Аллочка: Вибране

Віктор Чернявський

ДУША

Непостижима  суть  души:
В  сомненьях  мучима  греховных,
Зачем  она,  мой  друг,  скажи,
Так  поразительно  бескровна?

Она,  как  воздух  беcтелесна,
Хотя  смеётся  и  грустит...
Скажи  мне,  что  о  ней  известно?
Как  ей  помочь,  когда  болит?

Что  есть  душа?  И  что  же  совесть?
И  всё-таки,  сомненья  прочь!
Душа  диктует  жизни  повесть,
А  совесть  хочет  ей  помочь...  
                                                                                                                                                                                                           

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=633450
дата надходження 04.01.2016
дата закладки 20.04.2017


Віктор Непомнящий

Ні друг тобі, ні ворог, ні коханець

Ні  друг  тобі,  ні  ворог,  ні  коханець,
Просто  прохожий,  зайвий,  без  душі,
А  нас  чекає  ще  колись  останній  танець  ?
А  ми  збудуємо  собі  нові  мости  ?
Для  нас  історія  закінчилась  розбіжно,
Мені  це  добра  казка,  а  тобі  кошмар,
Що  втратив  я  тебе,  збагнув  я  пізно,
Являйся  завжди,  хоча  б  в  вигляді  примар.
Шукаю  в  натовпі  я  твої  карі  очі,
Шукаю,  ніби  ти  моє  повітря,
І  як  моє  життя  не  кровоточить
Я  буду  світлом,  що  тече  тисячоліття.
Твоє  ім’я  в  житті  не  опорочу,  
Твої  думки  більше  не  зіб’ю  з  такту,
І  хай  мені  що  хочуть  напророчать,
Я  буду  вірити  твоєму  лиш  інстинкту.
Хоч  я  ні  друг  тобі,  ні  ворог,  ні  коханець,
Просто  прохожий,  зайвий,  без  душі,
Давай  я  запрошу  тебе  на  танець,
І  на  коханні  ми  збудуємо  мости.

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=622011
дата надходження 18.11.2015
дата закладки 18.11.2015


Андрій Анатолійович Отченко

«Про тебе мені сняться сни…»



Про  тебе  мені  сняться  сни,
Не  зрозумілі  й  не  повторні,
Як  крик  і  плач  десь  там  в  мені,
Адреналін  що  в  моїй  крові.
Моя  жага  і  не  буття,
Що  за  життя  є  не  здійсненним,
То  є  ось  та  таки  межа,
І  серце  б’ється  з  цим  шалено.
Усе  відтворює  сюжет,
Котрий  прожити  так  й  не  встигли,
І  в  ньому  є  хоча  б    момент,
Що  залоскоче  мої  нерви.
І  так  прокинувшись  в  ночі,
У  темряві  шукаю  очі,
А  ти  прости  за  все  мені,
Тебе  нема,  а  я  шепочу.
Зім’явши  ковдру  обійму,
І  пригорнувшись  не  заплачу,
Адже  у  сні,та  на  яву…
Ти  дійсно  щось  для  мене  значиш.

А.А.  Отченко  17.11.15  р.
   

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=621679
дата надходження 17.11.2015
дата закладки 17.11.2015


Андрій Хрущ

Хто вміє…

Хто  вміє  любити-той  любов  свою  знайде,
Хто  вміє  чекати-до  того  щастя  прийде,
Хто  вміє  терпіти-той  впевненість  в  собі  віднайде,
А  хто  вміє  прощати-той  завжди  щасливий  буде.

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=584036
дата надходження 28.05.2015
дата закладки 15.06.2015


Роман Селіверстов

Абетка - А

Велика  зубата  Акула
Вдягнутися  тепло  забула.
Пливла  у  гості  до  пінгвіна
І  захворіла  на  Ангіну.

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=530193
дата надходження 15.10.2014
дата закладки 21.10.2014


STRANIERA(Кошіль Надія)

Припаду я серцем до рідної землі.

Припаду  я  серцем  до  рідної  землі.
Де  мальвами  заквітчані  тини.
Вдихну  я  запах  свіжої  ріллі.
В  розмай  п'янкої,  ніжної  весни.

Де  срібним  сяйвом  грає  водограй.
Гойдає  ніжну,  водяну  струну.
Де  сонечко  цілує  небокрай.
Вміло  по  горах  розкида  парчу.

