Olena Zhybirova: Вибране

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=
дата надходження 01.01.1970
дата закладки 18.05.2012


ФедченкоВ’ячик

Переклад вірша Галини Гампер (з рос. )

Я  йду  за  колом  -  коло.  Гіркий  шлях.
Всі  думи  -  біль.  Всі  почуття  -  тривоги.
Кажу  вам:  "Ле́гким  є  ваш  переляк!
Легки́м,  як  птах,  що  здійнявся  з  дороги."

Якщо  ви  раптом  вирішите:  "Край!"  -
Не  кличте  смерть,  собі  брехати  -  годі!
Бо,  в  порівнянні,  ваша  доля  -  рай.
І  відчай  ви  прибережіть  на  потім.

Ви  -  радісні,  гадаю?  Коли  -  ні,
Сідайте,  тихше,  і  змикайте  вії,
Вдивіться  в  сяйво,  що  із  глибини,
Зсередини  повіки  вам  залиє.

Оригінал:
Я,  проходящая  за  кругом  круг
Все  мыслимые  муки  и  тревоги,
Я  говорю  вам:  легок  ваш  испуг,  
Как  птица,  вдруг  вспорхнувшая  с  дороги.

И  там,  где  вам  почудится  предел,  
Не  кличьте  смерть  –  самим  себе  не  лгите.
Я  говорю  вам:  легок  ваш  удел  –  
Вы  слезы  на  потом  приберегите.

Вам  радостно  сейчас,  а  если  нет  –  
Зажмурьтесь,  сядьте  и  хоть  в  кои  веки
Вглядитесь  в  тот  необозримый  свет,  
Что  изнутри  заполнил  ваши  веки…

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=328864
дата надходження 08.04.2012
дата закладки 09.04.2012


ФедченкоВ’ячик

До Великодня

Християнському  святу  Пасхи  передують  дні  Страсного  тижня,  в  які  заведено  згадувати  останні  дні  земного  служіння  Христового,  його  суд,  муки,  смерть  і  поховання.
В  цьому  вірші  -  погляд  на  тодішні  події  простого  послідовника  учителя  з  Назарету.  Тут  присутні  вульгарні  вирази,  що  вповні  відповідає  походженню  перших  християн,  присутні  сумніви  та  малодушність,  які  навіть  у  апостолів  проявилися  в  ті  дні,  присутні  невідповідності  текстам  Евангелій.
Прошу  в  коментарях  утриматися  від  конфесійних  дебатів  та  суперечок  про  віровчення.  Дякую.

..То,  що  тепер,  куди  іти,
як  буде,  що  робити?
Мабуть,  Іона  у  киті
такий  же  був  прибитий.

Три  дні  я  никався  в  садах
десь  там  у  передмісті,
сьогодні  вийшов,  попри  страх,
на  світ,  узнати  вісті.

Жахливий,  а  не  Мирний  град!
І  храм,  і  той  -  жахливий.
Святим  ти  був  за  пра-пра-пра-
дідів,  можливо..  Вбили

тут  чоловіка  одного,
був  вчителем  від  Бога.
Народ  мій  довго-ого-го
не  знав  уже  такого.

Він  нас  добру  і  правді  вчив.
Легка  була  дорога  з
ним.  Як  учив  -  так  жив,  а  чи
це  -  не  найліпший  доказ?..

..О,  як  зустріли  тут  наш  чин
за  кілько  днів  до  того!

Він  сяяв  місяцем  ясним,
що  добирає  сили,
коли  нас  люд  вітав  із  ним.
Нам  віттям  шлях  встелили.

О,  серце  моє!  Жах  і  жаль!..
Що  з  дітлахом  тим  стане,
який  нам  радісно  кричав:
 -  Осанна,  цар!  Осанна!

Бо  далі,  -  о,  Єрусалим!
як  згадувати  гірко!  -
висміювали  нас  із  ним,
наш  звичай  і  говірку.

Він  римлянам  попався,  від
них  я  утік  і  крився.
Аж  тоді  на  весь  білий  світ
пав  кров’ю  повний  місяць..

Всі  учні,  як  і  я,  хто  -  де.
А  римський  прокуратор
його  судив.  І  другий  день,
як  привселюдно  стратив.

"Він  мертвий"  -  в  голові  гуде.
Все  втрачено.  Заради

отих  його  ласкавих  слів,
котрим  він  до  загину
був  вірним,  я  громаду,  дім,
сім’ю..  я  все  покинув!

Тепер  вертати  до  села?
До  ремесла?  До  тата?
Минуле  течія  знесла.
Ні,  я  минуле  втратив.

Без  нього  -  хто  я?  Та  і  з  ним..
Ех,  соромно  згадати,
як  мріяли:  поборим  Рим,
ділили  вже  посади..

Тепер,  без  нього,  хто  ми  є?
Чужі  між  своїх,  секта.
Нащо  зламав  життє  моє,
Учитель  з  Назарета?

Все  ж,  будь,  надіє!  Хоч  жеврій!
Лихий  мене  не  скорить!

Що  кажете?  Що  він  -  живий?
не  смійтеся  над  горем!
Воскрес?  Хто    його  бачив?  Ви?
Він  нас  збирає  скоро?.

(3.04.2011  -  3.03.2012)

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=318895
дата надходження 04.03.2012
дата закладки 07.04.2012


ОКСАНА ВИННИЦЬКА

Я НЕСУ СВОЄ СЕРЦЕ ДО ТЕБЕ

Я  несу  своє  серце  до  тебе
Через  зливи  холодні  та  сніг,
Скільки  часу  не  було  би  треба,
Я  здолаю  всі  сотні  доріг.

Я  несу  своє  серце  до  тебе,
Тільки  ти  мене  не  забувай,
Скільки  часу  не  було  би  треба,
Ти  на  мене,  коханий,  чекай.

Як  побачиш  в  очах  моїх  сльози,
Я  скажу,  що  від  вітру  вони,
Що  з  небес  полились  теплі  грози,  -
Тільки  крок  залишивсь  до  весни.

Ця  весна  -  наше  вічне  кохання,
Мить  п"янка,  де  разом  я  і  ти.
Ця  весна    -  наших  душ  поєднання.
Але  ти  її  не  пропусти.
                                                       2006  р.

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=325816
дата надходження 28.03.2012
дата закладки 29.03.2012


ФедченкоВ’ячик

Лихорадочное

Замирает  волна  дыханья.
     -  Ах,  взволнуй  меня  напоследок!
     Чтобы  воздух  ударился  в  берег
     Умирающих  тканей  и  клеток.  -

Замирает  волна  дыханья.
Предзакатный  румянец  солнца.
А  восток  уже  тускл  и  бледен.
     -  Отвори,  отвори  оконце!
     Замирает  волна  дыханья!
     Слышишь,  рифмы  стиха  -  слабее,
     Дай  мне  ветра  глотнуть  на  прощанье...  -

Побережия  холодеют.
Занавески  недвижней  камня.
Над  туманами  звездый  веер.
Замирает  волна  дыханья.

2005

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=264548
дата надходження 11.06.2011
дата закладки 26.03.2012