Зустріч ця не випадкова,
Знали вона і він.
Очі у очі... Ні слова -
Пам'яті бив передзвін.
Хоч розгубилось у плині
Ситого штилю,
Однак
Це почуття по краплині
В душу сочилося.
Смак
Напівзабутого тіла,
Рук розпашілих тепло.
Наче уперше, несміло
Пив поцілунки.
Кого,
Де і коли розпитати
Про швидкоплинність життя?
Доля щасливі дукати
Сипле лиш мить.
Почуття
Знов спалахнуло квітково.
Танув напруження лід...
Зустріч ця не випадкова
В серці залишила слід.
28.03.2013р.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=413392
дата надходження 28.03.2013
дата закладки 28.03.2013
[i] Тебе нема, і дні — як ночі...
[b]В. Сосюра[/b][/i]
[youtube]https://youtu.be/mBgR8CNt_b0[/youtube]
[i][b][color="#8f077f"]"Тебе нема, і дні – як ночі",
і серце рветься у журбі
до джерела, де ти наврочиш,
щоб я молився лиш тобі.
До тої пам'ятної миті,
коли шептала ти мені
слова нестерпної блакиті;
коли у світанко́вім сні
летіли ми на тій планеті,
де чайки плакали ридма́
про щастя разом бути в леті,
про що ти мріяла й сама...
Ти будеш там, за океаном,
де гори і чужі жалі.
Я ж буду тут, моя кохана,
Тебе чекать на цій землі.
Землі, де мрія тополина
нас тихо в далеч повела...
Та квітне в самоті калина
під хатою, що край села.
Я буду ждать, бо в серці рана
й передчуття здійсне́нних мет.
Вернись притьма, моя кохана:
я – твій керманич і поет![/color]
[/b]
7.01.2001[/i]
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=400066
дата надходження 11.02.2013
дата закладки 14.03.2013
Давай розпочнемо сьогодні
Історію щастя з тобою
Якими б не були прологи
Кохаймося до епілогу
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=389812
дата надходження 04.01.2013
дата закладки 05.03.2013
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=
дата надходження 01.01.1970
дата закладки 04.09.2012
Пір’їнкою запала мені в серце,
Так ніжно-ніжно взяла у полон,
І ніби привідкрилося віконце,
Коли відчув тепло твоїх долонь.
Та не питай чого на серці тепло!
Чому так гірко сльози пролились!
І не питай, чого я вірив в пекло…
Ти не питай… а просто пригорнись.
А я згадаю ще не раз цей серпень -
Він дарував забутому єство,
І допоміг втекти від неповернень
В омріяний лиш мною статус-кво.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=357167
дата надходження 13.08.2012
дата закладки 02.09.2012
А ти до мене повінню прийшла б,
у ранні дні березового соку?...
Схлипне під вітром давня ковила
від холоду, неначе ненароком.
Ледь чутно линув перший пробний свист
аж з піднебесся – м’яко – голос пташки.
Смолисту одіж яблуневий лист
із бруньки пробивав зеленим цвяшком.
Бурхливу повінь оминути ж міг,
березам квітень дарував сережки.
В житті є сотні, тисячі доріг,
а наші – перетнулися на стежці.
Лиш очі говорили… мить теплА
по тілу розливалася. Усюди.
То, ти до мене повінню прийшла,
і хвилею захлюпало у груди.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=329533
дата надходження 11.04.2012
дата закладки 07.08.2012
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=
дата надходження 01.01.1970
дата закладки 02.08.2012
Дивись мені в очі. В очі дивись.
Це любов? Це, по твоєму, щастя?
Ніколи не буде так, як колись,
А жити минулим - не вдасться.
Тримай мою руку. А в тім... Відпусти.
В цих дотиках сенсу немає.
До тла догоряють уявні мости...
Нікого ніхто не кохає.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=343983
дата надходження 14.06.2012
дата закладки 16.06.2012
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=
дата надходження 01.01.1970
дата закладки 05.06.2012
Де рветься нитка - хтось один згоряє.