І  де  в  блискучих  крапельках  роси.  
Вмились  сади  ще    на  зорі.
Де  під  легенький  блюз  коси.
Перші  покоси  ложать  косарі.

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=531180
дата надходження 20.10.2014
дата закладки 20.10.2014


: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=
дата надходження 01.01.1970
дата закладки 20.10.2014


Віктор Ох

Вже скоро осінь (V)


Слова  і  виконання  –  Ярослав  Чорногуз
Запис  -  Руслан  Шевченко
Кліп  –  Олексія  Тичка
===========================
[youtube]https://www.youtube.com/watch?v=iDVopIH2IRc[/youtube]

Вже  скоро  осінь  гомінка
Розпушить  хмари  білопері
І  музи  виведе  рука
Рядки  печальні  на  папері.

Із  хмар,  як  спогад  по  тобі
Кохане  вирине  обличчя.
І  у  захмеленій  журбі  
Сльозу  непрохану  покличе.

І  заридає  враз  гроза,
Мої  усі  потопить  мрії…
І  листя  світла  бірюза
Від  розпачу  зазолотіє.

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=531141
дата надходження 20.10.2014
дата закладки 20.10.2014


Lee Olherson

Лелека

Ніколи  ти  не  будеш  задоволений,
Життя  чогось  завжди  не  додало,
Воно  ж  тобі  -  бажання  серцем  вволене,
Ще  й  стукає  в  зачинене  вікно…

Чому  ж  ти  відвертаєш  свої  очі,
Зітхаєш,  гіркотою  затопивши…
Чого  іще  душа  твоя  попросить,
Бажання  попередні  не  доївши?

Завжди  ти  задивляєшся  вперед,
А  обрій  залишається  далеко…
Радій  синиці  у  своїй  руці,
Навряд  чи  нам  зустрінеться  лелека…

08.09.2014  

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=522179
дата надходження 08.09.2014
дата закладки 08.09.2014


Лоредана

путін - український націоналіст (перепост від Морської)

Україна  в  гуморі

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=521335
дата надходження 04.09.2014
дата закладки 04.09.2014


Ірина Лівобережна

Чуєш? Біла лілея цвіте в саду…

Колись  дарувала  лілею,  
         білу  як  сніг.
Жила  в  ній  маленька  фея  
         -  душа  крилата.
А  квітка  -  дзвіночок,  
         ніжності  оберіг,
Чарує  ніч  
         тонким  своїм  ароматом...

Маревом  світиться  
         на  тичинках  пилок,
Чаша  мінливо  
         виблискує  порцеляном.
Літає  ще  фея  
         в  чарівний  цей  острівок,  
Що  ніжні  роси  
         в  пелЮстки  збирає  рано?

Та  цить!  Почуй  
         -  струною  повітря  бринить,
Злетом  духм'яним  
         котяться  диво-хвилі.
На  кінчику  квітки  
         росинка-зірка  тремтить,
Мені  невИдимі,  
         поряд  тріпочуть  крила...

***************
Слышишь?  Белой  лилии  аромат
Сад  наполняет  твой,  пробуждая  нежность?
Фея  жила  здесь  несколько  лет  назад,
В  небо  ночное  взлетала  -  крылатой  надеждой.

Светится  чисто  чаши  цветка  бриллиант,
Нежно  тычинки  дрожат  на  тоненьких  ножках.
Хочется  верить  -  фея  не  бросила  сад,
С  фАрфоровых  лепестков  собирает  росы!

Замри!  Прислушайся!  Трепет  маленьких  крыл!
В  лунном  свете,  в  чистом  цветка  сияньи!
Не  нарушай  тишины!  Ты  не  позабыл
Белую  лилию  -  чистой  души  касанье...

08.01.2014

http://probapera.org/publication/13/17319/bila-lileya.html

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=471451
дата надходження 10.01.2014
дата закладки 10.01.2014


I-ney

ТИ ЗНАЄШ, Я ТЕБЕ КОХАВ…

Ти  знаєш,  я  тебе  кохав…
Таку  красиву,  до  нестями…
Та  небо  синє,  сонця  сяйво
Затьмарили  красу  тих  чар.

Ти  знаєш,  я  тебе  кохав…
І  вітер  віяв  мов  зі  Сходу.
Рослини  пили  жадно  воду,
А  я  хлебтав  тепла  узвар.

