Не тратьте жизнь на тех, кто вас не ценит,
На тех, кто вас не любит и не ждёт,
На тех, кто без сомнений вам изменит,
Кто вдруг пойдёт на 'новый поворот'.
Не тратьте слёз на тех, кто их не видит,
На тех, кому вы просто не нужны,
На тех, кто, извинившись, вновь обидит,
Кто видит жизнь с обратной стороны.
Не тратьте сил на тех, кто вам не нужен,
На пыль в глаза и благородный понт,
На тех, кто дикой ревностью простужен,
На тех, кто без ума в себя влюблён.
Не тратьте слов на тех, кто их не слышит,
На мелочь, не достойную обид,
На тех, кто рядом с вами ровно дышит,
Чьё сердце вашей болью не болит.
Не тратьте жизнь, она не бесконечна,
Цените каждый вдох, момент и час,
Ведь в этом мире, пусть не безупречном,
Есть тот, кто молит небо лишь о вас!
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=440551
дата надходження 30.07.2013
дата закладки 30.07.2013
У великому череві риби
Сумно.
Цілувати старі картини
Нумо!
Полотняні мальовані зморшки
Розгладимо,
Воскові не натруджені руки
Розправимо.
У великому череві риби
Порожньо.
Сиплеться з неба тополине
Борошно
На полущені, запилюжені,
Зганьблені,
Недомиловані, недоціловані,
Зранені,
Бачені в снах жіночі
Обличчя
Місяцем тихо спливають у
Вічність.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=438346
дата надходження 19.07.2013
дата закладки 19.07.2013
Достигли тремтливі
Яблука часу,
Дерева втрачають
Багряну цноту.
Сонячній лампі
Забракло гасу.
Я загорну тебе в
Теплу турботу.
Спи, моє щастя,
Міцно засни.
Завжди я йтиму
Поряд з тобою.
Нам ще вітати
Пісню весни,
Нам брати реванш у
Життєвім двобою.
А поки в хованки
Грайся з добою.
Мені ж – виконувать
Божу волю.
Коли безсилля –
До бою,
Коли несила
До болю.
А тобі –
У міражі
Різнобарвні
Вітражі.
Не стояти
Тобі
На межі
Ніколи.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=438347
дата надходження 19.07.2013
дата закладки 19.07.2013
Нірвана
За старою традицією,
Про своїх колишніх жінок говорю, наче про мертвих :
Або добре, або ніяк.
Саме тому вкрай мало про них говорю,
Акцентуючи увагу на інших речах.
Наприклад, на досить стабільному розкладі
Авіарейсів довжиною в понад тисячу кеме,
Хоча не зовсім розумію як
Можна вимірювати повітря, невже насправді
Янголи тільки тим і займаються, що біжать на
Короткі дистанції, часом це біг з перешкодами,
Бо потрібно перестрибувати хмари, трупи птахів,
Розчавлених випадковими боїнгами,
Цілі зграї людських душ, котрі блукають у міжчассі.
У коротких перервах між цим марафонським бігом,
Янголи разом з метеликам збирають квітковий пил,
Вдихають його з такою насолодою, ніби це клей,
Ніби це нікотин дійсності, ніби дихати це і є сенс життя.
Тим часом справжнім сенсом нашого животіння
Є розмови, довга артикуляція звуків, азбука Морзе
Горла, янголи ж думають, що мова створена для читання Біблії
Вони кажуть:
грішники, блядь, ви забули про пекло,
Ваші вени проступають на шкірі, наче старі фрески у храмах,
Викиньте свої серця, викиньтеся з вікна, авіарейси до Бога
Відвезуть вас за місцем призначення, покиньте
Ваші розмови, ваші коліна для того, щоб на них стояти, чуєте,
Грішники Аве Марію у ваших барабанних перетинках, відчуваєте,
Як пульсує велике серце голуба у ваших скронях, грішники,
блядь, візьміться за розум, бо порох ви і в порох повернетесь,
амінь, грішники.
Бомжі у вологих підвалах падають на коліна і
Починають хреститися, далі читають Біблію вголос, гаряча
Вода тече каналізаційними трубами, на них приходить спасіння,
Сильним і світлим ударом легких наркотиків і алкоголю глушить свідомість.
І приходить нірвана, Господи.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=21715
дата надходження 28.01.2007
дата закладки 29.06.2013
На розі Ранкової й Гната
Одного червневого дня,
З’явились рубінові маки.
З етиловим присмаком вчора,
По венах погнавши життя,
Ця вулиця стала прозора!
Наповнилась бліками й тіньми,
Набухла всім рогом до дна,
Понеслась, мов дикими кіньми,
По простору чистому в небо.
Солодкістю впилась сповна.
Рубіновим золотом Феба.
На розі святого і духу,
Одного червневого дня,
Не зовсім торкнувшись і слуху,
Розбились рубінові дзвони,
Зірвалась остання межа,
Стіна від змії й до Горгони.
Забились у щасті відтінки,
Як опіум, сяйво – усім,
На стіни пославши барвінки,
Завершити замкнутий круг,
Гостям давши музику й грім,
Та з вітром подрібнений пух.
На зламі обіднього світла,
За мить до падіння в пітьму,
Ця вулиця раптом розквітла,
Залилась палаючим сонцем,
До краю розкрилась йому,
Зробивши пітьму охоронцем,
Щоб можна сховатись за спину,
По вічності грому у крові.
Напружилась сміхом до згину
І тріснула знову на дві.
З рубіновим соком у слові
Всі маки сховались в тіні.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=412188
дата надходження 25.03.2013
дата закладки 25.03.2013
Люди, не будьте поетами!
І не любіть - обпечетеся.
І не діліться секретами...
Ви стільки сили
не наберетеся.
Люди, живіть так, як хочете!
Спробуйте бути щасливими...
шляху свого не скорочуйте...
не почувайтеся винними...
Люди, будь ласка, закохуйтесь!
В цьому ж і щастя і біль...
Радість. А потім розходитесь...
Але ж досягнута ціль...
Люди, будь ласка, не слухайте,
Я ж черговий песиміст.
Вірю, щасливими будете...
Щиро ваш
Романтичний
Егоїст.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=393514
дата надходження 18.01.2013
дата закладки 18.01.2013
Она любит сиреневый цвет,
Из цветов обожает тюльпаны.
Она любит закат и рассвет.
Когда город окутан туманом.
Она любит пустую дорогу,
Там, где нет ни машин, ни людей.
И когда голубей много-много,
Пролетающих прямо над ней.
Очень нравится запах костра;
Запеченный картофель в углях;
Под гитару всю ночь до утра
Подпевать о любви, о друзьях.
Она любит снежинки ловить
На язык, ощущая их вкус.
И по белому снегу ходить,
С удивлением слушая хруст.
Она любит по парку гулять,
Постоянно о чем-то мечтая.
И опавшие листья гонять,
О проблемах на миг забывая.
Она любит все то, что красиво,
И все то, что приятно на ощупь.
Но поскольку бывает ленива,
Все, что сложное, сделает проще!
Она любит из ягод клубнику,
Но не любит ее собирать.
Она любит, как кошка, быть дикой,
Или милым котенком играть.
Она любит быть самой любимой,
И когда ей стихи посвящают.
Ну а те, кто проносятся мимо,
Очень многое в жизни теряют.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=393553
дата надходження 18.01.2013
дата закладки 18.01.2013
Если можно, то мне эспрессо,
новостей и немного денег,
путешествовать, меньше стресса,
больше нежности, без истерик.
Шоколадку, добрее утро,
вдохновения и улыбок..
если можно, давайте утку
запеченную или рыбу.
Дольше - молодость, позже - старость,
двух детей, или дальше - внуков..
и здоровья бы - вот подарок,
к черту - грыжу и близорукость.
а еще бы - побыть успешной,
и портрет хочу (лучше - в профиль)..
ой, простите меня, конечно,
замечталась..
мне - черный кофе.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=393550
дата надходження 18.01.2013
дата закладки 18.01.2013
Опусти мене тихо додолу
На сатинових крилах своїх.
На зимову печаль захололу
Облітає замріяно сніг,
Наче свіже пелюстя жасмину,
Що роздмухав легкий вітровій.
Снігопад побілив скатертину,
Силует розпрозоривши твій.
Замережили ніч заметілі,
Загортаючи Всесвіт крильми,
Ми з тобою два янголи білі
На криштальній долоні зими.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=389536
дата надходження 03.01.2013
дата закладки 03.01.2013
Пуста кімната, попелом розсіяні думки,
Старий рояль мовчить забувши ноти.
Настане мить, коли всі наші помилки
З"єднаються у вибухові електричні дроти.
Розірвуть наші серця на друзки
І за брехню важку, о Боже, Боже,
Ми в"яжемо собі тісні на руки мотузки,
Ми заручаємо себе самі,
То хто ж нам в цьому світі допоможе?
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=389335
дата надходження 02.01.2013
дата закладки 02.01.2013
Ямби на папері
Трусять ямами на дорогах
Мені б яву , я би ябеду
Ябневдув, точно б не вдув!
Янкі, то яничари чи то дві дівки-лесбіянки
Чи хвороба типу віспи
Чи віскі, чи віск, чи віскас
Ікс іґрик зет.
Азбука морзе
Дон Хосе
Чупа-чупс сосе
Чупакабра он
Йде як Саша по шосе!
Абра-кадабра
Тарам
Читати правильно по губах
Чи по губам?
Вітаміни комплексні!
Проти стресу й комплексів!
Вітаміни діючі,
Як днем, так і вночі.
Вже померли чиїсь страхи
Харі яма, все до ями
Я дивився тобі в очі
А натомість бачив плями
Я тоді спитав в мобілки
Де моя любима дівка
Краще б в ясеня спитав
Той не так би реготав.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=374741
дата надходження 01.11.2012
дата закладки 01.11.2012
Забувай мене з подихом осені
в одинокій квартирі.
Твоя відданість - надумані нариси
в уяві зотлілій.
А слова,
ще спочатку були оманливо-сірі.
Забувай мене
з подихом осені.
Знайди в собі сили.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=371286
дата надходження 16.10.2012
дата закладки 16.10.2012
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=
дата надходження 01.01.1970
дата закладки 15.10.2012
Твої спогади,
наче холодний дощ,
Влітку спускаються
Щоби зробити щасливими
любителів осені.
А восени,
Щоби залишити
Присмак смутку
Для любителів літа.
Проте ні перші,
ні другі,
не знають
Як тобі взимку.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=361110
дата надходження 31.08.2012
дата закладки 31.08.2012
Холодно…
И вроде в жизни все в порядке…
Холодно….
И слезы капали в тетрадку….
Холодно…
Не от того что осень за окном..
