: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=
дата надходження 01.01.1970
дата закладки 13.10.2013
Над бруківкою вулиць і площ,
Над дахами сумних хмарочосів
З кислим настроєм, ніби той дощ,
Бродить Мрія, похнюпивши носа...
Після сірих хвилинок-століть
Не впізнати веселу й крилату...
Ви ту мрію, прошу, прихистіть,
Бо вона хоче дійсністю стати...
12 грудня, 2012р.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=384835
дата надходження 14.12.2012
дата закладки 16.03.2013
Не забувай мене, не забувай
Ані солодку, ні, бува, полинну...
Летить у ніч останній наш трамвай,
Не відаючи на путі зупину.
І не вернеш ні миті... За вікном -
Жалі холодні у люстерку долі,
Де не судилось ніжитися двом,
Де небо віще знов у сірій льолі.
На завтра дощ. У ритмі парасоль
Закружеляє на останок літо.
Прощальні па... Та тільки не дозволь
В душі до тла веселці догоріти,
Зорі ясній скотитися за край,
Де кожна мить, як вицвіле галуння.
Летить у ніч останній наш трамвай,
Лишаючи розхристане відлуння...
(15.12.12)
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=402403
дата надходження 19.02.2013
дата закладки 22.02.2013
***
Не відаючи неба голубого
Без натяку на згубний буревій,
Душа бреде паломницьки-убого
У далечі задимлених надій.
Росою причастившись на світанні,
Молитвою утерши світу край,
Вгрузаючи між попелу і твані,
Бреде душа у свій незнаний рай...
(10.02.13)
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=403035
дата надходження 21.02.2013
дата закладки 22.02.2013
Глянула на мене поглядом високим,
Гордим, але теплим, як липневий день.
Усміхнулась мила, – майже ненароком! –
А утім, від того, що весна іде.
А утім, від того, що і я всміхнуся.
Боже, це взаємність! Не любов, а все ж…
Обнімай скоріше, березень вернувся
І руйнує серце сотнею пожеж.
Десь на небі тихо молодість ридає,
Хоч у грудях подих все ще не зачах.
Завтра ти про мене більше не згадаєш,
Та сьогодні я лиш у твоїх очах...
11.02.2013 р.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=401175
дата надходження 14.02.2013
дата закладки 22.02.2013
Сьогодні непогода, що й несила
Дивитись у вікно, аж так сніжить!..
Сьогодні негідь. Певне, моя мила
Засумувала.
Плаче і мовчить.
А завтра знову сонце, знову спека,
Співає сад, і мрії у вині!..
А все тому, що мила, хоч далека –
Всміхається.
Дарма що не мені.
25.12.2012 р.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=387763
дата надходження 26.12.2012
дата закладки 29.12.2012
Наш фільм – суцільна мелодрама
Мої сльози, твої балачки
Всіх почуттів яскрава гамма
І замість змісту одні лиш крапочки
Сценарій наш заплутаний
Сюжетних ліній безліч має
В кохання біль закутаний
Не раз про себе нагадає
Для тебе слово «вибач» невимовне
Воно, немов гора залізна
У впертості в майбутнє віра тоне
В наступ йде розлука грізна
Скільки серій нам дано?
Канцелярією небесною
Чи завершимо кіно?
Любов’ю безкінечною
Що краще - я уже не знаю
Чи буть с тобою, чи просто відпустить?
Все ближче підходжу я до краю
Від безодні відділяє мить
Телефонні ввечері розмови
Дедалі більше в них істерик, сліз
Від обвинувальної я вражена промови
Та, мабуть, не попрошу тебе на біс
Я не боюсь самотньою лишитись
Мені не вперше. не звикать
Мені лиш боляче дивитись
На палац любові - його вже не зібрать
І серце квилить, стогне, помирає
І сон не заглядає у мій дім
Воно наївне чуда ще чекає
А здалека чутно розставання грім
© Леся Приліпко, 06.12.2012
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=383591
дата надходження 09.12.2012
дата закладки 29.12.2012
Твоя любов - мені наркотик,
І я вже став залежний,
Коли відчую ніжний дотик,
Ось він - світ блаженний.
Кожен поцілунок - ін'єкція,
Хочу збільшувати дозу,
На серці - красива проекція,
Десь у небі літає розум.
Поглядом карих звабливих очей,
Ти вводиш у тіло морфій,
А пристрасть солодких жагучих ночей,
Назавжди забрала спокій.
Я лікувався ,та не вийшло,
Від кохання нема протидії,
Як побачу твоє личко -
Знову кайф і стан ейфорії...
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=387425
дата надходження 24.12.2012
дата закладки 29.12.2012
Зрікаюся болю сьогодні,
Запалюю свІчі надій.
Втікаю од тої безодні,
Де стогне розпуки завій.
І голос чужої зневіри...
Та буде все добре -
Лиш так!
Далеко од грішної прірви
Покути протертий гамак,
Натягнутий цупко Всевишнім -
Вибілює сонце і дощ...
Натомість змагати у тиші
Іду за просвітником прощ,
Благаючи світла і неба,
Блаженних світань і зорі...
Зректися,
Зректися від тебе
Допоки під силу!!!
Вгорі
Засіяти чистою синню
Отроцтво лелійних садів,
Аби не гірчило полинню,
Аби кровоточних слідів
У серці моїм не зосталось!
Ні тліні,
Ні темних корчів,
Ні болю,
Ні сивого жалю...
Лиш вогник
Надії-свічІ...
(3.12.12)
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=382227
дата надходження 03.12.2012
дата закладки 06.12.2012
(Схожість подій і персонажів автор
пропонує вважати випадковим збігом.)
* * *
Чому всі так страждають без кохання?
Чому щодня ллють "сльози крокодила"?
Хіба не знають, що любов – страждання,
Що багатьох вона не пощадила?
Чому таке вельмишановне панство,
Не дивлячись на вік, сімейний статус,
Так добровільно поспішає в рабство -
Чому для жінки чоловік, як Бахус? *
Невже у світі лиш одна забава?
Чому дорослі часто наче діти?
Чому життя, цікаве і яскраве,
Не може без кохання їх зігріти?
Чому зовсім не розуміють люди,
Різницю між словами «сам - самотній»?
Чому у всіх такі сумні етюди** -
Не бачать у коханні бік зворотній?
Я розумію, чом кохає молодь –
Народжуються діти у любові!
Коли в дорослих - сексуальний голод,
Мене цікавить, чи вони здорові?
* Бахус - у старогрецькій міфології молодший з олімпійців, бог рослинності, виноградарства, виноробства...
** етюд - з франц. — вправа, вивчення — невеликий за обсягом, переважно безсюжетний твір настроєвого характеру, в якому автор подає конкретну картину, фіксує момент, вихоплений з життя, відтворює внутрішній стан людини, нерідко на тлі співзвучного пейзажу
*** РИТОРИЧНІ ЗАПИТАННЯ використовуються як засіб відтворення діалогу з уявним співрозмовником. Запитання адресатові не розраховані на відповідь, бо відповідь неможлива чи зайва...
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=382790
дата надходження 06.12.2012
дата закладки 06.12.2012
На могильній плиті написано:
"Повертайся, я все прощу.
Я без тебе, як листя висохну,
І чорнітиму від дощу.
Я сама по землі блукатиму,
І від виснаження впаду.
Я до смерті тебе шукатиму!
Я шукатиму - і знайду..."
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=198338
дата надходження 29.06.2010
дата закладки 06.12.2012
«Повертайся. Я тебе чекаю,
Як чекають літа солов’ї.
Кожен ранок ген за небокраєм
Виглядаю сад очей твоїх.
Інших я не помічаю, диво,
Бо ж без тебе мучуся, поглянь!
Хоч довкола кажуть, що красива
І нема броні від залицянь…
Нащо та розлука нам здалася,
Як від сліз не висохне щока.
Я тебе чекаю, повертайся.
Повернись і більше не зникай…
Моє серце – ось твоя оселя! –
Повертайся, милий. Прилітай.»
…Отакий-от зовсім невеселий
На могилі напис вицвітав.
02.12.2012 р.
Надихнула Оля Іващенко,
"На могильній плиті..."
На могильній плиті написано:
"Повертайся, я все прощу.
Я без тебе, як листя висохну,
І чорнітиму від дощу.
Я сама по землі блукатиму,
І від виснаження впаду.
Я до смерті тебе шукатиму!
Я шукатиму - і знайду..."
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=381956
дата надходження 02.12.2012
дата закладки 06.12.2012
В моїй душі живе маленький Хтось,
Він вередливий дуже і ледачий...
Чия ж вина, що в нього така вдача,
Що виховати добре не вдалось???
От узялись за нього б хоч на мить,
То був би Хтось далеко не лінивий!..
А так, маленьке кучеряве диво
То вередує, то, згорнувшись, спить...
Хоч має справи безтурботний мій,
То байдикує, вереда ледача!..
Чия ж вина, що має таку вдачу
Маленький Хтось, що у душі моїй?..
30 листопада, 2012р.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=381959
дата надходження 02.12.2012
дата закладки 06.12.2012
Як сироти дерева за вікном,
Немилосердно вітер дме у спину...
Так сумно нам із осінню обом
І в кожної на те своя причина...
Не знаю, чом усмішка не цвіте
У панни тої на обличчі милім...
А я ж сумую тільки через те,
Що осінь карі очі зажурила...
31 жовтня, 2012р.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=374593
дата надходження 31.10.2012
дата закладки 29.11.2012
В співавторстві з Данилом-Київським
В обіймах лагідних мене заколихай...
Сховай від світу... пригорни долоні...
Волосся пести... тільки не тікай
Мій милий сон... ще потримай в полоні...
Скажи..., що стала бажаною я...
Й прошепочи на вушко ніжне слово...
Лиш уві сні ми любляча сім"я...
В житті ж мовчання... та суха розмова...
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=343282
дата надходження 11.06.2012
дата закладки 25.11.2012
Заплутався рукою у волоссі...
Чи може... просто ти не хочеш йти?
Це щастя мить? Чи все мені здалося?
Живий міраж... де разом я і ти...
Міраж... то чом так солодко мені?
Гаряче серце пристрасно пече...
І те волосся... що заплуталось в тобі...
