«Якщо нема на землі надії -
То все прах.»
(Зінаїда Гіпіус)
Я йшов містом і бачив дощ:
Відкривав очі - двері сутінок
Крізь мої дні і дороги прощ
Доброму мокрому гостю,
Що лапами-краплями в душу...
Байдуже - я йшов містом,
Яким блукати роками мушу:
З важкими будинками -
Мокрими як і сірі очі дня. Поволі
Все постаріло у сірості-старості,
Перехожі і далі грають нудні ролі,
Навіть знайомий жебрак,
Що звик у перехожих канючити
Між землею і небом, просить, однак
Кавалки істини, а не шматки металу
Круглої форми - і той постарів:
Душею подертою, як стара торба
Епох паротягів та оливних днів,
І тілом - цитатою з книги Дарвіна.
Це так чудово: дощ бачити.
Не відчувати - як книгу гортати.
Його холодні шматки шкірою,
«Ківш пшениці за динарія» - мірою:
Наче ляпаси злого місяця лютого,
А бачити: очима-вікнами в потойбіччя.
Якби мені хтось пояснив - навіщо,
Якби хтось сказав - для чого,
Якби хтось знав - чому...
А тим часом дощ - в очі - краплями,
По щоках - ляпасами, на чоло - холодом.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=645078
дата надходження 19.02.2016
дата закладки 19.02.2016
Я сильна! І я знаю, що живу…
Живу не просто так я на сім світі…
Усі незгоди промину!
В облуди не потраплю сіті.
Наш світ – це вічна боротьба
За час, за простір і за правду.
Пора відкинути слова
І вийти з первісного ладу.
І у період виживання
Просити віру повернути –
Це шлях уникнути страждання
І справді сильною побути.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=586868
дата надходження 11.06.2015
дата закладки 12.06.2015
Час втрачає свої властивості.
То застигає, то несеться надшвидкісно.
Я не знаю, я так втомилася.
Ти скажи мені, все скажи мені.
Правда просто... Вона обпікує,
Вона гостра і дещо колеться,
Але може все ж бути втіхою,
Краще гостро. Ніж в спину - боляче.
Знаєш, сонечко, я втомилася,
Хочу чути, що буде добре все,
Хочу знати. Я не змінилася.
Впевненість. Нам потрібно це.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=352703
дата надходження 24.07.2012
дата закладки 15.01.2014
Святий Отець, мені чомусь так важко...
Святий Отець, я все Вам розкажу,
Скажіть лише, скажіть лише, будь ласка,
Чому, чому я зараз так тремчу?
Цю сповідь збережіть, прошу, в секреті,
Та що я Вам кажу... Будь ласка, не звиніть,
Сама не знаю, в чим мій важкий жребій,
Сама не знаю, чому так болить...
Святий Отець, Ви бачили немало,
Святий Отець, Ви знаєте життя...
Ваш час, я знаю, витрачаю марно,
Але мені так треба співчуття,
Увага того, кого я не знаю,
Кому могла б відкритися сама..
З чого ж почати... Із якого краю?
З початку може? Чи мабуть з кінця?
Почну з того, що дихати все важче...
Таке Ви чули тисячі разів.
Вам навіть, може, здасться,
Що я не знайду більше влучних слів.
Але насправді, серцю так погано,
І ніби в жар все тіло так тремтить...
Отче, Ви знаєте, його так мало...
Отче, Ви знаєте, як це болить?!
Знаєте... коли нестерпно, невитримно
Тепла так мало, не стачає сліз...
Коли усе, що треба, що повинно,
Відсутністю своєю тягне вниз,
Коли усе, що хочу дарувати:
І ніжність, й радість, й сонячний політ...
Ах Отче! Вам би тільки знати,
Коли цього не можу дати, як болить!
Ви б знали.. Тільки б доторк... все б віддала,
Щоб тільки цілувати у чоло,
Щоб в далині далекій не зникала,
Щоб щастя поруч, у руці, було!
Долоня до долоні... Губи - в губи...
Пробачте мої сльози, я слабка...
Як серце гучно роздирає груди,
Ви чули, Отче? Я не про слова...
Святий Отець, я без нього не можу...
Мені не вистачає тих очей..
Та що ж все "я"... За нього і не прошу...
Йому не легше від пустих ночей...
Йому так важко, милому моєму,
Від того серце рветься на шмаття...
Де б я могла здобути панацею,
Щоб не боліло в нього від знання
Того, що я далеко... навіть надто...
Я хочу, щоб він вірив до кінця!
Щоб наших душ закоханих багаття,
Він знав, - одне лише на все життя...
Святий Отець, я знаю, ми все зможем,
Крізь все пройдемо. Разом назавжди.
Але болить.. розлука... відстань.. Боже!
Здолати це, благаю, поможи...
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=356814
дата надходження 12.08.2012
дата закладки 15.01.2014
давай возьмем побольше дисков,
заберемся под теплое одеяло.
могли бы выпить шотландский виски,
но предлагаю сварить какао.
посмотрим фильм 60-х,
нет, лучше 30-х годов.
и на основе кадров отснятых
увидим, к чему каждый из нас готов.
давай забудем о том, что после,
о том, что до, и о том, что бывало.
не говори мне свое "не просто".
не обрекай меня на провалы.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=355994
дата надходження 08.08.2012
дата закладки 15.01.2014
а сходи підіймаються нагору,
і ти біжиш, і ти біжиш чимдуж.
життя - це нескінченні перегони,
постійнмй біг на витривалість душ.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=374235
дата надходження 30.10.2012
дата закладки 15.01.2014
береги во мне человека,
береги меня, береги.
пусть я буду, как лучик света,
освещая твои пути,
пусть я стану тебе Ариадной,
что поможет уйти от бед...
береги меня только, ладно?
ведь меня уязвимей нет.
Марина Смагина
http://vk.com/smahina
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=464966
дата надходження 09.12.2013
дата закладки 15.01.2014
я могу за двоих
нежно,
я могу за зиму
снежно.
я дарю одному -
ласку,
перестать отдавать -
страшно.
я могу отпустить
ветер.
я могу почти все на свете!
я могу оживить
сказку
и примерить любую
маску.
я могу почти все,
знаешь?
только ты мне
не отвечаешь.
Марина Смагина
http://vk.com/smahina
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=472697
дата надходження 15.01.2014
дата закладки 15.01.2014
Як сталось так... що ти в моє життя...
Промінчиком проникнув і зостався...
І в такт... уже обох серцебиття...
І в пам"ять щастя смак укарбувався...
Як сталось так... що серце у долоні...
в такі м"які... і рідні... віддала...
Цілунки ніжні... солодко-солоні...
Для тебе я одного зберегла...
Як сталось так... що попри всі закони...
Людські і Божі... розцвіта любов...
Змітаються зі шляху перепони...
І я закохуюсь у тебе... знов...
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=433916
дата надходження 27.06.2013
дата закладки 20.09.2013
Благодарю Вас, Сударь, за мечту...
За классику... за то, что не любили...
За все признания... за нежность... за слезу...
Великодушно... Вы меня простили...
Благодарю Вас, Сударь... за стихи...
За те стихи... что Вам я посвящала...
Несовершённые мои грехи...
Ведь... Вы - мой грех... о Вас я так мечтала...
Благодарю Вас, Сударь... за печаль...
За блеск в глазах... и взгляды с поволокой...
Не Вам тонуть в их глубине... а жаль...
Вы были так близки... и так далёки...
Благодарю Вас, Сударь... за любовь...
Что я придумала... и ей одной жила...
У неба сил просила... не злословь...
Порою слов... как наказания ждала...
Спасибо, Сударь... Вам за то... что не мою судьбу вершили...
И не любя... своей любовью... во мне... Вы женщину открыли...
Стих в исполнении Ивана Звенигородского VMD
http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=366932
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=366246
дата надходження 24.09.2012
дата закладки 20.09.2013
Всё реже пишутся хорошие стихи...
За этот год... я странно повзрослела...
Всё переборчивей становятся мечты...
И осень... с золотой... вдруг поседела...
Всё чаще... я тоскую по друзьям...
Ну, а на фото - чаще... улыбаюсь...
Всё реже... посылаю всё к чертям...
Но и под жизнью... реже прогибаюсь...
Ну, а душа... взрослеть же не умеет...
И нежность просто так... не пропадёт...
И сердце... никогда не постареет...
А в жизнь мою... любовь еще придёт...
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=370839
дата надходження 14.10.2012
дата закладки 20.09.2013
В саду старому вишня розцвіла...
Так дивно, осінь вже, йде до морозів,
Все в"яне тихо, жовкне, а вона -
Заквітчана, пишалась на порозі...
Хтось говорив, що сорому нема,
Немолода, загинеш, так невчасно...
Та їй, щасливій, байдуже, дарма,
І з кожним днем все розцвітала рясно.
Морози перші... Пролітає сніг...
Гарніша ще в засніженій вуалі!
Замріяна... ну хто б подумать міг?
Що так цвістиме, всупереч печалі.
Вона ж цвіла, леліяла тепло,
Що зігрівало... де там - їй морози...
Кохання, що плекала так давно,
Летить до неї! Щастя вже в дорозі.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=373924
дата надходження 28.10.2012
дата закладки 20.09.2013
Наші ангели... ніжно закохані...
І коли ми на різних кінцях,
Розсіваємо мрії сполохані...
Вони тишком стрічаються в снах...
І в обіймах теплих голубляться...
Пестять ніжно долю крильми...
До світання кохаються... любляться...
Наші ангели... душі... не МИ...
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=382355
дата надходження 04.12.2012
дата закладки 20.09.2013
Кохати вас - тонути в неба далі,
Вдихати вітряну морозну сніжність,
І воскрешати пелюстки зів"ялі,
Лиш подихом народжувати ніжність...
Кохати Вас... У зорях велеможних...
Та місяцем біля вікОн блукати,
Щоб зорепадом почуттів тотожних
Розсипатись, й цілунками збирати...
Кохати Вас... до зубожіння рими,
а часом шедеврального потоку.
Днем малювати сни і жити ними,
До спалаху лишивши десь півкроку.
Кохати... Вашу близькість відчувати,
Для мене це, як таїнство причастя
І в серці Ваше Ім"я карбувати...
Кохати Вас... яке безмежне ЩАСТЯ!!!
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=386392
дата надходження 20.12.2012
дата закладки 20.09.2013
Чи змогли б Ви мене покохати?
Не на показ... а тихо... в думках...
Наче квітку весняну плекати...
Розтопити... як сніг у струмках...
Чи змогли б Ви зі мною ділити
Ні... не ліжко... а небо одне....
І словами кохання п"янити...
Лиш одну... лиш навік... лиш мене...
ж."Дніпро" №4 2012р.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=409703
дата надходження 17.03.2013
дата закладки 20.09.2013
Мы с тобой научились друг друга слышать
через все расстояния – гулким стуком,
полушёпотом, даже намного тише.
И поэтому март, как всегда, наступит,
на любые тревоги и грусти спазмы.
Просто станет заветным всего началом!
Этот мартовский день – очень светлый праздник,
до которого оба мы домолчали.
От немыслимой нужности тает сердце,
а вокруг – не весна, лишь сплошные знаки –
мир чудесен и в этом подснежно-сером,
и по-своему, в общем-то, одинаков.
Одинаково нежность сжимает мысли
до единственной точки – твоей ключицы –
каждый вечер! И, может, в ближайших числах
эта нежность позволит желаньям сбыться.
Ты же знаешь, о чём я. Прошу лишь вечность,
чтоб с тобой быть всегда, только вместе, рядом!
С годовщиной, мой милый! И с первым вешним
днём, который принёс мне тебя, наградой.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=405119
дата надходження 01.03.2013
дата закладки 04.03.2013
Когда ты показываешь свой характер,
мне хочется щекой в ладонь твою вжаться!
