Щоб не журились наші люди,
Що обдирають їх усюди,
Щоб був у них ще хепі-енд,
Створили точки «Секонд-хенд».
Як невеличкі маєш гроші,
Щоб не пропасти від бідосі
І трішки якось виглядати,
Слід на «ШматЕкси» поспішати.
Зарийся добре у лахміття,
Що виглядає наче смІття,
Шукай собі у ньому «щастя»
Поношене, воно ще здасться.
Таке то нам тепер створили,
Щоби носи у шматах рили,
Щоб «Секонд-хенду» ми раділи,
За це Європу ми хвалили,
Щоб затягали ми ремені,
Бо нам нове не по кишені.
22.02.2012р.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=316058
дата надходження 22.02.2012
дата закладки 22.02.2012
Так тихо...чути шелест листя.
Ступає впевнено хода.
І у твого вже передмістя
Заходить сонце...А, шкода!
Ще вчора тішились, як діти,
Ще вчора грілися теплом.
Та вже гербарієм орбіти,
Пожовкотіли за вікном.
Cамотнісю покрились парки...
Дерева-віти під дощем.
І затушовані ремарки,
Мені нагадували щем.
А серце билося промінням
Крізь те, густюче полотно.
І розбивалось об каміння,
Але ж промінням всеодно.
Так тихо...вітер б'є у скроні,
І стелить листя по дворі.
Ти зігрівав мої долоні,
А я зізналася Тобі.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=316052
дата надходження 22.02.2012
дата закладки 22.02.2012
Снежить...
Меланжевых пушинок нить,
Кружить...
Тесьму сплетая виражить,
Вьюжить...
Хрустальным бисером крошить,
Ложить...
Канву цветами порошить,
И шить...
Панно узорами стежить,
Вложить...
Душой зимы обворожить,
Снежить...
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=316068
дата надходження 22.02.2012
дата закладки 22.02.2012
/Из «Записных книжек энергетика шахты»/
«Какие там меж нами километры?!
Пустяк пока, но всё же расстоянье.
И хоть одни нам дуют в спину ветры,
стоят меж нами пни непониманья.
Причин извне для этого навалом.
Но как-то с этим раньше мы справлялись.
Глядят глаза твои на мир устало,
в них искорки давно не зажигались
И замерла на время откровенность.
Ты весь в себе и мыслями загружен.
А у меня вдруг появилась смелость
сказать тебе, что мне такой не нужен.
Хочу, чтоб был ты до конца понятен
и предсказуем был бы постоянно,
без недомолвок и без разных пятен.
Мне не нужна непониманья яма.
А ты молчишь и как-то странно дышишь.
В словах весь вечер очень осторожен.
Как телефон звенит!.. Ты, что не слышишь?..
Беру я трубку!..
Умер Толя Кожан!»
Сначала крик. Потом лишь шёпот только:
«Прости… Прости… Я этого не знала,
что сердца боль о побратиме Толе
тебя весь вечер, милый, угнетала».
1985 г.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=316070
дата надходження 22.02.2012
дата закладки 22.02.2012
Присвячую славному землякові,
народному артисту, композитору
П.І. МАЙБОРОДІ
Ще постріли околиці гойдали.
Весняний вечір сутінки стелив.
Червонозоряні бійці ступали
в німі німецькі стомлені тили.
Безлюдний дім, зачинені віконця.
В кімнату, де давно ніхто не жив,
впустили воїни шматочок сонця,
і свіжий вітер тишу ворушив.
Телефоніст Платон спинивсь раптово –
рояль – мов диво!
Постріли мовчать.
Бетховена погруддя мармурове…
Палають пальці…
Клавіші звучать.
Полинула мелодія журлива.
З глибокого прокинулася сну
кімната, у хвилини ці щаслива,
неначе хто впустив сюди весну.
Заслухались, замріялись солдати –
домашнім затишком оселя віддає.
Звучала владно "Місячна соната"…
І кожен, певно, думав про своє.