Ти  знаєш,  я  тебе  кохав…
Колись  ти  вийшла  на  подвір’я,
Така  убрана,  мила,  вільна,  
А  я  пісень  тобі  співав.

Ти  знаєш,  я  тебе  кохав…
Руками  ніжно  обіймала,
Немов  квітник  ти  поливала
Мене,  та  раптом  я  зав’яв.

Ти  знаєш,  я  тебе  кохав…
Та  не  кохаю  зараз,  люба,
Надіюсь,  це  тебе  не  згубить,
І  знай,  що  я  тебе  кохав!

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=304652
дата надходження 06.01.2012
дата закладки 18.01.2013


Віталій Назарук

За мову я ще повоюю

Україно,    моя!        Батьківщино        моя!
Мій    Дніпро!        Моє    рідне    Полісся!
Мій    народе,    цвіт    вишні    і    спів    солов’я,
Мого    духу    довічні    колиски.

Мої    диво-хрущі,    не    хрущі    з    Колорад,
Мої    ластівки    -    білі    й    червоні,
Яблуневі    сади,    диво  –  синь    виноград,
Фарби    щирі,    м’які,    колонкові.

Рідні    очі  –  озерні,    щасливі    мої,
Палкі    руки,    що    пахнуть    любистком,
Хай    співають    тобі    все    життя    солов’ї,
А    життя    наповняється    змістом!

Я  продовжу  слова,  ті,  які  вже  казав,
Але  хочу  сказати  їх  знову…
Не  «відрижка»  це  є,  це  є  мова  моя  ,
Чарівна,  калинова,  чудова!

Я  звертаюсь  до  Вас,  дорогі  земляки!
Хіба  в  світі  народ  є  без  мови?
Якщо  мови  нема  і  держави  нема,
То  лишаються  тільки  окови!    
                                           

                                               ЗБЕРЕЖІМО  МОВУ!!!

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=348067
дата надходження 04.07.2012
дата закладки 25.07.2012


Джон Міцний

Проста дівчина з добрим серцем…

Я  помітив  тебе  крізь  літа,
В  яких  давно  я  засидівся,
В  яких  я  загубив  любов,
Бо  не  на  тих  дівчат  я  вівся.

Шукав  ночей  я  до  світанку,
І  не  встигав  у  них  заснути,
Я  бігав  гарними  тілами,
Щоб  на  світанку  все  забути.

В  житті  багато  нагрішив  я,
Та  душу  мою  все  ж  відмила,
Проста  дівчина  з  добрим  серцем,  
Яка  мене  такого  полюбила...

Надіюсь,  все  ж  колись  віддячу,
За  твою  мужність  й  щирі  очі,
Забуду  всіх  і  тобі  подарую,
Всі  шалені  і  пристрасні  ночі...

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=346691
дата надходження 27.06.2012
дата закладки 27.06.2012


Віталій Назарук

Пригорнися, пташко

Моя  доля  -  вітер,  в  тебе  доля  –  спокій,
А  коли  ми  разом  –  тиша  з  вітерцем,
Летимо  у  парі  у  цей  світ  широкий
І  легенький  вітер  тільки  нам  в  лице.

В  мене  очі  сині,  голубі  у  тебе,
Наче  синь  озерна  і  блакить  небес,
Будьмо  завжди  в  парі,  нам  обом  це  треба,
По  житті  несімо  наш  єдиний  хрест.

Пам’ятай,  як  важко  стане  у  польоті,
Пригорнися,  пташко,  до  мого  крила,
Щоб  пісні  лунали  на  високій  ноті,
Розцвіла  весною  ніжна  сон-трава.

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=346668
дата надходження 27.06.2012
дата закладки 27.06.2012


Максим Калина

КАЗКА ПРО ТЕ, ЯК ЗВІРЯТА І ПТАХИ БУКВИ ПРИНЕСЛИ

А
Хто  приніс  нам  букву  "А"?
Антилопа  чарівна,
Вона  мчала  ген  лісами,
Щоб  зустрітись,  дітки,  з  вами!

Б
Букву  "Б"  везли  візком
Бегемотик  з  барсучком,-
Цілий  день  везли,  до  нічки,
Впріли  -  воду  п'ють  із  річки.

