Єва Блек: Вибране

Крот

Це називають любов

Холодні  краплі  дощу
Стрімко  падають  з  неба
Ти  сумна,  раниш  сльозу,  
А,  чи  варто,  чи  треба?

Ти  чекаєш  на  нього,  
Або,  хоча  б  на  дзвінок,  
Ти  благаєш  у  Бога,
А  в  телефоні  –  гудок.

В  грудях  сильно  болить,
В  грудях  незвично  пече,
Наче  серце  горить,
І  кров  хаотично  тече.

Відчуття  нудоти  в  шлунку
Відчуття  страху  по  тілі,
Як  знайти  порятунку?
Й  втекти  від  власної  тіні?

А  в  голові  божевілля  
Думки,  тут  лиш  про  одне,  
А  раніш  була  я  вільна,
Зараз  люблю,  а  він  не  збагне.

Кохання  –  це  теж  наркотик,
Якого  ти  хочеш  завжди,
Ти  називаєш  його:  «Котик!»
І  просиш:  «Ще  трішки  зажди».

Він  залишає  лиш  на  хвилину,
А  ти  хочеш  бачить,  його  знов,
Твоє  серце  до  нього  лине,
Це  відчуття  називають  –  Любов!

4,05,2012

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=335064
дата надходження 04.05.2012
дата закладки 03.07.2012