Платону бачилось безкрає поле,
село і верби над ставком стоять,
полтавський шлях,
уздовж – стрункі тополі…
І мати…
Линь, сонато! Линь стократ!..
Вже музика заповнила кімнату,
і стало невимовно тісно їй.
Через віконниці і вулиць варту
злітала музика на тлі руїн!..
Незвично, несподівано звучала
соната після бою в тиші тій.
Зі сховища в магічному мовчанні
йшли постаті, мов привиди нічні.
Коли ж завмерла вже й остання нота,
старенький німець ближче підійшов.
– Як же це так, воюєте ви проти,
а німця музику "іграєт карашо"?
– Не проти Гейне і не проти Баха,
Бетховена чи Шіллера війна.
Проти фашизму, – мовив автоматник, –
воюємо. Війна – його вина.
Платон мовчав.
Бо думкою полинув
в своє село, яке згоріло вщент.
Вже не ступати шляхом тополиним
загиблим друзям.
Невимовний щем
озвався разом з пострілом гармати.
І кожен думав про своє стократ!
Солдати мовчки поспішили з хати.
За матір!
За сонату!
В бій, солдат!
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=316072
дата надходження 22.02.2012
дата закладки 22.02.2012
Сквозь избушку мою пролегают маршруты
Тех кто ищут судьбы или к солнцу идут.
Только чаще, мой свет, перевалочным пунктом
Становлюсь я для всех неприкаянных душ.
Листья падают вниз, становясь перегноем
И питают деревьев прославленный герб.
Я же скоро, мой свет, стану бабой ягою,
Добры молодцы любят и баньку и хлеб.
Отогреться, отмыться, раздеться до донца,
Пить медовый отвар и жевать лебеду.
Я же скоро, мой свет, стану древним колодцем...
Приходи же напиться. Я все еще жду.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=316073
дата надходження 22.02.2012
дата закладки 22.02.2012
...затихають кроки за пять хвилин до осені
не чути вже гомінкі фрази картин минулого
вода піднімається вище ватерлінії
і медузи переплатаються узором хризантем
момент парадоксу розшифрується у майбутньому
ти лише йди праворуч біля тепершнього
очі німфи ніжно промайнули під хмарами
і почувся напівмертвий шепіт пророків
тіло не прагне зупинятися ні на мить
роса знову не виблискує зранку
блискавка ледве громом гримить
відшукуючи на позитиві нефарбовані ранки...
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=316074
дата надходження 22.02.2012
дата закладки 22.02.2012
Не дорожу я мнением чужим,
Когда в свой адрес дифирамбы слышу.
Не все равно,не знаю как другим,
Что обо мне в некрологе напишут.
Кому-то,знаю я приятна лесть,
Такого презираю априори,
Ему не ведомы ни слово честь,
Ни скромность,ни фиаско в споре.
Такой считает,что всегда он прав,
Ему в том помогает окруженье,
Льстецы не видят,что ,закон поправ,
Начальник их довел до униженья.
А начинаем с маленьких похвал,
Потом приходят тосты юбилея,
Накатывает лесть девятый вал
На полуумного уже плебея.
Вот почему я в день рожденья свой
Ни разу не расклеивал афиши,
С родными только поделюсь тоской,
В свой адрес меньше лести так услышу.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=316075
дата надходження 22.02.2012
дата закладки 22.02.2012
Ты в шортиках, но можно без.
Любовной выполненье нормы
Есть повторенье нежной формы
Пред тем, в ком к формам интерес.
Пусть в данный час и будет так.
Границы враз да будут стерты:
Затем, что маечка и шорты,
Сейчас отправятся во мрак.
Ночь страсти лучше босиком,
О чем бы не злословил разум.
Я буду связан и обязан
В тебе нуждаться как ни в ком.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=316076
дата надходження 22.02.2012
дата закладки 22.02.2012
( повний діалект западенського міста )
В банкоматі взєв аванс
Потримов ті гроші,
Се на тоє, то на сеє, -
Най го з’їдет воші.