В
А  із  "В"  ведмідь  бреде,
Аж  відлуння  лісом  йде,
Він  ще  й  діжку  меду  дав
З  лісової  липи  й  трав.
***
Не  лякайтесь  тільки  вовка,-
Він  сьогодні  йде  із  толком,
Усі  нетрі  обійшов,
Але  діткам  "В"  знайшов.
 ***
І  ворона  не  вгавала-
Щось  шукала,  щось  шукала,
І  знайшла  між  гілочок-
Букву  "В"  для  діточок.

Г
Голуби  красиво  й  мило
Принесли  нам  "Г"  на  крилах,
Ще  й  довкола  облітали,
Колискову  воркували,
Ще  й  горобчики  стрибали-
Букву  "Г"  на  граб  поклали.

Ґ
Білі  гуси  ґелґотіли
Там,  де  лілії  цвіли
Білі  гуси,  білі-білі
Букву    "Ґ"  нам  віддали.
***
Ґава  мале  ґавенятко
В  полі  літати  навчала,
Ґава  з  малим  ґавенятком
Літеру  "Ґ"  нам  віддали.

Д
Старий  дуб,  як  в  жмені,  в  вітті,-
"Д"  схилив  нам  з  верховіття,
Деркачі  на  нім  сиділи-
Теж  дарункові  раділи.
***
"Д"  нам  із  моря  дельфіни  дарують,
Ніжні,  красиві,  людей  що  рятують,
Щире  спасибі  величності  вашій,
Знайте,  дельфіни,  що  друзі  ви  наші!

Е
Едельвейс,  що  цвів  у  горах-
Посилав  нам  "Е"  простором,
Квітка  та  росте  далеко,-
Де  Карпати  і  смереки.

Є
В  осоці  єнот  до  темна
Щось  винюхував,  напевно,
І  нарешті  каже:"Є!",-
Й  букву  "Є"  нам  подає.

Ж
Сивокрилі  журавлята
"Ж"  нам  скинули  з  криляток-
На  жасминові  долини,-
Буква  пахнула  жасмином.
***
А  жирафа,що  гарненька,
Полюбивши  нас  уже,
Нахилилась  так  низенько-
Подає  нам  букву  "Ж".

З
Заєць,  зайчиха  і  їх  зайченята-
"З"  принесли  нам  ці  милі  звірята,
Дивляться  тепло:  чи  нам  догодили?
Ми  їх  погладили,  та  й  відпустили.

И
Літеру  "И",  про  це  знаємо  ми:
Радісні  гномики  нам  віддали.

І
"І"  індик  несе  з  подвір'я,
-Ще  й  візьміть  красиве  пір'я,
Йшла  індичка  мимохідь:
А  яєчко  ще  ж  візьміть.

Ї
Їжаки,  нема  тут  тайни,
Принесли  нам  "Ї",  звичайно,
З  нею  яблук  солоденьких,-
Їжте,  діточки,  маленькі.

Й
Букву"Й"  нам  хтось  поклав,
І  лише  "беріть"  сказав,
Хто  це,  добрий  той  звірок?
Певно,  з  дивних  він  казок.

К
Літеру  "К",  як  відкривачку,
Десь  аж  на  дні  вгледіла  качка,
З  річки  глибокої,  з  тої  води,
Ледь  дотягла  її  качка  сюди.
       ***
Корова  мукнула  в  лугах,
І  на  рогах,  і  на  рогах
Вона  принесла  також  "К",
Й  на  кашку  манну  молока.

Л
Лис  із  лискою  ідуть-
Також  літеру  несуть,
Кажуть:"Л"  при  ясній  днині
 В  лісовій  знайшли  долині.
       ***
І  лелеки  і  лебеді  теж-
"Л"  дарують  з  любовью  без  меж!

М
Якось  так  маленька  мишка
Дотягла  нам  "М"  на  шишках,
От  уже  вона  раділа,
Що  зробила  добре  діло.

Н
На  годину  носоріг
З  зоопарку  втекти  зміг,
Каже  він:"Всім  діточкам
Я  на  щастя  "Н"  віддам."

О
"О",яку  сплівши  з  квітів  і  трав-
Гордо  олень  нам  усім  дарував,
І,  поклонившись  аж  до  отав,
Гордий  олень  у  свій  ліс  поскакав.