И сотни «люблю» на плече твоём спрятать,
и так долго перецеловывать пальцы...
Повторяя, нет, даже не имя. Просто
выдыхать: «Ты – моя половинка!», чтобы
этим сразу ответить на все вопросы.
Как рассветное золото, рыжей пробы,
замереть на груди у тебя – почувствуй,
как тепло и священно лишь «ты» под кожей
прорастает поклеточно. И для грусти
больше нет причины! Только счастью можно
открывать в моё сердце входные двери,
и под имя твоё проходиться маршем
по ночам и рассветам. Я в это верю!
Что всегда в этой жизни всё будет «нашим»!
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=405944
дата надходження 04.03.2013
дата закладки 04.03.2013
Я просыпаюсь в завтрашнем октябре.
Осень бросает тень в зазеркалье луж,
чтоб окунуться в счастье, хотя б на треть,
в наше с тобой. Рассыпаны по стеклу
тонкие линии – глянцевые лучи,
листья летят по кругу, сходя с орбит.
Я нахожу для счастья вагон причин,
ты говоришь мне, где у тебя болит.
Вид заговорщицкий, пальцы скользят с ключиц
и высекают из кожи моей ответ.
Я принимаюсь нежно тебя лечить
способом, родом из детства (помнишь ведь!)
Руки – компрессом, глажу живот щекой,
до переливов долгих гортанных «а».
Годы сцеловывать с пальцев твоих легко,
время в руках твоих – золотой нектар,
сладкий, густой, насыщенный лишь тобой.
И обречённый нежностью колкой греть,
нас заполняя счастьем – большой рекой,
что начинается в завтрашнем октябре.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=367034
дата надходження 27.09.2012
дата закладки 02.11.2012
Это начало, наше с тобой начало.
Ты обнимешь за шею, так одичало,
будто не виделись вечность, или полу...
Кожа, предчувствуя это, осень молит
быть очень нежной, очень для нас счастливой,
и освящённой в храме опавших листьев,
полупрозрачным светом струиться в руки,
наши, сплетённые. Чтобы мы друг без друга –
больше ни суток, ни вдоха! Эта осень,
что между нами и в нас, услышит просьбы,
тихие-тихие, но небывалой силы.
Долго не видеться так невыносимо,
что совершенно диким, надрывным стоном
я повторю молитву твоих ладоней,
каждым движеньем, каждым изгибом впалым...
Это начало, это всего начало.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=371652
дата надходження 18.10.2012
дата закладки 01.11.2012
Тебя-нехватка – странная болезнь,
вот, вроде, мне должно быть очень грустно.
И хмурый день, и небо, как в золе,
укрыто серым. Небо не упустит
возможность брызнуть палевым дождём,
да-да, не серым, по октябрьски рыжим,
пропитанным листвой и… торжеством.
От мыслей о тебе, о счастье. Ближе
и праздничней последние деньки
простуженной октябрьской непогоды.
И я рисую поле, васильки
на фоне летней солнечной природы,
на фоне неба – васильковый дождь,
не по сезону, а, скорей, по вере.
А ты, я знаю, с нетерпеньем ждёшь,
когда в твоих ладонях стану мерить
температуру осени. Губам
она понятней. Повышая градус
молчания октябрьского, ты сам
моей палитре даришь эту радость.
Тебя-нехватка – странная болезнь,
к которой грусть немножечко причастна.
И хмурый день, и небо, как в золе...
Но, мысли о тебе, о нас, о счастье!
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=373427
дата надходження 26.10.2012
дата закладки 01.11.2012
А без нежности я не умею писать и думать,
потому что все мысли мои от тебя теплеют
и колотят в виски. Этот день получает в сумме
веский повод увидеть с причала твой парус Греев.
Может, он и другого цвета, ведь суть не в этом...
Иероглифом «счастье» стекают дожди по стёклам.
В циферблате – октябрь. И в потоках добра и света
эта осень уже до слияния в «мы» размокла.
И за твёрдость внутри, и за веру мне щедро платит
драгоценным дождём, что стекает в мои ладони
жадной лаской твоей... Два крыла над твоим фрегатом –
это нежность моя. Ты поймёшь, что она бездонна!
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=374558
дата надходження 31.10.2012
дата закладки 01.11.2012
Озябла вся, съежилась, еле стоит
Мечтает о гроге и пледе.
Но дождь не проходит, он словно магнит
На этой несчастной планете.
А как бы хотелось закутаться в плед,
Зажечь прицерковные свечи
И думать о вечном и в небо смотреть
Надеясь на сильные плечи.
Пусть в этот дождливый, нерадостный день
В уютной и теплой квартире,
Ты будешь уверен, что необходим
В огромном, бушующем мире.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=102071
дата надходження 10.11.2008
дата закладки 25.10.2012
Барабанит дождь по крышам
По оконному стеклу,
Люди шлепают по лужам
Чертыхаясь на ходу.
Кто-то плачет в это время,
Кто - безропотно молчит,
Мне же хочется до боли
В счастье верить и любить.
Я хочу скорей прижаться
К непобритому лицу,
Рассказать как я скучала
И звала тебя в бреду.
Ты прийди скорей, любимый,
Ты же знаешь как я жду
Ты уставший задремаешь
Я тебя не разбужу.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=345163
дата надходження 20.06.2012
дата закладки 25.10.2012
Небо в хмарах насупило брови,
Сум розливши у краплях дощу
І дерева в осінній обнові
У чеканні зимового сну.
Зрідли коси красуні вербиці,
Наче змила їх тиха вода.
Та листочки її довголиці -
Сльози Осені: \"Скоро зима...\"
Так тужливо співають пернаті
І безладно літають між хмар,
Наче Осені мрії крилаті
Розганяють зимових примар.
Сум навіює Осінь холодна,
Сивиною покрилась трава...
Для цієї пори це природно -
Світ завмер у чеканні Різдва.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=368261
дата надходження 02.10.2012
дата закладки 25.10.2012
Холодний ранок змушує йти швидше,
Слабке проміння сонця вже не гріє,
Змерзають квіти, листя і надії,
Що Осінь ця затримається мить ще...
Зімкнувся простір в ранішнім тумані.
Я теж, немов би той туман осінній:
Сірію смутку всіяний насінням,
Себе чую загубленим каштаном.
Себе шукаю в пристрастях Поезій,
Навіяних: осінніми тонами
І Музами, блукаючими снами,
Загубленими в безлічі фантазій.
І все довкола в вихорі емоцій,
немов кружляє в танці вітер з листям.
Як хочеться з ним помінятись місцем:
Злетіти вище всіх цих декорацій!
Та холод ранку змушує йти швидше,
Холодне Сонце гріє тільки око;
Замерзлим квітам мріється глибоко:
Чи Осінь ця затримається мить ще..?
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=369946
дата надходження 10.10.2012
дата закладки 25.10.2012
если завтра меня не станет,
что изменится в твоей жизни?
звёзды разом светить устанут?
нет, конечно! шучу, как видишь.
зиму сменит опять лето,
реки так же - текут к морю.
небо будет черного цвета?
нет, по-прежнему - голубое.
будут так же бежать стрелки,
будет в сутках 24...
будет много других женщин
в элегантной твоей квартире.
будут цены расти на доллар,
будет в мире опять нестабильность...
и ты вряд ли меня вспомнишь...
или все же?.. признайся, милый.
в час, когда за окном полночь,
когда дождь ледяной ( или вьюга? ),
ты с тоской обо мне вспомнишь.
и о том, как любили друг друга...
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=369965
дата надходження 10.10.2012
дата закладки 12.10.2012
а у меня - опять дожди и туманы, и серый,
промозглый рассвет, простуды и сквозняки...
а за твоим окном серебрятся седые платаны...
твой город - Мечта / в котором всегда Сентябри /.
твой город остался где-то на карте пунктиром,
и Римом, и целым Миром, ведь все пути - туда.
там ветры не бьют в лицо, а нежны, как выдох
и под моими ногами шуршит золотая листва...
я забываю монеты во всех пересохших фонтанах -
на счастье, но в прожитый миг нет дорог.
я засыпаю, чтоб снова к тебе вернуться -
ведь ты мне всё так же дорог / но так далёк /...
С нежностью и благодарностью автору swoon -
посвящается.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=369732
дата надходження 09.10.2012
дата закладки 12.10.2012
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=
дата надходження 01.01.1970
дата закладки 28.09.2012
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=
дата надходження 01.01.1970
дата закладки 28.09.2012
мы будем сидеть с тобой
у берега самого синего моря
в уютных плетеных шезлонгах,
курить сигары, пить белый ром.
в этом месте давно уже нет Времени -
оно остановилось задолго
до нашего здесь появления
и мы никогда уже не состаримся
и не умрем...
скажи, а ты знаешь, что делать
с этой бесконечной осенью, которая
только для нас согревает эти камни,
золотит кроны?
которая нежно купает Солнце
на закате, как любящая мать -
единственного ребенка,
в соленой и теплой воде?
у этого берега никогда
не бывает шторма.
здесь полный штиль
и корабли никуда не плывут.
этот берег зовется Счастьем.
вечный покой...
вечный приют...
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=361370
дата надходження 01.09.2012
дата закладки 19.09.2012
Між пасмами сивими – неба просинь,
Немов хотів хтось фарби всохлі стерти.
Ми знову стали старшими на осінь,
І, певне, розгубили всі мольберти –
Можливі і не дуже барви літа, –
Коли, забувшись в вільному падінні,
Літали – безтурботні, наче діти.
Заходився десь вітер в голосінні,
Та ми були байдужі того плачу –
Ми нашу юність досі в серці носим,
І час не владний нам змінити вдачу,
Хоч знову стали старшими на осінь.
Щоосені так само нам синіє
Між пасмами сивими в небі просинь,
І молодість у серці не старіє,
Хоча зима вже сріблить наші коси.
Давно уже віджили наші весни...
Але ти є, і досі тісно в грудях
Моїй любові. Вірю – крига скресне.
Щасливими бувають й літні люди.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=363755
дата надходження 12.09.2012
дата закладки 19.09.2012
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=
дата надходження 01.01.1970
дата закладки 19.09.2012
Вже заспівали в садочках птахи –
Райські, либонь нетутешні.
Геть осоромлені співом таким
Почервоніли черешні.
Квіти під сонцем голівок своїх
Навіть на вечір не стулять.
Липа в пахучій рахує фаті
Скільки кувала зозуля.
Очі радіють від кількості див –
Безмір барвистого квіту!
…В спеку таку я й тебе полюбив
Позаминулого літа…
04.07.2012 р.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=348140
дата надходження 04.07.2012
дата закладки 19.09.2012
Як кохають,не йдуть,кажу впевнено з поглядом в небо,
(там напевне весна,інші ролі і другий маршрут),
щастям пахне трава,на додачу нічого не треба,
Висне сонячна тінь,що повторює креслення рук.
Білі мари хмарин заглядають прискіпливо в очі,
залишають одну,проти течії хвиль на землі,
Як кохають,не йдуть,не проймають холодом ночі,
не лишають надій,на пів кроці зростивши нові.
Не смакують провин під сумлінним набридливим тиском,
Не здають всі чуття в осуд сірій гнітючій пітьмі,
Як кохають,не йдуть,а лишаються сонячним блиском,
що іскрить до кінця у святій неосяжній душі...
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=344153
дата надходження 15.06.2012
дата закладки 19.09.2012
ОБЪЯСНИТЕЛЬНАЯ
Как, милый, ты ещё не спишь?!
Уста-а-ал, наверно, мой малыш!
Ты что, опять затеешь ругань?
ДА! Задержалась... У по-дру-ги!
Помилуй, суслик, что за тон?!
