Без Квітів: Вибране

Журавка

Я вмію ніжною лишатись…

Я  вмію  ніжною  лишатись…  Знаю.
Зоставивши  на  спогад  тільки  почерк.    
В  порожній  чашці  запах  з  липи  чаю  
І  губ  моїх,  які  ти  знову  хочеш.    

Я  вмію  ніжною  лишатись  навіть      
На  друзки  перебивши  порцеляну.  
Ти  ж  точно  знаєш  -  очі  не  лукавлять,  
Якщо  з-під  вій  на  тебе  тихо  гляну.    

Візьму  тебе  у  долі  на  поруки.      
Я  вмію  зовсім  ніжно  (без  поразки),    
Впиваючись  у  душу,  плечі,  руки...          
Лишатись  ще  ніжнішою  за  ласку.

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=216377
дата надходження 16.10.2010
дата закладки 17.11.2012


Роман Штігер

я бачив як помирає літо

ти  ковзаєш  по  мені  поглядом  
що  западає  мені  за  комір  недбало  
і  світиться  втомлений  місяць  
дивиться  рентгеном  крізь  наші  поверхні  
задумливо  мовчить  вбирає  тривогу  

час  ущільнується  
повітря  розсипається  
тіла  зближаються  
дихай  так  щоб  не  дихалось  
слідкуй  за  потоком  спокою  
бо  іскряться  погляди  крики  

розколи  ці  гори  навпіл  
подрібни  хліб  черствий  
і  дай  втопитись  мені  
у  винному  світлі  
бо  осінь  приходить  під  пальці  струмом  

губами  по  шиї  
розкушуєш  вишні  налиті  стиглістю  
мов  ріки  що  набухають  восени  
обмиваючи  береги  своїми  руками  
і  втомлено  лягаєш  на  піднебіння  землі  
слухаєш  дзюрчання  слів  піднебесся  

я  бачив  як  помирає  дощ  
я  бачив  як  помирає  літо  
дівчинко  воскресай  у  моїх  рядках  
ми  уже  зостались  у  післявчора  
ми  уже  розминулись  назавжди  
а  я  сумую  за  нами  

відстань  живе  у  трамваях  
що  ходять  поряд  регулярно  
по  коліях  
по  венах  тремтять  вогнями  
і  у  тіло  осипаються  попелом

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=360777
дата надходження 29.08.2012
дата закладки 18.10.2012


: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=
дата надходження 01.01.1970
дата закладки 18.10.2012


Три хвилини

Ми з тобою поїдем в Голландію…

Ми  з  тобою  поїдем  в  Голландію,  Англію,  Швецію
А  поки  ти  вчи  свою  античну  юриспруденцію
Набирай  всі  найвищі  бали,  і  ніколи,
Чуєш,  ніколи,  не  питай  як  його  звали

Колись  ти  писатимеш  дорогою  авторучкою
А  я  чекатиму  тебе  вдома,  вже  з  обручкою
І  якщо  це  все  збудеться,  і  якщо  ми  сім’я
То  хіба  важливо,  його  ім’я?

А  якщо  ти  осінню  зляжеш  з  температурою
Я  буду  поруч  із  фільмом,  чаєм,  мікстурою
Зіграєм  партію  морського  бою
Лиш  не  питай  хто  колись  був  зі  мною

Я  лежу  тихенько  на  твоїх  колінах
Ми  топимо  зиму  у  білих    винах
І  я  дозволяю  себе  цілувати
Хоч  іще  пам’ятаю  як  його  звати

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=357747
дата надходження 16.08.2012
дата закладки 17.10.2012


: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=
дата надходження 01.01.1970
дата закладки 25.06.2012


Ляля Бо

НЕ ВІРш

Маю  захриплий  голос:  сім  цигарок  за  ранок…
Втратити  зміст  –  означає  колись  його  мати.
Лялька  на  дзеркалі  пише  «люблю»  помадою,
Ляльки  немає…  лишилося  щось  пора_не_не.

Лялька  –  то  очі  великі  й  носик  кирпатий...
Може,  заб’ємо  на  все,  зриваємося  в  Карпати!
Там  не  знайдуть,  не  згадають,  як  звуть,  не  покличуть…
Знаєш,  смереки  не  вміють  брехати  в  обличчя.

Тільки  ніхто  не  зуміє  відчути…  ніколи,  ніхто,
Як  тобі  холодно  у  непорожній  кімнаті.
Час  має  здатність  завжди  безжально  минати.
...Боже,  постав  у  поштову  скриньку  квиток…

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=294585
дата надходження 20.11.2011
дата закладки 25.06.2012


Ляля Бо

знесилене

Мамусю,  я  тепер  зовсім  від  рук  відбилася,  
П"ю  по  вісім  горняток  кави,  палю  муратті,
Не  навчилась  просити  у  долі  і  крихти  милості
А  живу  як  виходить:  двічі  не  помирати.

Я  жахливо  не  пунктуальна,  не  знаходжу  часу  на  сон,
Не  навчилася  рахувати  гроші  і  час…
Підпускаю  в  інтимну  зону  не  віп-персон,
І  живу  як  по  нотах  –  у  стилі  "ламаний  джаз"…

Видихаю  через  кватирку  клубками  дим,
У  минулім  житті  я  напевно  була  драконом…
Пам"ятаєш,  існує  істина  незникома:
Хто  яскраво  пала  –  помиратиме  молодим…

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=297441
дата надходження 02.12.2011
дата закладки 25.06.2012