Та губи ніжно... водоспадом... на плече...
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=370149
дата надходження 11.10.2012
дата закладки 25.11.2012
В саду старому вишня розцвіла...
Так дивно, осінь вже, йде до морозів,
Все в"яне тихо, жовкне, а вона -
Заквітчана, пишалась на порозі...
Хтось говорив, що сорому нема,
Немолода, загинеш, так невчасно...
Та їй, щасливій, байдуже, дарма,
І з кожним днем все розцвітала рясно.
Морози перші... Пролітає сніг...
Гарніша ще в засніженій вуалі!
Замріяна... ну хто б подумать міг?
Що так цвістиме, всупереч печалі.
Вона ж цвіла, леліяла тепло,
Що зігрівало... де там - їй морози...
Кохання, що плекала так давно,
Летить до неї! Щастя вже в дорозі.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=373924
дата надходження 28.10.2012
дата закладки 25.11.2012
***
А я не вмію, Янголе, без Вас...
Темніє небо під покровом ночі.
І гасне зірка, що останній раз,
Торкнула хмари сіроткане клоччя.
Серпанний голос - незникомий слід,
Де пролетіли днини галасливі...
Та я б віддала геть усенький світ
Лише б десь поруч Ваші очі сиві!
Шаліє віск і мов чужа струна
У далині видзвонює безвір’я -
Ви ж не зійдете з того полотна,
Де миготять поранені сузір’я.
Не простягнете руку чи крило,
Аби вознести в піднебесся мрію...
Чомусь життя отак вже повело,
Що я без Вас, мій Янголе, не вмію...
(22.11.12)
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=379637
дата надходження 22.11.2012
дата закладки 25.11.2012
Мине кампанія. Мине епоха урни
І сей, павлінно-випедрений, час...
Позатихають над обійстям луни,
Ногою пнувши надостанній шанс.
Заляже безнадія вже укотре -
Розтрачені між площами слова.
І розпайована душа на лоти
Піде покірно-чемно з-під стола.
Не допоможе ні мольба, ні совість,
Ні честь - обіцянок пошерхле тло.
І віри стоголосої натомість -
Вітри байдужі, наче помело...
Чому ж отак? Чи ми, чи хтось виною?
Причинно розчахається життя!
У вікна зазирає небо млою
Розпуки, безпоради, каяття...
(13.09.12)
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=369738
дата надходження 09.10.2012
дата закладки 09.10.2012
Зеленим килимом ще тішиться земля
Купається в промінні падолист
На горизонті рожевіють небеса –
Все це малює осінь-пейзажист…
Дрімають пишні клени в позолоті мрій,
На сонечку гербарієм горять,
Гойдається на сонці білий сухостій,
А в полі пізні маки майорять…
Лежить солома валунами на полях,
Стрибають чорні птахи по стерні,
У лісосмузі заховались між гіллям,
Ласують пізні ягоди смачні…
Хвилюються у заростях старі ставки,
І голубіє річка за селом,
Качки пірнають в воду ніби поплавки,
Сумує човен за своїм веслом…
Схилили віти верболози до води,
Поважно п‘ють її, немов нектар,
Ростуть на березі розкішні бур‘яни,
І чорногуз крокує, як гусар…
У розпалі пора осіння золота,
І сонце лагідне, мов кошеня,
А осінь фарби додає до полотна -
Милуюся світлинами щодня!
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=369207
дата надходження 07.10.2012
дата закладки 07.10.2012
Можливо, погляд цей - останній.
Можливо, стрінемось колись.
Німі застигли запитання.
А серцю боляче - вернись!
Ні, ти не вернешся ніколи.
Це вже навіки пити біль.
Ця неминучість йде спроквола
Й на рану сипле їдку сіль.
Не буде погляд цей останнім.
Ми таки стрінемось колись.
А зараз - вечір цей прощальний
Над нами зорями схиливсь.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=369074
дата надходження 06.10.2012
дата закладки 06.10.2012
Палітра осені у дзеркалі озер -
Усі відтінки кольорів яскравих,
Пейзаж осінній величаво, як позер,
Сидить на троні з поглядом лукавим…
Багряна мантія вкриває ніжно стан,
А золота корона - в діамантах,
Осіннє небо – сіро-голубий екран,
Танцюють хмари-лебеді в пуантах…
* * * * *
Палитра осени на зеркале озер -
Играет солнце яркими цветами,
Пейзаж осенний величаво, как позер,
на троне улыбается глазами…
Струится мантия торжественно к ногам,
А небеса поют высоким альтом,
И так похоже небо на цветной экран,
Где облака, как лебеди в пуантах...
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=368333
дата надходження 03.10.2012
дата закладки 06.10.2012
Як же можна в цю ніч заснути,
Якщо місяцем у шибки???
Він кричить, усіма забутий, -
Просить лагідної руки...
Серед диму химерних трубок,
Тих, що палять дрібні зірки,
Місяць тихо хрипить крізь зуби -
Просить лагідної руки...
Місяць м'яко у вікна світить
Тихим докором, вже без слів...
Тільки, як же його зігріти???
Не відвикну й сама від літа -
Теж прошу, щоби хтось зігрів...
3 вересня, 2012р.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=368429
дата надходження 03.10.2012
дата закладки 06.10.2012
Я не сумую за спекотним літом,
І за дощами з вітром-хуліганом,
Я згадую лиш літній сад та квіти,
І, ніби молоко парне, тумани…
А ще світанки босоногі в росах,
Заквітчані черешні, груші, вишні,
Бджолиний рій в суцвіттях абрикосів -
Все це нам літом дарував Всевишній!
Безмежне небо вже не голубіє,
Перисті хмари курять темним димом,
Осіннє сонце світить та не гріє,
Так швидко все змінилось – просто дивно…
Все, що купалось в сонячнім промінні,
Буяло пишно, шаленіло цвітом,
Зів‘яло, пожовтіло – дні осінні
Дощем нависли над барвистим світом…
Крокує по землі красуня-осінь,
Пташиним смутком небеса курличуть,
Прощається із літом синя просинь,
А осінь в гості прохолоду кличе…
Сумую щиро я за щедрим літом,
Що дарувало ягоди цілющі,
Свіженькі овочі, яскраві квіти,
І фрукти соковиті та смачнющі…
За все уклінно дякую природі -
Дари землі нам стануть у нагоді…
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=363064
дата надходження 09.09.2012
дата закладки 12.09.2012
Вічно самотня Осінь
Просить у всіх тепла…
Я під порогом босу
Вранці її знайшла.
Руки їй зігрівала
Ніжні, тонкі, бліді,
Вкутала покривалом
Ніжки замерзлі їй…
Пізно заснула в ліжку
Осінь моя руда…
Вранці цукерок трішки
Й теплого чаю дам.
Осінь всміхнеться мило,
Дякуючи за чай,
Й, сонячна вся, прихилить
Голову до плеча…
1 вересня, 2012р.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=361565
дата надходження 02.09.2012
дата закладки 12.09.2012
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=
дата надходження 01.01.1970
дата закладки 26.06.2012
Я забуду тебе, як помре почуття голосне;
Я забуду тебе, коли стишаться грому гармати;
Я забуду тебе, коли жайворон в небі засне,
А піснями на небі хмарини спроможуться стати.
Я забуду тебе, як дощі перестануть іти,
Коли сніг повесні просто тихо розтане без бруду
І на радіо зникнуть усі про кохання хіти, –
Я забуду тебе! Я ніколи тебе не забуду…
05.09.2011 р.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=278808
дата надходження 05.09.2011
дата закладки 26.06.2012
***
Любове, моя найцінніша іконо,
Бурштивове соло у змоклім саду...
Малечею вії здригаються сонно,
Півусмішки парость - в усіх на виду...
А нащо ті кралі, що веслами - в небо,
Доші залишаючи - ласка сльози?
Моя Чураївно, берези, де верби,
Де стіни печалі, північні вози -
Там, знаю, чекаєш... Лелієш молитву,
Руками весняними гладиш траву.
Там сонце тобою вседенно налито,
Лякає, жене знавіснілу сову -
Нехай не тугує, не сколює тиші,
Що груди приспало покуття богів!
Любове іконна, зо серця знов пишеш...
Чорнильно - од рами, де світ - з берегів...
(26.06.12)
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=346368
дата надходження 26.06.2012
дата закладки 26.06.2012
На стелі білій – молочні зорі,
І стіни сині в моїй кімнаті…
Вони – сторожа усіх історій –
Стоять у мене на варті…
Вони – усмішок моїх кишені,
А ще – горнятка, де тінь печалі…
Згадають миті життя тихенько,
Що в серці квітами стали…
А вікна – зрадять! Кажу відверто –
Їх кожна думка – то підлий намір.
Щоб не розкрили мої секрети,
Хай штори будуть між нами!..
24 червня, 2012р.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=346121
дата надходження 25.06.2012
дата закладки 25.06.2012
***
Горну́ тебе до серця, як дитину...
За садом перевесла в’яже день,
Вистелює надії на ряднину -
Пожовклий від сльоти́ півдикий лен.
Пучками світла втикане за-сердя,
Лише відлуння - здавлене "молю́"...
Прилипну сонцем до п’янкого меду,
До того, що назбирано в маю́.
Ти ж пам’ятаєш, як сурмили бджоли,
Як понад полем сіяла весна?
В моїх долонях розквітали зорі,
В очах твоїх палали небеса...
О, скільки дива - за пожухлим тином!
О, скільки мрії - в хусточці життя...
Горну́ тебе до серця, як дитину,
Хоча й сама - безпомічне дитя...
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=345720
дата надходження 23.06.2012
дата закладки 25.06.2012
Отче наш, іже єси на небесах,
Дай мудрості поетам у віршах!
Хай ім‘я в молитвах твоє святиться,
І мрія нарешті моя здійсниться!
Духовність на сайті нехай запанує
Мудра моральність захазяйнує!
Нарешті здійсниться тут Царство Твоє -
ти слово почуєш благальне моє…
Хай буде воля твоя усюди -
Дай світла сліпим і зневіреним людям!
Підтримай усіх на цій грішній землі
Будь сонцем для тих, хто блукає в пітьмі!
Хліб наш насущний дай нам сьогодні.
Тих порятуй, хто потрапив в безодню!
