Самотня хатка так боялась грому.
Зіщулилась, нема кому молитись.
Щоразу поглядала на ікону,
До когось їй хотілось притулитись.
Шалений шторм хитав її кораблик,
І невгамовно била громовиця.
В цю мить вона була, неначе карлик,
Як проїжджала в небі колісниця.
Далеко, в місті хтось просив у Бога,
За мир і спокій в отчому гніздечку –
Гроза пішла далеко від порога,
Повів Ілля негоду за вуздечку.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=795438
дата надходження 13.06.2018
дата закладки 13.06.2018
Свою людину - я не відштовхну.
Своя, справдешня, вірю - зрозуміє....
Чолом не розбиватиму стіну
щоб справдити ілюзії, надії
чиїсь про себе... Тут - я не гравець,
ці забавки завжди були чужими.
Усе колись бо зійде нанівець...
Залишиться важливим те незриме,
на що не свій - ніколи не зважав:
те, чим стояв мій світ і, чим тримав.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=684432
дата надходження 18.08.2016
дата закладки 25.08.2016
Ти сонце
і теплий дощ
І втіха,
бо серце кволе.
І знати,
що ти десь є -
Дарунок самих небес...
Без янголів -
ти із них -
студено було б
і голо.
Тим світлом,
що ти несеш
вогонь у душі воскрес
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=679989
дата надходження 25.07.2016
дата закладки 25.07.2016
коли прокидаються тіні забутих утрат,
і сонце свій хід повертає до пекла ... в долоні...
стискається серце від болю в обіймах лещат
гіркої покути. ми здали свої бастіони
за безцінь. так, наче ніколи нікому ніхто
нічого не винен - звичайна стилістика ночі.
де-юре, мов птахи. де-факто, розбите авто.
і луснула тиша - у спину беззвучно регоче.
чого тобі? колами знову ідеш по мені,
немов по воді, доки світ мій не схопиться криком.
нікому ніхто... то чому ж так гойдає в човні,
відколи цей спомин про нас у минуле покликав?
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=671877
дата надходження 12.06.2016
дата закладки 29.06.2016
[youtube]https://youtu.be/D47TuqBKth8
[/youtube]
Запалила ніч зорі на небі,
у гаю закричали сичі.
Пригортаюся знову до тебе
в мерехтливому світлі свічі.
Відчуваю твої сильні руки,
у п'янкому чеканні тремчу.
Тінь гойдається в пристрасних рухах,
знов до раю з тобою лечу.
Ти даруєш жагучі цілунки,
а натомість, бажаю тебе.
Ніч малює з зірок візерунки
і до себе в обійми несе.
Догоряє свіча, ніби бранка,
згасло світло небесних світил.
Ми кохались з тобою до ранку,
ти любив, як ніхто не любив!
17.04.2013 Л. Маковей (Л. Сахмак)
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=419202
дата надходження 17.04.2013
дата закладки 01.03.2016