Тоді на рани - інший сипле сіль.
Любов жорстока... Іноді вбиває.
Вбиває все... і залишає біль.
Де рветься нитка - значить було тонко.
Значить не варто вузлики в"язати.
Не мають сенсу зламані стосунки.
Смертельнохворе - вже не врятувати.
Де рветься нитка - плакати не треба,
Щоб не пекло пораненій душі.
Де рветься нитка - потай рветься небо.
Де рветься небо - пишуться вірші.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=305606
дата надходження 10.01.2012
дата закладки 04.06.2012
Подивись, я зламалася навпіл,
І не плачу.. Лукаво всміхаюсь.
За болюче минуле і, навіть,
За гріхи ні секунди не каюсь.
І не жаль, що тепер до вподоби
Завдавати усім тільки болю.
Я давно не люблю, та як робот,
Механічно цілуюсь з тобою.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=312889
дата надходження 10.02.2012
дата закладки 03.06.2012
тоді, коли наші серця
зацементують перші інфаркти,
коли я не впізнаю твого лиця
крізь вуалі із катаракти,
тоді, коли наші хребти
складуться у знаки питання,
коли гавкотом хрипоти
звучатимуть наші гортані,
тоді, коли колінвал кісток
заіржавіє, ніби зброя,
що принишкла на дні річок
ще з минулостолітніх воєн,
тоді, коли гострий кут
мої вилиці стеше в скелясті -
аж тоді я скажу, мабуть,
чим бути могло би щастя.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=334209
дата надходження 30.04.2012
дата закладки 02.06.2012
Примружую очі, щоб уявити тебе (не) оголеним
Торкаюсь руками своїми віддАвна кволими
Гортаю сторінки книжок непрочитано-різних
І бачу у них твої рани протерті… наскрізні
Примружую очі, прогріті нічними кошмарами
В них ми – перехожі, за руки із різними скнарами
Ти бачиш ті самі кошмари, лише з хепі-ендами
В житті наставляємо надто відмінні акценти ми
_________________________
Примружую очі, щоб кавою нюх насолОдити
Обпеченим зерням мені відтепер не нашкодиш ти
Я бачу наскрізь тобою (не) відкриті сторінки
Покайся. Порви всі оголено-стомлені знімки
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=332117
дата надходження 21.04.2012
дата закладки 30.05.2012
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=
дата надходження 01.01.1970
дата закладки 21.05.2012
Дівчинка укрита темною постіллю пізньої Осені. Дівчинка - помста.
Ніч вкриє твої поснулі органи. Поки ти спиш, морозними склепами золотого цвинтару блукаючи, зорі напиваються запахом твого волосся.
Обережно підіймаєш зів'ялі квіти з фарфорових стель. Ходиш по стінам.
Ніч, мов день.
Хвилини загубилися у постелі.
Затерті джинси. Затерті й твої слухові рецептори.
Слухаючи Нірвану втрачала зв'язок із дійсністю. Випивала до дна денну норму/дозу музичного накотику.
Далі сон.
Горбаті дахи будинку тихо скрипіли під твоїми ногами. Співала разом із кі(и)шками. Ніч засинала від твоєї колискової. Втомлене небо посміхалося.
Після цього ти вбивала мене/ніщо пострілами своїх очей. Кажу ж, дівчинка - помста.
Бруківка пашіла ароматом пізніх яблук. Проводиш руками по землі. Збираєш відбиті зорі у водах Дунаю.
Вони змиють солодку кров на твоїх руках.
Тунелі десь там - (за дном) звиваються зміями поміж твоїх пальців. Покровителька.
На твоїх віях завмирав перший іній.
Віяло першим зимовим холодом.
Ти ще молода. Часу ще багато.