А потому что мы с тобою не вдвоем…
И странно так….
Мне хочется тепла….
Колючий плед холодных рук не греет….
И как же я
Влюбиться так смогла?!
В то, что придумала сама….
И в то, чего и нет – вернее…
Холодно…..
11.07.2012 год.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=361120
дата надходження 31.08.2012
дата закладки 31.08.2012
На личку - усмІшка, в душі - гіркі сльози.
Затишшя в житті, та в душі - буревій.
Своїми руками відхилю всі грози,
Від болю сльозу не побачать з-під вій.
Та як набридає носити цю маску!
Її роздираю я вщент, на шматки.
Та знов новий день - знов "малюю" я казку...
А дзеркало серця летить на друзки.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=359310
дата надходження 23.08.2012
дата закладки 24.08.2012
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=
дата надходження 01.01.1970
дата закладки 04.08.2012
Милуючись красою неба і землі,
Вдихни його подих якось у ночі…
Знайди цю постать десь в імлі…
Поглянь в закохані бездонні його очі…
Він підійде тихесенько до тебе…
Всім тілом ти відчуєш його дотик…
Шепни: «Коханий, йду до тебе!»
Він ніжно перехопить в тебе подих…
Вітер ніжно контури його малює…
Ти скажеш: «Не покидай мене!
Я не живу без тебе, а існую,
І лиш тебе у мріях я малюю,
Кохання це так просто не мине!»
Він вдасть, наче нічого і не чує,
А тільки ніжно й пристрасно тя поцілує,
Промовить: «Не плач моя кохана.
Ти знай, що лиш одна у мене ти бажана.
Усе на світі промайне -
Кохання ж наше не мине!»
Обняв її він міцно-міцно,
Неначе сонце землю обійма,
Аж поки вже не стало пізно…
Ніч їх своїм сяйвом покрива…
Ось так: кохання – теплий подих вітру,
Що зачаровує і гріє кров.
Воно, неначе ковток свіжого повітря,
Розганяє нам по венах кров.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=350853
дата надходження 16.07.2012
дата закладки 16.07.2012
Слова - обман. Усе в твоїй душі
Думки також бувають ілюзорні
Постій. Подумай добре. Не спіши.
Поспішні рішення - німі й потворні.
Слова - обман. Їх пильно підбирай
Щоб не завдати болю чи образи
І істину в своїм житті шукай
Туди ведуть усі дороговкази
Слова - обман. І не забудь цього
Вся правда - завжди у очах людини
Не витрачай дарма часу свого
Не забирай чужий, навіть хвилини
Цінуй його і бережи його
І навіть не шукай на це причини.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=345747
дата надходження 23.06.2012
дата закладки 23.06.2012
Спіймай цей дощ
Губами,
Що не зрадили.
Лови в язик,
Який звертає світ
Розрадами -
Неначе ладан. Ми
Вип'ємо по краплі їх політ.
На сонячних палітрах
Очі добрі їх.
Усмішка - в літрах...
Тоннах... Кілометр
Твойого щастя
Тягне нОві обрії,
Щоби з кросівок
І футбольних гетр
Викручувались фінішні
Емоції.
І переможний пульс
Ловив мотив.
Спіймай усе, від чого
П'яно-в-шоці я -
Від чого плачеш
І смієшся ТИ.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=345220
дата надходження 20.06.2012
дата закладки 20.06.2012
Нехай доля утне з нами жарт,
розкидає як краплі дощу
я знайду тебе,ввійду в азарт,
і ніколи вже не відпущу.
Приголублю півподихом вуст,
затанцюю по битому склу,
теплим вітром до тебе озвусь,
віру в серце вплету чималу.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=345229
дата надходження 20.06.2012
дата закладки 20.06.2012
И снова ночь
И снова 3:00
И снова я сижу с листом бумаги,
А в голове лишь мысли-
Их полно,
Их передать тебе я не найду отваги.
В который раз пишу я на листке
Свои слова - свои ночные слезы
И не понять тебе сейчас никак,
То, что во мне: оно внутри, как грозы.
И может где то через 40 лет
Когда меня уже не станет:
Вновь будет ночь
И будет 3:00
Но нет!
Не я,
А ты с моим листом бумаги.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=344340
дата надходження 16.06.2012
дата закладки 16.06.2012
Давно потерян для людей
Мой странный гений отчуждённый
И лишь в солёности морей
Мой разум, верой окрылённый,
Свободный обретал покой.
Глаза мои жестокий зной
Без тени жалости сжигал
И отрывал за слоем слой
Моей души живой запал.
Я пытки молча принимал,
Когда судьбы упёртый шквал
Из крыльев слабых и уставших
Перья драл. Громадный вал
Морской воды насильно тащит
Меня ко дну, к пучинам спящим,
А я плыву навстречу счастью
На шёпот твой, что вечно звал
Меня к себе и сердца страсти
Всё будоражил и питал.
Да будет проклят тот шакал,
В проклятый день ко мне приставший!
Фальшивый выменять опал
Сумел на бриллиант искрящий,
Что я хранил и опекал.
Прости, что я тебе достался
Едва живой, побитый бурей.
Печаль мою теперь закрасит
Немой палач свинцовой пулей...
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=344353
дата надходження 16.06.2012
дата закладки 16.06.2012
увидишь между
веток
чуждый шорох
неназываемый
как бледная длина
водишь пальцем
по потной ключице
прежде чем
обратить робость
острием вниз
и разъяренный
тушишь свет
затаптываешь смысл
нуар
как рыбья чешуя
как средний план
на набережной скользкой
подбор наивной
азии дождей
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=344314
дата надходження 16.06.2012
дата закладки 16.06.2012
Гаптує вечір
зоряні дива.
Слова мені вишіптує.
У тиші
погідним серцем
човен проплива,
що у жнива
дарований Всевишнім.
Ще не січе
безжальний листопад,
не тужить
сивий вітер на флоярі…
Мольфарові
не спиться
в зорепад:
згорають душі
втомлених
Мольфарів...
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=344293
дата надходження 16.06.2012
дата закладки 16.06.2012
Любов є нічим іншим, як бажанням щастя іншій особі. (Юм)
Я кохаю й кохана. На жаль, це не одна й та сама людина. (Яніна Іпохорська)
Не можна кохати з примусу. (Сервантес)
Є люди, яких люблять всі і яких, тим не менше, ніхто не кохає. (Кнорр)
Єдиний спосіб полюбити щось – навіяти собі, що це можна втратити. (Ґільберт Честертон)
Існують різні ліки від кохання, проте немає жодного надійного… (Франсуа де Лярошфуко)
Кожен мріє отримати таку любов, якої він не заслуговує (Лешек Кумор)
Любов - це мить, що дає життя вічності. (Леонід С. Сухоруков)
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=341193
дата надходження 01.06.2012
дата закладки 01.06.2012
Хтось шукає краще,
Хтось шукає інше,
Хтось руками в небо,
Хтось ногами в днище.
У Парижі краще,
В Амстердамі інше.
Не достати небо,
Не пускає днище.
Вдіну рукавиці,
Чоботи на ноги.
Вичищене днище
Віддзеркалить бога.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=339312
дата надходження 23.05.2012
дата закладки 23.05.2012
У хвилини вечірнього смутку,
як на призьбу кладе булаву
ясне Сонце - несу незабудки,
наче пам'ять про Тебе живу…
І єдиному Богу відомо -
як Тобі, як мені вже без нас….
Бо такої блакиті як вдома
не знайду, хоч шукала не раз.
Я забуду дороги і втому,
застелю білосніжний обрус -
незабудки як завжди на ньому…
Посміхнуся, на стіл обіпрусь…
Надвечір̕'я огорне любистком,
місяць-глек молоко розіллє…
Розстилається тиша батистом…
Відчуваю… Ти поруч… Ти є..
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=329800
дата надходження 12.04.2012
дата закладки 12.04.2012
Свідомості знівечений потік
Дискретно в монітори тік
Вони передбачали півфінали
Видобуваючи корисні мінерали
Зі своїх безсердечних снів
Ховаючись за маминими спідницями.
Багато хто багато що хотів
(а дехто навіть Істину узрів!)
В момент між головами і рушницями.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=328680
дата надходження 08.04.2012
дата закладки 08.04.2012
Я ще живий. Невже живих вбивають.
І де навічно сира чужина.
Чи всі у світі так, як я блукають.
Чи вічний Бог. Чи вічності нема.
07.04.2012 року Львів
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=328409
дата надходження 07.04.2012
дата закладки 07.04.2012
Мы все слепы, глухи, немы.
Мы все глупы и гениальны в одночасье.
Мы все одни, но все, уже не мы,
А значит, все мы - части.́
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=328407
дата надходження 07.04.2012
дата закладки 07.04.2012
Покидаю Синячок.
Кину в річку п*ятачок.
Милий серцю цей куток,
Та в кишені вже квиток.
Усміхнуло собі щось.
Загадаю, щоб збулось.
В серці віршами ткалось.
Щось буде,а щось збулось.
Перейду через місток.
Під ногами сніг-сніжок.
Тут усе як із казок.
Буде споминів стіжок.
Санаторій “Синяк” с.Синяк Мукачівський район Закарпатська область.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=320853
дата надходження 11.03.2012
дата закладки 30.03.2012
туман
духовне молоко,
а в небі місяць сміхом ллється,
далеко десь,
водночас зовсім близько -
єдина, ніжна, люба, мила -
любов'ю
в вічність
тебе кличе.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=324640
дата надходження 24.03.2012
дата закладки 24.03.2012
Втечу у степ, де море ковили,
Де ноги лоскотно цвіт маків лиже,
Де нас колись дороги розвели,
Де скіфським бабам студить протяг крижі.
Густе волосся в коси заплету,
Напну на плечі у квітках хустину,
Втечу у степ, де чути за версту
Як «ромів» кінь смакує конюшину.
Допізна знову не засне скрипаль,
Розвіє ніч снопами іскор ватра,
Зависне в небі срібна пектораль
І обійме циганська пісня шатра.
І розлетяться думи в шир і в вись,
А дикий степ заплаче, закурличе.
…Чи так запав у душу погляд чийсь,
Чи давніх предків кров циганська кличе?
Фото з інтернету.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=323230
дата надходження 19.03.2012
дата закладки 19.03.2012
Десь весна увірвалася теплим потоком,
І нестримністю рим, і жагою у серці,
Що відлунює в ритмах любовних інерцій,
Відкриває бажань потаємнії дверці
І наповнює світ життєдайності соком.
Десь бентежні вітри заціловують віти,
Що у сонячнім сяйві бруньки розпускають.
Там принадами березень в грудях стискає,
Там знайдеться для кожного щастя окраєць
І душа себе світлом по вінця наситить...