…Ну... разрядился телефон…
А что пришла навеселе –
Искала истину в вине!
Соседка видела? (Мегера!)
… Так это То-о-оля – мой коллега!
Оставь нелепые догадки!!!
Мы с Толиком смотрели марки!..
Горжетка новая из норки?
… Прики-и-инь, нашла на остановке!
Постой! Зачем захлопнул двери?!
Котёнок, что ты мне, НЕ ВЕРИШЬ??!!
ID: 358343
Рубрика: Вірші , Жартівливі вірші
дата надходження: 18.08.2012 18:32:23
© дата внесення змiн: 18.08.2012 21:10:45
автор: Фотиния
НАСТУПАТЕЛЬНАЯ
Как, милый, это понимать?
Собрался, вижу, ты в кровать!
А я одна здесь, между прочим,
Среди глухой и темной ночи
Должна к тебе спешить, а ты...
Где торт, шампанское, цветы?
Сидишь и телик смотришь тупо,
А я чуть не погибла глупо!
Меня в соседнем переулке
Догнали два небритых урки.
Шутить, конечно же не стали -
Коньяк без закуси достали,
Давай, мол, пей, и все такое...
Достали, в общем, эти двое.
Спасибо, Толик подвернулся,
Он, кстати, с урками схлестнулся,
Им надавал, навешал с толком!
Как результат - вот эта норка -
Забыли сумки, убегая.
Ну, не пойду же я нагая!
Меня ведь тоже зацепили,
Глянь, здесь же пуговицы были!
Разбили напроч телефон,
Куда теперь годится он?!
О, Боже, котик, как ты мог
Не выйти даже за порог!!!
Все! Я ложусь одна в кровать,
Ты на диване можешь спать!
Подумай ночью на досуге
Как угодить своей супруге.
Возможно завтра все прощу,
Сегодня же - не подпущу!!!
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=361281
дата надходження 01.09.2012
дата закладки 19.09.2012
(Два сіджо)
* * *
Забуті свята осені разом зі старим котом
У цьому році сумному зустрічати буду.
Холодно в небі. Все пройшло. Вітер.
* * *
Де знайти стільки відерець дитячих
Щоб осінь сховати в них кольорову
В часи зими чорно-білої, вічної, злої?
(Примітка: Сіджо - жанр давньокорейської поезії.)
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=341700
дата надходження 04.06.2012
дата закладки 19.09.2012
«У домі повинна бути машинка до шиття!»
(Джек Лондон)
Каштан на бруківці
Він теж грає Шекспіра.
Осінь пахне свободою -
Не тільки істиною
І просвітленням:
Я так довго чекав -
Холодного осіннього вітру
Подих,
Що забув – маю грати
Свого Шекспіра.
Дивіться ж сумну трагедію!
Ви глядачі заспані!
Акварелі сірого міста. Над.
Серед мишей є художник
Він зобразить. Як сонце сідає у сірість.
Дарма розмальовують
Фасади вулиць.
Місто і далі лишиться кольору пилу.
Познімайте маски байдужості!
Визирніть у вікна відчинені!
Сторінка Книги
Заляпана кавою.
Фільми спогадів
Затуманені буднями.
Запросіть двірників
На свої брудні вулиці.
Втечіть хоч на хвильку
З міста брудної совісті…
(Написано в місті Лондондеррі у 1969 році. Авторський переклад з ірландської. Для мене місто Лондондеррі завжди просто Деррі... Це я написав так, що читачам було зрозуміліше... Світлина з меріжі.)
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=364567
дата надходження 16.09.2012
дата закладки 19.09.2012
Серед трави зім’ятої вітром
Дикий кіт зі зламаним годинником
У лапах простору.
Блукаю лісом історії
Де замість дерев ідоли,
Де замість суниць – вовчі ягоди,
Де замість неба – дірява парасолька Мао
Де замість вовка – Калігула
Влаштовує чергову оргію
Чи то у Римі бундючному
Чи то в Москві у горілці втопленій.
І всі стежки переплутані,
І всі білки – «білочки»,
І кожен ведмідь людожерисько
І кожен гриб мухоморище…
Кортить на галявині
Собі могилку вирити
Але заступ зламаний.
Тому блукати приречений
В цьому лісі дрімучому
Не одне літо-літечко
А ціле тисячоліттячко
Аж поки журавель
Чорним мічений
Не заспіває світанку
Пісеньку…
(Світлина автора)
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=363972
дата надходження 13.09.2012
дата закладки 18.09.2012
Мовчу - мовчатиме й осіння ніч...
Не рознесе таїн кармічний вітер,
Він тільки що сліди від протиріч
З очей турботливо і ніжно витер.
Вслухаюся до вітряних пісень,
Натхненність ледь вуста мені колише.
Зібралась ніч народжувати день,
А я мовчу... Я в цілковитій тиші...
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=363764
дата надходження 12.09.2012
дата закладки 18.09.2012
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=
дата надходження 01.01.1970
дата закладки 18.09.2012
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=
дата надходження 01.01.1970
дата закладки 18.09.2012
Опять ничего, опять все пусто.
Лишь только мечты... ну что ж, не густо...
А как же цвело! В глазищах - блеском,
Но звук тормозов - протяжно... резко...
А мыслей вулкан - одни вопросы,
И в гугле немом пустые запросы.
Но сердце стучит! Опять надежда?
- Привет!
как всегда... нежданно-нежно...
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=363587
дата надходження 11.09.2012
дата закладки 18.09.2012
Смак поцілунків - м"ята із любистком...
Яскрава й трепетна, як вранішня зоря.
Мрійливий погляд - з усмішкою, з блиском...
Закохана... І зайві всі слова...
Женщину влюбленную видно по глазам...
Ресничек взмах... и - нежность с поволокой.
То счастива она, то волю даст слезам...
И голос томный... и слова... рекой глубокой...
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=363186
дата надходження 09.09.2012
дата закладки 18.09.2012
Тебе кохатиму я повільно...
Щоб від цілунків тремтіло тіло...
Нестримно... ніжно... щоб неподільно...
То так майстерно... а то невміло...
А потім ніжити до світанку...
Над ліжком тихо запалю зорі...
Укриє ніч нас тонким серпанком..
Заснем в обіймах... в щасливій зморі..
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=358824
дата надходження 20.08.2012
дата закладки 21.08.2012
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=
дата надходження 01.01.1970
дата закладки 21.08.2012
Послідня ніч... зі смаком полуниці...
Такі солодкі... і палкі її вуста...
Такі жадані.. і спокусливі сідниці...
Не втримавсь... прагнув... пив її до дна...
Вона шаліла... знала, що останні...
Ця ніч... обійми... і тихесенько: горю...
І пристрасні освідчення в коханні...
Востаннє... й вперше... те його "ЛЮБЛЮ"...
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=350701
дата надходження 16.07.2012
дата закладки 21.08.2012
Повінчані зорями...
Безтямно закохані...
І сплетені долями...
Повз мрії сполохані...
Секунди годинами...
Без любощів лестяться...
А мрії долинами...
Нарцисними пестяться...
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=350089
дата надходження 13.07.2012
дата закладки 21.08.2012
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=
дата надходження 01.01.1970
дата закладки 21.08.2012
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=
дата надходження 01.01.1970
дата закладки 21.08.2012
Кофе в постель и цветы на подносе,
Два круассана с клубникой внутри,
Тройку буклетов с улыбкою бросив,
Мол, наслаждайся, лежи и смотри.
Пью, выбираю... Заморье, прекрасье:
Замки шикарные и терема…
Праздник фантазии, мыльное счастье,
Жаль, но устроила утром сама.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=358299
дата надходження 18.08.2012
дата закладки 21.08.2012
лучше б знала, что предал, лучше б думала - грешен.
пережить это можно. и не так безутешна
оставалась душа бы ( всё ж во мне - не скиталась,
не искала б, где пятый - угол, в вечной печали... ),
лучше б знала - ненужной ( по причине... не важно! ),
для тебя нелюбимой, заменяемой стала...
ну ведь может же рыба - не раствором, а газом?
ну ведь может же птица - без полета и песен?
так и я без тебя бы... как-то так... неумело и
больно! обходилась же раньше?..
до решающей встречи?.. то, что До и что После
без тебя так... нет слова, чтобы страх этот - точно
( пустота и бесцветность! ). потемневшему небу,
угасающим звездам - ни упрека, ни стона.
раз случилось - так надо ( только Так, не иначе! ),
никогда не заплачу. в моих серо-зеленых -
резь! Сахара, Мохаве... обожженные Солнцем
земли. ад, что без края... без тебя - обреченность.
или просто - с начала ( сотворением мира -
заниматься. а стоит?.. ) ?
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=351713
дата надходження 20.07.2012
дата закладки 25.07.2012
(Замість післямови до збірника віршів Інги Хухри «Дикий мед»)
«Тепер я перестану шукати дорогу в минуле.
Досить дзвонити по телефону, записаному на папірці.»
(Кобо Абе)
Ми досі живемо в світі літератури. Нехай суспільство за вікном (за нашим вікном – в цьому чужому світі ще лишилося трохи нашого, або такого, про що ми можемо ще сказати – наше) чи то постіндустріальне суспільство, чи то інформаційне, чи то технотронне – байка – ми продовжуємо мислити як в часи Овідія – літературно. Просто література змінилася (хоча в цьому світі нічого не буває «просто» - я це усвідомлюю, але досі пишу – «просто»). Якщо донедавна це була література в стилі Сфіфта, Шекспіра, Анатоля Франса, то тепер це література в стилі ісландських саг та «Пісні про Роланда» - сучасна література (та якби тільки література!) повернулась то ментальності середньовіччя з його містицизмом, ірраціональністю та чисто жіночою інтуїтивністю. Релігія краси античності в яку так була закохана епоха ренесансу забута. Знову прийшла естетика готики. Це все я сприймав як аксіому, як постулат (якщо хочете). Але несподівано до моїх втомлених рук та очей (від чого втомлених? Від зневіри та песимізму нинішніх авторів? Я їх розумію, але…) потрапили вірші незвичайної сучасної поетеси – Інги Хухри. Прочитавши її дивні твори, наповнені явно не сучасною чуттєвістю, я подумав: «Це остання поетеса ренесансу!»
Справді, ренесанс помер, агонізував протягом страшного ХХ століття – цього предтечі нового середньовіччя. Але як не дивно (о, як приємно дивуватися! Як добре, що збереглась ще ця здатність – в наш то час – дивуватися!) збереглись ще люди (і поети!) які продовжують мислити і думати (і навіть писати) так, ніби ренесанс досі триває. Згадаємо хоча б Хуліо Кортасара – адже його оповідання це теж бароко, що пишається власною «красивістю» в чисто європейському місті Буенос-Айресі. Ай, скільки поетів і письменників відчували свою «невчасність»! А хоча Ви зустрічали поета, який би сказав чесно і відверто (і щиро): «Я прийшов у цей світ вчасно!» Про це, що правда, писав Маяковський – але чи щиро? Чого б тоді йому ставити крапку у своїй творчості кулею?
Читаючи збірник «Дикий мед» я думав: «Це теж бароко…» Справді, ренесанс – це в першу чергу чуттєвість і відвертість. Це прекрасно розуміли автори часів модерн – хоч і ховались в хащах символів, зрозумілих тільки втаємниченим (це було передчуття нового середньовіччя, але без пророцтв). Без відвертості неможливо уявити собі ні Шекспіра, ні Бокаччо, ні Сфіфта, ні поетів часів романтизму – вони ще жили ілюзіями ренесансу (точніше думкою, що ренесанс буде тривати вічно). Пуританство це не ренесанс. Це його побічне дитя, що народилося передчасно і тому страждало від задухи.
