земля: Вибране

АНАІД

МАМА - АНГЕЛ!

Говорил  нерожденный  малыш:
“Я  боюсь,  приходить  в  этот  мир...
Столько  здесь  неприветливых,  злых...
Глаз  колючих,  усмешек  чужих...

Я  замерзну,  я  там  заблужусь,
Я  промокну,  под  сильным  дождем...
Ну,  к  кому,  я  тихонько  прижмусь?
С  кем  оставшись,  побуду  вдвоем?...”

Отвечал  ему  тихо  Господь:
“Не  печалься,  малыш,  не  грусти...
Ангел  добрый,  он  будет  с  тобой
Пока...  будешь  мужать  и  расти...

Будет  он  тебя  нежить,  качать,
Наклонясь,  колыбельные  петь.
Будет  крепко  к  груди  прижимать,
Будет  крыльями  бережно  греть.

Первый  зуб,  первый  шаг  видеть  твой.
И  ладошкой  слезинки  стирать.
А  в  болезни,  склонясь  над  тобой,
Жар  губами  со  лба  убирать...

И  когда,  начиная  взрослеть,
Ты  дорогу  отыщешь  свою,
Ангел  будет  вослед  лишь  смотреть,
Повторяя  молитву  свою...”

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=333153
дата надходження 25.04.2012
дата закладки 26.04.2012


Журавська

З села…

З  села


З  тобою  говорили  ми  недавно,
Хтось  підійшов,  а  ти    йому:  пожди,
Хвилинку  зачекай,  як  маєш  зайву,
З  села  ось  жіночка  приїхала  сюди.

З  села…  Це  як  ім’я  моє,  адреса,
Це  все:  професія,  посада  і  звання,
А  ще  звучить  воно  у  нас,  як  нижча  раса,
Відсталий  клас  і  місту  не  рівня.

Сховала  руки  я  свої  за  сумку
І  туфлі  немодельні  під  столом,
Лишилася  одна  єдина  думка:
Скоріш    додому  би  в  село!

Там  в  мене  вишні  гілочками  в  вікнах,
Там  цвітом,  зелом  світ  увесь  пропах,
Поки  я  тут,  там  соняхи  розквітли,
Ой,  ластів’ятка  б  не  попадали  з  гнізда!

Мої    десь  діти  прямо  під  городом
Руками  ловлять  рибку  в  осоці,
А  кіт  краде.  В  ставку  на  мілководді
Ще  й  дичини  якоїсь  табунці.

Така  у  нас  ідилія  щоденно
І  вічний  труд  без  вихідних  і  свят,
Але  одне  я  знаю  достеменно:
Я  не  заміню,  хоч  давай  даремно,
Цей  світ  за  твій  сухий  асфальт.

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=331267
дата надходження 18.04.2012
дата закладки 18.04.2012


: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=
дата надходження 01.01.1970
дата закладки 17.04.2012


Катя Сус

Якщо…

Якщо  не  виправдала  всіх  надій,
Всіх  планів,  зАдумок,  ідей  і  мрій
Якщо  хтось  відчував  від  мене  гніт  -  
Простіть!..
Якщо  занадто  щирою  була,
Якщо  не  все  зробила,  що  могла,
Якщо  когось  образила  колись  -  
Не  злись!..
Коли  могла  і  не  прийшла  на  допомогу,
Коли  за  біди  проклинала  Бога,
Коли  кричала  від  своїх  невдач  -  
Пробач!..

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=283084
дата надходження 27.09.2011
дата закладки 08.04.2012


: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=
дата надходження 01.01.1970
дата закладки 07.04.2012


Інна Серьогіна

Ты - мое наказанье

Я  боялась  признаться  себе,  что  не    любишь.
Я  боялась  тебя  потерять  навсегда.
Я  прощала,  мирилась  и  знала  –  погубишь.
Знала  –    сгубишь  меня,  но    не  знала,    когда.

Так  не  любят,  как  ты!  Так  не  любят,  я  знаю.
Сердце  вдребезги,  в  мелкие  клочья    душа.
Но  терплю  и  прощаю,  зачем-то  страдаю,
В  ссоре  чувства  и  разум.  Сама  хороша.

