Осень… воздух бездомный вязок, и пахнет хлором,
словно вода из-под крана, в легкие бьет напором.
А снег к обеду - черный, вчерашний, прошлый,
влезает с грязью густой в бока подошвы,
ступни мокнут, вначале- скованны, позже- инисты,
к вечеру мутная жижа становится льдом морщинистым…
И согреться бы, чтобы выжить…коньяк, сигарета, вечер…
и будет бессонница, ибо присниться нечему.
И съёжившись осень опять застывает ночью,
ей, как и мне, ментола инъекцию в позвоночник
вводит мороз, и падают листья, уходят лица,
мол, пора вам девочки, очиститься, излечиться,
с кожи светлой содрать остатки рваного дерматина,
выпуская из губ застывших:'' не по пути нам…’’
… Тихий омут без дна,- бесконечен, объятый скалами,
сколько там тихонь еще, нетихонь, русалок…
Осень, я так устала…
Плоскость ту неземную, где слово имеет силу
чистым-чистым, белым-белым запорошило … [quote][/quote]
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=701445
дата надходження 19.11.2016
дата закладки 19.11.2016
Хотіла сказати:"Не люби мене більше,
І більше так ніжно мене не цілуй".
Та поряд з тобою я думаю інше
І голосу розуму не чую зовсім.
Чому моє серце охоплює пристрасть,
І в жилах моїх нагрівається кров,
Коли я в очах твоїх бачу всю щирість,
З якою до мене торкаєшся знов?
Я думала - зараз вже легше забути.
Я думала - іскри вже згасли в очах.
І, може, тепер можна все повернути
Назад, де стернею простелений шлях.
Та думка невпинно рветься до тебе,
І очі закрию - відчую тепло,
Тепло твого тіла й жагучу потребу
У пестощах ніжних, яких не було...
І знову дорога вже квітне травою,
І запах весни у повітрі тремтить.
Щасливою була я поруч з тобою,
Хоч щастя недовге, воно - тільки мить.
Тому хай у серці розквітнуть троянди,
І вічна любов хай їх цвіт береже,
Бо чисте кохання, що виткане з правди,
Ніколи не в"яне, а плідно росте.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=672108
дата надходження 13.06.2016
дата закладки 13.08.2016
Я не хочу ділити любов,
Я не можу ділити серце.
Я чекала, щоб ти прийшов,
Та, на жаль, стало чужим для тебе все це.
Та, на жаль, захотілось жити,
Захотілось відчути кохання,
Треба було у долі просити,
Щоб сховала мене від страждання.
Щоб сховала мене від тебе,
За сімома замками закрила,
Хоч для життя любові треба,
І лиш з кохання виростають крила.
І лиш кохання зігріє душу,
Розтопить в серці крижину льоду.
Та нащо зараз я жити мушу?
Може за щастя віддати вроду?
Може за щастя вогнем палати
І спопелити думки тривожні?
Потім, як Фенікс, з попелу встати
І зрозуміти, що кохати тебе не можна.
І зрозуміти,що життя - це мука,
Море бурхливе, що хвилю здіймає
Тільки не треба впускати руки,
Бо темна глибінь візьме враз і сховає...
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=675927
дата надходження 03.07.2016
дата закладки 12.08.2016
Знову в душі моїй йде боротьба,
Бій визначний - не на смерть, за життя,
Марю тобою, тобою живу,
А як зустріну - тоді обніму.
Струмом пронизує кожну клітину
Знаєш, для мене тепер - ти єдиний,
Погляд жагучий і доторк палкий -
Все це для мене, та, жаль, ти не мій.
Дивлюсь в очі блакитні твої
Хочу сховатись у їх глибині.
Губи складу, не гіркі, як полин,
В них поцілунок для тебе один.
Шкода, не можу я зіркою стати
Щоб подивитись, як ти будеш спати,
Той поцілунок в уста б твої вклала
І повернулась - не марно кохала.
Може мені краще квіткою стати,
Щоб біля хати твоєї зростати.
Квітка чарівна, хоч вся в колючках
Марно, хоч буде у твоїх руках.
Навіть не знаю, ким ще мені стати
Щоб щастя і радість тобі дарувати.
Мабуть, не стану , а буду собою,
Такою, як зараз, лишень не чужою.
Знаєш, я хочу бути з тобою
Уста цілувати, впиватись любов"ю
Впиватись тобою, неначе вином,
І знати, що пристрасть не стане гріхом.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=666210
дата надходження 16.05.2016
дата закладки 24.06.2016