Анатоль Франс колись написав прекрасну річ, що стала свого роду декларацією – «Сади Епікура». Справді епікурейство стало рятівною соломинкою для багатьох авторів ХХ століття – вони рятувались у його садах радості та тихих простих насолод від божевілля страшного часу. У ХХІ столітті страшний час триває (а ми то думали, що приходить епоха гуманізму! Поваги до людини! Де там…). Особистість справді поважають – як в часи Річарда Левове Серце, індивідуалізм справді абсолютний – як часи Хрестових походів, але інтелігенту від того не легше. Тим паче поету! (Ах, як невчасно мені подумалось, що трубадури в часи середньовіччя були професією зневаженою – на них дивились як на паяців – в кращому випадку…)
Читаючи цю збірку я зрозумів, що це феномен – адже ренесансна поезія і проза була глибоко чоловічою. Автор у ту епоху виступав завжди свого роду деміургом, творцем. Поодинокі поетеси писали аналогічно – таке складалося враження, що вони бачать світ очима чоловіків. А тут – перед нами чисто ренесансна поезія, але жіноча. Так бачити і писати може тільки жінка. І це цікаво, це нове.
Звичайно, писати відверто намагались чимало поеток нашого часу. Але ця відвертість завжди чомусь виходила готичною або чисто романською – з присмаком штучної ідеалізованості. Тут же інтимна площина людського буття є природною як природним є еротизм в індійських легендах та храмах. Ах, як довго і скільки авторів і мислителів нехтували біологічним, природнім, глибинним єством в людині! Мислителі часів Томи Аквінського в природному бачили тільки гріховне – як довго ця ідея домінувала, як довго святість природного буття яку так розуміли і так змогли оспівати даоси не розуміли.
Ренесанс був епохою постійного пошуку оцієї природної святості, коли плоть розумілась як щось чисте по своїй суті, чистою початково і тільки людське затьмарення, оці темні хащі людської свідомості роблять її штучно брудно. Це чисто античне розуміння тіла людського рідко зустрічається в сучасній літературі. А якщо і зустрічається, то лише як самодостатній факт, а не як засіб до пізнання, просвітлення, як пошук шляху до Істини.
У цій книзі інтимні переживання, ерос, чуттєвість відкривають браму вічності, адже як пише авторка: «Орган без пам'яті лунав. Кровоточили ноти.» Ось цей космічний орган грає мелодію Всесвіту і наші переживання та почуття це звуки цього космічного оркестру. І ця комічність виривається з тісних рамок індивідуалізму. Тут є чисто ренесансний порив до вогню Всесвіту: «У жовтневих кольорах ліхтар небесний зблід…» - ліхтар може біти тільки небесним, він уже не може біти ліхтариком маленького замкненого світу кухні і сільської церкви. Тут людина мислиться як істота космічна. І ліжко стоїть не в комірчині на тихій вуличці Молен-Руж, а десь між Плеядами та Туманністю Андромеди.
Говорячи про відвертість в мистецтві не можемо не згадати про фільми Нагіса Осіми – я маю на увазі його дилогію «Імперія почуттів» та «Імперія пристрасті». Там відвертість є ключем до буддиських істин, які, звісно, лишаються за кадром, яле до яких глядач приходить, якщо в нього вистачить розуміння і здатності. Деякі вірші авторки мені нагадали цей спосіб пошуку істини. Тільки тут пошуки не буддиських істин як таких, а пошуки Абсолюту – того, до якого приходять всі шукачі, тільки різними шляхами… Авторка пише, що «…Інколи краще мовчати…» - вона ще не знає, що завжди краще мовчати. Мовчання – це пошук істини в собі, слова – спроба знайти істину для інших.
Взагалі, деякі вірші цього збірника нагадували мені по внутрішньому глибинному змісту вірші Оно-но Коматі – той же фаталізм та глибина проникнення таємні закутки людської душі:
«Якби не таємничий смуток слів,
Який мене тримає
На цім світі
Давно б уже
Покинула його…»
(Коматі)
Цікаво, що Коматі ніколи в мене не асоціювалась з епохою середньовіччя. Може тому, що Японія не мала своєї античності. Вона одразу стрибнула з часів варварства (в хорошому розумінні цього слова) в епоху ренесансу, що в далекосхідних цивілізаціях почався значно раніше. І епоха Хейян це по суті ренесанс неіснуючої античності. Точніше чужої античності – китайської. Тільки цей ренесанс готовий був тривати до нескінченності…
Перед нами зовсім інакше розуміння чуттєвості: «Але й у цьому є якийсь приємний смак, шляхетний смак. Кохання - вільний птах.» Оця от шляхетність переживань, самоцінність почуттів – є тут щось від чисто античного розуміння аристократичності. Але античним аристократам був притаманний песимізм. Нам годі навіть уявити патриція без цієї чсто скептичної зневіри в доцільності буття. Тут же життя є самодостатнім скарбом, самоцінністю. Ми відчуваємо, тому, що ми живемо. І це є вищою цінністю буття. Тут більше відчуваються мотиви Фр. Петрарки - згадаймо: «Пробігли дні мої - наче оленів коса хода…» (Петрарка), хоча Петрарка занадто ранній ренесанс, може навіть тільки передчуття ренесансу, а тут він нагадає стиглий плід, що готовий впасти додолу гойдаючись у поривах сильного вітру змін…
У кожному творі цього глечика «Дикого меду» прихований теїзм – світ прекрасний, а значить він доцільний. Це як світогляд Плотіна та Порфірія – переживання, це шлях до Вищого, Єдиного. Ми осягаємо це вищу приховану істину Всесвіту пройшовши через всі аспекти буття, через всі переживання і страждання, через пекло самотності та рай гармонії. Є хтось – не суддя наших вчинків, а спостерігач… Але це можливо. Це лишається гіпотезою, а не догмою.
На перший погляд книга наповнена стражданням – навіть весняний мед гіркий, навіть молодість сповнена самотності, марних пошуків себе, нескінченних запитань на які не існує відповідей… Але це ілюзорно. У цій гіркоті є солодощі буття. У цій самотності – пошуки істинного шляху. У цій невизначеності – дзеркало Всесвіту.
З точки зору авторки світ існує тому, що ми його відчуваємо. Саме наші почуття є єдиним критерієм оцінки буття світу. Світу в якому ми приречені бути. Страждати і гинути. І наші почуття і переживання є елементами єдиної Душі Всесвіту, цього Космічного Розуму. Все чим ми живемо настільки ж реально, наскільки воно відображає оцю Єдину Космічну душу – звідти ж приходить і краса і любов. У нашому феноменальному, людському світі ця Всесвітня душа розбивається на кавалки – душу неба, душі зірок, душі людей… І намарно намагаємось подолати цю ілюзорну роздробленість гублячись у світі самотности… Оце єднання з першоосновою світу сього авторка бачить у коханні – духовне платонічне кохання і тілесне кохання з точки зору аврки нероздільні і суть одне. При цьому авторка відкидає соліпсизм який багато кому в наш непевний час вже встиг набити оскомину.
Під час читання цієї книги не полишає відчуття, що етику тут відкривають і пишуть заново – Арістотеля, схоластів, патріархального світу нібито і не було. Етичний бік цих віршів підводить читача до думки, що зло (і самотність людини як варіант всесвітнього зла) дійсно реально існує, але воно існує не дарма. Зло світу сього потрібно для того, щоб долаючи його своїм терпінням і своєю стійкістю поет міг досягти добра і просвітлення, оселитися в цій обителі світла.
Наш читач не звик до філософствуючи жінок. Тим паче до поеток-філософів. Творів Сафо, насправді, ніхто з наших читачів в очі не бачив. Інакше б здивуванню середньо-статистичного читача не було б меж. Ця поетка була в першу чергу філософом. Тим паче не звик наш читач то філософствування на мові чуттєвості, навіть Еросу. Особливо якщо ця філософія альтернативна, нетипова, жіноча – наповнена інтуїцією, а не логікою. Тому беріть обережніше до рук цю книжечку – ця суміш може стати у вашій свідомості вибухонебезпечною.
Авторка пише: «Мені потрібен адресат... Хтось рідний, хтось з дірою в серці.» Справді, ми живемо в світі байдужих. У світі людей з кам’яними серцями. Але є недія достукатись у неіснуючі двері печер людських душ. Поруч з нами блукають лабіринтами свідомості читачі – наші читачі. У яких серце теж зранене цим черствим світом, які здатні відчувати і розуміти…
Про авторку
Авторка цієї книги – Інга Хухра народилась в далекому місті яке колись заснували вікінги на березі холодного моря, яке проте ніколи не замерзає, бо зігріте теплими течіями Океану. Саме від цього моря авторка успадкувала свій вітаїстичних і бурхливий темперамент і нездатність, несприйняття байдужості. Вона рано захопилась античною філософією, особливо творами Епікура, Хрісіппа, Епіктета та Клеанфа. На її світогляд суттєво вплинула поезія Оно-но Коматі та Германа Гессе. Освіту здобула в невелику чарівному місті, що загубилося в часі та просторі на березі кам’яного моря гір. За фахом Інга майстер слів. Логос для неї завжди був більше ніж просто символом – таким Логос міг сприймати хіба що Сенека. Зараз авторка живе в краю річок та зелених пагорбів і шукає Істину в візерунках звуків…
(Світлина автора есею)
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=350754
дата надходження 16.07.2012
дата закладки 17.07.2012
„Ти чому заплакана, любове?”
.....
Розірвавши снів важких серпанок,
вітер тріпотів, неначе птаха.
Німо у вікні
завмер світанок.
„Ти моя зоря, моє кохання!”
.....
У стіну холодну б’ється відчай.
Ще одна минула ніч чекання,
ще одна згоріла
в серці свíча...
„Підожди, я скоро повернуся!”
.....
Вирієм осіннім плаче небо.
Вибухом вулкану, землетрусом
знищити б любов
напевно, треба?!...
Цим птахам, що вже летять на південь,
як завзято клявся він весною?!
Обіцяв - ніколи не забуде
хвилю, що звела
його з тобою?!
Почуття розвіяні вітрами...
Доторкнувся дощ душі озерця...
Надзвичайна, та банальна драма –
він пішов.
А осінь вкрила серце...
2009
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=296860
дата надходження 29.11.2011
дата закладки 03.07.2012
Запитайте у своїх батьків –
раптом їм потрібна допомога?
Сумно їм без дочок і синів
в хаті, де неїжджена дорога.
Запитайте у своїх батьків -
щоб корисну дали вам пораду.
Щоб старенький тато знов зрадів,
з сином походжаючи по саду.
Запитайте у своїх батьків!
Щоб дочка і мати про жіноче
щастя перемовились без слів,
вдвох на призьбі виплакавши очі...
Запитайте у своїх батьків –
про нічну і стомлену тривогу
над малими вами, що без снів
плакали, бо вдарили десь ногу...
Запитайте у своїх батьків –
про невдачі, втрачені надії,
шкод і перепон глибокий рів,
там, де їх найкращі зникли мрії...
Запитайте у своїх батьків!
Що-небудь хороше запитайте!
Не жалійте добрих, щирих слів,
мудру старість їх оберігайте!...
Запитайте у своїх батьків –
хоч би подзвоніть, щоб рідний голос
їх серця не юні вже зігрів,
радості пустив достиглий колос.
Приїжджайте до своїх батьків!...
2009
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=297835
дата надходження 04.12.2011
дата закладки 03.07.2012
Скажи - яка вона,
любов колишня?
Забутий дотик,
погляд, ніч без сну...
Неначе та сумна,
безлиста вишня,
що от не квітне
вже яку весну,
бо не чекає
сонячні цілунки,
хоча тепло
у стовбурі ще є!..
Листки-вірші кохання -
як дарунки
вітрам осіннім
щедро роздає...