Я ж холодним провулком вертаю додому,
І мене обіймає лиш вітер колючий,
Що розшарпує коси мої надто рвучко,
Що єдиний печаль мого серця озвучив,
Розриваючи скроні надривами грому.
Я сама, серед ночі, в безсоння лещатах,
Ловлю погляди зір, що здаються так низько
І на груди небесні лягають намистом,
Досі мрію про нашу омріяну близькість
І про весну на двох, у маленькій кімнаті...
Десь ясні небеса напувають дощами
Розтривожене гро'мами лоно землиці.
Озираюсь назад – мерехтять чужі лиця.
Та попереду світло і серце іскриться,
Бо за мить ти торкнешся до мене вустами!…
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=322317
дата надходження 16.03.2012
дата закладки 17.03.2012
Дзвін дзвонів звеселяє,
дзвін дзвонів закликає,
дзвін дзвонів
зло поглинає!
***
Дзвін дзвонів прилітає
дзвін дзвонів
нам добра бажає!
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=318336
дата надходження 02.03.2012
дата закладки 02.03.2012
. Т
- Е
М Р
Е Е
Р М
Е О
Т К
Я взял топор
рубанок
гвозди
молоток
пилу
и клей
И наконец решился
строить
счастье
Костёр опилок в перекурах
грел
меня
отчасти
Я знаю – счастье
веско
пахнет
потом
Как и любой изящный
стройный
терем
Да, пахнет потом
а не трезвостью
свободой
или временем
Всё кроме пота
стройматериал
Подгнивший, правда,
разбазаренный
слегка
Но к счастью счастье
не мемориальная
доска
К несчастью счастье
представляется умеренней
чем там, где в юности
его
предначертал
Фундамент славный был
да не умели
ни черта.
Но всё равно добротным вышел дом, красивым!
Я на крыльце стоял восторженным и пылким!
А пожилой сосед А пожилой сосед
Пришёл просить Пришёл просить
Обрубки и опилки Обрубки и опилки
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=318182
дата надходження 01.03.2012
дата закладки 01.03.2012
І стрілись поглядами. Тихо.
У сотнях поглядів таких.
Здавалося, знайомі. Дивно,
усе це - зовсім навпаки.
І кожен день - немов Колумби,
ми відкривали світ новий.
Ти знаєш, вони й справді згубні
ті наші погляди облич.
Ось почуття. Вони прийшли нежданно.
Їх не чекали в променях годин.
В тумані все стає намарним.
Не розбереш : де я, де ти.
І по цій лінії вогненній,
немов по тросу цирковім,
ходитимемо доти, певно,
допоки згаснуть зір вогні.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=315637
дата надходження 20.02.2012
дата закладки 01.03.2012
Так тихо...чути шелест листя.
Ступає впевнено хода.
І у твого вже передмістя
Заходить сонце...А, шкода!
Ще вчора тішились, як діти,
Ще вчора грілися теплом.
Та вже гербарієм орбіти,
Пожовкотіли за вікном.
Cамотнісю покрились парки...
Дерева-віти під дощем.
І затушовані ремарки,
Мені нагадували щем.
А серце билося промінням
Крізь те, густюче полотно.
І розбивалось об каміння,
Але ж промінням всеодно.
Так тихо...вітер б'є у скроні,
І стелить листя по дворі.
Ти зігрівав мої долоні,
А я зізналася Тобі.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=316052
дата надходження 22.02.2012
дата закладки 22.02.2012
Зима, іще малює простір
білими віршами.
Під кроками іще риплять казкові,
неповторні ямби.
Іще вистукують морози
панегірики печалі.
Та вже на новий лад заграли
сонячні скрипалі.
І вже бурулі, хочуть плакать,
ніжними римами.
І чистий лист , й останній сніг,
і роздумів коралі .
Поезія весни чекає.
Зацвітуть квіткові дифірамби.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=315417
дата надходження 20.02.2012
дата закладки 20.02.2012
Спустошена моя душа
І до країв налита болем.
В ній лише вітер поспіша
Гонити перекотиполем.
Немає сліз, в очах лиш сіль
І нічим плакати за щастям,
Що ж курява там звідусіль?
Де ти взялась на мене, трясця?
Аж серце у грудях щемить,
Нечиста з куряви регоче
І поруч вже остання мить,
Та як же я її не хочу.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=315441
дата надходження 20.02.2012
дата закладки 20.02.2012
Магічну силу має рідне слово,
Відроджує зневірену паству.
Чим ти чаруєш, солов’їна мово?
Чим ти прийшлася до душі єству?
Можливо звуком джерела гірського,
Чи може шелестом некошених ланів.
Напевно криком малюка смішного,
Що утекти від мами захотів.
В тобі журчання водяних потоків,
Зливається з сонатою вітрів.
Нам не відомо скільки тобі років,
Та молимось, щоб дух твій не зітлів.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=315424
дата надходження 20.02.2012
дата закладки 20.02.2012
Карпати!...Буки – гілля руки.
До неба сосни в хмари впхнуті.
Річки озера – срібла перегуки .
Гори медведі - вічністю припнуті.
Густа, безмежна синь
До космосу прикута .
І сонце витинає. Золотом .
Малюнки райдуг . Незбагнути
Часу застиглі кроки -
Мохом камені закуті .
І спокій раю.
І душою відтерпаю .
Риплять, чи то смереки,
А чи може буки -
«Карпати… гори…
Бути!...Бути…!»
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=315445
дата надходження 20.02.2012
дата закладки 20.02.2012
Снігопад за вікном, снігопад у душі.
Я сиджу за столом і складаю вірші.
Виливаю у них ніжну тугу й любов,
Ми з тобою удвох вже не будемо знов.
Замітає той сніг наших душ почуття.
У щасливий наш час вже нема вороття.
Вже не видно слідів, ні шляхів, ні доріг.
В серці свому вогонь зберегти ти не зміг.
Снігопад за вікном, снігопад у душі.
А мені лиш залишились мої вірші.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=314240
дата надходження 15.02.2012
дата закладки 18.02.2012
Я йшов по площі Ринок, було темно,
В калюжах грілись очі ліхтарів.
І тут зненацька голуб дуже чемно
На мокру лавку зсюпившись присів.
Трамвай повільно цокав каблуками,
Пробігло ехо стінами домів.
Йшов чоловік (на вигляд трохи п'яний)
І щось собі під носа тихо плів.
Десь звіддаля гармошку було чути,
З кав'ярні запах вплівся між людьми.
Та важко так мені тепер збагнути,
Що скоро йтиму площею Зими.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=313591
дата надходження 13.02.2012
дата закладки 13.02.2012
Похмурий день (мабуть, вже буде сніг).
За Краківським ще досі варять пиво
І кіт собі на вулиці приліг.
Йому це все, напевно, неважливо.
А я іду: бруківка не блищить
І в магазині люду вже немає,
А кіт собі скрутився і лежить.
Йому, мабуть, ніщо не заважає.
І тут сніжинка перша пролетить,
Підійме кіт до неба свої вуса
І щось собі тихенько промурчить.
Він бідолаха бігти тепер мусить.
Біленька шерсть і плямка на чолі
Й зелені очі світло-мерехтливі.
Кіт підстрибнув і зразу на гіллі —
Злетять птахи маленькі й полохливі.
Я далі йду, а кіт собі сидить.
Він тут живе, мені ж іще додому.
Тепер я сплю і він, напевно, спить,
Бо надворі вбиває свою втому.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=313468
дата надходження 12.02.2012
дата закладки 13.02.2012
В формате А3 нарисованы чувства,
поломанный взгляд пропитанный чем-то,
смотрят с бумаги глаза в глаза гнусно,
и губы застыли ужасно небрежно..
Ни мимики, жестов, ничего нету,
поломанный взгляд, что врос в мою душу,
ни мороз, ни жара, не зима и не лето
взгляд не размоют, вода лишь нарушит..
Я тоже умоюсь, но взгляд я не смою,
размыть не смогу я и мимику тоже,
и смыть не смогу с мозгов параною,
сквозь боль улыбнусь немного попозже...
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=312578
дата надходження 09.02.2012
дата закладки 09.02.2012
Старенькі стіни у кафе і крайній столик,
Відкрились двері...і ще раз - почувся дзвоник,
Холодні друзки на шматки роздерли спогад,
Сміються стіни, що одна - вологий погляд.
Мордує свічка кожен раз - малює образ,
Такий знайомий зі спини - останній доказ,
Того, що пам’ять, наче зла тебе тримає,
Ця лихоманка, цей аркан не відпускає.
Немов розпечене тату - твій поцілунок,
Запікся в шкіру:у плече - мій прорахунок,
Стискаю віск, а він пече... та не пускаю,
Наповню келих до країв - я не програю!!!
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=312074
дата надходження 07.02.2012
дата закладки 07.02.2012
Невідома незнайома леді «ікс»,
А в уяві та у мріях повний мікс.
Погляд сонця, подих вітру – дивина,
І здається так реально вигляда вона
Її мова, її слово – ніжний спів.
Її дотик уявити так і не зумів.
Відкрив очі серед ночі і пропав сюжет,
Та реальність у тональність завершить портрет
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=311753
дата надходження 06.02.2012
дата закладки 06.02.2012
Це місто сотень й сотень ліхтарів
Де сонце якось по інакшому заходить
Де обриси старих старих домів
На тротуарах тихо хтось виводить
А шепіт злив і призвуки вітрів
На нотах грають не таких як всюди
У місті сотень сотень ліхтарів
Усе що рухається не спішить нікуди
Тут навіть потяги здавалося б пливуть
Все мчать й не поспішають прибувати
А ліхтарі указують їм путь
Комусь у гості, а комусь до хати
А ось трамваї, що здавалися б старі
Завзято роблять в місті викрутаси
Лиш леви - львівські стражі вартові
Століттями не змінюють гримаси
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=311754
дата надходження 06.02.2012
дата закладки 06.02.2012
***
Простір чуття – невгамована пристрасть!
Неба марі́ння, однак…
Вже пульсування свідомості стисле,
Наче розсте́бнутий знак,
Ведений палко торкань кольорами
Поспіхом хтивих мурах…
Серце скала́тане – гучно, без тями –
В мрії пестливих руках.
Через уяву ухоплена сутність.
Вибух нейтральних клітин!
Простір… насправді безмежна підступність
Поміж самотніх перин…
(10.1.12)
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=311532
дата надходження 05.02.2012
дата закладки 05.02.2012
Художница юная пишет картины,
И, может быть, кто-то от них без ума…
На это лицо не проникнут морщины, –
Что рано уйдёт, она знает сама.