Мне  б  уйти,  позабыть,  мне  б  с  тобой  распрощаться,
Четверть  века  вдвоем  зачеркнуть  навсегда.
Прочь  умчаться  хочу,точно  так  же  –  остаться.
В  этом  слабость  моя,  наказанье,  беда.

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=264610
дата надходження 12.06.2011
дата закладки 07.04.2012


: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=
дата надходження 01.01.1970
дата закладки 31.03.2012


Журавка

Бо що ми мали?

Бо  що  ми  мали?  Вірші  й  трохи  болю,  
У  слухавці  збентежене  «Алло»…
Той  захід    сонця….  і  волошки  в  полі.
Замало,  як  на  двох,  таки  було.

Пропахлі  нікотином  нові  речі.
Присісти  на  дорогу….  Душ…  Листи.
Коротка  зустріч,  чи  точніше,  втеча.
І  тільки  наодинці  знов  на  «ти».

Лиш  порізно  стаємо  раптом  інші...    
Як  далі  жити?  Як  нам  далі  бути?
Так  мало,  щоб  наважитись  на  більше,
І  так  багато,  щоб  отак  забути.

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=229412
дата надходження 17.12.2010
дата закладки 30.03.2012


never

Любов і біль чи сто самотніх років?

Терпіння,  спокій,  рівновага,  сила
Прийдіть  сьогодні  ви  у  мої  сни.
Я  весь  цей  час  так  віддано  любила,
Що  розгубила  вас  поміж  людьми.
Верніться  любі,  буду  цінувати,
Бо  розпач,  біль,  тривога  полонили.
Якби  було  мені  тоді  те  знати,
Що  ви  пішли  і  серце  залишили.
Я  проганяю  сльози,  крик,  ридання
Верніться  знов  в  душі  моєї  схови.
Я  не  пускатиму  тепер  туди  кохання
Вестиму  з  вами  тихії  розмови.
У  темну  ніч  почую  стукіт  в  двері
Кохання  з  права  –  зліва  вічний  спокій.
Кого  впустити  у  душі  оселю?
Любов  і  біль  чи  сто  самотніх  років?

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=304111
дата надходження 04.01.2012
дата закладки 27.02.2012


never

ПОБУДЬ….

Побудь  зі  мною,  день  минає
І  вітер  сторінки  гортає
Мого  життя...

Постав  портфель,  не  стій  в  порозі
І  знову  ніч  сумна  в  дорозі.
До  забуття....

Присядь,  я  так  тебе  чекала,
Тебе  від  злих  очей  ховала,
А  ти  й  не  знав...

Побудь  зі  мною,  ніч  холодна,
Тебе  зігрію,  ти  голодний?
Я  пригощу...

Ти  геть  стомивсь,  давай  накрию,
Піснями  сон  тобі  навію,
І  ти  заснеш...

А  ранок  схоче  розбудити
Та  я  не  зможу  відпустити
Ти  все  ж  підеш...

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=316207
дата надходження 23.02.2012
дата закладки 23.02.2012


galelina

Встреча

Здравствуй...Наверное  это  судьба
Встречу  еще  одну  нам  подарила.
Как  я  живу?  Да  все  так  же,  одна.
Все  как  и  раньше,  почти  как  и  было.
Что  ты!  Не  надо  меня  утешать!
Я  ведь  не  плачу,  тебе  показалось.
Что  ты  сказал?  Не  умею  лгать
И  все  такой  же  открытой  осталась?
Нет  уж.Я  стала  давно  другой.
Я  изменилась  -  быть  может  взрослею.
Нет  больше  глупой  девченки  той,  
В  прошлом  осталась.Но  я  не  жалею.
Ладно,  да  что  мы  все  обо  мне!
Разве  тебе  это  так  интересно?
Лучше  давай,  расскажи  о  себе.
Ты  ведь  женат  уже,  как  мне  известно?
Впрочем...не  надо!  Давай  помолчим.
Знаю,  что  ты  мне  сейчас  ответишь.
Не  говори,  что  меня  лишь  любил
И  до  сих  пор  еще  мною  бредишь!
Я  не  хочу,  чтобы  ты  мне  опять
Старую  рану  на  сердце  тревожил!
Слышишь!  Не  надо  друг  друга  терзать!
Я  не  хочу  слышать  правды  ничтожной!
Помнишь,  как  ты  мне  при  встрече  одной
Тихо  сказал,  что  мой  поезд  уехал?
Значит,  я  сяду  на  поезд  другой...
Может  познаю  в  любви  успеха...