Провини нам прости щоденні наші,
як ми прощаєм опонентам нашим…
І не введи нас у бажань спокусу,
Щоб не трясли нас землетруси!
Звільни назАвжди від лукавого,
Шлях покажи у світ цікавого!
Отче наш, на небесах іже єси
Від єресі наш Клуб поезії спаси!
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=342646
дата надходження 08.06.2012
дата закладки 10.06.2012
Тебе пророчу зраненим табу...
Не треба слів і прикрощів мовчання.
В молитві щирій душу відведу,
В хмільних обіймах теплого світання.
І всі думки - аж ген за небокрай...
У серці засіваються хорали.
Тебе зоставлю, де квітує май,
Де ясні зорі котяться у трави...
У ніжних росах мрії заплету.
То ж руки долі - крила лебедині.
Тебе пророчу зраненим табу,
Останнім квітом сонця на калині...
(17.05.12)
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=338094
дата надходження 17.05.2012
дата закладки 18.05.2012
До зустрічі з тобою,
Я малювала долю.
Я бачила його - кохання.
Мужчину мого сподівання.
Я уявляла всі його манери.,
Відношення його до мене.
І тут немов картинка,
Кохана моя половинка.
Та як я можу все це пояснити,
Коли не можу я без тебе жити.
Хоч розумію, що ти маєш іншу,
Та мрію свою не залишу.
Бо ти є той , кого шукала досі,
Коханий, я від себе вшоці.́
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=338208
дата надходження 18.05.2012
дата закладки 18.05.2012
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=
дата надходження 01.01.1970
дата закладки 16.05.2012
«щось давно уже
ти не співав,
мій пташе….»
(Валя Савелюк)
А чи можна пишатися власним, важким довголіттям?
Під цвітінням бузку, як і завше, у нашім дворі
Спочиває сивенький дідусь, усміхаючись дітям,
І радіє своїй дев’яностій весняній порі.
Хоча цвіту квітневого бачив старенький немало,
Зморшкувате чоло все ще в подиві ходу весни.
Сірі очі горять! – хоч від старості трохи запали,
А від мудрості стали як срібно коштовні вони.
В тих запалих очах ностальгія така сумовита,
Тільки маски неспокою він на обличчя не вдів.
«Я, нажаль, не зустріну свого дев’яностого літа…
Та, на щастя, умру під буяння травневих садів.»
13.05.2012 р.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=337124
дата надходження 13.05.2012
дата закладки 14.05.2012
***
Маленька зірка на щоці розтане...
Ледь-чутно доторкне його: "Коханий..."
Тихенький шурхіт місяця, на кра́ю...
І лиш устами ніжними: "Кохаю..."
І злива рук, обіймів, поцілунків,
Чуттів, надій невіданих ґатунків...
В рясних серпанках росяного літа -
Їх тільки двоє на долонях світу...
(19.03.12)
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=335729
дата надходження 07.05.2012
дата закладки 08.05.2012
***
Ти рідко так являєшся мені,
Не часто так торкаєшся рамена...
Лоскочу серцем спомини сумні.
Не осягнувши щастя достеменно,
Бреду самотньо в далеч журавлів,
Де небо сонне - квітничок надії,
Десь на краю, припавши до землі,
Північним сяйвом півтуманно мліє...
Туди, де тінь од лебедя пера -
То тільки мрія вірності без смутку...
Ти рідко так торкаєшся чола,
І геть нечасто зачіпаєш думку...
(13.04.12)
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=335360
дата надходження 06.05.2012
дата закладки 07.05.2012
Страшна війна між днів таких ясних,
Відміряла в життя зчорнілі роки…
У пам’яті розбурхано застиг
Ночей війни обстріляний неспокій.
Вона, жорстока, рахувала дні
Заплаканими від страждань очима,
І втратами нещасної рідні,
Загубленої за війни плечима…
І кроками солдатськими в бою,
І кулями, що в грудях, чи у скронях
Частину відняла війна свою
В життя – роки украла безсоромно…
29 квітня, 2012р.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=335417
дата надходження 06.05.2012
дата закладки 07.05.2012
Білоcніжно усміхнулася весна -
Зацвіла конвалія у лісі,
Як дзвіночки круглі квіточки висять,
Ластівка дітей годує в стрісі.
Київські каштани заквітчалися -
Ніжно-білі, жовті і рожеві,
До веселих свят приготувалися,
Називаємо ці дні – травневі.
Першотравня свято славлять трударі -
Зустрічають квітами й пісенно.
Також є знаменний день в календарі –
Перемоги День для всіх священний.
Ще святкуємо День Києва в кінці,
Цього року знову ювілейний -
Святкувати день народження мені
В один день із Києвом приємно.
Народилась я на Київській землі,
І до нині зберігаю вірність -
Все дитинство й юність прожила в селі,
А в столиці зустрічаю зрілість…
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=335563
дата надходження 07.05.2012
дата закладки 07.05.2012
У квітня гарячка! У квітня розпахлого жар!..
Висока давно не збивається температура...
І вишні, злякавшись, бліді виглядають з-за муру,
Під вітром гойдаються, схожі на дивних примар...
Черемха - красуня у сукні весільній своїй -
Сполохано горнеться до нареченого-дуба...
Таж гарно було так! І тепло, і мило, і любо...
Та раптом хвороба полишила квітня надій!..
Й бузок не заснув - під очима від синього тінь...
І навіть червоні наплакала очі калина!..
Мабуть, так вже треба... Хоч як цьому світу не дивно...
Зупиниться травень між тихих квітневих цвітінь...
30 квітня, 2012р.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=334200
дата надходження 30.04.2012
дата закладки 01.05.2012
Першою була, звичайно, колискова -
Мама ніжно на руках мене тримала,
І любов вплітала в кожне слово –
Я тоді ще сенс тих слів не знала.
Друга - це була мелодія любові
До батьків, учительки, до школи,
До ланів, що голубіли волошково,
Не забуду їх в житті ніколи!
Третя пісня – то було палке кохання,
Чисте, щире і недоторканне.
Потім сльози, розпач, біль, розчарування –
І глибокі в серці перші рани.
Потім раптом романтизмом захворіла,
Завжди вибирала пісню влучно,
Знов кохання у душі моїй зоріло,
Пристрасно звучало й милозвучно.
А роки минали швидкоплинно -
Згодом я сентиментальна стала,
Зрозуміла, що в житті для нас первинне,
І зовсім про інше заспівала.
Зазвучали: радість, щастя, біль і смуток -
Вже настала моя рання осінь.
В серці лиш молитви, каяття й спокута,
І душа прощення щиро просить…
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=333541
дата надходження 27.04.2012
дата закладки 30.04.2012
Я хочу бути «жінка-свято» -
Щодня привітно усміхатись,
Для цього треба небагато -
Нічим в житті не перейматись!
Я хочу бути дивовижна,
Розумна, радісна, дбайлива,
Заквітчана, неначе вишня,
І, як мале дитя, щаслива!
Я хочу серед сірих буднів
Свій романтизм не розгубити,
Щоб серце не боліло в грудях,
І щоб хотілось далі жити!
Я хочу бути сонцем ясним,
Віршами зігрівати друзів,
Довести, що життя прекрасне,
І світ реальний, без ілюзій!
Я хочу бути «жінка-диво!
Але не знаю, чи це можливо...
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=333700
дата надходження 28.04.2012
дата закладки 30.04.2012
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=
дата надходження 01.01.1970
дата закладки 29.04.2012
Всё началось как всегда
"Ничего такой,да?"
А потом безсонные ночи онлайн
И дошло до "смотри,не скучай"
Снова потеря сна ,
И предонное ожидание тебя.
Ты молчишь , не понятно о ком,
А со мной происходит дурдом.
Снова кофе и песни для дур ,как я
В голове только ты и нехватка тебя.
Кофеин уже не по чем,тоска.
И вот потихоньку я теряю себя.
Всё вокруг ни о чем.
Головная боль.Аспирин не при чем.
Снова стихи.Любовь.Мечты.
Ну а ты? Где же ты?
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=333979
дата надходження 29.04.2012
дата закладки 29.04.2012
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=
дата надходження 01.01.1970
дата закладки 22.04.2012
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=
дата надходження 01.01.1970
дата закладки 22.04.2012
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=
дата надходження 01.01.1970
дата закладки 17.04.2012
***
Моє дитятко, радосте, надіє!
Ти - найясніша зіронько моя...
Поглянь, як за віконечком весніє,
Як пишнобарвно стелиться земля...
В долоньках неба - сонячне проміння,
Що залоскоче ніжки павучка.
Вітрець-бешкетник бавиться із тінню,
Берізонька он вибралась гнучка,
Колише мрії на високім гіллі...
Чи щастячко виношує тобі?
Які ж бо бруньки, пишні та дозрілі,
Які ж бо очка в долі голубі!
Та хай Господь тебе оберігає
На кожнім крочку, у чужих світах.
Понад тобою щирістю літає
Молитва материнська - вірний птах...
(22.03.12)
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=330941
дата надходження 17.04.2012
дата закладки 17.04.2012
О, скільки нині муки на хресті!
О, скільки нині болю! Не стерпіти...
Щоб мали право жити лю́дські діти -
Волають в небо рани найсвяті.
О, скільки нині болю на хресті!
У хмарах пороздиране повісмо...
Чи кровожерливість "землі" права?
Підкуплені лжевічністю слова.
Тепер - свідомо нетерпенно тісно!
О, скільки нині муки на хресті!
Вогненні рожі - то ридає Мати,
Колючий стогін - умирає Син!
Вино і оцет... лунне "розіпни!",
Пророки, юди, ідоли, пилати...
О, скільки нині муки на хресті!
О, скільки нині муки на хресті...
(13.04.12)
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=329950
дата надходження 13.04.2012
дата закладки 13.04.2012
(Тарасу Слободі)
Опираючись часу бистрому –
Не здавайся, далека мріє!
Не для того ж на небі чистому
Сонце гріє…
Не для того тьмі край положено:
Все, що хочемо, те настане.
Ми ж насправді усе це можемо!..
Ми титани.
Не для того в душі покладено
На майбутнє усі надії.
Нам під силу усе загадане!