Дівчинка-помста. Дівчинка-весна.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=321310
дата надходження 12.03.2012
дата закладки 19.05.2012
Я тихо посміхнувся в темряву крізь морозну шибку, вдихаючи солодкий запах пізньої Зими, що неквапно, боязко проходив повз милі тріщинки старого вікна. Привіт. Чудовий вечір, правда?
Ти захоплено видихнула. Я відчуваю твій усміх, він теплий і зігріває мене в цей останній лютневий вечір. Подивись на небо! Спробуй його на смак. Чорничний, мій улюблений. А колір?! - мовиш ти.
Я підхоплю на одному диханні - ми розділяємо це повітря на двох, воно наше: Твій улюблений - фіолетовий. Чому воно такого кольору? -спитаєш ти.
Ангели розлили фіолетову фарбу, малюючи для тебе чорничні ночі. Ніч, як спосіб життя, як мить для здійснення найголовніших мрій.
Це геть прекрасно. Це щастя! - промовиш ти.
Твоє "геть" вже не ріже мені вухо. Це така собі звичка! Мій приємний спомин про тебе.
А ще твої парфуми! Стандартні, зовсім не оригінальні, але наповнені тобою - твоїм характером, посмішкою.
Ти завжди різна - запах, колір очей, настрій.
Пахнеш малиною, м'ятою, шипшиновим чаєм.
Світлі,втомлені очі; темні, веселі; шалені. Прекрасні.
Посмішку я відчуваю за багато метрів, через телефон, через книги, які ти читала.
Я малюю на запітнілому вікні пацифік! Твоя слабкість. Моя звичка, набута завдяки тобі.
Скарлет.Тезі.Шерлі.
Тесс. "Сс.." - ніжно,витончено, солодко, мов чай з лимоном. Правда ж?
Мері. Кейт. Емілі.
49 синочків, 51 донечка, ти ж не забув, правда ж?
А як же Меггі?
Ах, Меггі.
Ми можем годинами говорити про наше майбутнє, обирати імена нашим дітям. Просто мовчати.
Тиша. Ти терпляче вслухаєшся.
Нас розділяє велика відстань. Декілька кварталів. Тисячі вікон з тьмяним світлом. Мільйони телефонних ліній. Але ти близько. Тут. Я можу доторкнутись. Почути твій голос, запах.
Я тебе люблю.
Ти мене любиш.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=318322
дата надходження 02.03.2012
дата закладки 19.05.2012
(Збірник неканонічних хокку)
"П'єро задається."
(Михайль Семенко)
* * *
Врятував дерев’яного дурника.
Він не знав, що вогонь це звільнення.
Смішний Буратіно…
Перший монолог П’єро
Вони теж ляльки
В театрі абсурду -
Ці глядачі…
* * *
Тінь коливається маятником
На землі, на траві, на воді.
Буратіно повісили…
Другий монолог П’єро
Кличуть лікарів.
Дерев’яне тіло.
Піду копати могилу…
Третій монолог П’єро
Вони не втямлять ніколи
Чому я з театру втік
Ці голови повні тирси…
Четвертий молог П’єро
Хотів я зіграти Гамлета
А не героя-коханця
В цій виставі безглуздій…
* * *
Пішов шукати країну дурнів.
Він не знав, що постійно в ній жив.
Дивак Буратіно…
* * *
Бородань під деревом.
Запах хвої.
Шишка в руках…
* * *
З черепахою розмовляє
Серед брудного озерця.
Літній ранок…
* * *
Сховала в пивниці
Довгоносого шибеника
Молода німфоманка…
* * *
Створений з дерева
Деревом лишиться.
Поливаю квіти…
* * *
Запах палених ганчірок
П’єро єретиком визнали
В театрі ляльковому…
* * *
«Він був правий....»
Буратіно зістарівся, бороду зачісуючи,
П’єро згадує…
1995
(Світлина з мережі)
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=337500
дата надходження 15.05.2012
дата закладки 15.05.2012
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=
дата надходження 01.01.1970
дата закладки 11.05.2012