Та то ніц сє не лишєє, -
Бо за газ тра дати,
А той шчотчик так вганєє
Встигай рахувати.
Рано ти цілий сєрник
Згорит на вогарок,
Як чекаєш на вогонь
Ніби на подарок.
Воно лиш повітрєм дме,
А газу не чути,
Зато шчотчик зо три рази
Встигне крутанути.
Ну нарешті, - запалив
Поставив си воду
Та не думай, що вона
Закипит ти сходу.
Сміло роби , що ти траба,
Вмий си твар, брий щоки,
А як сильно вже спішиш,
Не пий чай, - пий соки.
В Інтернеті також траба
Чєсом поблукати,
За се також копійчину
Тра немалу дати
І водицє, та що з крана,
Теж не здешевіла,
Її також тра немало
Для грішного тіла.
Дай за світло, за смітє,
Дай за телефон ...
Всьо , - лишивсє на цідилку
Й другий марафон починаєсє відразу
І без передиху,
До получки тра добігти, -
Та ну його к лиху.
Кажут люди за границев
Так за хату не платєт,
Каждий день в якихось пабах
Пиво п’ют і щось їдєт,
Бо якби вони за хату
Вбухали майже зарплату -
Як ми, - їли на роботі,
Рахували гривні, злоті
В наймах , чи у себе в хаті, -
То були б , як ми багаті .
22.02.2012 р.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=316077
дата надходження 22.02.2012
дата закладки 22.02.2012
Хотелось есть.
И ел!
Досыта!
Заработал,
достал
по истерическим ценам лукуллов обед,
и ел вразнобой.
Утолю думал чрево общепринятым способом,
утолю
и как древо усну обшепитовским сном.
Ничего подобного !
Я
в столичном городе
оставался голоден…
Голоден!
-«Не хлебом единым…» - кричали мне –
-«Духовная пища есть,
её надо съесть.»
И я классиков грыз и ел их свиту.
А мозг
аж звенел ненасытный.
«Законы Вселенной,
познание истин,
вот это да!» -
шептали услужливо официанты.
Засел за физику.
Физика – мистика,
когда под ложечкой голод цианом…
Знакомый йог,
созерцая сияние носа,
сказал : «Себя созерцай» , а его антипод
советовал : «Пей!
Надёжный, проверенный способ.»
Пробовал то и другое.
Сосёт…
« К власти! – дружок предложил – К чинам!
Ай-да за мной!
Я тебя вытащу, ты – меня,
вверх друг друга сменяя.
Будет семга, а пока ветчина.»
Я его обсмеял. Но…
понимаю.
«Твори и пресытишься.» - зевая мэтр
бросил небрежно - « Подвинемся,
мы ведь не гордые.»
Строгаю!
Творю рифмы и метр.
Но голоден,
голоден!
На званом ужине улыбкой зловещею
кривляются:
«Любят голодных, мол, в тощих влюбляются
женщины.
Верят что злой.»
Я от природы такой. –
отвечу им –
Мне повезло. ….
……………………………
Много съел,
сожрал,
стравил до отвала,
до самозабвенья,
до жара, озноба и холода…
Я не понял голода,
что струит по венам
этого города.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=316078
дата надходження 22.02.2012
дата закладки 22.02.2012
Замішала сніг із вітром,
Ще й приправила морозом,
Ну чому тобі не спиться?
Йди,весна вже на порозі!
Вже дістала,чуєш,досить!
Хай весна тебе попросить:
"Зглянься,люба,йди від нас
Мандрувати по світах!"
Довго ти нам слугувала,
Добре ти про нас подбала.
Ми ждемо вже з нетерпінням:
"Веснонько,прийди,зустрінем!"
Всім зігрієш серце й душу
́І розтопиш лід і тугу.
Знов прийде до нас надія
На нове кохання й мрію.
Будем ми в квітучім гаї
Запашні вдихати трави.
Слухати пісні пташині,
Щастя прийде-ми в це вірим!
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=316035
дата надходження 22.02.2012
дата закладки 22.02.2012