Тільки б дії…
___
"Найкращий час для дії – зараз!" (Наполеон Хілл)
12.04.2012 р.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=330039
дата надходження 13.04.2012
дата закладки 13.04.2012
Хвилина мовчання... В скорботі зажурений дім...
Скінчилось життя тут... Зітхнула старенька хатина...
І схлипує вікнами мертвий будинок без спину,
Бо більш не заб'ється господаря серце у нім...
Уже не притуляться тепло до стін рушники,
Ніхто більше сміх у цій хаті бездумно не зронить...
Заплакались глухо в куточку забуті ікони, -
Молитва не буде проказана в домі ніким...
Чорніє від страху хатина щомить без людей,
І стіни тремтять під квітневими сльозо-дощами...
Вже серце хатини давно похитнулось на зламі,
Лиш кіт біля хвіртки так вірно господарів жде...
8 квітня, 2012р.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=328764
дата надходження 08.04.2012
дата закладки 09.04.2012
Ми всі одинакові, але в кожного своя історія...
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=307809
дата надходження 20.01.2012
дата закладки 08.04.2012
В точній науці - математиці існує закон великих чисел. Видно, що в нашій буденній реальності він практично безпомилково спрацьовує. Кожному вболівальнику відомо, що навіть дуже хороший воротар може випадково пропустити мяч. Але якщо підряд пропущено десять легких мячів, то видно річ не у випадку а у воротареві...
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=271307
дата надходження 21.07.2011
дата закладки 08.04.2012
Оригінал - Lo so che finirà (Anna Tatangelo)
Переспів - О. Шнуренко
* * *
Я знаю - це кінець кохання,
І я собі зізнатись мушу,
Немов змія, розчарування
Повільно заповзає в душу.
І настають холодні дні,
Коли бракує тепло-слів…
Я знаю - це кінець кохання,
Неначе грім – а небо ясне,
І кажуть, що життя прекрасне…
Я розумію - більше нас не буде,
Не буду від обіймів шаленіти,
і обійматись з теплим вітром.
Так буду сумувати за руками,
і цілувати в небі білі хмари…
Коли твоїх очей не буде вистачати
Я буду їх шукати, а потім уникати.
Не будеш засинати у моїх долонях -
Твої цілунки ще живуть на скронях.
Коли в коханні вітер затихає,
Вогонь душі коптить, а не палає…
Ніколи не закінчиться ця гра -
несправедлива доля і гірка!
Ти пам’ятаєш ті щасливі дні,
Коли з тобою я палала у вогні?
Минуле проростає у майбутнє,
Тому старе кохання незабутнє.
Тебе так сильно хочу обійняти
Стомилася на самоті страждати.
Я знаю, це кінець кохання -
на згадку пісня залишається,
В якій звучать палкі зізнання,
Душа сумує, серце крається.
Якщо ми обидвоє вперті
Хто скаже нам – люблю до смерті.
Але повинні знати люди -
Кохання більше в нас не буде..
Ніколи не закінчиться ця гра -
несправедлива доля і гірка!
Ти пам’ятаєш ті щасливі дні,
Коли з тобою я палала у вогні?
Минуле проростає у майбутнє,
Тому старе кохання незабутнє.
Тебе так сильно хочу обійняти
Стомилася на самоті страждати…
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=316276
дата надходження 23.02.2012
дата закладки 04.04.2012
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=
дата надходження 01.01.1970
дата закладки 04.04.2012
(ПРИСВЯЧУЮ СВОЇЙ РІДНІЙ МАТУСІ)
Я народилася в селі. В сім‘ї дітей було троє: старший брат, молодша сестра і я - «золота серединка».
Багато спогадів в голові роїться про минуле життя, особливо зараз, коли у паспорті «осінь», на скронях зима, а в душі поселилася ностальгія…
Я часто задаю собі питання, чому в дитинстві я не хворіла, а коли стала жити в місті, відразу організм «образився» на мене і щороку канючить повернутися туди, де народилася.
Звичайно, у мене є свої варіанти відповіді на це запитання. Цікаво, чи інші люди будуть згідні з моїми висновками?
По-перше, чиста вода з криниці. Ні з чим не можна порівняти цей неперевершений смак, її прозорість, м‘якість і бадьорість, яку відчуваєш після цілющих ковтків криничної води у всьому тілі. Особливо я навіть до цього часу люблю пити воду пригоршнями і вмиватися рано вранці біля криниці.
По-друге, чисте повітря, море зелені і квітів, і таке привітне сонце. Пів дня, як правило, ми проводили в школі, а після уроків обідали і гнали корову пасти. Бігали босі по землі, лазили по деревах, дрімали на ковдрі із буйних трав і розмаїття квітів. Уроки вчили, коли у вікна вже зазирали зорі і посміхався місяць.
По-третє, здорова проста їжа: щодня картопля, овочі, фрукти, молоко хліб і варення. М‘ясо їли тільки раз на рік, коли кололи порося.
Із овочів найчастіше взимку вживали квашену капусту, вінігрет з овочів, славнозвісну «шубу» з оселедцем, кислі помідори та огірки, а також квашені яблука «антонівку». В льоху стояли ящики зі свіжими яблуками з ранньої осені і аж до весни.
Але найбільше вкарбувався в пам'ять аромат маминого хліба і пиріжків з капустою, яблуками, сиром, вишнями, сливами і квасолею з маком. А ще мама запікала у сметані «конвертики» з гарбузом і «налісники» с сиром.
Раніше в селі не було газопроводу і їжу готували в печі. Спочатку на сильному вогні, а потім, коли залишався жар, їжа «умлівала». Ніде і ніколи більше не їла такі страви.
Хліб пекли в неділю. В цей день також мама всіх дітей купала. Потім ми втрьох чекали на печі, за квітчастою занавіскою, поки спечеться хліб і пиріжки. Аромат свіжо спеченого хліба лоскотав ніздрі і наганяв апетит.
Мама доїла корову і ми смакували пиріжками з парним молоком. На печі було жарко і ми після трапези засинали і снилися нам казкові сни…
Тепер завжди, коли чую аромат випічки, згадую безтурботне дитинство…
А який борщ готувала мама! Замість м‘яса клала квасолю. Особливо смачна ця страва була на другий день, в народі кажуть, що борщ «натягнувся». Коли овочі киплять у воді, вони віддають свій колір і смак, а коли зварений борщ деякий час постоїть, то овочі забирають частину того, що віддали, назад – ось чому на другий день борщ смачніший.
А ще згадую дивовижний аромат побіленої хати. Стіни були зроблені з глини і білили також білою глиною. Цілющі властивості цієї глини всім відомі. Її використовують в народній медицині і в косметології.
Окремо хочеться сказати про аромат сезонних квітів. Весною – тюльпани, нарциси, бузок, жасмин і черемшина, конвалії, підсніжники, проліски і «головастий» ряст.
Влітку повітря полонив аромат абрикос, вишень, черешень слив і яблунь. Біля хати у нас і до цього часу фруктовий рай! А як солодко пахне дозріла полуниця!
Не можу не згадати особливий аромат чорнобривців, улюблені квіти моєї мами і символ нашої квітучої України!
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=327624
дата надходження 04.04.2012
дата закладки 04.04.2012
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=
дата надходження 01.01.1970
дата закладки 04.04.2012
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=
дата надходження 01.01.1970
дата закладки 29.03.2012
Ти просто вір у мене, просто вір:
Як віриш ти - тоді усе можливе...
З ліловим вітром світ мені довір,
А разом з ним життя таке щасливе.
Ти просто вір у мене, просто вір,
Нічого в тебе далі не попрошу.
На сході Сонця вибіжу надвір
Щоб скинути з плечей зневір’я ношу...
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=318022
дата надходження 29.02.2012
дата закладки 29.03.2012
Постарели мальчики, поседели девочки.
От забот и времени – крУгом голова.
И уже не двадцать вам, а полтинник с мелочью.
Уплывают в прошлое школьные года.
Отзвенела вёснами юность бесшабашная.
Облетела листьями осень. И зима
Наступила проседью на дела вчерашние,
Списывая в прошлое год вам, как за два.
Редких встреч события, всплеск воспоминания,
Возвращают в прошлые, юные года.
Остаются прежними пылкие признания,
Не забыты временем фразы и слова.
Поседели мальчики, постарели девочки.
За плечами вашими дни и вечера.
И теперь вы бабушки, и теперь вы дедушки,
Оставаясь в памяти юными всегда.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=326068
дата надходження 29.03.2012
дата закладки 29.03.2012
***
Бо насправді тебе не було...
Розігралась веселка уяви,
Коли сонце на серці цвіло,
Як зі сну прокидалися трави.
Коли перші шпаки серед хмар
Розтягнули весняне знамено,
Захмеліла з надуманих чар,
Змайструвала тебе достеменно
Тільки в мріях своїх до світань...
Цілувала несправжнє, любила.
Квіткувала себе між бажань,
Тіні втіхи в думках знаходила.
А насправді тебе не було
Ані днини, та навіть півмиті...
Там, де сонце у серці цвіло,
Залишились надії розбиті...
(25.03.12)
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=325889
дата надходження 28.03.2012
дата закладки 29.03.2012
Вже надто особливе сяйво з висоти,
Коли в твоїй душі сокійно й тихо,
І сліду не зосталось від сльози.
Лиш насолоджуйся, весною дихай!
Налий собі із прянощів думок
Терпкого чаю радості й кохання,
Відкрий із серця той міцний замок,
Нехай до нього ще хтось завітає.
Не бійся мріяти й повірити комусь,
Щаливу свою долю напиши пером.
І повтори собі: "Я жити не боюсь."
Даруй на світі щастя і посмішку, й добро!
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=325947
дата надходження 28.03.2012
дата закладки 29.03.2012
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=
дата надходження 01.01.1970
дата закладки 28.03.2012
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=
дата надходження 01.01.1970
дата закладки 28.03.2012
Художник, чуєш? Намалюй нам щастя
серед незвіданих у океані берегів,
за горами смутку, бід ненастя,
серед кохання вічного незлічених скарбів.
Намалюй його на голубому небі,
серед снігів людського божевілля.
Намалюй любов, її ж так треба,
серед пригод суспільного свавілля.
Намалюй лазурні береги і мрію,
що народжується тихо, на світанні.
Намалюй нам рай, тиху надію,
що потопає в нашому коханні.