П
Панна  пава,  дивні  крильця,
Й  польова  перепилиця
Так  поважно  двоє  йдуть-
"П"  нам  літеру  несуть.
****
Ще  й  і  песик  гавкнув:"Гав",-
"П"  нам  лапкою  подав.

Р
Аж  із  греблі,  саме  так,
Букву  "Р"  приніс  нам  рак,
В  річці  рибки  пропливали-
Також  "Р"  передавали.

С
Сойка  на  раннім  покосі,
Так,  як  сорока  навчила,-
Вимиту  чисто  у  росах-
Літеру  "С"  нам  лишила.
****
Ще  й  синички  й  солов'ята-
З  саду  "С"  несли  малятам.

Т
Тетерів  поміж  ліщини
Букву  "Т"  дістав  з  торбини,-
Ніс  її  аж  від  озер-
Друзі  ми  йому  тепер!

У
Хто,  з  яких  казкових  див
Буку  "У"  нам  залишив?
Певно,  справжній  чарівник,
Хто  добро  творити  звик.

Ф
Рожевий  фламінго  так  діток  любив,
І  тому  здаля  він  із  "Ф"  поспішив,
Рожевий  фламінго,  ти  довго  не  спав,-
Присядь  відпочити  у  тиші  між  трав.

Х
"Х"  волік  ховрашок-
Через  поле  й  лужок,
Ти  візьми,  ховрашок,
Золотий  колосок.

Ц
Дна  морського  цар  Оцце,
Вод  царівна  Царіанна-
Нам  вручили  букву  "Ц",
Й  миттю  зникли  десь  в  туманах.

Ч
Чорногузи  прилетіли,-
Написали  "Ч"  уміло,
І  черешня  з  чередою-
Букву"Ч"  схилили  двоє.

Ш
Де  струмочок  дзюркоче-,
Там  знайома  шипшина
Нам  про  "Ш"  щось  шепоче-
І  кладе  на  стежину.
***
І  шовковиця  достигла,
Букву  "Ш"  із  віт  струсила,
Ще  й  солодких  ягідок
Накидала  для  діток.

Щ
Ніколи  щуці  ловити  ляща-
Щука  стурбована  буквою  "Щ",
Тому  то  щуці  не  до  лящів,-
Літеру  тягне  вона  з  комишів.

Ь
Хто  нам  принЕсе    іще  м'який  знак,-
Дятлик,  зайчик  чи  ,  може,  Їжак?
Звірі  з  птахами  зійшлись  за  ліском,-
І  знак  пом'якшення  несли  разом!

Ю
Тільки  бачила  природа,
Хто  із  "Ю"  до  нас  приходив,
Нам  цю  літеру  із  чар-,
Залишив  дідусь-казкар!

Я
Яблуня  з  явором,  ніби  в  намисті-
Буковку  "Я"  віднайшли  нам  у  листі,
Яблуня  з  явором  віттям  гойдали,
Щоби  ми  добре  всі  літери  знали!

Казка  це  ,  а  може  правда
В  казки  на  крилятах,
Головне  -  учіться  гарно,
Дорогі  малята!

             Олег  Стаднік

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=345515
дата надходження 22.06.2012
дата закладки 22.06.2012


Надія Осіння

Мак

Не  знаю  де,  не  знаю  як
З’явився  в  полі  гарний  мак.
Червоним  ніжним  він  зростав,
Всім  травам  око  милував.
І  був  він  скромний,  непихатий
Не  вмів  мак  носа  задирати.
В  небі  пташки  йому  співали,
А  колосочки  обіймали.
Жилось  йому  прекрасно  в  полі,
І  сонця,  і  дощу  доволі.
Одного  разу  гарний  мак
Побачив  молодий  юнак.
І  вирішив  його  зірвати,
Щоб  дівчині  своїй  віддати.
Ох  як  же  плакав  красень  мак,
Коли  його  зірвав  юнак.
Хоч  колоски  його  просили,
Не  рвати  красеня  молили.
Пташки  сльозливо  щебетали,
І  трави  жалісно  шептали:
“Лишіть  його  у  нашім  полі,
Бо  він  загине  у  неволі».
Та  все  ж  юнак  його  забрав,
Не  чувши  ні  пташок  ні  трав.
Прибіг  до  дівчини  мерщій.
„Поглянь  на  подарунок  мій,
Його  у  полі  зірвав  я
Для  тебе  лиш  любов  моя.
З-за  пазухи  його  дістав,
Та  поки  ніс  -  наш  мак  зів’яв.
Утратив  всю  свою  красу…
Блискучу  ранішню  росу
Дорогою  всю  загубив,
Пелюсточки  униз  схилив.
І  коли  хлопець  те  уздрів,
то  миттю  квітку  пожалів.
Швидко  водою  його  вмив,
Але  наш  мак  все  ж  не  ожив.
Не  мав  він  сили,  щоб  звестись.
А  той  юнак  просив:  «Прости,
Що  я  тебе  зірвав,  молю.
Повір,  тебе  я  оживлю.
І  стрімко  в  поле  полетів,
У  землю  квітку  посадив,
Підлив  водичкою  і  так
Ожив  гарненький  скромний  мак.