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=314396
дата надходження 16.02.2012
дата закладки 16.02.2012


Настя Ковал

Не можу я тебе любити

На  дворі  осінь  прохолодою  вже  віє,
Холодні  крапельки  дощу  лягли  на  скло,
Кругом  усе  вже  скоро  оніміє,
Та  серце  відчуває  ще  тепло.

Уже  стемніло  і  ти  знов  приходиш,
Красиві  квіти  у  твоїх  руках
І  весело  про  щось  мені  говориш
Не  помічаєш  сліз  в  моїх  очах.

І  ніжний  ти  і  лагідний  зі  мною,
Твій  погляд  випромінює  тепло,
А  я  тебе  немов  не  помічаю,
Неначе  тут  тебе  і  не  було.

Ну  як  мені  тобі  все  пояснити?
Невчасно  ми  зустрілися  з  тобою,
Не  можу  зараз  я  ТЕБЕ  любити,
Забудь  прошу  і  не  ходи  за  мною.

Спливає  час,  усе  міняється  ти  бачиш,
Ніщо  уже  немає  вороття.
Змінити  можна  все  ,  якщо  захочеш,  
Та  непідвладні  часу  сильні  почуття

Не  можу  я  лише  одним  бажанням
Відкрити  серце  іншому  своє,
Моя  душа  іще  живе  стражданням,
Бо  іншого  люблю  я  ,  не  ТЕБЕ!!!      

Я  тільки  з  ним  щаслива  можу  бути,
Заради  нього  зараз  я  живу,
Невже  не  можеш  цього  зрозуміти?
Залиш  мене,  забудь  мене,  прошу!!

Можливо  хтось  тебе  так  само  любить,
Оглянься,  й  не  дай  ти  їй  страждати,
Вона  тебе  зігріє  й  приголубить,
Не  треба  час  на  мене  витрачати.

Ти  кажеш,  що  тобі  зі  мною  добре,
Що  відчуваєш  ти  зі  мною  спокій.
Та  з  часом  це  усе  у  тебе  пройде,
Забудеш  з  часом  навіть  мої  кроки.

Можливо  ти  собі  лише  придумав,
В  думках!!  не  можеш  ти  без  мене  бути.
Я  впевнена  –  це  стане  все  минулим
І  з  часом  зможеш  ти  мене  забути.

Пробач,  не  хочу  я  з  обману  починати,
Лиш  дружба  може  бути  поміж  нами,
Навіщо  буду  я  надію  подавати  ,
Не  можеш  бути  ти  моїм  коханим.

Повір,  так  краще  буде  і  для  тебе,
Пізніше  можеш  важче  ще  страждати.
Ти  поверни  ці  почуття  до  себе,
Нам  зараз  краще  з  дружби  починати.

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=311296
дата надходження 04.02.2012
дата закладки 15.02.2012


galelina

Ти чуєш, як шепоче моє серце…

Ти  чуєш,як  шепоче  моє  серце?
Благає  залишитися  тебе....
Не  любиш,то  скажи  навіщо  все  це?
Приходиш  тільки  мучити  мене.
Скажи,  що  не  потрібна  тобі  більше,  
Що  іграшкою  я  тобі  була...
Від  слів  таких  мені  не  стане  гірше.
Я  хочу  правду,  хоч  вона  й  гірка!
Лише  не  говори,  що  ти  кохаєш,
Якщо  кохання  й  близько  тут  нема!
Ти  зрозумій,що  цим  мене  вбиваєш.
А  я  для  смерті  надто  молода.

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=314130
дата надходження 15.02.2012
дата закладки 15.02.2012


: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=
дата надходження 01.01.1970
дата закладки 14.02.2012


: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=
дата надходження 01.01.1970
дата закладки 11.02.2012


: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=
дата надходження 01.01.1970
дата закладки 11.02.2012


Просто Тетяночка

Спізнилась

Дощ  дражливо  біжить  тротуарами,
Пробирається  поміж  юрбою,
З  парасольками  всі  ходять  парами,
Я  ж  спізнилась  на  зустріч  з  тобою.

І  біжу  стрімголов  я  калюжами,
Ти,  мабуть,  вже  втомився  чекати,
Між  чужими  шляхами  байдужими
Мою  постать  з  дощу  виглядати.

