Кому тепер скажу слова кохання?
Із ким тепер я розділю свій жаль?
Хто подарує радість сподівання?
З ким засміюсь, з ким розділю печаль?
Я хочу пережити все з тобою!
З тобою хочу ринути зі скал в безодню...
в безодню дивовижних почуттів,
прекрасних неймовірних відчуттів;
і кожен вечір милуватися величною красою
серпанку неба, витканого з хмар;
і погляду напитись твого хочу,
щоб пригасить душі моєї жар.
І з трепетом наляканої птиці
щоразу моє серце завмира,
коли дивлюсь в твої палкі зіниці,
коли мелодією ллєш свої слова.
Та ось тепер тебе немає знову,
життя стає безбарвним і нудним.
Кому тепер скажу слова кохання?
Нема кому... Немає з ким...
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=297222
дата надходження 01.12.2011
дата закладки 25.07.2013
До тебе не торкнутися рукою,
не глянути в твої розумні очі.
Міста між нами…
І течуть рікою
понурі дні і безпроглядні ночі.
Та й телефон також не може дати
нам зустрічі ілюзію невинну:
несказане аж хочеться кричати,
а ми говоримо так правильно і чинно.
Між нами, як струна, нервова нитка,
що може обірватися від болю.
Як дві монети із одного злитка,
є вилитими кимось ми з тобою.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=329428
дата надходження 11.04.2012
дата закладки 25.07.2013