Піднялась у синє небо
пара білих голубів
сіра чайка цілить в першу,
чорний ворон – другу бив.
Чорні душі – хижі душі, -
Не здавайся тим лихим.
Дзвін набатний б’є на сполох:
Білий дим і чорний дим.
Сіре, чорне – все ж не чисте –
Треба прати, терти, мити.
Сповідався – іди з Богом!
Коли грішний – відмолити.
Якщо грошам служиш тільки,
Забуваючи про Бога –
Душа твоя плаче гірко,
Сиротою, як небога.
Сіра чайка, чорний ворон
Білих голубів ганяють,
Наших хлопців із Майдану
На Донбасі побивають.
Білий голуб – символ миру,
Чорний ворон – символ смерті,
А байдужі – всюди сірі,
Неправдиві, не відверті.
Кричить чайка, кряче ворон:
Станьте чорні! Будьте сірі!
Та у світлих душ є совість,
Коли божі – тільки білі.
Білі голуби над краєм,
Мирне небо України,
Буде в решті земним раєм,
Буде гідною країна!
1.12.14
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=541733
дата надходження 06.12.2014
дата закладки 06.12.2014
Потягує вже холодом осіннім,
Бетховен чується не так.
Чи то з холодним моросінням
Вже відправляється літак?
Здійметься він у сині хмари
І там неначе білий птах
Промчить над опустілими полями
І зніме з мене він мій страх.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=541735
дата надходження 06.12.2014
дата закладки 06.12.2014
"Тебя без меня хоть любят?
Романы тебе лишь пишут?
Тебя поцелуем будят?
Ты там...Ну...Для них не лишний?..
Тебя там хоть обнимают?
И кофе такой же теплый?
В тебе там души не чают?
Ведь ты...Ну такой добрый...
Тебя там хоть вкусно кормят?
Прости,что тебя отпустила.
Ты был у меня ею отнят...
А я...До сих пор грустила..."
"Меня без тебя не любят.
Я понял в тот первый вечер.
Прости.Но меня не будят...
Я сам зажигаю свечи...
Я сам...Для тебя...Так надо...
Ушел я сегодня.Веришь?
Вернуться б.Но стыдно...Ты рада?..
Сказала:
-Что сам себе стелишь...
Как ты-так никто не будет.
Варить.Целовать.Прикасаться.
Как ты...Так никто не будит...
Своим поцелуем...Признаться,
Что я...Под твоею лишь дверью
Стою уже в сотый наш вечер...
Но...Постучать не посмею...
Наврали,что время всех лечит..."
"Когда ты болеешь-лечат?
Ты помни,как я лечила?
Я чай...Плед тихонько на плечи...
И все...И тебя попустило...
Прости,но я завтра уеду.
С тобой...И тебя не увидеть...
Быть может...Вот в эту среду...
А ты мог это предвидеть?
Прости.До сих пор любила.
Часами смотрела в окошко.
Хотелось кричать!Но простила...
А ты...Отпусти...Хоть немножко...
Чтоб не так больно...До очень...
Чтобы хоть каплю...Но легче...
Любовь с грустью сердце доточат...
Уеду...Вот в этот вечер...
Здесь ты?Нет.Нет.Нет.Не верю
Глазам своим...Я уезжаю
Вот в эту,вот в эту неделю.
Люблю тебя очень...Прощаю..."
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=519938
дата надходження 27.08.2014
дата закладки 27.08.2014
Давлять стіни з усіх боків,
Немає чим дихать.
По кімнаті глухі кроки...
Годинник б'є стиха.
Вийду краще на подвір'я,
Під черешню стану,
Помилуюсь на сузір'я,
У роздуми кану.
Шостий рік ходжу безпечно
По гострому лезу,
Ранить серце безконечно,
Собі не належу...
Гостре слово, ядовите
Боляче кусає,
Вміє серце роз'ятрити
Так... аж навпіл крає.
Уста ніжні, а слова...
Неначе удари.
Де батіг оцей хова?
Сам шукаєш чвари...
Сам будуєш огорожу.
А я в неї б'юся...
Довго так, повір, не зможу,
Колись відвернуся...
А ти любиш. Знаю, любиш...
То прошу: не муч!