Намалюй безсмертні сновидіння,
в яких віра, як щоденна гостя.
Намалюй нам райські володіння...
Художник, чуєш? Намалюй нам щастя...
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=325646
дата надходження 27.03.2012
дата закладки 27.03.2012
Я прошу, відпусти!.. Відпусти!!! Відпусти мою руку!
Я уже не твоя! Та і ти не належиш мені.
Лиш довірся, що це не занадто трагічна розлука!
Просто термін скінчився на наші з тобою вже дні…
В мене інша любов! І твої не розчулюють сльози!
У кохання мого в оченятах цвіте малахіт…
Зрозумій! Не прив’яжеш мене, люба зимо, морозом!..
Просто термін скінчився… І серце належить весні…
8 березня, 2012р.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=320718
дата надходження 10.03.2012
дата закладки 22.03.2012
Зали́шусь мрією твоєю назавжди́...
Блакитні весни повінчають інших...
Та не цурайся, не змітай сліди,
Міняючи на кращих чи на гірших.
Нехай живу, хай в пам’яті живу
Краплинкою невтриманої волі.
Хай лиже вітер тиху ковилу,
Стежки, що загубилися в роздоллі...
І в небесах освячені дощі
Устеляться солоною росою...
Зали́шусь мрією твоєю на межі,
Маленькою волошкою сумною...
(22.03.12)
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=324186
дата надходження 22.03.2012
дата закладки 22.03.2012
Зима. На краю провулку
Дівчинка років восьми:
Кришить для пташки булку,
Припрошує: «Ось, візьми!»
Пташка – сива голубка,
Крихти збирає з-під ніг.
Тепла, свіженька булка,
Хоча і холодний сніг.
Віддала останню жменьку:
«Голубко, живи, не вмирай!..»
Дівчинка втратила неньку,
Зберігши у серці рай.
12.03.2012 р.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=321293
дата надходження 12.03.2012
дата закладки 17.03.2012
***
Так хочеться твоїх очей
Торкатися сіяння...
Так хочеться, якби ж ти знав!
У відповідь - мовчання
Розсуне тишу неземну
І поведе до вальсу...
Безнотне ляскання зірок
З дешевого Парнасу.
Та що ті темні півкруги
На місячнім роздоллі?
Намарена беззвучна гра
В запи́шеної долі.
І очі, очі - мрії синь...
Колише тихо пам’ять.
Якби ж ти тільки, любий, знав,
Як тво́ї очі манять...
(12.03.12)
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=321559
дата надходження 13.03.2012
дата закладки 17.03.2012
***
Мені би цього разу промовчати…
Хай сипле сніг, немов чужі слова,
І вже востаннє випало стрічати
Твою печаль самотнього вікна.
Та буде ніч ще – спрагла чарівниця!
І буде ранок кавою на двох…
Та зовсім інша у моліннях жриця!
І зовсім інший серед неба Бог…
Хай буде так: у пам’яті мовчання
І тільки очі, що не видно дна…
Сьогодні на межі моє кохання
Бере в полон розхристана зима!
(25.1.12)
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=317639
дата надходження 28.02.2012
дата закладки 28.02.2012
Я так чекаю зустрічі з тобою!!!
Руками хмари в небі рву колючі!..
Все, що було між нами, серце мучить,
Та рани ті весна лише загоїть.
Я пам’ятаю перший твій цілунок
Сором’язливо в щічку,.. може, в шию…
Невже в собі я більше не відкрию
Твого тепла??? І так від цього сумно…
Я проганяю зиму з цього року!
Весну шукаю радо,.. до нестями …
Я не забуду, що було між нами –
Малим дівчам і… сонцем жовтооким…
28 лютого, 2012р.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=317638
дата надходження 28.02.2012
дата закладки 28.02.2012
Разрисуй свою жизнь красками - перед каждым лежит лист...
Вот одна - вулканически красная предвещает любви смысл...
А вторая - небесно-синяя, с ней сливается твой нрав...
К ней присыпем немного инея - белый цвет он всегда прав...
Намешай изумрудно - зеленого, чтобы пела в душе весна...
Терракота чуть капни нового -каждый цвет ... он творит чудеса.
Ярко - желтый, болотный, бежевый, фиолетовый, голубой,
Бледно - розовый, белый, гречневый - все сплетаются в гамме одной.
Каждый цвет подбираем сами мы, когда сторим жизненный мост,
Когда горе - берем черный - траурный...когда радость... -
Цветов горсть.
Каждый сам создает свою радугу, каждый строит свою жизнь,
Чья-то пазхнет духами и ладаном чья-то - ржавая лестница вниз.
Каждый цвет выбираем сами мы. От природы лишь характре и нрав.
И ПОБОЛЬШЕ БЫ В ЖИЗНИ РАДУГИ- ЯРКИЙ ЦВЕТ ... ОН ВСЕГДА ПРАВ.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=314281
дата надходження 15.02.2012
дата закладки 15.02.2012
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=
дата надходження 01.01.1970
дата закладки 15.02.2012
***
Я заплету тугу косу прощання,
Щоб вітер вже розшарпати не зміг!
Не вберегло свого вогню кохання,
Розпорошилось в далечі доріг,
Де степ широкий заграє із небом,
Де маки, наче поцілунків смак…
Навчуся жити в світі цім без тебе:
Коса туга - найперший тому знак!
І тільки стрічка - подарунок сонця -
Ще сипле іскри хмарам навздогін,
І зазирає в пам’яті віконце,
Де за коханням не змовкає дзвін...
(11.2.12)
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=314000
дата надходження 14.02.2012
дата закладки 14.02.2012
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=
дата надходження 01.01.1970
дата закладки 12.02.2012
***
Не плач, маленьке сіре кошенятко…
Помуркочи калачиком в кутку,
Голівоньку схили на теплі лапки...
Ну що тут вдієш? Ластівку прудку
Легенько так не вдасться упіймати:
Вона - швидка, ще й має силу крил!
Такий он світ: нелегко подолати
Шляхів усіх... Бува, завадить пил!
І гострі ікла не завжди в нагоді,
Та й кігті теж бувають надарма...
Хоча і прагнеш: тільки нагороди!
Натомість – так стається, що нема...
То, може, й сон: маленьке кошенятко,
А муркотіння - марево думок...
Десь над душею ніжні янголятка
Плетуть собі мереживо зірок...
(9.2.12)
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=312882
дата надходження 10.02.2012
дата закладки 10.02.2012
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=
дата надходження 01.01.1970
дата закладки 07.02.2012
Видаляю номер... У душу з кігтями... Щоби більш не писати...
Думки розштовхую злісно ліктями, аби таки не бажати.
Ти не подумай, я розумію, що чергова тай все.
Просто,знаєш, так засмоктало мужнє твоє лице...
Руки тремтіли,тіло здригалось, сіпалася губа.
Мені й не марилось,мені й не чекалось, що в мене тебе нема.
Безсонні ночі,тютюн та кава, світанок сумним кивком
Мене зустріне... Настане ранок по чашках чужих кипятком...
Розмиє контури твого образу днів невблаганна хода...
І замість сліз з почуття абортованого капатиме вода...
Жорстока муза холодними пальцями з болю сплете канву...
І я приречена знову віршами шити на ній журбу...
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=294450
дата надходження 19.11.2011
дата закладки 05.02.2012
Я не знаходжу більше рим. До мене не приходить муза.
Натхнення зникло разом з ним. Забиті вікна і закриті шлюзи.
Солоні сльози і солодкий чай. У попільничці тліє недопалена цигарка.
Мій ніжний хлопчику, ти кажеш "прощавай".
І в нас з тобою груба непристойна сварка.
Збиваєш ритм і плутаєш слова. Ховаєш риму в нетрях мого мозку.
Хіба ж тобі я стала вже чужа? Стікає віра краплями густого воску.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=293747
дата надходження 16.11.2011
дата закладки 05.02.2012
Він по собі залишив тихий блюз
І делікатно - аромат парфумів...
За мною, може, ходить дежа-вю,
Бо вже не вперше в мене стільки суму...
Я й на підборах побіжу за ним
І хай про гордість в мене не питає!
Та сумнів є, чи дожену коли?
Бо його тінь весь час цілують далі...
А що, коли я не наздожену?
Коли він просочиться знов між пальців?
І в тім побачать всі мою вину,
Що він - це сніг - не з'явиться і вранці...
29 грудня, 2011р.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=303076
дата надходження 29.12.2011
дата закладки 05.02.2012
АнГеЛіНа :: Допиваю день
http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=304453
Переспів О. Шнуренко
* * *
I drink a day under the moon –
It’s been already cool.
Two spoons of sugar,
and a slice of lemon -
My feelings are overfull…
The sun is sleeping like a baby
on the platform bench,
And I suppose may be
It’s waiting for the train...
I drink again another gentle sip -
I taste the day with lemon balm ...
The moon is climbing up the tree -
I’ll give it a ticket to the sky.
I’m so sorry the day is over
I grab the last aroma ...
And the stars are so tired
of seek and hide
One ticket, please... For ME...
I SAY GOOD BYE TO HIM!
* * *
АнГеЛіНа :: Допиваю день
Я п’ю з піали вже холодний день –
Дві ложки цукру, скибочка лимону…
А сонце спить на лавці на пероні,
Воно собі експрес вечірній жде…
І знов тихенький черговий ковток –
Смакую день із запахом меліси…
А місяць скоро на вербу залізе.
В експрес нічний я дам йому квиток.
Як жаль, що день залишився на дні,
Хапаю ті останні аромати…
А зорям в піжмурки набридло гратись!..
Експрес… Квиток один… Квиток мені…
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=311353
дата надходження 04.02.2012
дата закладки 04.02.2012
В тебе зими, в мене – весни:
Ластівки тепло принесли,
Трави пахнуть соковито,
Півень ходить гордовито.
Розтопило сонце стріхи,
Розплели бруньки горіхи,
Розбудило пташку ранню
Молоде ясне світання,
Квітнуть ніжні абрикоси,
Пелюстки падуть у роси
І усе таке святкове: веселкове-веселкове!...
В тебе весни, в мене – літо:
Пахнуть медом жовті липи,
Квітне поле волошками
Під самими небесами.