Картины не будут висеть в галерее,
Никто их не выкупит за миллион,
И милое имя забудут скорее,
Чем выяснит стоимость аукцион!
Да, не посвятят ей писатели главы,
Никто не споёт, и не снимет кино,
Она не получит богатства и славы,
Но, как бы то ни было, ей всё равно.
В душе у неё помышленья иные,
Откуда всё это – не знает сама…
Картины прекрасные и неземные
Кого-то по-прежнему сводят с ума!
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=311535
дата надходження 05.02.2012
дата закладки 05.02.2012
Вона злякалась чи це їй здалося
Облідла до нестями,
Вітер розвіяв її волосся
Біг час та прохожі розмовляли
Це вижала з неї осінь
За спиною у неї казали
Жовкли каштани, люди милувались……..
Барви осені у серцях відбивались
А в нього у душі закрадалось
Хотілось, щоб збулося
У думці притаїв
Хотів цілувати її волосся
Як вперше на полотнищі на якому це збулося………………….
Народилось дитя….
Відтоді, коли вітер розвіяв її волосся……………..
А людям це все здалося………….
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=305891
дата надходження 12.01.2012
дата закладки 01.02.2012
Ранковий ритм ще заспаного міста
І гул трамваю з-під бетонних плит,
Лиш снігу талого нам чутно хрусти -
Не подолати на одвірках моноліт.
Життя тут прокидається скрізь жваво,
Машини на дорогах гомонять,
Годинник Ратуші співає браво,
А люди прокидаються ... не сплять.
І враз заполонили всі зупинки
(Хтось на роботі з впертістю сидить),
Нікого ти не спиниш на хвилинку -
Буденність в нас на груди всі бринить...
Ранковий ритм ще заспаного міста
З невпинністю на оберти пішов,
Ні відпочити, трішечки присісти -
Життєвий цикл на повні розійшовсь...
24.01.2012 року Львів
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=308906
дата надходження 24.01.2012
дата закладки 01.02.2012
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=
дата надходження 01.01.1970
дата закладки 31.01.2012
О, древній Львове – місто моїх мрій,
Років моєї юності колиско!
Скільки у віршах сказано надій.
Тобі, як місту, я вклоняюсь низько.
Театри, сквери, парки чарівні
І люди метушливі спозаранку,
І ковані шедеври - ліхтарі,
Горби порослі лісом Погулянки.
Маленькі скверики у затишних дворах,
Кав’ярні - диво, що на кожнім кроці.
Львів’яни в Стрийськім парку на лавках
І молодь у вишиваній сорочці.
Весільні звичаї, вертепи на Різдво
І брички з «трійками», немов для королеви.
Високий замок, усмішки, тепло
І вічний символ – твої древні леви.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=310374
дата надходження 31.01.2012
дата закладки 31.01.2012
Там, де верби заглядають в глибочінь ставка,
Відв’язала Зима ранком Білого Вовка.
Той сердито оком сіяв, біг попід містком,
Замітав стежки-доріжки сніговим хвостом.
Де проліг його холодний морозильний слід,
Полонила все завія та блискучій лід.
А від подиху вовчиська, іній вкрив гілля,
Лячно з снігу визирала груддями рілля.
Все зостраху сполотніло… Тільки чорний крук
Дратував Вовка з верхівки висохлих палюк.
Хуртовиною той вився, гнівно завивав,
Та дзьобатого нахабу так і не дістав.
Птах натхненно крукав, крумкав, всіх будив від сну,
Бо на обрії розгледів дівчинку Весну.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=309735
дата надходження 28.01.2012
дата закладки 28.01.2012
Облака обласкал
Ветер,
Обелил их морской
Солью,
Колыбельную он
Спеть им
Так хотел,
Но теперь -
Болен:
В ноябрях потерял
Голос,
Он устал от своих
песен, -
И патрон, как назло,
Холост,
И темнеющий мир
тесен...
Но морским от тоски-соли
Двум волнам без него - невод:.
Не молчи... Если ты болен,
Кто возьмет нашу соль в небо?
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=291360
дата надходження 07.11.2011
дата закладки 24.01.2012
Кривые зеркала повсюду...
Один закон - кто взял, тот прав.
Поют Христу, а чтут Иуду,
За доллар совесть запродав.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=305586
дата надходження 10.01.2012
дата закладки 10.01.2012
Колядує Україна,
Земля колядує !
По цілому білім світі
Зоря мир віщує!
Колядує моє місто,
Колядує хата!
Щоб за нами сумувала
Європа пихата!
Колядують українці
по цілій планеті…
Не знайти нічого краще
Навіть в Інтернеті!
Колядує Україна,
Б’ють серця у дзвони!
Щоб «лихого» утопити
У Чорному морі!
Колядує Україна
З Заходу до Сходу,
Аби розум не покинув
І Верховну раду!
Колядують українці
Від дому до хати!
Може собі вколядують
«Достойну зарплату»!
Колядує Україна
Від Дніпра до Дону,
Аби нам не бракувало
Нічого до столу!
Колядують Українці,
Ллється радість небом,
Аби пахло в хаті хлібом,
Аби пахло медом.
Колядує Україна!
Світ Христа вітає!
Щастя й миру у родину!
Господь ся рождає!
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=302792
дата надходження 28.12.2011
дата закладки 28.12.2011
Гукнув раз до сусіда Сови:
-Агов!Мене добре чуєте?..
Казали люди,ніби ви...
Викладачем працюєте?
-Точні відомості маєте
(Та й я від вас не ховаю).
-А що саме викладаєте?
-Цеглу(!!!) викладаю!..
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=300740
дата надходження 18.12.2011
дата закладки 18.12.2011
Лунають помаранчеві пісні,
З усюди гасла, заклики, промови.
Тріпочуть гордо стяги кольорові,
Невже це наяву а не у сні?
Невже відчуємо себе людьми?
Невже рукам робочим буде діло?
Бо безробіття ой як надоїло.
Невже і ми виходимо з пітьми,
На битий шлях широкий із узбіч?
Невже і нам всміхнулась щасна доля?
Невже прийшли, святі, свобода й воля,
Невже скінчилась віковічна ніч?
Бо довго ми ішли в примарний світ,
Сліпі й покірні все чогось чекали,
Нас голодом морили, убивали,
А ми терпіли ненависний гніт.
Тепер ми опліч підемо до змін!
Хай не встеляють нам дорогу перла.
Живе Вкраїна – ще вона не вмерла.
А українці встали із колін?
Ось і прийшов двох тисяч п’ятий рік.
Та чи прийдуть рожеві сподівання,
Чи благородні наші намагання
Продовжать сірий, безкінечний лік?
***
Сім років пролетіли наче мить.
Уже минув і п’ятий і десятий,
А ми в багні незгоди мов закляті
Все борсаємось. А коли ж нам жить?
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=300764
дата надходження 18.12.2011
дата закладки 18.12.2011
На осінніх схилах зима сховала свої вічні сніги
Витоптала стежки у подерту кіноплівку,
що м’яко розповзлась під натиском океанічних вітрів
Західної Європи.
В’ївшись холодними кислотними краплями
В ланцюги срібночолих вен
На яких наче
Важкоплинні проте надшвидкісні потяги Японії
Тече не кров,
А сам лиш цукор
Так, Японські краєвиди
Нагадують дисфрагментовані фрагменти її тіла,
Індустріальні станці й метро
Метро в індустріальних станах
І все це так, неначе повсякчас вона
Вживає дешевий алкоголь,
Намагаючись скласти себе по пазлах
Щоб потрапити на свято в Кіото
Стати
Радше бути живою з допомогою
Картини коханого друга,
Що сидить у метро,
Як і вона прагнучи потрапити на свято в Кіото.
Він малює її,
А вона не позує надміру
Звичайно на пазлах, по схемах
На стінах японського метро
Слухаючи м’яку кіноплівку
Оснінніх схилів
Зима
А він знов ж таки мовчки складає її у життя.
Емаллю вкриває тіло мовчазними пензлями
Безбарвними кольорами заповнює пори цукром
Її пори,
Пори її сукна
Ніжного проте мертвого тіла.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=300751
дата надходження 18.12.2011
дата закладки 18.12.2011
Прожектор сонця через скелю
Розкидує веселі промінці,
Освітлює у річці камінці,
Світанкові відкрив оселю.
Знімає із очей завісу,
Осіннім розкидається теплом,
Росу струсив над трав’яним чолом,
Запалює чуприну лісу.
Шнурок канатний, мов дорога,
Єднає поміж скелями світи.
Я на одній стою, на іншій — ти.
Тримайся! Все в руках у Бога. 2011
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=300582
дата надходження 17.12.2011
дата закладки 17.12.2011
маленька дівчинка
малює крейдою літо
на снігу
спитай в неї
що таке
щастя
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=299703
дата надходження 13.12.2011
дата закладки 13.12.2011
Ти мариш минулим. Уява-ріка
Вирізьблює контури смути.
Терпкими очима, манливо тонка,
Душа переповнює груди.
Ти схожа на сонце, де обрій небес
Дощами лікує застуди.
Долоні в трояндах, зі смутком і без,
Тобою щемить звідусюди.
Ти старша за вітер, дерева і сніг,
Краса споглядає у вічі.
Не треба до болю, що хтось не вберіг,
Думки ж бо горять на узбіччі.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=298915
дата надходження 09.12.2011
дата закладки 09.12.2011
Мов мушля небо одтворилось,
перлина снігу котиться на дно.
Мороз бере у руки стилос,
наносить літери свої на скло.
Біжать рікою перехожі
і тануть погляди, немов свічки...
Буває стрінуться два схожі,
як стрілись ми. На відстані руки -
здавалось ангели схилились
з фасадів ренесансної доби,
здавалося вони молились:
"Люби його, люби її.. Люби!".
А ми стояли оглашенні -
в притворі серця... билася струна.
Ми були наче полонені -
із мушлі неба дихала зима...
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=298674
дата надходження 08.12.2011
дата закладки 09.12.2011
Залишайся прозорим щоб
побачили дно
Все каміння намул і скелети
Фаворит хай знімає кіно
Про безстрашного вільного
генія
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=298172
дата надходження 06.12.2011
дата закладки 06.12.2011
Отведи меня в ту даль,
что за чертой.
Руку дай -
мне не страшно с тобой.
Покажи мне те места,
где жизнь
белизной твоего листа
дрожит.
Легким снегом своих зим
укрой,
сказку тихую расскажи,
спой.
Заплети в мою явь сны
травой.
Я в объятьях седьмой весны
снова стану живой...
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=298208
дата надходження 06.12.2011
дата закладки 06.12.2011
Бой. Каждая минута — бой.
Каждый день с тобой - любовь.