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=343624
дата надходження 13.06.2012
дата закладки 13.06.2012


Максим Калина

МЕДОМ ДИКОЇ ТРАВИ

Вірші  і  музика  Олега  Стадніка

Наче  в  липні  стиглі  трави-
Ти  мені  така  ласкава,
Мов  суниць  п'янких  красу  я-
Твої  губи  знов  цілую!..

Медом  дикої  трави,
Моя  мила,  пахнеш  ти,
Твоїх  чар  я  п'ю  нектар-
Це  ж  бо  долі  щедрий  дар!
І  гойдається  трава,
І  шепочу  я  слова:
Моя  мила,  пахнеш  ти-
Медом  дикої  трави!...

Світять  зорі  із  небес  нам,
А  в  серцях  любов  чудесна,
Я  під  твоїм    під  колінком
Цілував  блакитну  жилку...

Медом  дикої  трави,
Моя  мила,  пахнеш  ти,
Твоїх  чар  я  п'ю  нектар-
Це  ж  бо  долі  щедрий  дар!
І  гойдається  трава,
І  шепочу  я  слова:
Моя  мила,  пахнеш  ти
Медом  дикої  трави!..

Наче  в  липні  стиглі  трави-
Ти  мені  така  ласкава,
Мов  суниць  п'янких  красу  я-
Твої  губи  знов  цілую!..

Медом  дикої  трави,
Моя  мила,  пахнеш  ти,
Твоїх  чар  я  п'ю  нектар-
Це  ж  бо  долі  щедрий  дар!
І  гойдається  трава,
І  шепочу  я  слова:
Моя  мила,  пахнеш  ти
Медом  дикої  трави!..

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=343190
дата надходження 11.06.2012
дата закладки 11.06.2012


: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=
дата надходження 01.01.1970
дата закладки 06.06.2012


: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=
дата надходження 01.01.1970
дата закладки 06.06.2012


Максим Калина

Я У МАМИ КВІТОЧКА

Вірші  і  музика  Олега  Стадніка
Виконує  дівчинка,  яка  є  на  інвалідності(не  ходить)
Можу  надати  фонограму.

Дивіться  відеокліп  -  http://www.youtube.com/watch?v=S85QXoMYMEk

Каже  моя  матінка:  я  у  неї  квіточка,
Одягне  в  намистечко  -  і  красуня  я!
І  цілує  лагідно  знов  мене  у  щічечки
Так  у  світі  білому  мама  лиш  моя!
І  цілує  лагідно  знов  мене  у  щічечки
Так  у  світі  білому  мама  лиш  моя!

Запитала  в  квіточки  чим  із  нею  схожа  я,
А  в  очах  від  щастячка  вже  бринить  сльоза,
Відповіла  квіточка  шовковистим  гомоном,
Що  із  нею  схожа  я  мов  з  дощем  роса!
Відповіла  квіточка  шовковистим  гомоном,
Що  із  нею  схожа  я  мов  з  дощем  роса!

Озовуся  радістю,подарую  посмішку,
Золотисто-сонячну  я  матусі  знов,
Причастую  ласкою,  розцілую  в  щічечки,
Щоб  цвіла,  мов  квіточка  поміж  нас  любов!
Причастую  ласкою,  розцілую  в  щічечки,
Щоб  цвіла,  мов  квіточка  поміж  нас  любов!

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=341929
дата надходження 05.06.2012
дата закладки 05.06.2012