А  можливо  пішов,  не  вагаючись,
Не  діждавшись  таки  свою  даму...
Та  стоїш  ти  за  рогом,  всміхаючись,
Такий  рідний,  смішний  до  нестями.

"Я  спізнилась,  не  маю  пробачення...",
Ти  ж  цілуєш  в  обвітрені  лиця  :
"Я  так  довго  чекав  це  побачення,
Півгодини  -  це  просто  дрібниця".

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=281167
дата надходження 17.09.2011
дата закладки 09.02.2012


Просто Тетяночка

Заповідь колишньої

Він  не  назве  Тебе  моїм  ім*ям,
Тебе,  таку  щасливу  й  безтурботну,
А  поцілує,  йдучи  на  роботу,
Вже  Ти  його  опора  і  сім*я.

Він  не  злякає  спогадом  твій  сон,
Солодкий  сон  щасливої  дружини,
Моя  ж  любов  в  очах  його  загине,
Не  зачепивши  вже  принишклих  струн.

В  твоїх  обіймах  засина  мій  бог,
Сьогодні  Ти  в  душі  його  богиня.
Тож  будь  йому  і  мати,  й  берегиня,
Люби  його,  прошу  тебе,  за  двох.

Прощай  його,  згори  в  ньому  до  тла,
Віддай  йому  до  краплі  душу  й  тіло,
Будь  тою,  ким  я  бути  не  зуміла,
Ким  стати  я  для  нього  не  змогла.

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=281641
дата надходження 20.09.2011
дата закладки 09.02.2012


Просто Тетяночка

Пробач

"Пробач  мені"-прошепотіли  губи...  
І  небо  розлетілось  на  шматки...  
"Пробач  мені"...  Так  холодно  і  грубо,  
Як  дотиком  безжальної  руки.  

"Пробач...  Я  йду...  Не  треба  зупиняти...  
Ти  ще  полюбиш  сильно,назавжди..."  
Пусті  слова,не  треба  їх  казати,  
Ти  краще  помовчи  і  просто  йди.  

"Пробач  мені"  сьогодні  забагато...  
Це  прірва  із  обірваних  надій,  
Це  наче  крила  раптом  обірвати  
І  геть  жбурнути  душі  наших  мрій.  

"Пробач  мені...-тепер  це  навіть  смішно,-  
Ти  не  турбуйся...  Ти  лише  не  плач..."  
Коли  душа  ридає  безутішно,  
Нащо  мені,скажи,твоє  "Пробач"?

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=256204
дата надходження 26.04.2011
дата закладки 07.02.2012


Просто Тетяночка

***

Смотрю  в  окно...Опять  кружится  снег.
В  огнях  заката  искрами  играет...
Ну  где  же  ты,мой  милый  человек?
Ты  знаешь,как  тебя  мне  не  хватает?

Вздохну  опять,укутываясь  в  плед,
Так  холодно  сейчас  и  одиноко.
Немой  уют  не  может  сердце  греть
И  тишина  бежит  по  венам  током...

Зайду  на  кухню...чашка  на  столе-
Остывший  чай,не  тронутый  губами.  
Опять  к  окну...тропинки  на  земле...
И  снова  мерять  одиночество  шагами.

Наступит  ночь...холодная  постель...
Вместо  тебя  в  объятиях  подушка,
В  душе  метель,и  за  окном  метель,
И  сердце  бьется,словно  погремушка.

И  день,как  ночь,и  завтра,как  вчера,
Никто  не  ждет,когда  откроешь  двери,
На  сцене  грусти  грустная  игра:
Один  актер  и  зрители  в  партэре.

Нет,не  один!Ведь  где-то  есть  и  ты!
И  может  тоже  с  грустью  засыпаешь...
Мы  встретимся  с  тобой  средь  суеты,
Ты  просто  обо  мне  еще  не  знаешь...

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=256467
дата надходження 28.04.2011
дата закладки 07.02.2012


hazef

Татьяна

1

Пусть  бой  часов  твой  мирный  сон  нарушит…
Уж  столько  лет  с  тобою  мы,  Танюша.
Мигнёт  нам  солнышком  заря,
Сорвём  листок  календаря,
Поймём,  что  вместе  мы  не  зря,  
Танюша.