Счастье, как наркотик в кровь.
Скучаю.
Боль. Каждый день в разлуке — боль.
Слезы ведь - вода и соль.
Недоступен номер вновь.
Я знаю...
Мой. Даже через вечность — мой,
Летом ты придешь домой,
А пока минута — бой.
Считаю.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=297801
дата надходження 04.12.2011
дата закладки 04.12.2011
мои ноги - инструмент для получения только тех ответов
которые порождают новые вопросы
мои ноги идут
мои руки
берут и
отдают
плоскости двух картин, со смазанным изображением
по правую и левую руки мои
в перспективе
сомкнутся
образуя
острый
угол
...
..
.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=297378
дата надходження 02.12.2011
дата закладки 02.12.2011
***
За ві́кнами – осінь… Давно не строката!
Нахмареним небом знов супиться – лячно…
Одіграно партію щедрого сма́ку…
Всміхалась би сонцем!.. Та тільки двозначно
Виходить та радість… з-за сиво-рамена…
Втікаючі точки задумок мізерних…
Під небом вона ще – втікачка непевна:
Ступає босоніж в розсипаних тернах…
(28.11.11)
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=296796
дата надходження 29.11.2011
дата закладки 29.11.2011
Автостопом до зими дорогами розбитими,
квиток в один кінець і жодної зупинки.
Проїхав свою осінь і випив її літрами,
притуплюючи пам’ять, спер усе на ліньки…
І між безвихіддю шукати виправдань не треба,
маю те що маю, що моє - то золото…
Я не злякався й не зламав своє життєве кредо,
хоч воно і двічі навпіл десь розколоте.
Відправляюсь до зими незнаними маршрутами,
з собою прихопив усе за осінь зібране…
Нехай мої бажання рахуються забутими,
а моє життя лінійкою поміряне…
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=296775
дата надходження 29.11.2011
дата закладки 29.11.2011
На всем скаку остановила всадница,
Разгоряченного в движенье скакуна,
Во взгляде гордой, грациозной амазонки,
Скользит парадность и уверенность видна.
Восторженно с балкона смотрит девочка,
На вздыбленного ржущего коня -
От резкого движенья в торможении,
Испуганно залаял пес, его браня.
Волнуется пейзаж от ветра набежавшего,
Кренятся вправо мощные стволы,
Тревожно в небе облаку перистому,
Терзаются лучи в волнении листвы.
Заходит солнце, облака сгущаются,
Из поднебесья чувствуешь грозу -
От шквала ветра резкого, внезапного -
Качнуло бархата тяжелую кайму.
Легко и плавно, без запинок в исполнении,
Умело, тонко передавши свет,
Брюллов уверенно изобразил решение,
Подавши мастерски декор - сюжет!
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=254241
дата надходження 16.04.2011
дата закладки 29.11.2011
Тихо дремлет туман по осенней поре,
Под ногами лист желтый ложится,
Осень гордо взошла на опавший покров,
Чтобы с ветром Норд-вестом кружится.
Прикоснулась плечом к буйным кудрям его,
Замирая на доли мгновенья,
И заплакала вдруг серебристым дождем,
На пороге ухода в забвение.
Ветер Осень тогда крепко к сердцу прижал,
Успокоил: «Грустить – нет причины! -
Отдохни, дорогая, твое время придет -
Не томи свое сердце кручиной!»
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=284356
дата надходження 04.10.2011
дата закладки 29.11.2011
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=
дата надходження 01.01.1970
дата закладки 28.11.2011
Что заставило меня
Встать?
Что отправило меня
В путь?
Думал, реки поверну
Вспять,
Ибо силищи во мне-
Жуть!
Кто же знал, что поворот
Крив,
А фантазий караван-
Мним...
Аль Пачиной мне не стать-
Миф.
Так, от силы рядовой
Мим.
В общем, дёрнул я из тех
Стран,
Где казалось мне что я –
Бог,
Воротился в дом родной
Пьян
И обратно на кровать
Лёг.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=296464
дата надходження 28.11.2011
дата закладки 28.11.2011
Життя рулади
Сон принадив
Щастя в душу
Розколише
Синій птах
У руж-вітрах
Гріх-тумани
Звивно зманить
День прийдешній
Гордий вершник
Полем-гаєм
Закружляє
Снігопадом
Тайно рядом
Ми з тобою
Голубою
Далиною
За луною
Днем святим
Стрім-летим
В дикі далі
Там Грааля
Чаша сяйна
Хіть аркана
Силоміць
Сім зірниць
Сперезала
Тихо чвалом
Приплелися
Пригорнися
Милим ранком
Вишиванку
Гами у юрбі
Я — Тобі.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=296343
дата надходження 27.11.2011
дата закладки 27.11.2011
Відчула вітер у своїх руках.
У душі дитячі крики-уламки мрій.
Малюю свій портрет-спонтанно, і тремчу у снах ..
Новий ескіз-фрагмент дівочого життя.
Запах кави,ймовірність що одна....
хоча...ще мій сумний портрет..
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=296342
дата надходження 27.11.2011
дата закладки 27.11.2011
Перегоріла лампочка в під’їзді.
Ну що такого? Так, перегоріла…
І всі думки, як босоніжки чисті
Потрапили у темряви чорнило.
А ти ідеш навпомацки потроху.
Ну що такого? Скількись-там сходинок!
Можливо, хтось насипав тут гороху?
Можливо, хтось наклав тут намистинок?
І от крокуєш, ніби по безодні,
Немов сліпий із арбалетом в тирі,
Бо ж ти не знав, що поручні холодні,
Що сімдесят два кроки до квартири.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=296290
дата надходження 27.11.2011
дата закладки 27.11.2011
Завтра буде завтра, а сьогодні – вчора.
Пролетіло літо швидкокрилим птахом.
І чиясь уява, небезпечно хвора
Покидає тіло, їде разом з дахом.
Бо прийшло майбутнє. І підстав немає
Згадувати знову безпритульні ночі,
Промовчати ще раз: «Вибач, не кохаю»,
У яскравих зорях впізнавати очі…
Так, ніщо не вічне. Саботажувати?
У собі відкрити дикуна чи мавра?
Ні. Собі за хвилю до кінця розплати
Мовити «Добраніч!». Завтра буде завтра.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=296289
дата надходження 27.11.2011
дата закладки 27.11.2011
Ми безсмертні. Смерть – брехня.
Нікель. Лоск. Щоночі. Щодня.
Софіти. Космічність. Сталеві убрання.
Ми замовляєм солодкі страждання:
Під місяцем жовтим кохатися палко.
Сьогодні рятує енергія алко.
Ми – життя без життя. Ми – краса без esthetic.
Справи сьогодні ведуть лиш кастети.
Від ритмів тваринних дочекаймося спазмів,
І кожен отримає краплю оргазму.
Від прелюдій фальшивих до безумства згораєм -
Енергія алко в нас сьогодні палає.
Час – віртуальний, безмежний, незримий,
Та голод емоцій є незборимим.
Емпіризм індивіда коритись й корити:
Шоу деструкції фізики світу.
В епіцентрі хаосу аномально жарко:
Наш володар сьогодні – енергія алко.
Ірпінь
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=296299
дата надходження 27.11.2011
дата закладки 27.11.2011
Рвёт энтропия мир на части…
Здоров и молод, значит, счастлив!
Посмотришь, одинок и стар…
А был недавно супер-стар!
Ел, пил, гулял, кутил без меры…
Укоротились теломеры…
Конечен путь любого тела…
Мир разрывается без дела!
И только странная душа
Прошепчет – как же хороша
Заря, коснувшаяся неба…
А был ли ты? А если не был…
Не знаешь, что там будет завтра!?
Ты лучше просто съешь свой завтрак…
Очерчен мелом жизни круг,
В нём георгины… «Милый друг»…
На фото: георгины сорта "Милый друг"
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=296308
дата надходження 27.11.2011
дата закладки 27.11.2011
Я знов висітиму в мережі-
когось шукатиму онлайн...
щодня
А хтось гаситиме пожежі
або напише бізнес-план.
І знов оновлення сторінки
й банальні меседжі "привіт"...
щодня
А хтось проігнорує мої лінки
або з здійснить перший політ.
І знов дивитимуся в монітор,
залипнувши у креативності чужих ідей...
щодня
а хтось фарбує коридор
або ж народжує дітей.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=296324
дата надходження 27.11.2011
дата закладки 27.11.2011
Чужина. Пустеля. Ніч.
У годиннику пісочнім
Час стікає пальці крізь.
Зорі дивляться вороже.
І піщинки у душі,
Світовий годинник сипле.
Спраглий, втомлений. Чужі
Чужина, пустеля, тиша.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=283932
дата надходження 02.10.2011
дата закладки 26.11.2011
Чаклувала Oсінь на листочечках кленOвих
Все кувала рижа золоту підкову,
Тай до озера носила — чарувала в руті,
У дощах кропила — сни розкуті.
Віяла мольфарка ладаном у душу,
Розганяла грімно пережовклу передстужу.
Лихо-тихо тайфувала тайно —
Солодом ночей пригортала грайно:
— Гулі-гулі голуби, заголубте сі сердЕчка
У колисці листя на златих вірвечках,
Залюляйте, закохайте тай зв’яжіть дві Долі.
Гулі-гулі голуби тай зіграйте на віолі.
Танцювала осінь на листочечках кленOвих
Гливо-гливим голубам чаклувала чар-підкову.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=296085
дата надходження 26.11.2011
дата закладки 26.11.2011
Красиво, как танец,
Как танго в бокале
Сухого красного -
Все у нас начиналось.
Страсти рвались,
Как цепи ржавые...
Встретились. Снова расстались.
За что мне все это?..
И с высоты
Расстояний, что - между,
Глазами печальными
Смотришь. Ждешь ответа.
Только ответ
с моих губ сорвал
и унес ветер...
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=296076
дата надходження 26.11.2011
дата закладки 26.11.2011
Осторожней у края,
Расшибешься, играя,
Пародируя
Человека.
Дарит сон нетленная
Музыка.
Крики стихнут,
Впадут в кому.
Кто-то выпадет из балкона,
Не дождавшись первого снега.
Расшибется, как и ты
О собственные мечты,
О собственное
Больное
Эго.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=296062
дата надходження 26.11.2011
дата закладки 26.11.2011
Накрив той спогад, як перина,
він знов зігріє перед сном,
шукала в натовпі очима,
щоб терпке випити вино.
Бо душу не заколихаю
у пошуках п’янких очей,
того безглуздого, та раю,
в пітьмі недоспаних ночей,
і знає думка на світанні,
хто знову поселився в ній,
а Ви для мене лиш зітхання,
троянд пелюстки й попіл мрій…
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=295630
дата надходження 24.11.2011
дата закладки 24.11.2011
пухнастих
щирих
і зимових
снів
під ковдрою віршів
та перетнених забобонів
що колір ночі
зберегли
а може... колір болю?