Дітвора біжить щодуху,
Комусь бриль спада на вуха.
У дворі рояться мухи,
І довкола стільки руху.
Засинає ясне сонце
На малесенькій долоньці
І усе таке святкове: веселкове-веселкове!
В тебе літо, в мене – осінь:
Стигле жито у покосах,
Кошик яблук біля хати,
Гарбузи лежать пихато.
За карнизом пташенята
«до весни» пищать завзято!
Золоті дари в коморі,
І листочки кольорові.
Димом стеляться тумани,
Все поволі засинає,
Та усе таке святкове: веселкове-веселкове!
В тебе осінь , в мене – зими:
Дмуть вітри, що мають сили,
На шибках мороз в дарунок
Вишиває візерунок.
Чешуть коси посивілі
Попід небом заметілі
І хрумкий сніжок літає,
Дітвора потіху має.
У куточку, на загаті,
Снігурі пищать завзято.
І усе таке святкове: новорічне та святкове!
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=311036
дата надходження 03.02.2012
дата закладки 03.02.2012
В кінці всі одне одному пробачать.
Зроби все швидко, поки ми живі…
Та ні, ти помилився – я не плачу,
Блакить в очах – від вітру в голові.
Та ні, ти помилився – не шкодую.
Моральність зайва у останній час.
Виправдуюся? Просто констатую,
Допоки світ не згинув ще для нас…
Над нами Місяць кольору порфіру.
Втрачаємо… Ми – розум, він – орбіту.
Тримай в мені цю божевільну віру,
Допоки ми не вмерли ще для світу.
В мені тримайся, поки стане сили,
Не смій прощатись, чуєш? Зачекай!
Та ні, ти помилився – це не крила…
Взяли над міру... Нам не можна в рай…
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=310267
дата надходження 30.01.2012
дата закладки 30.01.2012
***
На твоєму вікні тріпотить ніжний вогник,
То моєї душі - лиш печаль.
Заховав десь за пазуху втрачений дотик,
Залишивши очима "прощай".
І хурделиця болю ударилась в двері,
Серце рвалося: "Ні! Не впущу!"
Та улізла, як злодій, невчутно-майстерно,
Мокрим кляпом німого дощу.
Розстебнулися очі, потоки розпуки,
Що та свічка - шматований віск?
Вже твоєю надією щастя не бути,
Вже й мої сподівання - укіс!
Тільки вогник маленький в твоєму віконці -
Те холодне, забуте тепло,
Наче плямка, що вже на вчорашньому сонці,
Тільки тінь, що, мовляв, не було...
(21.1.12)
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=310215
дата надходження 30.01.2012
дата закладки 30.01.2012
***
Мене нема... То тінь самотня,
Що знов вигадує мене!
Душа - приречена безодня
З упертим наголосом "не"!
Та ще надія... Вже безглуздя!
Обтру́шений старий горіх...
І розум - невблаганна кузня,
Що загартовує на гріх!
Десь впала віра у дорозі,
Кудись ішла і не дійшла...
Притихла, певно, на морозі
Між інеє́вого шитва...
Ну що ж... Прощай! Мене немає!
Самотня тінь уздовж узбіч,
Останнім болем дотліває
Поміж упертих протиріч...
(23.1.12)
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=308849
дата надходження 24.01.2012
дата закладки 24.01.2012
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=
дата надходження 01.01.1970
дата закладки 23.01.2012
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=
дата надходження 01.01.1970
дата закладки 23.01.2012
Солоне сонце-крекер в небі скраю
Рум’янить хмари тліючим теплом…
А я в снігах стежки свої шукаю,
Які вночі недбало замело…
Хай сонце перестигле сліпить очі,
А сніг блідий заплутує ходу!
Та попри все, якщо знайти захочу,
То свою стежку, вірю, віднайду!
18 січня, 2012р.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=307863
дата надходження 20.01.2012
дата закладки 22.01.2012
Я не стану тебе чекати,
Зрозумій. Відпусти. Прости.
Відстань також будує грати, –
Не мости.
У твоєму тісному світі
Поки місця нема для двох.
Мої мрії – тобою спиті, –
Зверху мох.
Мої мрії втрачають мову,
Та колись я сягну мети.
Ще із нас хтось полюбить знову! –
Певне ти…
20.01.2012 р.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=307878
дата надходження 20.01.2012
дата закладки 22.01.2012
Так тихо в хаті, тихо цілий день,
Лиш цокотить годинник на комоді…
До бабці вже давно ніхто не йде,
Гостей не дочекалась і сьогодні…
В печалі дня нового жде вона,
Погасить світло, ляже і… заплаче…
Бо звеселяла дім колись рідня.
Здається бабці, вчора ще неначе…
А зараз, коли двері зариплять,
То серце швидше б’ється у чеканні!..
Та знов нікого за вікном нема…
А бабця вже рахує дні останні…
Так гірко й важко, і болить душа
Дивитися в її вже сірі очі…
Вони у світ глухонімий кричать,
Що її серце самоти не хоче…
5 січня, 2012р.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=304717
дата надходження 06.01.2012
дата закладки 07.01.2012
Я п’ю з піали вже холодний день –
Дві ложки цукру, скибочка лимону…
А сонце спить на лавці на пероні,
Воно собі експрес вечірній жде…
І знов тихенький черговий ковток –
Смакую день із запахом меліси…
А місяць скоро на вербу залізе.
В експрес нічний я дам йому квиток.
Як жаль, що день залишився на дні,
Хапаю ті останні аромати…
А зорям в піжмурки набридло гратись!..
Експрес… Квиток один… Квиток мені…
5 січня, 2012р.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=304453
дата надходження 05.01.2012
дата закладки 06.01.2012
Dirty Dancing - Time of my Life with Lyrics - ВІДЕО
http://www.youtube.com/watch?v=zmV6YNqN43o&feature=related
О. Шнуренко за Bill Medley & Jennifer Warnes
"Time of my life"
Переспів з англійської
* * *
Це був найкращий час в житті,
ніколи так не був щасливий!
Клянусь, мої слова правдиві -
За це завдячую тобі!
Це був найкращий час в житті -
За це завдячую тобі.
Занадто довго до тебе йшов,
Тепер, нарешті, я знайшов,
Ту, що зі мною поряд.
Ми бачили знамення на стіні,
Бо відчували дивну фентезі…
В очах тепер іскриться пристрасть,
Яку не в силах приховати,
Взялися ми за руки міцно,
Бо зрозуміли невідкладність…
ЗАПАМ‘ЯТАЙ,
ЩО ТИ – ЄДИНА,
Я НЕ НАСИТИВСЯ ТОБОЮ!
СКАЖУ ТОБІ ЩЕ ДЕЩО:
ЦЕ НАЗИВАЄТЬСЯ ЛЮБОВ‘Ю!
ТОМУ ЩО…
Це був найкращий час в житті,
ніколи так не був щасливий!
Клянусь, мої слова правдиві -
За це завдячую тобі!
Це був найкращий час в житті -
За це завдячую тобі.
Всім тілом, серцем і душею
Тебе я більше всього хочу…
Давай закінчим нашу роль,
Не бійся втратити контроль!
Я добре знаю, що з тобою,
Коли ти кажеш:
«Залишся на ніч тут зі мною»
ЗАПАМ‘ЯТАЙ,
ЩО ТИ – ЄДИНА,
Я НЕ НАСИТИВСЯ ТОБОЮ!
СКАЖУ ТОБІ ЩЕ ДЕЩО:
ЦЕ НАЗИВАЄТЬСЯ ЛЮБОВ‘Ю!
ТОМУ ЩО…
Це був найкращий час в житті,
ніколи так не був щасливий!
Клянусь, мої слова правдиві -
За це завдячую тобі!
Це був найкращий час в житті -
За це завдячую тобі.
* * *
Now I've had the time of my life*
No I never felt like this before
Yes I swear it's the truth
and I owe it all to you
'Cause I've had the time of my life
and I owe it all to you
I've been waiting for so long
Now I've finally found someone
To stand by me
We saw the writing on the wall
As we felt this magical fantasy
Now with passion in our eyes
There's no way we could disguise it secretly
So we take each other's hand
'Cause we seem to understand the urgency
just remember
You're the one thing
I can't get enough of
So I'll tell you something
This could be love because
I've had the time of my life
No I never felt this way before
Yes I swear it's the truth
And I owe it all to you
With my body and soul
I want you more than you'll ever know
So we'll just let it go
Don't be afraid to lose control
Yes I know whats on your mind
When you say:
"Stay with me tonight."
Just remember
You're the one thing
I can't get enough of
So I'll tell you something
This could be love because
'Cause I had the time of my life
And I've searched through every open door
Till I've found the truth
and I owe it all to you
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=303831
дата надходження 03.01.2012
дата закладки 05.01.2012
Михайлу Плосковітову
Міша, усі чекають на Твої нові вірші :)
Ще так ніхто не сумував за світом,
Як ти, коли відчула небуття…
Він був простим ремонтником взуття,
А ти була його яскравим літом.
Яскрава, красивіша за богиню.
Тебе любили всі без таємниць,
І тільки в тіні татових крамниць,
Поставив свою ятку темно-синю
Ремонтник, що по-справжньому кохає.
На тебе він дивився, і літав
Під звук любові радісних октав…
Та хто там на ремонтника зважає!
Та сталось так, що ти верталась з бару,
В компанії нових багатіїв,
Ремонтник у цей час обідав, їв,
Коли побачив над тобою хмару.
Один тебе схопив за коси тяжко,
А інший рот долонею закрив…
Ремонтник знав, що це крутий обрив –
Спішив на допомогу своїй пташці!
Вони хотіли ніжностей дівочих?
І тут один з багатіїв замовк,
Усе ще лютий, як голодний вовк,
Отримав шилом прямо межи очі.
А іншому ж ремонтника не треба!
З кишені найчорніший пістолет
(Та це ж падіння, а не вірний злет!)
Він витягнув, і вистрілив у тебе,
А захисник махнув удруге шилом…
Взуття ремонтник все життя латав,
Він за хвилину вже і не літав! –
Убив обох, щоб врятувати диво…
Ще так ніхто не сумував за світом,
Як ти, коли відчула небуття…
Він був простим ремонтником взуття,
А ти була його яскравим літом.