                                     2

Ты  помнишь  зал  вечерний  ресторана?
Как  будто  из  старинного  романа,
Со  мною  в  сумрачный  уют
Ты  шла  на  танец  в  пять  минут…
Скажи  мне,  как  тебя  зовут?
Татьяна…

                                     3

Пусть  лет  ушедших  потускнеет  глянец,
Нам  не  забыть  пятиминутный  танец.
День  встречи  я  боготворю,
Не  раз  встречали  мы  зарю,  
За  всё  тебя  благодарю  я,
Таня!

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=280325
дата надходження 13.09.2011
дата закладки 03.02.2012


nadionchik

ЩОДЕННИК НЕНАРОДЖЕНОЇ ДИТИНИ

Сьогодні  сталось  чудо!  Зародилось  Я  -
Промінчик  зблиснув  невідомого  життя.
У  перший  тиждень  лиш  клітиночка,  зерня,
Але    із  вірою  у  щастя,  в  майбуття.

І  швидко  так  росту  –  а  як  –  не  знаю  й  сам.
Лиш  третій  тиждень  тут,  а  вже  Я  наче  пан…
Аж  шість  мілІметрів  –  такий  великий  став!
А  мамин  організм  дає  усе,  -  щоб  мав.

Під  серцем  маминим  проходять  перші  дні,
Тихесенько  лежу  в  животику  собі
І  слухаю,  як  б’ється  серденько  в  мені.
Але  про  мене  ще  ніхто  не  знає.  Ні!

Ой-йОй!  Зявились  очки  в  мене,  вушка,  ніс,
А  ще  і  пальчики,  і  ніжки,  зник  мій  хвіст!
До  трьох  сантиметрів  вже  збільшився  мій  зріст.
І  у  свідомості  з’явивсь  нарешті  зміст.

Ось  восьмий  тиждень    безтурботного  життя.
Відомо  точно  –  буду  дівчинкою  Я.
І  знають  мама  й  тато  про  своє  маля.
Напевно,  вибирають  донечці  ім’я…  
 
Люблю  так  сильно  маминого  серця  звук.
Приглушено  я  чую  рідне  тук-тук-тук.
А  на  дев’ятий  тиждень  був  останній  стук
Із  мами  вирвали  мене,  сказавши:  «Труп...»
_________________________________________________
В  день  ненародження  я  мовчки  прокричала:
Матусю,  таточку,  за  віщо  убивали?!!

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=151414
дата надходження 22.10.2009
дата закладки 26.01.2012


nadionchik

МОНОЛОГ КОХАНКИ

Я  не  дружина,  ні!  Я  –  панна,  я  –  коханка.
Живу  для  задоволення  і  втіх.
Твій  чоловік  для  мене  –  забаганка,
Для  нього  я  розрада  і  шаленства  гріх.

Кричиш  що  шльондра  я,  повія  і  путана
Не  варта  навіть  пальчика  твого?!
Розкрий  же  очі  -  стала  я  бажана,
Коли  позбавила  ти  ласк  і  втіх  його.

Не  відмовляю  в  еротичному  масажі,
Стриптиз  танцюю  прямо  на  столі,
А  ти,  свята  невинність,  і  на  пляжі
Все  прикриваєш  «цилюлітні»  віражі…

За  ночі  пристрасті,  за  щастя,  за  бажання
Твій  чоловік  боготворить  мене.
Дарує  і  каміння,  і  кохання,
Забувши  все  на  світі,  клянучИ  тебе.

І  винна  лише  ти,  що  має  він  коханку,
Ти  ж  не  цінуєш  вже  його  як  слід.
Для  мене  ж  бо  він  мачо  до  світанку,
Моїх  фантазій  сексуальних  стиглий  плід.

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=156731
дата надходження 20.11.2009
дата закладки 26.01.2012


Міла Савченко

МОЇ БАТЬКИ ПОРИНУЛИ У ВІЧНІСТЬ

Мої  батьки  поринули  у  вічність...
Раптово  й  тихо,    ніби    жартома.
Пішли  на  день,    що  було  нам  за      звичність,
Та  йдуть  роки,  а  їх  усе  нема.

Калина  цвіт  на  ягоди  міняє,
Із  винограду    вже  вино    терпке.
А  батько  все  додому  не  вертає,
Що    й    стежка    не    пригадує    таке.

