Ангел світла: Вибране

Володимир Шевчук

Щастя

Що  найбільше  багатство,  найвище  добро  у  житті,  
Ніж  зіниці  дітей,  у  майбутнє  вузенький  місточок?  
Що  є  більшим  од  дива  дитячої  радості,  і  
Коли  крихітні  пальчики  вас  відпускати  не  хочуть?..  

А  обійми  дитячі  –  це  впевненість:  все  ж  недарма!  
Милі  очка  зігріють  до  сліз,  це  віконця  едему.  
Коли  поруч  із  нами  дитячого  світу  нема  –  
Чи  тоді  ми  великі,  дорослі,  хіба  ми  ростемо?  

Сотворити  маленьке  життя  –  от  задача  яка;  
Не  придумало  небо  для  смертних  гарнішого  вчинку.  

…А  колись,  може  скоро,  народиться  й  в  мене  донька,  
Усміхаючись  мамі  і  сонцю,  маленька  людинка…  





12.06.2012  р.

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=343548
дата надходження 12.06.2012
дата закладки 01.07.2012


Андре Ільєн*

Коротко Про Головне

Розповім  тобі  я  коротко  про  головне
Що  з  тобою  було  і  що  не  омине
Придивись  уважно  до  всього  наскрізь
До  чужих  усмішок  і  до  своїх  сліз                
Пригадай  минуле  ,  там  себе  знайди
Обернись  повільно  і  зітри  сліди                
Вороття  немає  у  минулий  час
Та  багато  снів  там  лишилось  в  нас
Вічність  і  тривога  ,  наче  дві  сестри
Знов  дають  нам  вибір  ,  а  дороги  три
Перша  –  у  минуле  ,  в  спогади  дрімучі
Там  нема  рятунку  ,  лиш  заблудші  душі
Друга  –  сьогодення  ,  ним  ти  і  живи
Лиш  важай  майбутнє  своє  не  згноби
Це  ж  наш  шлях  єдиний  ,  він  лише  для  нас
Поки  воно  прийде  ,  ним  не  владний  час
Розповім  тобі  я  ,  про  те  ,  що  не  буде
Як  життя  минає  ,  оминаючи  тебе
Тихий  шелест  думки  тривожить  твої  скроні
І  душа  твоя  в  щастя  на  долоні
Лиш  знайди  його  в  лабіринті  з  каміння
Допоможе  совість  й  втрачене  сумління
Щось  було  так  близько  й  не  хотілось  це  втрачати
А  душі  живій  так  не  хочеться  вмирати  
Хоч  у  смерті  є  теж  свої  уста
Та  її  свідомість  грішна  та  пуста
Відчуваєш  холод  ,  судини  й  кров  спинились
Адже  ми  також  колись  та  й  помилились
Кожен  з  нас  живий  й  має  право  на  помилку
Тільки  не  зламай  своєї  долі  гілку
Коли  знов  помітиш  ,  як  тікають  хвилини
Памятай  ,  ти  потрібен  для  якоїсь  людини
Зорі  знов  падають  з  чистого  неба
І  не  врятують  криваві  квіти
Я  запитаюсь  знову  у  тебе
Як  без  мрії  можна  жити
Запитаюсь  у  сонця  поради
Чи  надія  безсмертна  насправді
Чи  існує  кохання  без  зради
Чому  ж  тоді  люди  життю  не  раді

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=293530
дата надходження 16.11.2011
дата закладки 25.06.2012