червоне перетвориться
у біле...
це спокій і відрада
ніжних снів...
зі мною чи без мене
я не хтіла - ні захвату
і ні відрази
слова - дешеві стрази
божевілля
колір снів...
ти розумієш. Так?
о мій коханий...
Чудовому співрозмовнику присвячується.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=294543
дата надходження 20.11.2011
дата закладки 22.11.2011
Стара кав’ярня у провулку Долі...
Смакує Тиша з Часом “Каберне”...
Придрімує дзиґарок* мимоволі...
Якась душа – та й зазирне.
У креденсі – думки із порцеляни,
Зачепиш словом – друзок не збереш...
Полотна пам’яті в потертих рамах,
У келихах – бажання-фреш...
Гардинна сутінь присмаку ванілі
Бентежиться відвертістю свічі.
А під вікном чиїсь бідові мрії
Самотньо мокнуть на дощі...
В кав’ярні “Затишна”, провулок Долі,
Ніколи не скінчиться “Каберне”...
Колись, я вірю (вірю мимоволі) –
Помітиш ти в кутку мене...
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=294855
дата надходження 21.11.2011
дата закладки 21.11.2011
Останній день весни
А завтра літо
лечу далеко в сни
між тополиним цвітом.
Лечу в безмежжі простору і неба
привітно зустрічаю хмари
Я знаю що для щастя треба!!!
Дотик руки й кохання жару.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=217178
дата надходження 20.10.2010
дата закладки 21.11.2011
А в небі так легко
і простору стільки
На хмарках так м'яко
і хочеться мріяти тільки
літати у небі як птах,
вільно озиратись навколо
бо для землі,небо - дах,
а для людей життя - то коло.
Воно радіє і плаче
Сумує і гріє теплом
І промовляє неначе
і пригортає крилом.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=294850
дата надходження 21.11.2011
дата закладки 21.11.2011
Сумувати ридати ми вмієм
Відносини приховані закриті
Я рахую дні до повернення свідомості
Стараюсь втекти від своєї відомості
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=284265
дата надходження 04.10.2011
дата закладки 21.11.2011
мій поділ часу на ніч і ніч,
коли заклинання крапають з ринв іржавих,
коли з цікавих книжок виповзає пам'ять,-
мій поділ часу на ніч і ніч...
без ліхтарів промерзлих, без слів
розмикається замкнуте коло,
перетворюючись в усмішку веселкову.
мої казкові сюжети гидкі й облізлі,
стислі зітхання на стінах замість картин.
один лише ранок
і знову поділ на ніч і ніч...
переписуються в повітрі усі мої копії,
тиснуть світлом і тицяють пальцем,
неначе я іншої раси.
запаси зізнань подрібнішали,
тишею бути незвично і холодно.
змолоду часто малюють такі портрети,
щоб померти можна було б з гідністю,
а я не малюю ніколи ніч і ніч...
краще б це був поділ на варни,
безкарне таке самоїдство,
таке дрібне і ліхтарно-промерзле.
краще б мене накреслив той,
хто бачить єдність ночі і ночі.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=294394
дата надходження 19.11.2011
дата закладки 19.11.2011
Туман
І сонця промінь зник,
І осінь ходить біля хати.
Усе б нічого, тільки крик –
Куди і як його сховати?
Усе б нічого, тільки мук
Вже не притлумлюють дороги...
І чайка кинеться у Буг
І розіб’ється об пороги.
1980 р
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=294369
дата надходження 19.11.2011
дата закладки 19.11.2011
Тіню захопи мою тінь до світанку
Так щодня не губись я чекатиму
До заходу за горизонт жовтої зорі
Втримаймо просторі наші шляхи
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=294371
дата надходження 19.11.2011
дата закладки 19.11.2011
Огонь в ладони, вспышки света в голове.
Сила... И страх с собою быть наедине.
Кто я? Один вечный вопрос.
Я капитан или матрос
На судне под названьем "Жизнь"?
Энергия... я чувствую ее.
То обтекает мое тело,
То остается вне него.
И оставляет одного
Без мыслей и желаний.
Что мир с собой позволит сделать?
Где грань наших умений?
Иль может проще от себя все время бегать?
И удержаться от соблазнов, рвений
Себя же испытать.
Наверное, во что ты веришь - то возможно.
И внешний мир лишь отраженье внутреннего света.
То обманет он, то поиграется немножко.
Но никогда не даст совета.
Как хочешь, так живи.
19/11/2011
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=294383
дата надходження 19.11.2011
дата закладки 19.11.2011
Некто не поймёт что такое война...
Когда друзей теряешь в бою,
Когда их кровь застилает глаза.
Этой боли не понять некому!
А поймут лишь те кто хоть раз был в бою!
Кто чувствовал себя под прицелом,
Кто сам вел по людям стрельбу
И кто сидел в окопе под обстрелом...
Скольким парням война жизнь сломала?
А сколько ребят до двадцати не дожили?
И каждая мать живого сына видеть желала,
А не узнать что в Афгане сынишку убили.
Вернутся Герои в землю родную.
И будет их могилы в цветах!
Это не заменит нам их в живую,
Но они на всегда останутся в наших сердцах!
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=278951
дата надходження 06.09.2011
дата закладки 19.11.2011
наче кава з молоком
цей день з тобою
трохи підсолоджений
і мені не зашкодить
моя залежність буде
біло-молочною
і м’якою
ти вкриваєш мою руку
своєю долонею
і мені здається
що ми обоє
тримаємо пальцями
зефір
ось він
запашний
солодкий
здається уже відчуваємо
як він тане у роті
але зефір ще у наших долонях
ми дивимося в очі одне одному
і розуміємо
що стали уже кавоманами
навіть молоко
нас уже не рятує
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=294352
дата надходження 19.11.2011
дата закладки 19.11.2011
Наш пульс зрівняли до води.
Він витікає геть.. крізь пальці.
В театрі наших почуттів
Ми відіграли всі спектаклі.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=294345
дата надходження 19.11.2011
дата закладки 19.11.2011
У різнобарв'ї осені рудої
Лились по ѓорах акварелі.
В застиглій озера тарелі
День заховав своїх турбот сувої.
Із висоти зол́оченого клена,
Зірвався в подорож листочок.
Упав на скривлений місточок,
Тихенько хруснув під ногами в мене.
Замовкла осінь, памороззю вкрита.
Дрімає ліс під мідним листом.
Калина хвалиться намистом,
Бо має різнобарвну згадку літа.
Початок дня. Аж зашпори у пальцях.
Мороз... Зима не за горами.
І, ніби вишита нитками,
Спить річка, як моя канва у п'яльцях.
02.11.2011р.
Подільські Товтри Сатанів
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=294124
дата надходження 18.11.2011
дата закладки 18.11.2011
* * *
Восходит солнце над тайгою,
Бросают ели тень,
Я с отдохнувшею душою,
Вступаю в новый день!
Природа шепчет тихо что-то,
Бросая вниз листы,
И между крон след самолёта,
Я различил вдали,
Ему подобно жизни краткой,
Мы чертим полосу,
И сгинем также без остатка,
Не разгадав судьбу.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=140598
дата надходження 08.08.2009
дата закладки 18.11.2011
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=
дата надходження 01.01.1970
дата закладки 18.11.2011
Не по силам, мой друг, не по силам
Быть мне «Вечной империей зла»...
...Долго в доме Любовь постилась,
Да вчера в мир иной отошла.
Не успели закрыться двери,
Отсчитав этот скорбный уход,
Стало здесь неуютно Вере
И она собралась в поход.
Что ж Надежде тогда оставалось,
Хоть и самой упорной слыла?!
И она, погрустивши малость,
Светлым облачком уплыла.
Вот тогда я и сам дверью стукнул –
Разве можно без них в доме жить?!..
...Содрогнулся мой дом и рухнул
И в развалинах он лежит.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=294099
дата надходження 18.11.2011
дата закладки 18.11.2011
Вже не світило так ясно сонце
І день уже ішов на спад
В душі закралось щось холодне
І хтось той блиск в очах украв
Мої думки поплутались, змішались
І хочеться іти вперед
Та та дорога зав'язалась
Стежки пішли навперехрест
Запахла осінь зів'ялим тютюном
І спогади пожовкли біля саду
Зів'яло все. Мої надії,
Пожовкли разом з тютюном.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=294133
дата надходження 18.11.2011
дата закладки 18.11.2011
Как камнем русло
Чувства пережаты -
Не расплескать -
Пороги и пороги…
И полноте полно
Искусством чувство,
И полноте пустынно -
Нежно, грустно…
Как камнем русло
Перекрыты мысли
Закрыта навигация
На зиму… долгую
И письменно и устно
На снеге многоточие
Проталин
И это все…
И этим не торгуюсь я,
Не выставляю –
Пусть живет за кругом
Полярностей
И северных сияний
Неясностей
Разрывов и слияний
Господствующей давеча
Прислуги
Усердных и прислужливых
Господ…
Уступит время –
Лопнет и пойдет
Река под панцирем
Ломающейся строчки
Холодных истин
Выбранных заочно
За идеал…
Неудержимость -
Чувственный аврал
Слезами
На батистовом платочке.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=293618
дата надходження 16.11.2011
дата закладки 16.11.2011
Міцніш стиснувши автомат,
ногою двері відчинив;
черга',набої закінчились.
Та сумно очі опустив. І вийшов.
Вони ж бо також люди,
вони також хотіли жити,
у них були і батько й ненька...
Вони ВОЖДЮ прийшли служити!!!
Ввійшли господарем в чужую хату...
Входили, убивали і сміялись,
плюнувши на образ і на совість,
лише ВОЖДЕВІ підкорялись...
І ось - стоїш стискаєш автомат,
а внуки тобі "СЛАВА" заспівали,
у серці вірно зберегли,
народним месником прозвали...
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=287312
дата надходження 19.10.2011
дата закладки 16.11.2011
Устало сердце от обид, искало тыла,
Но, видно, это, это всё напрасно было,
Мне скучен тыл, и лишь к любви ведёт кривая,
А это, что ни говори, – передовая...
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=293346
дата надходження 15.11.2011
дата закладки 15.11.2011
С порывом ветра лист слетает.
Кружит и падает в траву.
Никто из нас еще не знает,
Что это сон - не наяву.
Не наяву вдвоём с тобою
Лежим, обнявшись, до утра.
И плачут гуси за рекою:
Пора в дорогу нам, пора.
