Навряд чи хтось зможе колись пояснити,
Чому в серці ніжне тепло?
Чому мрієш час на віки зупинити?
Щоб завжди кохання жило.
Навряд чи хтось зможе колись описати
Безмежність п’янких почуттів,
Коли є слова та не можеш сказати,
Усе, що в душі затаїв.
Навряд чи хтось зможе колись відшукати
Палітру замріяних фарб,
Щоб тихі кохання думки змалювати…
Який колір має цей скарб?
Навряд чи хтось зможе колись передати
Кохання розлучного біль.
Так ніби шматочками серце порвати…
Навряд чи достатньо цих слів…
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=414749
дата надходження 01.04.2013
дата закладки 06.04.2013
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=
дата надходження 01.01.1970
дата закладки 20.03.2012
(Тарасе, Ти тут Перший Романтик)
Поглянь, кохана, все тут зацвіло
І навіть мрії – пахнуть живокостом…
В ванільні сни бажання занесло,
Таке велике – наче небо зростом…
Послухай, мила, шелестять ліси,
Нашіптують зіркам про перелази;
Я надіп’ю з очей твоїх роси,
Як ще не пив із Тебе всі ці рази…
Вдихни, голубко, аромат весни
(Ми вічні доти, доки є надія),
В моїх обіймах сотий раз засни,
Нехай єство укотре молодіє…
Відчуй, лебідко, мого серця стук,
Тобі до ніг упав, неначе Троя;
Ти панацея від душевних мук,
Що і в мені побачила героя…
15.08.2010 р.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=206096
дата надходження 15.08.2010
дата закладки 20.03.2012
Зима. На краю провулку
Дівчинка років восьми:
Кришить для пташки булку,
Припрошує: «Ось, візьми!»
Пташка – сива голубка,
Крихти збирає з-під ніг.
Тепла, свіженька булка,
Хоча і холодний сніг.
Віддала останню жменьку:
«Голубко, живи, не вмирай!..»
Дівчинка втратила неньку,
Зберігши у серці рай.
12.03.2012 р.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=321293
дата надходження 12.03.2012
дата закладки 16.03.2012
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=
дата надходження 01.01.1970
дата закладки 14.03.2012
Ну как мне пережить всю боль души?
Как справиться со слабой волей?
И не упасть на жизненном пути,
И не предать, своих же целей?
А где же выход?Как его найти?
И эти мысли рвут мне душу.
Ведь жизнь, как кубик-рубик,не сложить
И все проблемы не разрушу.
Вдруг, солнца луч, мне мысли оборвал,
Насытел теплотой небесной,
И поняла тогда я, навсегда,
Что постараюсь быть я сильной.
И снова я шагаю по судьбе,
По жизненному лабиринту,
А впереди, луч солнца вдалеке,
Показывающий -надежду.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=321734
дата надходження 14.03.2012
дата закладки 14.03.2012
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=
дата надходження 01.01.1970
дата закладки 14.03.2012