
Бриніли срібні нитки павутинки,
А нам лишилось трохи почекать -
До щастя – лише мить і півзупинки….
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=355901
дата надходження 07.08.2012
дата закладки 15.08.2012
Я буду тримати тебе, не відпущу,
Губи цілувати, ховати від дощу.
Хай буря не вщухне, і вітер не стихне,
Не дам тебе образити, від лиха захищу.
Як віщун, розповім про наше майбутнє,
Хочу щоб усе було незабутнім.
Чи то сірі будні, чи святкові дні,
Надіюсь скажеш так мені, а чи скажеш ні?
У вогні, наче, ми лише одні, значить
Це не лише сліпе кохання, хочу бути зрячим.
Але навряд чи град, чи може спека
Заставить відійти мене від тебе так далеко.
І мені вже не лячно, тобі завдячую
І дякую батькам твоїм за вдачу твою.
Здачі даю ворогам, зайчик, тебе люблю,
Про це усьому світу розкажу.
Світло чи темрява,
Байдуже, певно нам.
Суша чи океан,
Будь завжди поруч.
Одна ти на мільярд,
Одна ти із міріад
Зірка що сяє так,
Мов сонця обруч.
Я хочу, кохана, щоб квіти не в’яли,
Щоб наші поля не заросли бур’янами,
Щоб наші серця завжди бились в унісон,
Я ущипну себе за руку – а чи це не сон?
Наче сонце зійшло з небес, - сяєш поруч
Ти прекрасна в будь-яку пору.
Для тебе буду берегом, ти для мене морем,
Надіюсь, що кайдани почуттів не розірвем ніколи.
Хей-я, ти моє натхнення,
Радість моя, моє повсякдення,
Мої переживання, мої бажання та ідеї.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=356999
дата надходження 12.08.2012
дата закладки 15.08.2012