Ти мою любов погубиш
Колись власноруч...
Тож давай, поки не пізно,
Будем все міняти.
Не злитися двом нарізно,
Не просто мовчати!
Бо мовчання - лютий ворог
Сімейного блага.
В мить усе зітре на порох...
Наш друг - це повага.
Наш друг - розуміння...
А ще - наше ложе.
Й багато терпіння...
Воно допоможе...
Я дивлюся в небо темне,
Про сім'ю міркую.
Бо вона - щось сокровенне...
Так тебе бракує...
Навіть зараз відчуваю:
Знов тобі пробачу.
Свої очі закриваю,
В мріях... твої бачу.
2.03.14.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=482894
дата надходження 02.03.2014
дата закладки 02.03.2014
Мені потрібен спокій, мені потрібна тиша,
А пам'ятаєш, я тебе торік залишив,
А пам'ятаєш, я вбивав надії,
І вже тоді зірвало кришу....
Мені потрібна віра, мені потрібна воля,
А пам'ятаєш, як вмирала з горя,
А пам'ятаєш, як горіла тихо,
І вже тоді я теж не дихав....
Мені потрібен вечір, мені потрібен вітер,
А пам'ятаєш, було вдосталь крику,
А пам'ятаєш, я топив бажання,
І вже тоді я не хотів, та їхав.
Мені потрібна сила, мені потрібна ти,
А пам'ятаєш, я хотів піти,
А пам'ятаєш, я таки пішов,
І вже тоді, думками повернувся знов.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=471657
дата надходження 11.01.2014
дата закладки 11.01.2014
иногда мы делаем что-то, не обдумав все изначально. после - жалеем.но уже поздно. мы совершаем такие ошибки, на которые другие бы, нормальные люди, махнули рукой.мы же заморачиваемся, ночами не спим. утром просыпаемся не от будильника, а от панического страха неверного решения. мы плачем и смеемся, когда нам горько. некоторые верят в то, что алкоголь спасает. я не из их числа.для меня спасение какая-то нелепая музыка, мелодия, которая уже заставляет напевать мотив.и, наверное, самым печальным кажется самый яркий день в нашей жизни, а все из-за нашей слепой неуверенности.зачем бояться? страха не существует..страх - это отсутствие веры. но, ведь, если ты не веришь, почему надеешься на чудо,думаешь, все произойдет само собой? ошибаешься. ко всем делам и проблемам в жизни должна быть прикладена человеческая рука,будь это механизм уничтожения, либо письмо, либо чья-то жизнь.. судьбы не существует, существуют люди,которые силой своей веры творят судьбу, при чем не только для себя. определяющим фактором на сегодня есть деньги, не так ли?а подумайте, важны ли будут деньги в том случае, если вы находитесь на тонущем корабле? спасут ли вас тонны багатств из горящего дома, помогут ли деньги вернуть настоящую любовь? думаю, врад ли. вы, наверное, думаете, что так говорит человек, который не имеет материальных средств? вы ошибаетесь. скажем так, на сегоднешний день моя жизнь идет благополучно.думаете, везение, либо судьба, либо, опять же таки, деньги?нет. просто я научилась строить свою жизнь. пускай, порою не все так гладко, как хотелось бы.. но это не мешает двигаться вперед. и всупротив всем завистникам и лжецам, я улыбаюсь. говорят, это так сложно..на самом деле, я не знаю ничего проще, чем мимика.. неужели вам, крутым и гламурным, так тяжело приподнять уголки уст? я не верю вашей боли. я не верю вашим сигаретам и пьяным ночным звонкам, я не верю в вашу ванильную весну... весна не может быть ванильной и сопливо-ментоловой. весна - это та же девушка, только очень молодая, не испытавшая на себе горечь любви и потерь.. из года в год она не стареет, весна - это цветы и первые теплые дожди.. вы не подумайте, это не сопливая история о неудавшейся любви. я просто рассуждаю, пытаюсь разбить каноны, созданные вами же. вспомните детство, вспомните, как мы радовались снегу, а что же сейчас? сейчас нам нужен снег только для новых фотографий, а, еще о фотографиях.. мы же, ведь, не для себя фотографируемся, важно, чтобы нужный человек увидел, а еще красивую цитату под ней написать, так цены тебе не будет. а помните, как в детстве мы не стеснялись раздеться при бабушке, как мы радовались обычным канфетам и ненавидели крутых курящих дяденек. что с нами произошло? скажете, выросли? нет.. я бы с уверенностью могла сказать - деградировали..