Стікала кров’ю, падала, молилась,
Дивилась на його брудне лице,
Ти плакала! – а втім, до чого це? –
Ти вижила, однак, сама лишилась.
28.12.2011 р.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=302895
дата надходження 28.12.2011
дата закладки 28.12.2011
http://www.youtube.com/watch?v=pAyKJAtDNCw - ВІДЕО
О. Шнуренко за Michael Jackson
You are not alone (Ти не самотній)
Переспів з англійської
* * *
Пройшов черговий день,
Я знов самотній.
Як таке може бути,
Що ти не зі мною?
Ти не сказала мені "Прощай!"
Хто-небудь, скажіть мені,
Чому вона пішла ,
Залишивши мене на самоті
в такому холодному світі? ..
Кожен день я себе питаю:
"Чому кохання зникає?"
Хтось шепоче мені на вухо,:
Ти не самотній,
бо Я з тобою ...
Хай навіть ти далеко,
Я все одно з тобою.
Ти не самотній,
Я тут з тобою.
Навіть якщо ми далеко,
Ти в серці моєму назавжди -
Ти не самотній ...
Зовсім один ...
Чому я самотній?
Нещодавно вночі здалося
Що я чую твій плач ...
Ти просила мене прийти
І обійняти тебе.
Я чую твої благання,
Я вирішу всі негаразди,
Але мені потрібна твоя рука,
Щоб бути з тобою завжди...
Кожен день я себе питаю:
"Чому кохання зникає?"
Хтось шепоче мені на вухо,:
Ти не самотній,
бо Я з тобою ...
Хай навіть ти далеко,
Я все одно з тобою.
Ти не самотній,
Я тут з тобою.
Навіть якщо ми далеко,
Ти в серці моєму назавжди -
Ти не самотній ...
* * *
Another day has gone
I'm still all alone
How could this be
You're not here with me
You never said goodbye
Someone tell me why
Did you have to go
And leave my world so cold
Everyday I sit and ask myself
How did love slip away
Something whispers in my ear and says
That you are not alone
For I am here with you
Though you're far away
I am here to stay
You are not alone
I am here with you
Though we're far apart
You're always in my heart
You are not alone
All alone
Why, oh
Just the other night
I thought I heard you cry
Asking me to come
And hold you in my arms
I can hear your prayers
Your burdens I will bear
But first I need your hand
So forever can begin
Everyday I sit and ask myself
How did love slip away
Something whispers in my ear and says
That you are not alone
For I am here with you
Though you're far away
I am here to stay
You are not alone
I am here with you
Though we're far apart
You're always in my heart
You are not alone
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=301564
дата надходження 22.12.2011
дата закладки 24.12.2011
Тільки ти так кохання у серці умієш ховати,
Тільки так ти уся захищаєшся від ворогів…
Може це наші предки робили ще – білі хорвати? –
Коли поруч нема що кохать – ми кохаєм богів…
06.11.2010 р.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=220869
дата надходження 08.11.2010
дата закладки 09.12.2011
(Виступ по радіо відомого
бандуриста Романа Гриньківа
03.12.2011)
Депресія від браку знань,
Від переповнених емоцій.
Від швидкості бездумного життя,
Від усвідомлення безвихідності ночі.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=297550
дата надходження 03.12.2011
дата закладки 03.12.2011
Мої вірші потрібні лиш мені
Собі пишу.. сама собі читаю..
Сама з собою крізь безсонні дні..
Сторінки пам'яті туди-сюди гортаю...
На дотик душу пробую свою..
Минуле в сьогодення повертаю..
Застигла між хвилинами.. в раю..
Чи в пеклі.. я й сама тепер не знаю..
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=294428
дата надходження 19.11.2011
дата закладки 25.11.2011
Я каждый день
Ломаю карандаш,
Пытаясь обвести тебя,
Любимый персонаж
Моей
Печальной
Взрослой
Сказки.
Я убежден,
Ты вовсе не проста
И можешь обвести меня
В ста случаях из ста
Вокруг
Столь
Сладенького
Пальца!
июнь 2008г.
Автор картины Brian Hugh Warner (Marilyn Manson)
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=99879
дата надходження 27.10.2008
дата закладки 25.11.2011
Не держись за мундштук,
- устанешь.
Ты от дыма хмельной вдвойне.
От чего же, так милый страдаешь?
Под иконой на серой стене.
Что теперь не дает покоя?
Может, шум за окном, гроза?
Не смотри на прохожих с укором.
Не смотри равнодушным в глаза.
Я за нас помолюсь на рассвете,
за бессонницу, как наяву.
Обещаю, на все дать ответы.
Каждый вечер писать "никому".
Говорят, если быть в одиночестве...
сердце сможет хранить в себе жизнь.
Если хочешь, уеду без почестей.
Не вини себя.
- Это каприз.
Путь разбит, как бокал хрустальный.
поезд мой отправляется,
зря,
Я тебя попросила в отчаянии,
посмотреть равнодушной в глаза.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=295822
дата надходження 25.11.2011
дата закладки 25.11.2011
Напружено мовчу. Вокзальна тиша
Не дише, співчуваючи з пітьми...
Давай, хоч мить побудемо дітьми,
Скажи ще раз: "Не бійся! Не залишу".
Де наше завтра, хто навчить чекати?
Минеться час, не будемо на "ти",
Крізь дикий біль насмілилась піти,
Крізь щем душі навчилася мовчати.
Розлуки біль на Львівському пероні.
В міцних обіймах ніжності тону.
Я проклинаю,чуєш,цю весну,
Повільно відпускаючи долоні...
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=267347
дата надходження 27.06.2011
дата закладки 22.11.2011
Знову імлою окутана осінь
Зняла перуку печальних дібров,
На золотаву уклалася постіль
І задрімала, на хвилю немов.
Очі відкрила, а скроні берізок
Іній іскристий нараз посріблив ,
Навіть листочків іржаве залізо
Стало неначе казковий відлив.
Тиша ступає криштальним ефіром,
Хрупає висі морозяний хрящ,
І у зимовий вдягаються звірі
Одяг у тайній гущавині хащ.
Шле криптограму настійливо дятел
В надра потоками кореневищ,
Хоче достоту сердега узнати
Скільки лишилось до віхоли грищ.
Вітер пронизливий відповідь виніс
На поглинаючий розсуд ріллі :
Обрієм кінь набігатиме синій,
Знай , - то несеться зима у сідлі.
20.11.11.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=294705
дата надходження 20.11.2011
дата закладки 20.11.2011
***
Любов чи жаль? Чи небажання?
Щоб серце корчилось в огні,
Смакуючи гірке кохання,
Ковтаючи слова німі…
Жага чи біль? Чи вперті муки?
Штовхнули на бездумний крок.
Упавши на безвільні руки,
Розсипався вінець думок…
Так що ж це: почуття чи мрія?
Чи безнадія на життя?
Повіривши в грізну затію,
Збагнувши силу небуття,
Примусило до віри в щастя,
До утопічних сподівань.
Щоб догораючи, не впасти
Під тиском вічних покарань!
(5.12.01)
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=289342
дата надходження 29.10.2011
дата закладки 18.11.2011
МОЇЙ МАМІ - присвячення
* * *
Заплету собі маки у коси
І піду у пшеничні поля,
Де виблискують трави у росах.
А в колоссі вітер гуля...
Це ж моя, це ж моя УКРАЇНА!
В небі дзвінко жайвір співа -
Де б не був, де б не жив,
А стежина знов додому тебе поверта...
Біля хати червона калина,
І сміється в дворі дітвора,
Моя мама у білій хустині,
Знов додому мене вигляда...
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=290677
дата надходження 04.11.2011
дата закладки 08.11.2011
Осень зыбко прошлась по коже.
Журавлиный ключ надо мной летит.
Солнце стало намного строже,
поднимаясь как прежде в зенит.
Листопад шуршит под ногами,
Тихо шепчет кому-то -"ПрощаЙ".
Может быть, он прощается с нами,
Прикасаясь к ногам невзначай.
С тихой грустью, как завороженная,
Я гляжу, как гаснет в траве,
пурпур-золото наземь брошенное,
то, что было листвой по весне.
Тихий вечер на плечи ложится,
Теплый ветер, как мягкая шаль.
Я иду по аллее одна - мне не спится,
И глаза прикрывает вуаль...
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=289331
дата надходження 29.10.2011
дата закладки 29.10.2011
Життя коротке,
Життя маленьке –
Чотири нотки,
Пісочку жменька…
Сьогодні плачеш,
А завтра звикнеш.
Тепер щось значиш,
А завтра зникнеш.
Життя коротке,
І треба жити,
За щось боротись,
Когось любити.
У той пісочок
Вмістити море,
Гарячі ночі,
Холодні зорі.
І вже за краєм
Душа бентежна
В мовчанні взнає –
Життя безмежне…
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=205996
дата надходження 15.08.2010
дата закладки 28.10.2011
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=
дата надходження 01.01.1970
дата закладки 28.10.2011
Спасибі за увагу і тепло,
за ніжність і любов, що йшла "від серця",
нехай оцінить Вашу душу Бог,
а "щирість" хай сторицею озветься.
Спасибі за розчинене вікно
душі живої, та вікно не двері.
Спасибі, що не грали у кіно -
вистав у почуттях таки не треба
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=289031
дата надходження 27.10.2011
дата закладки 27.10.2011
Не ховай, мила, радості сліз у чудових своїх оченятах,
Що напоєні чистим теплом і наповнені щастям любові.
Ти така, як весна у раю! Ти така, що у інших дівчатах
Вже не бачу красиві уста, коли в тебе вони – пречудові…
Подивись: моя зірка зійшла; я освічений, леле, красою,
У якій твоя велич і ще твоя сила краси неземної.
Я віддам свою зірку тобі! – хай блищить золотою росою,
А ти просто живи і радій: такі очі – у тебе одної.
Ти ж така, як ласкаві дощі, що змивають самотність відтоді
Як я вкотре собі зрозумів: ти така, як едемова м’ята!..
В мене більшого щастя нема, і щось інше – омріяти годі,
Коли ти, в хвилі радості сліз, не ховаєш свої оченята.