Яке це почуття,
що журавлями
в осінню даль
полинуло від нас?
Ми, певно,
заблукали між дощами...
Колишній щем на серці.
Ще не раз...
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=298943
дата надходження 09.12.2011
дата закладки 03.07.2012
Ти, кохана, мене почекай.
Ніч простелить духмяну доріжку
під твої трохи втомлені ніжки
і розсипле зірки в небокрай.
Тільки трохи мене підожди.
Я закрию вечірні ворота,
відпускаючи день і роботу,
як, бувало, напевно, завжди…
Ти мене, золота, виглядай.
Як стрімка круговерть водограю,
наче птах, що летить понад гаєм,
я до тебе примчу - так і знай.
Не ховай ти від мене сльозу -
як росу від ранкового сонця,
як промінчик у ніжній долоньці,
як пташина дітей у грозу...
Я тобі розкажу про весну,
заквітчаю волосся зірками.
Зацілую до болю, нестями
я тебе, нагороду нічну...
29.05.09р
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=303606
дата надходження 01.01.2012
дата закладки 03.07.2012
Я відчув, як зупинилось серце
і кудись поринула душа -
в музику незрівнянного скерцо,
океану мрій і побажань...
Водять хороводи сизокрилі
ранки-вечори і ночі-дні.
Може, знов зустріну очі милі,
зоряно-щасливі? чи сумні?...
...ті, якими ти одного разу
мимохіть поглянула в мій бік
лиш на мить.. і відвернулась зразу,
щоби не помітив чоловік.
У дочки-красуні - твої очі
і така ж усмішка чарівна.
А на щоках – ямочки дівочі.
Хай буде щасливою вона!
Ми уже не бачились роками.
Тисячі миттєвостей спливло
відтоді, як вітром з журавлями
назавжди кохання віднесло...
Та надія бачити ці очі
в серці тліє, поки буду жить.
Це – спокута.
Це - безжальні ночі.
Зранене кохання, що болить...
07.07.08
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=304320
дата надходження 05.01.2012
дата закладки 03.07.2012
Синьо-чорним зоряним серпанком
опустила ніч свої знамена.
Лиш невідворотним сірим ранком
з нею разом ти підеш від мене.
Трави в росах, ніжками прим́яті,
цілувати будуть їх, щасливі.
Зорі золотисті, розсипчаті
у волоссі гратимуть мінливо.
Ти - дарунок зоряної ночі
і заполонила мою душу!
Ти - лише одне, чого я хочу,
я собі признатись в цьому мушу...
Запашне, жагуче і вологе
нас вночі гойдатиме кохання.
Зникне час, а з ним - усі тривоги,
всі земні надії і бажання...
Ніч - як подарунок нам від долі.
День розставить знов свої акценти.
Ми - актори.
Гратимемо ролі.
Та не прозвучать аплодисменти...
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=306491
дата надходження 14.01.2012
дата закладки 03.07.2012
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=
дата надходження 01.01.1970
дата закладки 30.06.2012
Спраглі вуста...
Бажане тіло...
Розмова пуста...
- Мовчи... Несміло...
Подих один...
Зірки в півнеба...
Вибух судин...
Облиш... Не треба...
Власно.. цілунок...
Тіла тремтіння...
Зваба - рятунок?
Зваба - сп"яніння...
Вже розчинилась...
Небом у тобі...
Палко злюбила...
Сонцем у собі...
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=345384
дата надходження 21.06.2012
дата закладки 29.06.2012
Іди вже... на прощання не цілуй...
Прикинусь я, що сплю неначе.
Іди із серця, часу не марнуй,
А я... я знов буду терпляче
Чекати... Як кого? Тебе...
У снах, у римах, і у мріях,
Ти йди... і бережи себе,
Мене ж залиш у сніговіях...
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=344706
дата надходження 18.06.2012
дата закладки 28.06.2012
расчетливые
гады-мозги
шипели: не спеши!
набей себе цену!
тело знать ничего
не хотело,
просто желало тебя,
пело в твоих руках,
отбросив гордость
и страх...
душа же (мудрая,
вечная старуха!),
страдала, молчала...
она, как всегда,
права. она знала,
в чем дело -
снова вывернут
наизнанку
и забудут.
так было.
так будет...
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=340770
дата надходження 30.05.2012
дата закладки 17.06.2012
пошленькие, в пустоты почт отправляем смайлы
с виртуальными поцелуями (от них - настоящего жажда
чтобы здесь! чтобы рядом!). наше убогое счастье -
ночной трафик (заполненный тварями, себя выставляющими
на продажу). ни о чём (обо всём сразу) разговариваем,
нежность размениваем на расстояния, себя убиваем...
надо бы всё давно бросить, но я по тебе скучаю.
ты по мне - тоже... приумножаем печали, которых
и так вдоволь. до одури кофе и чаю выпиваем за ночь.
частенько друг другу врём, что всё хорошо,
а между нами и нет ничего. без обещаний и надежд.
сам-то хоть веришь? скорее нет. жаль, разучились плакать.
) - улыбаюсь, ( - в печали. рваное скобками стягивать -
дыр не зашьешь! грустных тем старательно избегаем.
( а за окнами - майский дождь, босыми бы в ночь,
до утра - по тротуарам! прошу тебя - выключи комп!)
... я так по тебе ску-ча-ю!
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=337028
дата надходження 13.05.2012
дата закладки 17.06.2012
я принимаю, как должное, последнее унижение:
" я не любил тебя, просто грелся рядом ".
утренний кофе - уже со следами брожения,
прогорклым ядом...
утренний свет - уже раздроблен на атомы,
жалит мозг...
и птичьи трели - как наказание, ноготь,
царапающий стекло...
мне неуютно в этом мире, в своём теле,
в твоей постели...
я же не грелка резиновая с остывающим нутром!
я принимаю, как должное - последнее унижение,
утро, где мы ещё вдвоём...
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=337011
дата надходження 13.05.2012
дата закладки 17.06.2012
Плекаєм серцеву байдужість
(Її можна тут і сюди)
\\\\ на сльози забракне біди \\\\
лише щоб утратити друзів
щоб
втратити
їх
назавжди
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=327854
дата надходження 05.04.2012
дата закладки 17.06.2012
.
* "Noli foras ire, in te ipsum redi:
in interiore homine habitat veritas."
(Aurelius Augustinus. De vera religione. 39, 72)
—1—
Скерований словом в тунелі ідей:
Десь у кінці майоріє трофей.
Вдумливо зважуєш кожен ярлик,
І ліпиш на лоба (мабуть, уже звик).
Вдягаєш свідомість у пишні трактати,
Щоб потім докупи cебе не зібрати.
Життя - у коробці, душа - шкереберть.
Розпалюєш его, дозуючи смерть.
Розум облудний метає тобою.
Коли вже ти будеш готовий до бою?
—2—
Хочеться жити?! Заглянь собі в очі!
Можливо, помітиш угіддя урочі:
Цвітіння гербер, міріади озер,
Де вітер спокійний, як гіпнотизер,
Що душу очистить від грізних проваль,
Красою із лотоса змивши печаль.
І все це в тобі. Не бійся, заглянь!
Бо серце - це більше, ніж орган зізнань.
-----------------------------------------------------------------------------
* "He стремись вовне, обратись к себе самому: во внутреннем
человеке обитает истина." (Cв. Августин)
-----------------------------------------------------------------------------
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=294013
дата надходження 18.11.2011
дата закладки 17.06.2012
Повз лід словесного кокетства
Учіться вчитися любити.
Любов - це більше, між мистецтво:
Це "ми". Духовність. Серце. Діти.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=291334
дата надходження 07.11.2011
дата закладки 17.06.2012
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=
дата надходження 01.01.1970
дата закладки 17.06.2012
***
Чорна кава поколює пальці...
Розбазікались надто, дарма.
Вже й свідомість вдягає сап’янці -
Зазиває холодна сурма́
Йти до краю... А краю немає!
Ані меж, ані тин-рубежів...
Хоч і сонця ще вперто чекає
Вбоге серце в полоні іржі.
Там, де осінь зачистила сквери
Камінь долі - потріскане скло!
Кілька літер на грішнім папері,
Кілька слів, де життя відбуло.
За фіранками неба - минуле,
За дверима надії - лиш стен.
Чорна кава... Заще́пки, засу́ви...
Довгі тіні за сивим дощем...
(7.06.12)
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=342562
дата надходження 07.06.2012
дата закладки 12.06.2012
На моих висках взорвалась вдрызг Хиросима
Ты сегодня вроде бы даже online
Дорогой, ответь, где тебя ночью носило?
У кого, с кем? Молчишь? Доброй ночи? Fine.
Я боюсь твоей шеи в чужих пунцовых засосах,
Я боюсь твоих строчек в ЖЖ вовсе не обо мне.
Не налазят наши сношения на мои ОСТы
Блок не прав, истина не в вине. Не в вине.
Истина не в девчонках в твоей постели,
Истина не в угаре среди блядин.
Песни, которые мы друг для друга пели,
Точно так же споешь другим, вовсе не один.
Это, наверное, треш, рок-н-ролл и сахар
В чай без того подслащенный до диабета.
Знаешь, я в этих делах желторотый салага,
Девочка-«мы будем счастливы» сплином-«приветом».
Я научусь, конечно, любви-на-вечер,
Верность – такое пошлое ретро, скука.
Только твой город обрушится на мои плечи.
Только я не добегу до второго круга…
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=333690
дата надходження 28.04.2012
дата закладки 11.06.2012
Вы знаете - я слышу голоса,
Вы верите - их разложил по полкам,
На льду интуитивном, очень тонком
Скользит устало вера в чудеса.
Вся бесшабашность розовых идей
Покрылась будней прагматичной пылью,
Лед превратился в воду, воду - вылью,
Чтоб пеплом стал костер минувших дней.
Листая дни и пачкая страницы,
Кромешной тьмой насилуя глаза,
Не дам огню былому повториться
И не услышу больше голоса...
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=329345
дата надходження 10.04.2012
дата закладки 08.06.2012
Скажіть мені,яка це вже весна,
що нанівЕць ламає ніжну душу,
І я тепер,самотня як вона-
шукати щастя світом потай мушу.
Як божевільно я втрачаю час,
і підкоряюсь хитрим його чарам,
А в голові,а в ній вже сотні раз-
старий сюжет,де ми давно не пара.
Скажіть мені,яка це вже весна!?
(і скільки їх ще буде разом взято)
Тепер вона мінлива і чужа...
Ми їй наобіцяли забагато...
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=337102
дата надходження 13.05.2012
дата закладки 07.06.2012
На візерунках вітражу
Танцює небо,
Ковток міцного купажу*
Не пий, не треба!
Кохання терпке, мов вино,
Пусти на волю –
З полинним присмаком воно,
З відтінком болю.
Очей зелених і сумних
Не помічаєш,
Що будеш пити щастя з них
Іще не знаєш.
Поміж ромашок вітражу
Всміхнулось сонце:
-Тобі на них поворожу
На склі віконця.
Не став чекати промінець
Твоєї згоди,
Сплітав над косами вінець –
Вінець свободи.
На візерунках вітражу
Танцює небо,
Ковток міцного купажу
Не пий, не треба!
Купаж* - змішування кількох сортів виноградних вин
для надання їм особливих якостей
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=339768
дата надходження 25.05.2012
дата закладки 07.06.2012
Різниця не в тому, чи квітень, чи вже листопад, –
Відмінність у тім, ким ви впевнено хочете стати
І страх – це не віра у диво – це кроки назад.
Ніколи не бійтесь; боятися – це не літати!
Душа, що шукає, планує, горить – золота.