а как же нам прожить без мата? как все, так и я.. и плевать на то, что это омерзительно смотрится со стороны, ведь это круто. дайте еще сигарету в зубы, колу и модные шмотки с угги и мы звезды..честно, я только совсем недавно узнала, что такое "угги", еще и так уверенно исправила на "Огги", думала герой мультфильма "Огги и Кукарача". а помните "сейлармун", "Покемоны", " "Один дома" каждое Рождество. а что сейчас, нам бы выпить да покурить, и главное, чем больше, тем ты круче.. мм и еще одно, как бы на последок, каждый пишет такие истории, как эта, считая себя крутым.. возможно, я ничем не отличаюсь от вас и мой интелект зависит от работы интернета, но я, как и все твержу, я настоящая и любовь моя верная, и у меня, как у всех есть узкие джинсы, я смотрю сопливые психологические фильмы, Как "помни меня", потому что это круто..а взять в руки книгу не хватает ума, недавно прочла Фредерика Бегбедера"99 франков", гордилась этим, пока не узнала, сколько книг прочла моя мама за то время, как я вчитывалась и улавливала логику строк "99 франков"... мне стыдно, простите за мое невежество, за маленький словарный запас, за мою грубость и лесть, простите меня за вранье, за лень, и самое главное, за предательство..предательство своим принципам. оставайтесь собой, никто не в праве вас менять, изменитесь - потеряете себя навсегда - останетесь параноиком, вроде меня.. желаю удачи, не допускайте моих ошибок..
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=469231
дата надходження 30.12.2013
дата закладки 30.12.2013
Я все без тебе зможу.Я люблю
Сьогодні осінь.Листя розфарбую.
А потім я до Янголів злечу,
Щоби тебе забути...Так сумую...
Складу пісні,що будуть всі співать.
Протру зірки,щоби світили краще.
Я зможу,та я зможу знов літать.
Не повернусь до тебе я нізащо.
Я все без тебе можу.Ти іди.
Нехай тебе Господь благословляє.
Та тільки мої ночі не кради.
Бо я без тебе...Я не засинаю...
Я все без тебе.В небо піднімусь,
Ти пам'ятаєш,скільки я літала?
Та я щаслива,інколи сміюсь.
Лиш крила в твою душу поскладала.
Віддай,вони мої,молю тебе.
Я їх у тобі милий мій забула.
Колись може кохання і мине,
Та замість крил я чобітки лиш взула.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=456038
дата надходження 22.10.2013
дата закладки 23.10.2013
В цей день не небі свято
І свято не землі:
Марію привітати
Ми маємо усі.
Покрова – день величний,
Покрова – Божий дар.
Це диво історичне,
Що лине із-за хмар.
Єдина Пречудесна
Покриє нас від зла –
Це горлиця Небесна,
Матуся Пресвята.
Царице, Божа Мати,
Радій, бо це твій день.
І будемо вітати
Ми піснею з пісень.
Випрошуємо хором:
«Покрий нас від біди,
Під твоїм омофором,
Від лиха схорони».
(Третьокурсниця Чортківського педагогічного училища ім О.Барвінського
14 жовтня 2005р. Чортківська газета «Голос Народу» №42 (8010)).
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=454406
дата надходження 14.10.2013
дата закладки 14.10.2013
Кричать в душі забуті протиріччя
На перехресті безтолкових слів.
Десь у селі, забуту на узбіччі,
Знайти цнотливість серця не зумів.
Стоять тепер тополі на тім місці,
Збираючись на вигоні гуртом,
Шепочуться, як щось знайшли у листі
Та й віднесли до річки за селом.
Шепочуться, що те зросло вербою,
Спустивши довгі віти над ставком,
Про те, як з вітром сходиться в двобої,
А інколи розплачеться тайком.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=416775
дата надходження 08.04.2013
дата закладки 08.04.2013
У нас кохання за розрахунком… Ти розраховуєш на мене, а я – на тебе.
