акації, акації, акації...
вздовж залізничних колій
дитячі аплікації,
як подарунок долі
і двері розчинилися,
ще мить - я на пероні,
життя не зупинилося
у сірому вагоні
скорочуються відстані,
ти /мав/ у цьому рацію
//////////////////////////
на кладовищі місце є
акації
акації
ака
ці
ї..............................
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=362323
дата надходження 06.09.2012
дата закладки 06.09.2012
Відшелестиш нечутно в листопад-
У цю сусальну штучну позолоту...
Із темних шиб насуплених мансард
Зоріє пустка у мою скорботу...
Відшелестиш, немов і не було-
Лише у снах примарилось спонтанно...
В смарагдах ночі вистигло тепло,
Відшепотіло тихим океаном.
Отак і нам судилось між рядків
Переболіти спогадом багряним,
Неначе жмутки вирваних листків,
Що розповзлись асфальтом, ніби рани.
Переболиш-без сліз і без жалю,
В цю тиху рань, негадано погожу.
А я тебе безтямно так люблю-
Нікого полюбити так не зможу.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=300929
дата надходження 19.12.2011
дата закладки 20.12.2011
Ввійду в дитинства береги святії,
Де Божа Матір дивиться з ікон.
Дорослого життя перипетії
Розтануть тихо, як ранковий сон.
Я там ще вірю в світанкову долю,
Пасу мурашок і порічки їм.
Там про дитячі сумніви і болі
Бабусиним долоням розповім.
Там ще невдачі не гніздяться в стрісі,
Чигають у дорослості жалі,
Там підлітки-ромашки на узліссі,
Як я, ще недоторкані й малі...
**************************
Вже облетіли пелюстки квітчасті,
В житейське море вилилась ріка.
Лобастеньку голівку правнучати
Уже не пестить бабина рука.
В моїм саду розлуки колобродять.
Навкруг життя - столикий іподром...
Журавлик заглядає у колодязь -
Дитинство хоче виловить відром...
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=171518
дата надходження 12.02.2010
дата закладки 17.12.2011
"Тешеќюр едер́ім" - по-турецьки
"велике спасибі"...
Літаком - до Батумі,
а далі - крізь гори - в Різ́е*, -
Наш невільницький шлях,
тільки, може, в сучасному штибі.
Через митні кордони -
не пішки,
"якщо повезе"...
Тешеќюр едер́ім -
лейтмотиви турецьких базарів.
Гомонів по-російсько-турецьки
гарячий майдан,
Там,
минувши товар,
як повію,
мене запитали:
"А почому ханум?
Чи то пак, українська мадам?"
Нерозважливий турок!
Опікшись об очі-кинджали,
Він низенько вклонився.
Він все би купив,
якби міг!
Встань ефенді*, з колін!
Роксолану ви теж купували.
Вам не вперше
вклонятись
до збитих дорогами
ніг.
*Різ́е - гірське провінційне містечко в Турції.
*Еф́енді - (тур. шановний) - звичне звертання до чоловіка.́
11.07.2011
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=269713
дата надходження 11.07.2011
дата закладки 17.12.2011