Заглянь-но  мамо,  хоч  би  на  хвилину,
Зайди  до  хати,  сядь  біля  вікна.
Думками  я  завжди  до  тебе  лину,
Та  жаль  проймає  –  поруч    не    вона.

Не    та    вже    хата,  де  ми  проживали,
І  всохла  груша.  Похилився    пліт.
А  ми  так  довго,  рідні,    вас    чекали…
Та  ви  не  йдете  і  зникає  слід

Одвічний  гріх  дітей,    які    забули
Батьківську  мудрість,    що    добро    несе.
Як  часто  біль  від  наших  слів    відчули!
Як  рідко  дякували  ми    батькам  за  все!

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=308510
дата надходження 23.01.2012
дата закладки 23.01.2012


Нюшечка

Могу ли я????….

Куда  девать  твою  любовь?
Насыпать  вместо  сливок  в  кофе?
Или  повесить  на  стене,  как  символ  
пройденной  эпохи?
А  может,  просто  подарить  прохожей  девушке  иль  даме?
Чтоб  смог  ее  боготворить  своими  томными  словами?

Куда  девать  твою  любовь?
Покрасить  радугу  на  небе?
Добавить  в  яблочный  пирог?
Или  рассеять  в  атмосфере?

Поставить  в  вазу  на  столе?
Или  одеть  вместо  сапожек?
 Ведь  ты  же  сходишь  там  с  ума
От  моих  длинных  стройных  ножек...

ЛЮБОВЬ,  ЛЮБОВЬ..........  Вокруг  она  -
признанья,  взгляды,  перемиги...
Хочу  понять,  могу  ли  я  любить  кого-то  
в  этом  мире??????

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=308347
дата надходження 22.01.2012
дата закладки 22.01.2012


ks

Я никто

Мой  рассудок  не  знает  кто  я,
А  сердце  с  ним  не  говорит.
Оно  устало  от  покоя,
Который  тот  ему  сулит!

А  цифры,  книги  и  науки
Не  смогут  это  объяснить.
Терзанья  смутные  и  муки:
Ну  как  никем  всю  жизнь  прожить?!

Никто  не  делает  работы,
Не  убивает,  не  растит.
Его  не  мучают  заботы,
Не  слышит  он,  не  говорит.

Не  для  него  закаты  тают,
И  солнце  поутру  встаёт.
И  с  поездов  других  встречают,
Ведь  никого  никто  не  ждёт!

Ну  что  ж,  хоть  мне  признаться  трудно,
Я  есть  никто,  и  это  факт.
Да,  да…  Жалеть  меня  не  нужно,
Да  и  зовут  меня  никак

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=285787
дата надходження 12.10.2011
дата закладки 17.01.2012


ks

Больно, правда, больно

Больно,  правда,  больно
Смотреть  мне  на  тебя.
Того,  кого  невольно
Навеки  прокляла.
Прости  мою  ты  глупость,
Забыть  попробуй  сон,
Где  думал  ты  наивно,
Что  ты  в  меня  влюблён.
А  я  не  отвечала
Взаимностью  тебе,
Тебя  не  понимала-
То  было  всё  во  сне!
Проснись  скорей,  открой  глаза!
Пусть  день  придёт,  растает  тьма.
Забудь  скорей  кошмар  ночной.
Быть  может,  снишься  ты  другой.

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=299473
дата надходження 12.12.2011
дата закладки 17.01.2012


ks

Я ненавижу тебя за то…

Я  ненавижу  тебя  за  то,
Что  ты  даёшь  мне  утешенье,
Что  забираешь  горечь  прочь,
Всегда  приветствуешь  моё  решенье.
Я  ненавижу  тебя  за  то,
Что  счастье  даришь  безвозмездно,
Что  любим  мы  с  тобой  одно,
Что  ты  всегда  такой  любезный.
Я  ненавижу  и  за  все
Мои  страданья,  что  унёс  ты,
За  то,  что  верю  лишь  тебе
И  что  не  знаю  больше  злости.
Я  ненавижу  больше  всех,
И  так  боюсь  тебя  не  хватит…
Не  слышать  больше  этот  смех
И  всё  везде  весь  смысл  утратит!
И  я  себя  так  ненавижу,
Так  презираю  и  кляну,
За  то,  что  больше  всего  в  жизни
Я  лишь  тебя,  тебя  люблю!