В душі, де сто мрій – там насправді сади, ну і квіти…
Як добре, що в серці у кожного тліє мета
І добре, що віра у неї дозволить горіти
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=267847
дата надходження 30.06.2011
дата закладки 07.06.2012
Я могла б розказати, як ніжно цвітуть хризантеми,
Як доспів виноград – з нього вийде солодке вино…
Все-одно за вікном мерехтять незакінчені теми,
А слова, що «все добре», за мене розкриті давно.
Я могла б розказати, як сонце сідає і знає,
Що і завтра йому, наче птахові, знов у політ…
Все-одно наше літо занадто повільно минає
І забути тебе я не зможу ще тисячу літ.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=278260
дата надходження 02.09.2011
дата закладки 07.06.2012
Ділюсь мовчанням з тишею
Навколішки просто неба,
Душа моя блудить вовчицею
Шукаючи свого Феба.
Сполоханим звіром тікаючи
Несеться кудись на Захід,
Втомленим серцем кохаючи
Вуста його з запахом ягід.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=323952
дата надходження 21.03.2012
дата закладки 07.06.2012
Я научилась играть в безразличье
Но ты, прошу, умоляю, не верь
Сбрось с меня эти "рамки приличия"
Чтобы вышел мой внутренний зверь
Сломай оболочку внешней фальши
Что добралась уже почти до костей
Я не могу существовать так дальше
Поэтому прошу тебя - разбей
Найди меня ту, настоящую
Освободи скорей от маски и оков
Не оставляй в том дальнем ящике
Невысказаных чувств, ненабраных звонков
Хочу, чтоб увидел меня изнутри
Узнал мою слабость, робость, теплоту
На чистую меня, прошу, смотри
Которую возможно ты любил, на ту...
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=291985
дата надходження 10.11.2011
дата закладки 07.06.2012
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=
дата надходження 01.01.1970
дата закладки 03.06.2012
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=
дата надходження 01.01.1970
дата закладки 03.06.2012
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=
дата надходження 01.01.1970
дата закладки 03.06.2012
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=
дата надходження 01.01.1970
дата закладки 03.06.2012
Горів вогонь… і так горів,
Що серце й досі не холоне.
А ти на кілька зайвих кронів
Змінив багатство почуттів.
І ходиш десь по тротуарах,
Аби в подружніх будуарах
Не полишати якорів.
Шукаєш втіху – знайдеш втому,
Бо то є стомлююча річ -
Між тисячі чужих облич
Шукати краєвиди дому…
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=305394
дата надходження 09.01.2012
дата закладки 29.05.2012
Хай краще серце тріпотить і коле,
Аніж без міри запливає жиром!
Коли ж воно зтвердіє і схолоне -
Чи покохаєш ще когось так щиро...
А без кохання чого варта днина?
Коли з піснями зникнуть солов'ї -
Ти зовні будеш схожа на людину,
Та серцем - лиш на брили кам'яні...
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=325310
дата надходження 26.03.2012
дата закладки 29.05.2012
Випадкова субота, на розі двох вулиць,
В підозрілу будівлю з кількох поверхі́в
Мандрівною ходою кульгаво наткнулась,
Щоб раптово "Але́ксу" там "Юстас" зустрів...
Імовірність зупинення часу мізерна...
Всі стрілки застряють у швейцарських пастках!
І холонуть від слів в чашці кавові зерна,
Розтрощівшись горіхом в молочних вершках.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=328563
дата надходження 07.04.2012
дата закладки 29.05.2012
Я про тебе нічого не знаю...
Може й знаю, але не про те,
Чому колір небесного раю
У очах твоїх тінню живе...?
І сплітає рожевим шнурочком
У спокусу медові вуста,
Збудувавши уяві місточок
Через дійсність, ймовірність й міста...
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=333642
дата надходження 27.04.2012
дата закладки 29.05.2012
Зашарілась, мрією принишкла...
Притягнуло, наче ти - магніт!
Підкрадалась інтернет-інтрижка
Вишеньками в кремовий бісквіт...
Раптом все, що видалось значущим -
Загорнулось в яблуневий дим...
(При бажанні можна в темну гущу
Ще й додати солоденьких рим!)
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=335885
дата надходження 08.05.2012
дата закладки 29.05.2012
Мережа усіх поневолить!
Погляньте - сидять молоді
І сиплять у каву собі
Замінник реальної долі...
Занадто багато ілюзій,
вростаючи в серце, кишить.
Породжена хтива байдужість -
В байдужості родиться хіть!
Залежність в липке павутиння
Щоденно затягує нас,
Та пізно приходить прозріння...
Загублено вартісний час!
Примітка:
ХІТЬ - бажання, жм. кортячка, с. прагнення,(до чого) нахил,(до кого) жага, п!ЖАДОБА
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=336007
дата надходження 08.05.2012
дата закладки 29.05.2012
Так, як квітка зеленого чаю
У воді розкриває бутон -
Я тебе у собі залишаю...
Налаштуйся на мій камертон:
Десь 440 (плюс-мінус)
У вібрацію встромлених герць.
Пробудись у мені, наче вірус,
Не шкодуючи жару й дрівець...
Підійми мене в гирло безодні,
Опусти до безкарних небес...
У злиття надгарячі й холодні
Розчинись і з руками, і без...
Упізнавши в очах мою душу-
До безтями кохай моє тіло...
Я ж піснями тишизм цей порушу…
Не турбуйсь, я роблю це уміло... ;)
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=340072
дата надходження 26.05.2012
дата закладки 29.05.2012
У дивних містах
Споглядаємо храми
Чи то просто дерева –
Церкви прадавньої віри
Там – за вікнами
Транспортних засобів…
Не збожеволіти б
В цій сірості днів
І трамваїв…
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=339028
дата надходження 22.05.2012
дата закладки 23.05.2012
Як же рясно посмiшок
твоїх,
Як же щемно вiд тепла
руки...
Я не вiрю що кохання -
грiх,
Людством
закарбований в зiрки.
Я не вiрю що слова це
тлiн,
Що бажання-мла
земних тривог, Бо колiн торкаючись
твоїх,
Я стаю величним наче
Бог.
Мiсяцем застигну над
вiкном,
Виверну навиворiт свiй
грим,
Тiльки б щастя
молодим вином,
Цiлу нiч лилось менi
мiж рим.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=281692
дата надходження 20.09.2011
дата закладки 23.05.2012
У вересневiй медитацiї злив,
спокусливiсть твого "люблю",
робить моє обвiтрене серце,
оптимiстичним i добрим,
а душу
що втомилась вiд власних самозречень,
схожою на таємничий поцiлунок Бога.
Оповитий галасом бурштинового мiста,
буденнiстю сюжетiв,
намагаюся неревнувати,
нестоголосити,
неперестигати,
бо розумiю,що скоро,
стежка розлуки,обiрветься десь там,
на видноколi,
i нашi тiнi,
втративши останнiй сором,
обнiмуться пiд парасолькою неба.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=283799
дата надходження 01.10.2011
дата закладки 23.05.2012
Я був сьогодні в Янгола під крилами,
Шукав себе у спазмах перших рим...
І відчував як гріє світ Гольфстрім,
І як сумує вітер за вітрилами.
Я бачив як за склом очей цей день,
Натхнення перековує в свободу,
Яке від нас дістав у нагороду,
Після усіх можливих одкровень.
Я відчував приреченість доріг,
Безглуздість втрат,яких неприховати..
І що навчусь колись тебе кохати,
Так сильно,як ніхто іще не міг!
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=283853
дата надходження 02.10.2011
дата закладки 23.05.2012
Вирву душу свою iз тiла,
i у рамку її,на стіни...
Це ж вона більше всіх хотіла,
аби був я нарешті вільний.
Поголю своє серце мертве ,
і в гербарій,під сходи чату...
Бо занадто було відверте,
там де треба було мовчати.
На задвірках глухої ночі,
попалю всі слова і вірші,
й зафарбую у чорне очі...,
безсоромні такі,і грішні.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=286073
дата надходження 13.10.2011
дата закладки 23.05.2012
Цi вишуканi рухи,i манери,
гламурнi строфи,недосяжнi мрiї,..
Китайсьий iероглiф на шпалерi,
серьозний як твоi кохана вiї.
Мереживо зiрок на пiдвiконнi...
Бiля iкони свiчка..,наче ватра....
Ти стала трiшки ближчою сьогоднi,
але чи будеш знов такою завтра.
Вiдвертi сни зависли нерухомо,
над прiрвою свiдомостi i часу,
бо я хоч i талановитий Homo,
але навряд чи зможу стати асом.
Я тiльки тiнь,i тiльки нею буду,
яким би це невiддавало болем....
Коли свiтанок вилiзе на буду,
я власне розчинюсь над чистим полем.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=288609
дата надходження 25.10.2011
дата закладки 23.05.2012
Можливо це,той
непростимий грiх,Що
вiдчувався мною в
кожнiм словi,Але я
вперто хочу з вуст
твоiх,Напитися кохання i любовi.Можливо я
зненацька
знахабнiв,Коли
вiдверто подивився в
очi,Але раптово мало
стало днiв,I саме тому закортiло ночi!Так
забажалось душу
обпекти,Долоньками...
(не смiйся,це
важливо)...I щоб на
цiле небо "я i ти",Та поряд десь,старенький
Бог...можливо.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=315352
дата надходження 19.02.2012
дата закладки 23.05.2012
"Республіка - пані примхлива..."
(Клод Фаральдо)
* * *
Дивлюсь на мальви.
Краплі води холодної
З неба падають!
* * *
Дощ серед міста!
В юрбу людей байдужих
Сховатись хочу…
* * *
Мокрий народ.
Місто моїх печалей!
Яке воно сіре!
* * *
Крап-крап по бруку.
Знову іду по калюжах.
Для чого? Куди???
* * *
Мої сни дивні!
Знову їжаки снились
Серед обителі…
* * *
Вітру пориви.
Шматками подертої хмари
Моє споглядання…
* * *
Вітру пориви.
Обірвані стиглі вишні.
Плями червоні.
* * *
Віти гойдає
Мій друг і побратим -
Шалений вітер.
* * *
Він зрозумів,
Що в душі моїй коїться
Вітру шал. Літо.
* * *
Душу мою
Лише йому довіряю –
Вітру шаленому.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=331936
дата надходження 21.04.2012
дата закладки 21.05.2012
(Низка неканонічних хокку)
* * *
Тінь від ратуші
Людей зробила сірими
Вечір, осінь і місто...
* * *
Я б у Станіславі
Щасливий був... Але хмари
Про старість нагадали мені...
* * *
Я б ще довго топтав
Бруківку Станіслава ранкового...
Але небо, квіти на клумбах...
* * *
Біля синагоги топчу асфальт
Старими черевиками
Хризантеми цвітуть...
* * *
І ти теж, чорний круче,
У Станіслав шукати долі прилетів?
Вітер над містом...
* * *
Крізь прозорі дерева -
Чистий як серце сніг...
Чому в цьому місті так сумно?
* * *
Шум дощу...
Для чого прийшов я сюди?
Вулиця Грюнвальдська...
* * *
Тополя листя губить свої
Здалось на мить - то я винен
Що осінь настала...
* * *
Десь я тут спокій загубив
Між цими будинками.
На Бельведерській...
* * *
Горобина стиглими ягодами
Бруківку вкрила
Втомленими ногами чавлю...
* * *
Бородатий бомж!
І про нього напишу
Вірші свої химерні...
* * *
Синагоги Станіслава!
Як я в цьому капелюсі
На раввина схожий!
* * *
Подих зими!
Чи вулицями серця
Я досі самотньо блукаю?
* * *
Її тіло як човен
І я пливу
Не знати куди...
* * *
Крізь прозорі дерева -
Чистий як серце сніг...
Чому в цьому місті так сумно?...