У нас кохання чорно-біле… Я у білій весільній сукні. Ти – у чорному костюмі.
У нас кохання за розкладом… Ти розкладаєш диван, я – розкладаюся перед тобою.
У нас кохання за інерцією… Ти рухаєшся в такт, а я рухаюся з тобою…
У нас кохання через обставини… Ми обставляємо своє гніздечко зручними речами.
У нас кохання з обмеженнями… Ми обмежуємося лише один одним.
У нас кохання зрадливе… Ми зраджуємо своєму егоїзму та недолугості.
У нас кохання без цінностей… Воно – безцінне і найвагоміше.
У нашому коханні у кожного свої принципи… Я, в принципі, кохаю тебе. А ти – мене))
Наше кохання безплідне… У ньому не народжуються біль, сум і нерозуміння.
І взагалі, у нашому коханні нема нічого особливого… Ми просто і звичайно присвячуємо один одному життя, даруємо один одному миті щастя і наповнюємо наш шлюб світлом і теплом.
P.S. нарис не автобіографічний :)
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=259587
дата надходження 14.05.2011
дата закладки 16.09.2012
ну от і все..вже відслужили
наші серця для наших доль
даремно ми над ними ворожили
бо вже сіді до самих скронь
і завтра буде завтра вже востаннє
останній подих, і останній вдох
не забарилося прощання
колись і небо нам було на двох
а так- в колекцію секунди
останні миті і думки
і памятай я поруч буду
крізь миті вічності роки
а завтра я не гаятиму часу
бо знатиму що все востанній раз
і в памяті - все вмить одразу
але без нас, уже без нас
і оксамиту голос ніжні звуки
і прірва дорогих очей
вловимий лиш для мене серця стукіт
ти був не мій...а вже нічий
а затра..але є іще сьогодні
допоки спить буденна варта
а очі вже чомусь солоні
а завтра.... буде завтра
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=361000
дата надходження 30.08.2012
дата закладки 30.08.2012
А иногда бывают встречи теплыми,
Как дым костра. Как огонек свечи.
Когда минуты кажутся нам добрыми,
И сердце от волнения стучит.
А иногда бывают встречи нежными,
Когда весь мир – и радость – на двоих.
Когда душа становится безбрежною,
На этот миг… На этот целый миг!
А иногда бывают встречи яркими,
Как вспышки света. Как воздушный змей.
Как пестрые коробочки с подарками,
В которых не бывает мелочей…
А иногда бывают встречи грустными,
Когда поймешь, что, может, опоздал,
Что – не сейчас. Не вовремя. И пусто так,
И даже как-то страшно ждать финал...
А иногда бывают встречи странными,
Когда не знаешь, почему, зачем,
Стают вдруг люди самыми желанными,
Вот просто так. И никаких проблем.
А иногда… Бывают встречи славными,
Волшебными, как сказка наяву.
Святыми, всеобъемлющими, главными,
Как наша… Лучик, я тебя люблю…
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=357091
дата надходження 13.08.2012
дата закладки 13.08.2012
Дивна сьогодні ніч…
Зовсім не хочу спати.
Зорі в вікні сумні,
наче у душу встряли.
Можеш змовчати все.
Ранок наступить завтра,
Ну, а сьогодні все
я би тобі віддала.
Знаєш, я вже не та.
Тільки не треба болю.
Навіть безмежне «все»
знайде своє «ніколи».
Просто скажи: «Люблю»…
і відпусти на волю.
Небо в своїй красі
знову про себе молить.
Зовсім не так було…
Та не могло не бути.
Не забарись тепер
вчасно стоп-кран зірвати.
Ти ще не думав, що
буде для нас покута?..
Можеш змовчати ще.
Нам говорити завтра.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=355943
дата надходження 08.08.2012
дата закладки 08.08.2012
Я хочу писать.́
Я безумно хочу писать книги.
Разделили кровать
И поставили все на интригу.
Я хочу рисовать.
Я хочу быть сюжетом в картинках.
Научи меня ждать.
Научи удивлять фотоснимки.
Я хочу улететь.
Я до боли хочу испариться.
Научиться терпеть.
Уходить навсегда. Научиться.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=355930
дата надходження 08.08.2012
дата закладки 08.08.2012