27.10.2011 р.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=289040
дата надходження 27.10.2011
дата закладки 27.10.2011
Хорошо, когда в мире весна,
Под созвездием пыли цветочной,
Или с солнцем, но так, не до тла,
Иль с дождем по трубе водосточной.
Хорошо, когда в мире зима
- Яркий свет фонарей среди ночи,
Хорошо! Но тебе не до сна,
Ты домой, ближе к северу, хочешь.
Я любила на родине сад,
В огороде межу с лебедою,
И сирени тугой аромат,
Напоенный небес синевою.
Я любила по снежной зиме
В залихватских санях с бубенцами
Разъезжать на отцовском коне,
Головою откинувшись в шали.
Я любила свой дом. На заре
От окна до окна тень улыбкой.
Я любила.., Сейчас это где?
Знают сосны за шаткой калиткой.
Вспыхнут звёзды счастливой порой
Возвещая черёмухи силу.
дрогнет огненный конь подо мной,
И вольётся востоком в Россию.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=288787
дата надходження 26.10.2011
дата закладки 27.10.2011
Полечу у мріях
Я у піднебесся
Позбиваю дощик
Із м’яких перин.
Ніжна ностальгія
Тихо в сад проллється
Під ногами змокне
Осені бурштин.
Хвиля-феєрія
Заколише мідно
Уночі безсоння
Срібних намистин.
Огорну, зігрію
Твоє серце, рідний!
І морських дістану,
Й зоряних перлин.
І прилине пісня,
І засвітить сяйво, -
Обігріє дійсність
Неземних хвилин.
Пристрасна стихія
Забринить струною,
На світанку зійде
Сонячний цитрин.
Осінь-чарівниця,
Мов любов остання...
Закружляє нами
Доля – серпантин.
Жовтий Чорнобривцю,
На вікні геранню
Не судилось бути
Інеєм з гардин
Цих дерев осінніх,
Цих садів біблійних,-
Млію у полоні
Гострих павутин
Нині! Ну а завтра
Полечу у мріях
Я у піднебесся
Зачарую танцем
Сніжних балерин...
2011
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=288790
дата надходження 26.10.2011
дата закладки 26.10.2011
* * *
Я кращої не хочу долі,
Для щастя маю все, що треба.
Під хатою стоять тополі,
Верхівками лоскочуть небо.
Моє кохане любе місто,
Тебе до нитки роздягли,
Зняли з коштовностей намисто
І депресивним нарекли.
Довкола тільки негаразди,
Навколо тебе стільки зла -
Немає ні води, ні газу,
Ані роботи, ні тепла.
Чи знову йти жебракувати
З сумою й посохом в руці?
Кругом стоять порожні хати,
Мов не поховані мерці.
Іду по вулиці додому,
Думки – немов бджолиний рій.
І дошкуляє страшна втома,
І спокушає старий змій:
„В столиці – кралі білолиці,
В столиці – мир і благодать,
І ті б, Сашко, у тій столиці
Міг влучно римами стрілять”.
Хто ж буде місто будувати?
Аби воно могло расти,
Якщо усі з своєї хати
У кращії втічуть світи?
Своє я місто не покину,
Цей шум і гуркіт поїздів,
Бо звідсіля моє коріння,
Могили тут моїх дідів.
До тебе я всім серцем лину
І залишаю все, як є-
Свої вірші, свою родину,
Й тебе – Дебальцеве моє.
Я кращої не хочу долі,
Для щастя маю все, що треба.
Під хатою стоять тополі,
Верхівками лоскочуть небо.
03. 06. 07 р.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=158110
дата надходження 27.11.2009
дата закладки 26.10.2011
На розплетених косах дощу
Сутінкова снується журба.
Вже наплакалась донесхочу
Одинока плакуча верба.
Гурт берізок покірно примовк -
В сивім прядиві тихо дріма,
Лиш один молоденький дубок
Пружне гілля в негоду здійма.
Причаївся в кошлатій траві
Неполоханий привид пітьми.
Мокне в полі дороги сувій
З розпанаханими грудьми.
Злото осені вже одцвіло,
Тільки крапель видзвонює сталь,
Та вкрива розпашіле чоло
Ця, сльотавого смутку, вуаль...
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=288804
дата надходження 26.10.2011
дата закладки 26.10.2011
Серце моє плаче, як лелека,
Плаче покидає рідний край.
А любов, вона така далека,
Хоч була колись ненече рай.
Я сумую і зі мною небо,
Дивиться зажурено згори.
Пада дощ, а я прошу не треба,
Ти зігрій й до себе пригорни.
Огорни мене теплом й любов'ю,
Щастя дай і дай свого тепла.
Щоб розлука не забрала знову,
Ту любов, що навесні була.
Буду берегти її для тебе,
Зігріватиму її в мороз.
І дивитимусь в блакитне небо,
Бо у мене ти є, а не хтось...
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=288685
дата надходження 26.10.2011
дата закладки 26.10.2011
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=
дата надходження 01.01.1970
дата закладки 26.10.2011
Таисия ПОВАЛИЙ - УХОДИ...
http://videoscope.cc/81866-taisija-povalij-uhodi.html - відео
(переклад за мотивами)
* * *
Казав мені, що я твоя...
ЯК СУМНО ПЛАЧУТЬ НЕБЕСА
про нашу зламану любов -
ти обдурив мене і знов
Я плачу, боляче - стерплю,
Що зрадив ти любов мою.
На тисячу осколків знов
Розбив ти щастя і любов.
Тобі як дар - серця вогонь,
А ти так швидко загасив його!
Так, ми з тобою не змогли
Кохання наше вберегти.
Я не страждаю, в серці – сміх,
Ти не побачиш сліз моїх.
Нехай з тобою - мить остання,
Та знаю, ще прийде кохання…
ЯК СУМНО ПЛАЧУТЬ НЕБЕСА...
***
УХОДИ
Стас Михайлов, Таисия Повалий
Напрасно плачут небеса
О нашей сломанной любви,
Ты говорил,что я твоя,
Ты обманул меня,так уходи
Уходи,уходи,уходи
Припев:
Я плачу,мне больно,но я стерплю,ты предал жестоко любовь мою,
Разбил наше счастье на тысячу разных осколков любви.
Тебе я доверила сердце свое,а ты так жестоко изранил его,
Как жаль что с тобой не смогли уберечь больше нашей любви.
Как жаль что с тобой не смогли уберечь больше нашей любви.
Я не держу тебя,поверь,
Ты не увидишь моих слез,
И на развалинах любви
Ты не посадишь новых роз
Новых роз новых роз новых роз
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=287603
дата надходження 21.10.2011
дата закладки 26.10.2011
Пожовтіло листя останнє,
і вже змерзли вузенькі стежки,
а я так чекав на кохання
і дотиків ніжних руки…
Метушиться місто в проблемах…
Нові зради, для когось старі.
Замість крові кава у венах,
Замість сонця холод в горі…
Промайнула ще одна осінь,
і так в грудях до болю пече…
ти залишися вітром в волоссі,
для мене холодним дощем…
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=288702
дата надходження 26.10.2011
дата закладки 26.10.2011
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=
дата надходження 01.01.1970
дата закладки 26.10.2011
Брудні думки, руйнують твою юність,
загублений між тінями тепла.
Руйнуєш день і губиш власну мудрість,
любов віддати мабуть не змогла.
Вона для тебе нотами звучала,
і звуком літа з присмаком вина.
Вона для тебе вірші зачитала,
у тиші ночі, в спільній тиші дня.
Вона для тебе кольором сіяла,
для неї з неба зорі дарував.
Вона для тебе пісню заспівала,
а ти кохав і ніжно цілував.
Твої думки, руйнують колір ночі,
заглянь у тишу з присмаком життя,
не зачиняй свої холодні очі,
ще буде краще, звільниш почуття.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=288610
дата надходження 25.10.2011
дата закладки 26.10.2011
Прощання, втрати, зради і розлуки…
О, скільки їх в житті – причин для сліз.
Бездушно лезом жалять злісні муки –
На серці теплім ятриться розріз…
Та що ж поробиш? Доля крутить руки,
Щоб не змогли ми гнати геть жалі.
Прощання, втрати, зради і розлуки…
О, скільки їх в житті – причин для сліз.
А час – той знає «сумогінні» трюки!
Він лікар препоганий при журбі.
Тож вірити потрібно лиш собі…
Життя – це, все ж, тяжка і слізна штука!
Прощання, втрати, зради і розлуки…
24 жовтня, 2011р.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=288336
дата надходження 24.10.2011
дата закладки 26.10.2011
Відчиню свою душу навстіж -
Хай заселиться в неї небо,
Хай проміння там втопить сонце...
Я все світле вбираю в себе!..
Прочиню я віконце в серці -
Теплий вітер хай гоїть рани,
І осушить беззвучні сльози...
Хай весь морок навік розтане!..
23 вересня, 2011р.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=282619
дата надходження 25.09.2011
дата закладки 26.10.2011
Я хочу,
щоби ти мене обняв.
Не так, як завжди,
не тому, що попросила.
По справжньому,
щоб серце увібрав
у своє тіло...
Так ніжно,
щоб душа боліла.
Мені не треба поцілунків,
слів не треба,
лиш так стояти -
ти і я в пітьмі.
Душею твою душу відчувати,
із неї пити,
серце лікувати
і думати, що так буде завжди.
Я хочу,
щоби ти мене обняв...
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=288594
дата надходження 25.10.2011
дата закладки 25.10.2011
Живи, як і завжди, сповна,
Не мчи за літами в погоню,
Вважай: то чарунка-зима
Зоставила мітки на скронях.
Люби, якщо зможеш, до ста,
Даруй милій квіти щоденно –
І знову вас стріне весна
В житті цім, до болі буденнім.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=288348
дата надходження 24.10.2011
дата закладки 25.10.2011
Востаннє сонце посилає промінь –
Між нами відстань, розміром у ніч…
Воно обійме хмари – всі червоні
Від сліз, що потекли з напухлих віч…
І я за сонцем буду сумувати,
Та сліз німих на щоки не пущу!
Життя ж для того, щоб пізнати втрати –
Болючі різки грішника-дощу…
24 жовтня, 2011р.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=288334
дата надходження 24.10.2011
дата закладки 25.10.2011
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=
дата надходження 01.01.1970
дата закладки 25.10.2011