* * *
Холодний вітер
Хмари думок жене...
Стілець серед кімнати...
1999 - 2001
(Світлина автора віршів)
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=334892
дата надходження 04.05.2012
дата закладки 21.05.2012
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=
дата надходження 01.01.1970
дата закладки 20.05.2012
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=
дата надходження 01.01.1970
дата закладки 20.05.2012
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=
дата надходження 01.01.1970
дата закладки 20.05.2012
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=
дата надходження 01.01.1970
дата закладки 20.05.2012
(Тарасу Слободі)
Опираючись часу бистрому –
Не здавайся, далека мріє!
Не для того ж на небі чистому
Сонце гріє…
Не для того тьмі край положено:
Все, що хочемо, те настане.
Ми ж насправді усе це можемо!..
Ми титани.
Не для того в душі покладено
На майбутнє усі надії.
Нам під силу усе загадане!
Тільки б дії…
___
"Найкращий час для дії – зараз!" (Наполеон Хілл)
12.04.2012 р.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=330039
дата надходження 13.04.2012
дата закладки 14.05.2012
Загартовуй мене гіркотою,що ллється з словами,
і подалі очей рідний блиск до землі відведи.
Я на осліп тепер,буду пити байдужість ковтками.
Певно доля така-звела шлях,щоб колись розвести...
Я зуміла піти,та в думках сотні раз поверталась...
І даремно в нічних переходах шукала живе.
І за вітром німим тихим ранком,містами подалась-
та ні в якім із них не відчула поблизу тебе.
Загартовуй мене,я стою ще на протязі гола,
Моє завтра в твоїй,наче в клітці, "розкритій" руці.
Я стомилась іти,при свободі невільна і квола-
дай лиш краплю тепла бо зневірилась вже у собі...
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=332822
дата надходження 24.04.2012
дата закладки 12.05.2012
Я так давно чекала цих очей,
глибоких і безкраїх наче море,
я в них пішла на дно як корабель,
хоч була певна,сильна не потоне...
я так давно хотіла цього стуку,
що в такт з твоїм без зайвого"чому",
прошу не відпускай холодну руку,
мені ще б трішки...а тоді піду...
Я так давно у мріях із весною
намалювала бАжаний мотив...
І як давно хотіла стати тою,
якою тільки ти мене зробив...
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=332127
дата надходження 21.04.2012
дата закладки 12.05.2012
только первым! мне просто не хватит силы.
да, я знаю, что этот апрель не про нас...
и еще не услышав " прости ", я простила,
а по-другому я просто бы и не смогла.
я родную ладонь отпущу, и еще не повод
наше прощание, чтоб перестать дышать.
я слишком сильно люблю (любила?) ...
чтобы посметь дерзновенно тебя удержать.
больше не дли! уходи. и за всё спасибо...
счастлив будь. и полюби, как меня не смог.
что с тобой? ты никогда не плакал, милый,
это просто в бездонных синих... растаял лёд.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=329832
дата надходження 12.04.2012
дата закладки 12.05.2012
не важно, что в невозможное
с упорством маньяка верую.
ты мне запретить не сможешь
любить тебя так же нежно,
как раньше. нельзя лишь потерями
и умирающим прошлым
жить. как ни наивно, но все же,
я буду жить - надеждою!
а май мне в этом поможет.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=332777
дата надходження 24.04.2012
дата закладки 12.05.2012
порвалось там, где тонко, где нервы
ближе к коже. порвалось там, где больно
и дыр не залатать... твоей надежде робкой
не прошепчу "быть может" и отведу глаза.
полночных ожиданий печалью обреченной,
горячими мечтами была полна душа,
но всё, что было - между, лишь памятью
( не больше! ) останется бессрочно...
прости меня - на вдохе, на выдохе - прощай...
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=336787
дата надходження 12.05.2012
дата закладки 12.05.2012
я жду его. моя жизнь заполнена
ожиданием. в этом весь смысл.
дело не в расстояниях. не в часовых
поясах. время - мой враг.
словами - немногое, не выплачешь.
ожидание - зверь, который меня
изнутри ест. как болезнь.
пережевывает дни.
назойливо стучит в виски:
"жди! жди! жди!"
я глотаю ментоловую отраву
наших прохладных прощаний
вперемешку со слезами.
ожидание не заканчивается,
растягивается, как резиновое...
все невыносимее этой болью дышать,
привыкая, как к никотину...
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=324662
дата надходження 24.03.2012
дата закладки 12.05.2012
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=
дата надходження 01.01.1970
дата закладки 12.05.2012
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=
дата надходження 01.01.1970
дата закладки 12.05.2012
Тобі цього ніколи не читати.
Ти будеш першою, для кого бракне слів
і фраз. І я вхоплюся за цитати
всіх тих, хто бачив світ. І розумів.
Всіх тих, котрі писали вбивчу прозу,
Ховали за халявами вірші
І гинули, хто від туберкульозу,
А хто від змій, що гріли на душі.
Вони б напевне мали, що сказати,
Тобі і Вам, пускавшим в очі дим,
Хто плакав над Еговою роз'ятим,
Іуду називаючи святим.
...Ти зрештою знайдеш своє спасіння,
Зубами вигризеш запрошення у рай...
Щасти тобі. Моє благословіння.
Архангелам вітання передай...
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=183614
дата надходження 13.04.2010
дата закладки 26.04.2012
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=
дата надходження 01.01.1970
дата закладки 26.04.2012
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=
дата надходження 01.01.1970
дата закладки 26.04.2012
Я уйду на работу - в ночную,
Бутерброды с собой заверну,
Подкурив сигарету вторую,
Я дымок с наслажденьем втяну.
И пойду я по улицам спящим,
Чуть кося от вчерашней гульбы,
Вспомню трезвым себя, не курящим,
Без одышки от быстрой ходьбы...
И в мечтах уж закончив работу
Буду вечера тихого ждать,
"Ты ведь дома сегодня? Суббота!
Ты мне это хотела сказать?!"
И наступит для нас этот вечер,
Не расскажем о нем никому,
Ты положишь мне руки на плечи,
А я выключу свет...и усну...
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=324091
дата надходження 22.03.2012
дата закладки 21.04.2012
Я не такого прагнула життя
І не такою бачилася доля,
Кохати мріяла до забуття,
Не мала й гадки, що любов – неволя.
Невільниця, заручниця твоя,
Не відпускаєш ти і не жадаєш.
З тобою ніби і без тебе я.
Навіщо ж міцно так мене тримаєш?
Навіщо, як минули почуття,
Як зрада перекреслила кохання?
Минулому немає вороття.
Скажи, навіщо марні сподівання?
За що караєш, долечко, мене?
Я ж ніжна мати, вірная дружина.
Мить щастя з’явиться і промайне
Як примха вередливої дитини.
Я не такого прагнула життя.
З тобою не розквітла, а змарніла.
Я зайва! І це істина буття!
Що ж, прощавай! Я розправляю крила!
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=259979
дата надходження 16.05.2011
дата закладки 04.04.2012
Душа, розірвавши всі пута,
Тікає – й не знає куди.
Самотня, тобою забута.
Залишився крок до біди.
Над прірвою бідна застигла,
Дмухне вітерець – упаде.
Лиш зблідла, про поміч не скигле,
Не бачиться поміч ніде.
Назад не повернеться, пізно.
Вперед – у безодню летить.
Стоїть перед вибором грізним,
Не знає, як краще вчинить.
Самотня. Повільно згасає.
У скронях відлунює дзвін.
Не те, що нікого немає,
Це значить – потрібен лиш він.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=259982
дата надходження 16.05.2011
дата закладки 04.04.2012
Я тебе объявила войну,
Ну и пусть.
С болью крикнула:
Больше к тебе не вернусь!
Ухожу, уезжаю, умчусь
Навсегда.
Не вернусь, не вернусь,
Не вернусь никогда!
Я устала бороться,
Устала рыдать.
Не дано мне тебя
До конца разгадать.
Не постичь твоих чувств,
Я не верю тебе.
Какова моя роль
В твоей грешной судьбе?
Я – удобная вещь,
Что всегда под рукой?
Чтоб тебе создавала
Уют и покой?
Охраняла, чтоб в доме
Твоем пустоту?
Милый мой, ты ошибся,
Ты выбрал не ту!
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=260580
дата надходження 19.05.2011
дата закладки 04.04.2012
Я так довго чекала цих слів,
Що на мить розгубилась, знітилась.
Наче скрипки чаруючий спів,
Наче зірка нічна засвітилась:
«Ти – єдина! Кохана, прости
За весь біль, що я встиг причинити.
Не пали поміж нами мости,
Я не зможу без тебе прожити!»
Сльози радості й сльози жалю
Застилають, засліплюють очі.
Виявляється – я лише сплю
Як шкода, що цей сон не пророчий.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=261051
дата надходження 22.05.2011
дата закладки 04.04.2012
Что ты творишь, родной, скажи?
Чего ты трусишь, врешь, не каясь?
Устала! Хватит жить во лжи,
Страдая, мучаясь и маясь!
Насильно, как известно всем,
Не будешь мил, как ни старайся.
Меня не любишь ведь совсем –
Признайся хоть себе. Признайся.
Признайся – все ушло, как дым,
Как летний дождь в сухую землю.
Иль это Бес в ребро седым?..
Не понимаю! Не приемлю!
Ты стал чужим, холодным стал,
Далеким – мне не дотянуться.
Ответь, любимый, не устал?
Не хочешь ли домой вернуться?
Совсем вернуться, навсегда.
Душой и телом воротиться.
Еще надеюсь иногда…
Попробуй хоть во сне присниться.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=262188
дата надходження 28.05.2011
дата закладки 04.04.2012
Я отрекаюсь от любви,
От страсти отрекаюсь.
Пред Богом за грехи свои
Я искренне покаюсь.
Я отрекаюсь от тебя,
От рук твоих и взгляда.
Хоть ухожу еще любя,
Но знаю точно – надо.
Я все сказала. Ухожу.
Решенье не меняю.
Коль не поймешь стихи, скажу:
Тебя я плохо знаю!
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=263060
дата надходження 02.06.2011
дата закладки 04.04.2012
Я боялась признаться себе, что не любишь.
Я боялась тебя потерять навсегда.
Я прощала, мирилась и знала – погубишь.
Знала – сгубишь меня, но не знала, когда.
Так не любят, как ты! Так не любят, я знаю.
Сердце вдребезги, в мелкие клочья душа.
Но терплю и прощаю, зачем-то страдаю,
В ссоре чувства и разум. Сама хороша.
Мне б уйти, позабыть, мне б с тобой распрощаться,
Четверть века вдвоем зачеркнуть навсегда.
Прочь умчаться хочу,точно так же – остаться.
В этом слабость моя, наказанье, беда.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=264610
дата надходження 12.06.2011
дата закладки 04.04.2012
Снова едкое одиночество
Заполняет вокруг пустоту.
Нету имени, нету отчества.
Свет оконный пронзил темноту.
Я давно позабыла блеск глаз твоих,
Трепет сердца, приятную дрожь,
Бездна разных пороков меж нас двоих,
Всех больнее - предательство, ложь.
Я почти тобой перебредила,
И уже на поправку иду,
Что ж я, глупая, медлила, медлила,
Иль не видела сразу беду?
Снова едкое одиночество
Заползло из ночной темноты.
Сбылся сон - разрушений пророчество,
Вестник слез, вестник бед, суеты.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=262889
дата надходження 01.06.2011
дата закладки 03.04.2012
Грабли кто придумал эти?
Жизнь не учит ничему!
Мы, как маленькие дети,
Сколько можно? Почему?
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=264012
дата надходження 08.06.2011
дата закладки 03.04.2012
Мамо, забери мене до себе!