И краски осени хлопочут,
И пряный запах от рябин —
Все только сон. Однажды ночью
Проснешься ты совсем один.
А я за дальней поволокой,
Как под запрудою река,
Стремлюсь к тебе волной широкой,
Бьюсь о крутые берега.
И провожаю птичьи стаи
Туда, где неба алый свод.
Пускай круги соединяет
Небес крылатый хоровод.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=293313
дата надходження 15.11.2011
дата закладки 15.11.2011
Колдунья-осень, отправляясь в дальний путь,
Берет с собой невзгоды и печали…
Согреет нас последними лучами…
И очень тихо, зимними ночами,
Мы будем вспоминать ее… но не вернуть…
Колдунья-осень, отправляясь в дальний путь,
Оставит нам весенние надежды,
На землю бросит белые одежды…
Грустить по ней уже мы будем реже…
Зима… морозный воздух наполняет грудь.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=293299
дата надходження 15.11.2011
дата закладки 15.11.2011
Куди зникають тіні,
Коли приходить ніч?
Напевне, розмовляють
Із Богом віч-на-віч.
Про радощі, про болі,
Невигоди зими,
Що змушені без волі
Ходити за людьми.
Що день у день без змісту -
Благенька їхня суть.
Тиняючись по місту,
Користі не несуть,
Ковзаючись, зникають
На стінах, на шляхах,
Від сонечка тікають,
Сховавшись по кутках.
В своїм нещасті кволі,
Чужим життям живуть,
Без мрії і без долі
Чужою смертю вмруть...
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=289160
дата надходження 28.10.2011
дата закладки 14.11.2011
Привіт! Як життя молоде?
Привіт! Скільки сонця в тобі?
Без мрій ані дня не пройде,
Лиш сміх - і ні крихти журби!
Цвітеш, як сади навесні,
Летиш синім птахом у даль,
Крізь ночі линеш і дні,
Забувши слово "печаль"!
Натхнення живить твій дух,
Кохання в серці горить!
А голос радує слух,
Бо щастя в ньому бринить!
Творець грандіозних ідей,
Ти віру носиш в собі!..
Привіт! Як життя молоде?
Привіт! Скільки сонця в тобі?..
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=293095
дата надходження 14.11.2011
дата закладки 14.11.2011
Б ажання злитись воєдино, віддати разом душу й тіло
У мить змело всі перепони, вагання, сумнів, людський гомін,
Л ише жага і спраглі губи заслали світ, вели до згуби,
А би удвох на всі віки, шалено плинули думки
Т а в загадкову невагомість - відчути тіл своїх невтомність,
А в ній у вирій до зірок злітав кохання, наш, танок
Н естримний, жадібний, бурхливий як океану пінні хвилі,
І ми забули, ніч чи ранок, незчулись, як застав світанок.
Ч асу забракло, певна річ та ти згадай - була та ніч!
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=203671
дата надходження 31.07.2010
дата закладки 14.11.2011
Где небо касается глаз твоих нежно
И бег прерывается ходом часов,
Приходит зима и улыбкою снежной
Рисует картины из сказочных снов.
Среди зазеркалья - дороги и скалы…
И ты - разбудив чье-то сердце игрой
Покинешь родные когда-то причалы
Вслед музыке, что позовет за собой.
С душою талантливой и неизменной,
Меняясь, как россыпи слез, поутру,
Почувствуешь силу огромной Вселенной
Знакомой до боли мелодией струн.
И пусть не тревожат седые сомненья,
Плеяда завистников и недотрог.
Ведь главное - творчество и вдохновенье
Среди миллиона красивых дорог…
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=291036
дата надходження 05.11.2011
дата закладки 13.11.2011
Не грусти,
я конечно тебе напишу
на холсте свои письма.
Я кусочек тепла
в твои мысли гуашью вложу,
буду рядышком,
близко.
Для тебя одного
подберу я такие цвета,
чтобы нежность дышала...
Не грусти,
я на призрачной глади холста
все раскрашу...
для нас...
все сначала...
С благодарностью за каст автору AmriLaura
http://www.playcast.ru/view/1588535/
01b3c0172f8c1a640ab1e186c9f6f3d910bd0c01pl
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=292593
дата надходження 12.11.2011
дата закладки 12.11.2011
Нанизуючи миті
Збираю я життя
З посмішок, поглядів,буття
Тримаюсь за миті
Як дитя...
Розвіюю спогадів я фото
Вилізу на найвищий дах
Відпускаю я страх
Тебе чекатиму вічно
Лише знак дай
Де чекать...
І нізащо ніколи не відпускай)
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=292582
дата надходження 12.11.2011
дата закладки 12.11.2011
І ось останнії осінні дні.
Стоїть земля в зажурі.
Стоїть, неначе в мареві, в імлі,
І дні… такі похмурі.
Уся природа завмирає
В незвіданім чеканні.
І осінь фарби вже збирає,
Бо дні її останні.
А сонце… чи ж воно у сумі?
Погляне на земнії чвари,
Сумне, неначе у задумі,
І заховається за хмари.
А хмара чорна тут як тут,
Враз сонце заховає,
Чи ж відає, що сонця ждуть?
А воно тає й тає, і більше вже не зігріває.
І власно вже ступа зима,
Вже гупа на порозі.
А осінь..? Поступається сама,
Бо сонце гріти вже не в змозі.
Уся і все, неначе в диві,
Як діва в довгожданні.
Пливуть лиш хмари, сиві, сиві,
І гонить вітер лист останній.
І тільки красная калина
У лузі червоніє,
Неначе молода дівчина
Красою променіє.
Уся багряно-золота
В намистах і коралях.
Ген клин пташиний відлітає
В незвіданнії далі.
І мислі діву огорнули,
Укрили, мов туманом,
І миттю спогади майнули,
І клятви, і обмани.
Чи може красне літечко,
Чи весноньку весну,
Як квітла вона квіточка,
Свою любов одну.
Любила до нестями
Любов свою одну,
Та нанесла лиш рани,
Лиш рани і біду.
Лилася пісня краєм,
Неначе водограй.
І край той був їй раєм.
А де ж тепер він рай?
Часи летять неспинно,
Летять, неначе мить.
Не має їм зупину,
Вже й коси серебрить.
І покотилася сльоза дівоча
За ту загублену любов.
Душа, мов крилоньки тріпоче,
І закіпає кров.
Бо без любові, світ не милий,
Душа, неначе кригою взялась.
І жити вже немає сили,
І туга краєм полилась.
Остання мить останньої любові,
То де ж, ти доле, озовись?
Ота, що напророченая в Слові,
І сльози градом полились.
Прости ж мене, моя Любов,
Прости ж мене за зраду.
Без тебе стигне моя кров.
Верни ж мене до саду.
Де ж ти, останняя Любов?
Хто ж відігріє серце й душу?
Ще ж поки не застигла кров,
Я іще жити і любити мушу.
Остання мить останньої любові.
Де ж ти, Любове, серденько моє?
Ти ж не сказала ще останнє слово.
Скажи ж мені, бо часу не стає.
Ось так, мабуть, намислила дівчина,
Ще неописаної вроди,-
Заплаканая росяна калина,
Ота, що і понині жде на згоду.
Остання мить останньої любові.
Упав останній і багряний лист.
Остання крапка на останнім слові,
Яке родило оцей мудрий зміст.
01.11.2006
Любов Павлюченко
Кіровоград
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=292577
дата надходження 12.11.2011
дата закладки 12.11.2011
Любов запітніє як скло, ми її рукавами
від вологи та сорому витремо.
Долоня залізе у кишеню, відчуваючи в ній
тепло.
Вуста до тріщин пекучі й обвітрені.
Якщо твоє серце ще досі unlocked,
а сум виливається з-під повік солоними літрами
засвой цей важкий урок і почни життя
з легких, сонячних ранків босоніж по пристані
почни його пошуком нової істини.
Десь на початку Гоа у маленькому бунгало
чи з гарячого вина в самому центрі Аляски.
Твоя душа - найбільший скарб нібелунгів,
захована поміж щілин земної кори, виливається
магмою. Знаєш,це коли він зранку дзвонить,
так нетерпляче дивуючись:
-Чому ти ще досі не вдягнена?Збирайся, мерщій!
І не забудь захопити з собою закордонний паспорт.
Любов як історія Екзюпері загорнеться обережно в сувій,
любов іноді надто схожа на казку.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=292579
дата надходження 12.11.2011
дата закладки 12.11.2011
Хто сказав, що не вмію літати?
Хто сказав, що душею слабка?
Хто сказав, що не вмію співати
Коли душу печаль огорта?
Я літаю тоді, коли крила
Виростають у серці моїм.
А співаючи вічно щаслива,
І печалі кажу завжди НІ!
Я є сильна, повірте на слово,
Просто осінь чомусь на душі!
Але в серці завжди веселково
Світить вогник й веде до мети!
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=292517
дата надходження 12.11.2011
дата закладки 12.11.2011
А ми втікаємо. Від кого? І навіщо?
А ми втікаєм від людей і від хули.
А ми втікаєм від циганок віщих
І зовсім не чекаєм похвали.
А ми втікаємо. Від щастя чи нещастя?
Не знаєм і приблизної мети.
А щастя усміхається нечасто,
Його треба чекати й берегти.
Обоє чисті, мов безхмарне небо,
Жага у лівім боці під плечем.
А ми втікаємо самі від себе.
А кажуть, що від себе не втечеш.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=292513
дата надходження 12.11.2011
дата закладки 12.11.2011
Сховали тіні
У срібнім мерехтінні
Павутиночки
Крапелиночки
Літа бабиного
Вкраденого
У безсоння
У долоні
Вербні
Теплі
Осені.
Босими
Мріями
Синіми
Злітаю
У зграю
Вітрів.
Спів
Молиться ніччю
У потойбіччя
Років.
Гомонів
Ясен із цнотою
Німою
Про вічність
Про зичність
Даремну
Черлену
Криничність
Величність
Вірного
Мрійного
Неба
Німба.
Сузір’я
На подвір’я
Війнуло
Дмухнуло
Свободу
Воду
З марева
Виросло
Віриво
Дерево
Глоду
Роду
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=292540
дата надходження 12.11.2011
дата закладки 12.11.2011
Стук.
Щось шарудить,
Щось б’ється в грудях.
Боляче.
Затихло.
Б’є годинник, пора!
Пора вже жити!
Знову:
Не хочу, не можу.
Час зупинився, ще трохи зачекає.
Мушу.
Жити мушу!
Буду.
Жити буду!
Я пішла і час пішов –
Тепер ми в ногу з ним йдемо.
Тепер нове життя:
Розмірене і рівне, в ногу з часом.
Вистріл.
Я вбила час:
Я хочу іншого –
Фатального життя!
