Словам не вiрю, й ти не вiр словам,
говорим несенiтницi так часто,
а вiр очам i трепетним вустам,
i серцю вiр, воно iще не згасло.
В словах омана, острах, маяття,
вони отрута дiюча повiльно,
i лише очi - променi життя,
й вуста лiкують душi божевiльно.
I серцю серце годi обмануть,
ми кажем «нi», а думаєм iнакше,
говорим «йди», а хочемо вернуть,
i залишить коханого назавше.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=532926
дата надходження 27.10.2014
дата закладки 27.10.2014
Коли дощ за вікном - прилітає туга,
Підкрадаються знов невеселі думки,
І солодка любов, що тобі дорога,
Ще забутому серцю дається взнаки.
Вона довго чекала... Затихло усе -
Увірвалася з криком, вбиваючи душу.
Скільки болю, страждання, тривоги несе!
Не для всіх... Лиш для тих, хто закони порушив.
Ті закони святі - що кохання взаємне,
Що не можна кохати байдужих до тебе!
Але ти знаєш правду... Повір - все даремно.
Твоїм свідком страждань залишається небо.
Ти мовчиш? Ну й мовчи. В тебе є на це право.
І це все, що ти маєш. Ні щастя, ні віри,
Ні очей тих прекрасних її. Ну що ж, браво!
Ти віддав усе часу, не знаючи міри.
Ти покинув усе, ти програв сотні війн
На жорстокому полі п'янкої любові!
Але знову ідеш в майже програний бій,
Коли серце пронизують голки тернові.
Ти ідеш, а навколо немає життя,
Бо без неї і сонце холодне.
Ти пірнув у кохання. Назад вороття
Не знайдеш. Там лиш чорна безодня.
Ти пірнув з головою. Не вистачить сили
Допливти до поверхні, дістатися суші...
Та не треба впадати у відчай - любили
І до тебе безмежно загублені душі...
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=453136
дата надходження 07.10.2013
дата закладки 23.04.2014
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=
дата надходження 01.01.1970
дата закладки 25.09.2013
"Є тридцять способiв складати вiршi, а тридцять перший - ваш. Якщо,
звичайно, не розминулися з музами..."
Г. С. Сковорода
Є тридцять способів складання віршів,
А тридцять перший - той, яким напишеш ти.
І хоч там що, вони нічим не гірші
Від творів Ліни, Тараса, Сковороди.
І хоч ти думаєш: "Мені до них далеко!",
А так, як ти, ніхто ще в світі не писав.
Приборкувати риму й ритм нелегко,
Але ж поезія - це тисячі октав!
Бо кожен вірш - це світ, в якому воля.
Це простір для польоту й висоти.
І поки муза є, пиши. Пиши доволі,
Бо так, як ти, напишеш тільки ти!
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=428226
дата надходження 30.05.2013
дата закладки 19.09.2013
туман розмиває кордони
між суттю і trifles
між уявним і явним
між існуванням і небуттям
між хорошим й поганим
усе стає просто ніяким
а може так треба
побути в тумані
переглянути свої устої
змінити акценти
адже в тумані все безколірне,
а отже майже непотрібне
і те що здавалось важливим на віки
уже беззмістовно поблікле
в тумані безбарвне, беземоційне
і навіть безформне, а отже пустотіле.
Спасибі тумане, я міняю пріоритети.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=449958
дата надходження 18.09.2013
дата закладки 19.09.2013
Даний твір можна читати зверху донизу, або ж знизу доверху
[i]Ти часто згадуєш ту ніч...
П'янкі цілунки на світанні.
Не зняв ти сукню з моїх пліч.
Хвилини йшли немов останні.
Пройшов не рік, - уже роки.
А з пам'яті таке не стерти.
Вже різні мучили думки.
Хотілося на час завмерти.
Ти пам'ятаєш кожну мить.
Мене зустрітися благаєш.
У грудях в мене теж щемить.
Невже ти дійсно ще кохаєш?