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=306648
дата надходження 15.01.2012
дата закладки 17.01.2012


Мила Машнова

Загуляли по отелям

Загуляли  по  отелям,
По  пустынным  номерам,
На  гостиничных  постелях
Развивался  наш  роман.

Ты  срывал  с  меня  одежды
И  расстёгивал  ремни,
Я  ж,полна    любви,надежды,
Так  ценила  эти  дни!

Воедино  мы  сливались
Телом,мыслями,душой...
Как  шальные  целовались,
Боль  была  для  нас  чужой.

А  потом  пошли  пробелы:
Каждый  шёл  своей  тропой,
Ты-направо,я-налево,
Ты-в  отель,а  я-домой.

Наше  время  перестало
Почему-то  совпадать,
У  тебя  было  начало,
Когда  я  ложилась  спать.

Мы  мечтали  друг  о  друге,
Назначали  уйму  встреч,
Но,опять  же,твои  руки
Не  касались  моих  плеч!

Я  не  раз  покой  теряла,
Повторяя:"Не  судьба!",
Но  ждала  и  доверяла.
Как  трудна  была  борьба!

Наша  нить  тихонько  рвалась,
Как  огарок,  взор  твой  гас,
А  я  всё  ещё  пыталась
Сохранить  любовью    НАС...

/2000г./

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=306729
дата надходження 15.01.2012
дата закладки 17.01.2012


Елена Фольтерн

Я не тобой уже давно покорена…

Я  не  тобой  уже  давно  покорена,
Оставил  сердце  ты  моё,  оставил  душу.
Поет  мне  песни  радостно  весна,
Тебя  же  нет  мне  смысла  больше  слушать.

Гитаре  я  своей  замену  вновь  нашла,
И  вечерами  снова  в  шахматы  играю.
И  мне  не  жаль,  что  ты  ушел,  что  я  ушла,
Мест  в  рае  нет  -  есть  только  возле  рая.

Теперь  дебютами  исписана  тетрадь,
Я  нот  уже  почти  не  вспоминаю.
Как  ты  живешь?..  Да  лучше  б  мне  не  знать...
Да  я  и  так  уже  давно  не  знаю.

Жалеть  не  стоит  -  нечего  жалеть.
Однажды  мир  и  нас  с  тобой  забудет,
Я  не  хочу  тобою  вновь  болеть,
Пусть  хорошо  у  нас  с  тобой  всё  будет.

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=255437
дата надходження 22.04.2011
дата закладки 13.01.2012


забайкальская

У надежды нет слова прощай.

Я  тебя  не  гоню-оставайся.
Я  тебя  не  держу-уходи!
Не  спеши!Навсегда  не  прощайся.
Свет  любви  нас  согреет  в  пути.
   Помолчи!Не  изрань  ложью  дУши.
   И  любимой  меня  не  зови.
   Рядом  ворон  в  предчувствии  кружит
   Над  остатками  нашей  любви.
Не  давай  мне  пустых  обещаний.
Звёзды  с  неба  не  надо  дарить.
Лишь  избавь  от  больных  расставаний.
Слово  дай  мне,  себя  не  губить.
   Я  тебя  не  гоню.Принимаю.
   Я  тебя  не  держу.Сам  решай.
   Но  поверь,дорогой,что  я  знаю
   У  надежды  нет  слова  "прощай"!

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=193846
дата надходження 05.06.2010
дата закладки 13.01.2012


забайкальская

Он ушёл из жизни рано (по просьбе подруги)

Порою  лишь  одно  мгновенье-
                             И  вот  костлявая  с  косой.
И  облик  твой  на  лучшем  снимке
                       Зачеркнут  чёрной  полосой.
И  все  оставлены  заботы
                             и  неотложные  дела.
И  та,которая  при  жизни
                           тебе  дороже  всех  была.
Лишь  холм  земли  людьми  насыпан
                         сейчас,любимый  над  тобой.
Делить  теперь  уже  не  нужно
                         тебя  с  законною  женой.
Не  смог  решиться  с  ней  расстаться
                       и  сдался  сам  на  божий  суд.
А  он  от  выбора  избавил
                       теперь  покоишься  ты  тут.
Со  мною  даже  не  простился,
                       закрыв  глаза  навек  уснул.
Такой  жестокий  сон  приснился,
                         что  в  мир  реальный  не  вернул.
Такой  я  жертвы  не  просила.
                       Смириться  не  хватает  сил
Всем  сердцем  я  тебя  любила,
                     А  ты  ушёл  в  небесный  мир.
Прощаю  все  твои  обиды.
                         Покойся  с  миром,жди  меня.
Я  знаю  там,за  небесами
                       Мы  рядом  сядем  у  огня.