Ось і воно:
"Не в ногу з часом."
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=292388
дата надходження 11.11.2011
дата закладки 11.11.2011
А пам'ятаєш як вулицями нишпорила
таємна поліція?
Вечорами, сутінками
губилися їх кроки у тиші,
ноги плуталися у чорній тіні
й тоді ті диваки падали,
танули у темряві
та провалювалися крізь землю.
Пам'ятаєш як ми стежили?
Очі були прикуті до їх чудернацького вбрання,
схожого на спальні мішки.
Ми ховалися по смітниках,
ми дивилися крізь зимні скельця,
ті, що подвійні,
й у порожнечі між ними стояли іграшки,
які чіпляються взимку за вічнозелені
хвойні дерева.
Інколи в кулях з'являлися випуклі обличчя,
інколи густий білий дим,
зрідка проїжджали машини повні молодих нацистів.
З іншого боку можна було бачити
наші мокрі тіла й губи,
немов зав'язані на міцний вузол.
Я пам'ятаю дощі, пам'ятаю посухи,
пам'ятаю записи на обгорілих стінах,
тих, що тримали в собі нашу кров,
сни і думки, загортаючи їх у минуле.
Я пригадую як таємна поліція кралася вулицями,
якими ходили наші ноги,
настільки таємна, що про неї знав кожен.
Я пригадую твою хворобу,
пригадую широко розкриті до стелі
оксамитні нерухомі очі...
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=292354
дата надходження 11.11.2011
дата закладки 11.11.2011
Собрать бы в парке всю листву,
Напоминающую осень.
Тебя бы встретить наяву,
Но вижу только неба просинь.
Обнять бы клен, опавший клен,
Но песнь его давно уж спета.
Я снова попадаю в плен
И в строки юного поэта.
Мне б насладиться тишиной,
Но ворон вскрикивает нервно.
Крылатый бес пришел за мной
И заберет меня наверно...
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=292195
дата надходження 10.11.2011
дата закладки 10.11.2011
Не поспішай, не квап холодним вітром.
Ця тиша осені … Вона така п’янка.
Ще в серці квіти. Ще багряне літо
Я бачу в розрізі кленового листка.
Не поспішай… Ще буде сон зимою.
Ще промінь сонця осінь золотом гаптує.
Взявшись за руки, он гуляють двоє.
Яку ж то долю їм зима готує?
Ще Королева Снігова від днів гарячих
Чарівним змахом не залишить сліду.
Заснуть берізки, як красуні сплячі,
Під покривалом снігового твіду.
Не поспішай, ще буде час… ще буде.
Ще дай дослухати цю пісню листопаду.
Плодів немає. Їх зібрали люди.
Та насолоджуюсь ще кольорами саду.
Не поспішай, прошу не поспішай
Іще птахи останні відлітають.
Не поспішай поки в душі розмай.
Невідворотні дні зими так серце крають!
Не поспішай…
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=292198
дата надходження 10.11.2011
дата закладки 10.11.2011
У мене на обличчі фарб нема.
А є лиш очі.
В моїх очах суцільна тьма.
Бо в них лиш ночі.
Я розучилась посміхатись.
Сум не сум…
Це так приємно не прощатись…
Зайвий шум…
Колись не дихала сама,
Лише з тобою.
Минуле тьма… майбутнє тьма…
Але без болю…
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=291864
дата надходження 09.11.2011
дата закладки 09.11.2011
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=
дата надходження 01.01.1970
дата закладки 09.11.2011
Ти – музика, ти – пісня, ти – душа,
Думок моїх безумство і натхнення,
Криниця чиста, мов гірська вода –
Найбільше в світі молоде кохання!
Ти – музика, ти – серце, ти –мольба,
І захід сонця, і його світання,
Ти те, що мала і що маю я –
Моє найбільше у житті кохання !
Мої слова несуть пророчий зміст,
Та я собі не стану ворожити.
Ти – музика, ти – муза, ти любов,
Ти те, що було і що може бути!
Ти – музика, ти - доля, ти -журба,
Ти – мої крила і моя тривога.
Ти – кара моя, крик і гіркота
І ти найбільша в світі насолода.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=291872
дата надходження 09.11.2011
дата закладки 09.11.2011
без воздушных
тревог
жить
без тоски
вновь
смотреть
в небо
я смогу
без тебя
быть
ты единожды
меня
предав
научил
как терпеть
боль
не убил -
значит
сделал
сильнее
я смогу без
тебя
быть
лишь забыть
тебя
не сумею
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=291395
дата надходження 07.11.2011
дата закладки 07.11.2011
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=
дата надходження 01.01.1970
дата закладки 07.11.2011
Ранкова кава стигне у руці,
Гірка на смак, та запах неповторний.
А за вікном мороз такий потворний
Тепло ховає сонця в кулаці.
А мого дому двері не скриплять.
І звикла я спокійно не чекати,
Бо мрії, мов потомлені солдати
Безсилі вже. І майже не болять.
Це мій світанок в спогадах-рубцях,
Я ж в долі не просила подарунків.
Мороз лишає перші візерунки
На ще живих, хоч вистиглих серцях.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=290942
дата надходження 05.11.2011
дата закладки 05.11.2011
Петлял я по дороге
прямой,
и путь этот в итоге -
не мой.
Вопрос себе поставил
прямой:
-Что в жизни я исправил?
Немой
ответ, и я блуждаю
опять;
в коленях дрожь пытаюсь
унять;
неверными шагами
иду;
упёршись в ночь руками,
бреду.
Дошёл до неба - право
и тут
меня средь звёзд-кораллов
не ждут.
Мол, лишний, мол, мешаю!
Я ухожу.
Ищу ответ, решаю,-
не нахожу...
Ничто уж не всколышет
мне грудь,...
вдруг сквозь туман услышал
в бреду -
мелодию далёкой
звезды,
такой же одинокой
мечты.
Отправлюсь я в опасный
свой путь;
не верю слухам разным -
всё муть!
Та музыка магнитом
влечёт
по тропам не избитым
вперёд.
Быть может, не удастся
дойти,
но я буду стараться
снести
все тяготы земные.
На звук,
что будит сны цветные
и стук
в моей груди рождает,
помчусь;
и выучу звук на-... я
...-изусть!
Коль не дойду до цели -
судьба,-
и в звёздном море мели -
беда!
Но песни отголоски
всегда
моей судьбы полоски
в цвета
окрасят, и чёрно-белый
мой стих,
а голос мой несмелый,
что стих,
разбудят, торжествуя
не зря!
Когда-нибудь найду я
края,
где обитает скрипка
души!
Туда мой взор с улыбкой
спешит
уверенно! и быстрой
ходьбой;
хоть путь не прям - тернистый, -
он - мой!
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=290900
дата надходження 05.11.2011
дата закладки 05.11.2011
Ти втечеш кудись туди…
На долонях краплі поту.
Нахилюся до води…
І побачу в ній істоту.
Де зникають сни пророчі?
Чорні сльози вкрили шовк.
Я заплакана щоночі…
В хащах лісу бродить вовк.
Ти втечеш кудись туди…
На долонях краплі поту.
Нахилюся до води,
І побачу в ній істоту.
Ікла, відблиском перлин,
Жахом сповнюють мій сміх.
Дні народжені з хвилин,
А істота з темних втіх.
Ти втечеш кудись туди…
На долонях краплі поту.
Нахилюся до води…
І побачу в ній істоту.
Я, народжена для світла,
Стала силою пітьми.
Я зачахла, нерозквітла,
Між брехливими людьми.
Ти втечеш кудись туди…
На долонях краплі поту.
Нахилюся до води…
І побачу в ній істоту.
Це не очі, це тремтіння
Розігрітої смоли.
Це потреба розуміння,
Це потреба похвали…
Ти втечеш кудись туди…
На долонях краплі поту.
Нахилюся до води…
І побачу в ній істоту.
Це все ти… не передбачив…
Вовк погриз мою горлянку.
Я не знаю чи пробачив…
Я померла вчора зранку…
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=290934
дата надходження 05.11.2011
дата закладки 05.11.2011
Сьогодні - я зустрілася із дивом
Це диво - Яблунька маленька як зерня
Вона лише проклюнулась із нього
І я її легенько обняла
І притулила - лагідно до себе
І пригорнула - як мале дитя
Вона мені подарувала - Всесвіт
А я її вселенські почуття
Мені від цього стало так приємно
Так радісно - як у малі літа
Так - ніби я зустріла рідних - близьких
В Гармонії Вселенського Буття
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=290923
дата надходження 05.11.2011
дата закладки 05.11.2011
Чёрт! Снова в душу крадутся тени.
В ночь. Чувства канули молнией звёзд.
Стой! Никому... лишь тебе я верю,
Знаешь? Я ведь редко клянусь всерьёз.
Больно. И в груди липкий ком обиды.
В окнах. Ни моих, ни твоих яркий свет.
Глупо. Слёзы катятся в мир невидный...
Знаешь? Очень жаль, что тебя рядом нет.
Гадко. Как-то в муке сжимается сердце,
Странно. В этих снах моих страхов след.
Прочь. От заезженно-лживых улыбок,
Вон! От искусственно созданных бед.
Тише. Шёпот мой рассекает темень.
Брось... Я не сильная, просто борюсь.
Горько. Ну и пусть беспощадно время,
Знаешь? Я с тобой ничего не боюсь.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=288963
дата надходження 27.10.2011
дата закладки 04.11.2011
Душа…
Вона підпалена іcкорками двох вогнів, двох сердець, двох доль.
Двох доль
На перехресті Часу.
Вона виткана молитвами семи вітрів.
Семи вітрів – семи поколінь.
Тінь…
Тінь їх дум, надій, страждань
Сколихнула життя рань
Маленькими, ледь помітними вогниками ув очах,
З першим криком злетіла у світ
І обняла його
Бездумно, безжурно, безхитро —
Радіючи світлу — убога.
У Бога в долонях була
Випустив її у вільний політ
У терновий світ:
Голу без лукавства і зморщок
Де лиси, вороння, кажани.
— Не проткни
Гострою стрілою, жалом.
Шквалом не зломи
Душу сплетену семи вітрами
Із двох родів.
Із іскорки Господь роздмухав, розпалив
Ще один сяючий промінь небес,
Щоб стало світліше, щоб стало тепліше
Щоб подовжилися дні
Не заливай Всевишнього вогні
Байдужістю, злістю, докорами,
Зморами.
Не гони в далечінь
Душі світлотінь
Бо Вона зіткана із семи вітрів,
Із двох вогнів,
Із двох сердець
І однієї любові на двох
І освятив її Бог.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=290065
дата надходження 01.11.2011
дата закладки 04.11.2011