07.09.2013 рік[/i]
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=447831
дата надходження 07.09.2013
дата закладки 08.09.2013
Одних стираєш і ніяк не бережеш,
А інших важко з серця вириваєш.
І без одних ти бАйдуже живеш,
Ну а без інших ти ніяк не виживаєш
Одні ідуть, не залишаючи слідів,
А сліди інших тільки час стирає.
Хтось залишає шрам в твоїй душі,
А хтось цю саму душу забирає.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=431335
дата надходження 13.06.2013
дата закладки 13.06.2013
"З усіх утрат втрата часу найтяжча." (Г.Сковорода)
Безтілесні німі дзеркала
Чують в тиші годинника кроки.
За віконцем пташина мала
Мов горішки, видзьобує роки...
Розлузала іще один день -
Під ногами багато лушпиння...
А мені б повернути назад
Час, який пролітає невпинно...
Я ж іще не устигла, життя,
Заспівати ту пісню найкращу...
Наодинці шепне каяття:
"Втрата часу, людино, найтяжча"...
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=431336
дата надходження 13.06.2013
дата закладки 13.06.2013
Не спиться. Сон не йде до мене.
Він загубивсь у вихрі спогадів і мрій
Багато втратив. Був тоді зелений.
І не насміливсь все сказати їй.
І що тепер? Її чекає інший.
Вони чудова пара. Визнаю.
"Малыш, а как же я, ведь я же лучший?"
Ну хто повірить у цю маячню?
Не спиться. Де ти зараз є?
Можливо спиш. Можливо не сама.
Рука в кулак. Набатом серце б'є.
Помалу образ твій у мріях ожива.
За неї кращих? Ні, не зустрічав.
Не бездоганна, звісно. Як і всі.
Та незвичайна.
Душу б їй продав.
А тіло потопив в її красі.
Та ангелам не треба чужі душі.
Поранену, її кладу убік.
А може серце? Знову я не влучив.
Давно нема. Віддав позаторік.
Вже час заснути. Просто таки мушу.
Ти скоро Морфій? Ввів тебе з запасом.
У забуття. Цей світ мене замучив.
Хоча б у снах з Тобою будем разом.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=407284
дата надходження 08.03.2013
дата закладки 08.06.2013
Вступила ніч у туфельки калюж,
Парфумами акації вдягнулась.
Безплідними міськими снами груш,
Печально під будинком посміхнулась.
Скінчився рай – розтав вишневий сніг.
Сади у крижаній цнотливості.
Незнані бджіл смугастих пересміх,
Розгублено завмерли в безпричинності.
Між тим, асфальт впирається в бордюр,
Цілує сонце яблуні в чоло.
Для них жорстоко місто зводить мур:
Весна пройшла, а літо не прийшло.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=425230
дата надходження 15.05.2013
дата закладки 15.05.2013
Листаючи старий альбом,
Серед побляклих фотографій
Знайшов одну, роздерту навпіл.
На ній- очей твоїх вогонь.
Чи пам’ятаєш ти мене,
Чи, може, зовсім вже забула?
Ох, як давно усе це було…
Ти пам’ятаєш ще мене?
Бо я ж то добре пам’ятаю,
Як снилися мені щоночі
Твої вуста, розкосі очі,
Як вперше я сказав: « Кохаю»,
Як ти сміялася до сліз
До цього часу пам’ятаю…
А на зап’ясткові поріз
Юнацький мій максималізм
Нема-нема- та й нагадає.
Тепер твоє поблякло фото,
Поблякли шрами на руках.
Очей твоїх відьомських погляд
Вже не являється у снах.
Тривожать серце інші очі,
Від іншої нуртує кров.
Промінням світла серед ночі
Була мені її любов.
Чи ти мене ще пам’ятаєш?
Де ти тепер? Чи є сім’я?
На тебе зла я не тримаю,
Бо ти-це молодість моя.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=354836
дата надходження 03.08.2012
дата закладки 15.05.2013