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=186852
дата надходження 29.04.2010
дата закладки 13.01.2012


забайкальская

У всех разная…

Она  не  имеет  ни  формы  ни  цвета.
Её  не  удастся  потрогать  рукой.
Горячей,быть  может,как  жаркое  лето.
Холодной,как  самой  жестокой  зимой.
Наивной  и  честной,как  малый  ребёнок.
Расчётливой,хитрой  и  тёмной,как  бес.
И  мягкой  и  ласковой,словно  котёнок.
И  полной  загадочных  тайн  и  чудес.
Она  может  замкнутой  быть  до  предела.
Богатой  и  щедрой,как  осенью  сад.
И  может  быть  очень  открытой  и  смелой.
Не  в  пятках  сидеть,как  у  нас  говорят.
О  самом  плохом  скажут  так-он  бездушный.
Она  лишь  условно  глядит  из  под  век.
И  может  её  не  увидишь  наружно.
Но  скажешь-смотрите  Душа-человек!

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=306232
дата надходження 13.01.2012
дата закладки 13.01.2012


: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=
дата надходження 01.01.1970
дата закладки 09.01.2012


: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=
дата надходження 01.01.1970
дата закладки 09.01.2012


: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=
дата надходження 01.01.1970
дата закладки 09.01.2012


Мантіхора

Я не та…

Я  не  та,  за  которой  мужчины  -  в  огонь  и  под  пули,
И  не  та,  от  которой  скрывают  грехи  и  пороки.
Я  скорее  из  тех,  что  рыдают,  когда  все  уснули,  -
Я  из  дерзкой  породы  всегда  и  везде  одиноких.

Я  скорее  из  тех,  что  на  "ты"  и  с  луною,  и  с  ветром,
Для  кого  шорох  листьев  осенних  -  почти  серенада.
Я  из  тех,  что  столетья  назад  растерялись  по  свету,
Для  кого  горных  троп  не  смогла  заменить  автострада.

Я  из  тех,  что  в  толпе  неприметны,  как  серые  кошки.
Я  из  тех,  кого  ценят  "подруги"  как  фон  для  знакомства.
Я  из  тех,  для  кого  не  бывает  любви  понарошку,
Для  кого  всё,  как  есть,  -  романтично,  наивно  и  просто.

Я  не  та,  для  которой  все  звёзды  и  бархат  прибоя,
И  не  я  неземной  красотой  вдохновляю  поэтов...
Но  я  та,  что  -  и  в  горе,  и  в  радости  -  будет  с  тобою,
Если  ты  позовёшь  прогуляться  вдвоём  на  край  света.

(31.08.2010)

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=208730
дата надходження 01.09.2010
дата закладки 09.01.2012


Оксана Семотюк

За що?

За  що?  За  що  розпорядилась  доля
Іти  в  світи,  шукаючи  рубля?
Нещасна  жінко  з  України,
Хто  відповість  за  втрачене  сповна?
За  тих  сиріт,  що  при  живих  батьках,
Розбиті  сім’ї,  одиноку  старість?
Їм  треба  твоїх  рук,  тепла.
Не  в  грошах  радість.
Усі  мовчать:  і  той,  хто  міг  би  щось  зробити,
Живе,  як  туз,  і    мислить,  як  нажити,
А  ті,  яким  була  ти  серцю  мила,
Вже  поспивались,  а  чи  вже  в  могилах...
А  Україна,  як  без  жінки  хата:
Набілена,  не  прибрана,  без  свята,
Поля  незорані,  занедбані  могили,
Мужі  при  владі  совість  загубили.
Прости,  мій  Боже,  знову  нарікає
Ця  жінка-мати,  молода  вдовиця.
Й  що  відповіді  все  шукає,  –
За  що?  Душа  аж  затерпає,
А  розум  заспокоює:  "Змирися!"
                                                                                       Італія,  18.01.2006

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=301817
дата надходження 23.12.2011
дата закладки 08.01.2012