(Плакало дівчатко синьооке)
Мамочко, рідненька, виглянь з неба,
Де ти є? Воно таке широке!
Може на отій сумній хмаринці,
Що, мов пташка, крила опустила?
Повернись, сумую наодинці,
Брат казав, до зірки полетіла.
Де та зірка? Я на неї хочу!
Я слухняна, мамо, відзовися!
З сумом зорі відвертали очі,
А по личку градинки лилися.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=265661
дата надходження 17.06.2011
дата закладки 03.04.2012
ВСЕ рождаемся, растем, учимся, взрослеем, спешим, влюбляемся, бежим, спотыкаемся, падаем, огорчаемся, поднимаемся, разбираемся, обретаем, не ценим, снова падаем, поднимаемся, ищем, перебираем, стареем и понимаем — было счастье, да не заметили… Уходим.
Но не ВСЕ оставляем след…
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=267114
дата надходження 26.06.2011
дата закладки 03.04.2012
Шумит ночной прибой,
Нас манит бирюзой.
Не отвожу я глаз.
Призывно манит джаз.
Целует горячо
Волна морской песок.
И чайки над водой
Кружат в дали морской
В эту ночь.
Дорожки лунный свет
Теплом любви согрет,
Танцует на волнАх
Стриптиз-тангО луна.
За плечи обниму,
В глазах твоих тону,
Благодарю судьбу
За сказку наяву
В эту ночь,
Нашу ночь.
В алмазах Млечный Путь,
Нам не дает уснуть
Крик чаек в тишине.
Любимый шепчет мне.
Я нежно повторю –
Люблю тебя. Люблю,
Мой ангел неземной,
Похитивший покой
Навсегда.
В плену у сладких грёз,
К волне твоих волос
Губами прикоснусь,
К щеке твоей прижмусь.
Маяк мигнул вдали,
Встречая корабли.
На яхте сладких снов
Мы уплывем в ЛЮБОВЬ
В эту ночь
Навсегда.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=297898
дата надходження 04.12.2011
дата закладки 03.04.2012
Не говори мне, милый друг,
Что, несмотря на холод вьюг,
Своим теплом зажжешь свечу.
Кривить душою не хочу.
Не говори мне, милый друг,
Что май придет и вспыхнет вдруг
Огонь, что так давно угас.
Прости, но это не о нас.
Не говори мне, милый друг,
Что звезды, падая вокруг,
Рисуют сердце на лугу.
Ответить тем же не смогу.
Не говори мне, милый друг,
Что листопад, проделав круг,
Навеет грусть. Не в этом суть.
Любви той, первой, не вернуть
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=316584
дата надходження 24.02.2012
дата закладки 03.04.2012
Роняет небо, словно шаль,
Холодный белый пух.
В глазах застывшая печаль,
Отчаянье, испуг.
Сердечко девичье в груди
Окутала зима ,
Кричит душа – Не уходи,
Я не могу одна!
В ответ – немая тишина
В лицо бросает снег,
И с ней глазастая луна
Смеется, как на грех.
Бутылка белого вина
И сигаретный дым…
В проем открытого окна
Шагнуть бы вслед за ним.
Одно бы небо на двоих
И райский Альтаир,
Увы, для грешников земных
Закрыт Эдема мир.
Смирилась, если б захотел
К другой прижаться он…
Погиб геройски ! – прохрипел
Сквозь сумрак телефон.
Платок срывает ветер с рук,
И вороном кружит
Соленый пух – свидетель мук
На волосах дрожит.
Асфальт чернеет под окном,
Всего один лишь шаг…
Уснуть с любимым вечным сном…
Крыла прощальный взмах
Погиб… Герой… – стучит в висок,
Но разом отрезвил
Малышки сонный голосок:
– Нам папа позвонил?
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=317997
дата надходження 29.02.2012
дата закладки 03.04.2012
Вагітніють думками сірі дні,
Знесиліла в очах твоїх- полоні,
Шалений пульс зриває в шмаття скроні,
Оголена душа в твоїй руці.
Ти як тавро чи доля,вже не знаю,
За сотні миль я поряд відчуваю,
Твоє тепло,до гіршого звикаю,
А ти не йдеш...а я все відпускаю...
Так сталось...ти дорожчий за життя,
І відректись,мабуть,уже не сила,
І навіть якби доля дала крила,
Без тебе вже злетіти б не змогла.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=326132
дата надходження 29.03.2012
дата закладки 01.04.2012
Я не мрію тобою,не марю - втомилась...
Не іскриться від щастя повік водограй,
Не до тебе чуття у віршах моїх лились,
Не з тобою у Бога просила свій рай...
Я із тих що кохають лиш раз,а не двічі,
Ти із тих,що чекають того,що нема.
У мої не дивися так жалібно вічі,
У неволі,мабуть,ще застрягла душа.
Ти із тих,ким не можна не дорожити,
хто приносить весну коли в серці зима,
Я навчусь,коли-небуть,безмежно любити!
Ну а поки... з тобою,але... не твоя...
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=324624
дата надходження 24.03.2012
дата закладки 01.04.2012
Грудень шати убрав за вікном,наче в перше причастя,
замела вже давно хуртовина вчорашні сліди.
Неприборканий пульс виривається з скронь і зап'ястя,
І втікає кудись у незвідані людом світи.
Ти далеко,мабуть,а між іншим,я навіть не знаю,
Затуляю в кулак з неба мокрий злітаючий сніг.
Досі в грудях болить і,по- дивному якось,стискає,
Я не знаю чому,та спинився весь час на тобі...
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=321024
дата надходження 11.03.2012
дата закладки 01.04.2012
лекарство для неизлечимой -
эти встречи. тобой болеть невыносимо
и каждый вечер ждать повторяющихся
лихорадок. обессиленно гнать
от себя бред, где нас нет.
глотаю горечь. впереди ночь,
в которой - то жар, то холод...
не мучь! может быть, утром -
все по-другому. отпустит, захочется жить...
а сейчас - просто лечь и уснуть
на твоем плече... ле-г-че...
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=326104
дата надходження 29.03.2012
дата закладки 31.03.2012
Перший сніг то є перше кохання
Тоне тане утробне чекання
Дочекався - на постіль приліг
Розім'як розімлів розтоптали
Під колесами дивний збіг
Білі маківки чорними стали
Ти родзинки приніс на пиріг
Нагадав...Як руки сміялись
Падав сніг...Перший сніг...Талий сніг...
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=301609
дата надходження 22.12.2011
дата закладки 27.03.2012
Не треба! Не торкайся!
Зупинися! Викресли номер
Озирнися! Повір у небо
Не цурайся! Її кохання
Має силу...
Я не навчуся, я хотіла
Привласнити тебе і твоє тіло...
Я так хотіла так кортіло
Тебе зв'язати мотузками
І годувати ягідками
Кокосу чаша чорно-біла
Твої вуста...
Я так хотіла віриш?
Я втримати могла...
Могла... Та не зуміла...
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=304737
дата надходження 06.01.2012
дата закладки 27.03.2012
Не снюсь...То й добре...Хоч поспиш.
Вітряк гуде дощить у спину
Вітри цибаті стоголосі
В стерні танцюють ноги босі
Вимощують кошелик без упину
Підспівують пухнасті щебетухи
Земля шматками тягне слину
Співа корінчик лину лину
Ще трохи трохи - постелюся
Пагони виб'ю й підіймуся
До тебе Сонячна Царівно
Швидка хвилина забарюся
Замов дощі чекай чарівна
Шальку накинь сховай бо груди
Собаки рискають повсюди
Почую стогін утоплюся
У іншій річці жди тріольна
Ще трохи й трісне перша брунька
Розгорне перші пелюсточки
Я заведу тебе манюнька
Подалі РАГСу-вір мені
Є й важливіші в світі точки...
Не снюсь...То й добре...Хоч поспиш...
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=317273
дата надходження 27.02.2012
дата закладки 27.03.2012
По осени и птицы улетают
Чтобы вернуться в дом родной
Корабль курс свой не теряет
Иди, иди мой дорогой
Весна попутным в душу ветром
Солёный воздух в море штиль
Тебя... Любила... Прошлым летом
Теперь люблю ещё сильней...
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=323866
дата надходження 21.03.2012
дата закладки 27.03.2012
хоть бы несколько квантов света
в эту беззвездную тьму!
глоток свежего ветра - или же
задохнусь. из непролазной боли,
что без конца и дна, вырваться
дай мне. воли! или сойду с ума...
дай пересохшие губы подставить
навстречу дождю.
сердцу верни свободу!
просто скажи: "не люблю..."
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=325189
дата надходження 26.03.2012
дата закладки 26.03.2012
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=
дата надходження 01.01.1970
дата закладки 26.03.2012
а было бы простым женским
счастьем - с тобой просыпаться
и засыпать. утром перед работой -
привычно заботливо поправлять шарф,
чтобы теплее. и по утреннему бульвару
стучать каблучками за трамваем.
вечера ждать, словно не виделись годы,
хотя вот только, по телефону - родной голос.
газетных полос не читать о цунами,
это всё не про нас, минует! когда двое
так любят! покоя мещанского не нарушать.
заворачивать время вспять. в глазах любимых
видеть себя молодою. одиночество не превращать
в псевдо-свободу...
с каждой последующей весной
как-то особенно тяжело
не разувериться, что это возможно...
что где-то меня любят...
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=324948
дата надходження 25.03.2012
дата закладки 25.03.2012
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=
дата надходження 01.01.1970
дата закладки 22.03.2012
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=
дата надходження 01.01.1970
дата закладки 19.03.2012
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=
дата надходження 01.01.1970
дата закладки 19.03.2012
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=
дата надходження 01.01.1970
дата закладки 17.03.2012
Хочеш ключ до душі? Торкнись моїх долонь...
Падає листя…
Та ні опало…
вже давно як опало…
Падає сніг…
… так падає…
чекає мене мабуть…
а я не прийду…
… не прийду…
Ти його не любиш?
… що?... вибач задумалась…
Ти його не любиш?
Та ні… люблю… сильно…
але не прийду…
сама собі не можу пояснити чому…
передай хай не чекає мене…
але ж і не тікає від мене…
Ні постривай… постривай…
Я прийду! Чуєш?... я обов’язково прийду…
Нехай ще раз опаде на вії…
Нехай ще раз подарує оту насолоду…
Оте відчуття знати, що тебе ще хтось чекає…
В цьому надто тісному світі для мене…
Хай ще раз торкнеться моїх долонь…
Ще раз...
… залежність…
P.S. маячня якась…
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=235930
дата надходження 20.01.2011
дата закладки 17.03.2012
Останнє, що я пам’ятаю, різкий біль у грудях… ніж… не чекала…
Поїзди навіюють смуток… ти знаєш це, мабуть ні. А ця осінь надзвичайно…. просто дихає болем.
Десь на іншому кінці міста, а можливо навіть вагона є розбите серце, таке ж як і моє. Легкий вітер, він не забирає біль, а лише підіймає його у повітря, я вдихаю сповна насичуючись ним.
Іде дідусь з ним бабуся… ех старенькі ж, важко їм мабуть, в правій руці торбинка, в лівій палиця, точніше навпаки (руки поміняймо місцями, з дитинства їх плутаю) збоку іде його бабуся, старенька, проте така кохана. І тут була б не доречною фраза «Старість – не радість». Вони щасливі, аж сльози навертаються. Дай вам Бог.
Молодь. Всі загублені. Ніхто не знає де право, де ліво. У всіх розбиті серця. Ліки не допомагають, тільки заспокійливе, проте не всім і воно допомагає.
Жаль, але в 18 ти вже зіпсутий, ти знаєш більше, ніж старий, ти бачив порно, відчув смак болю… І серце, як недивно вже користоване, колись зібране по частинах, деякі в процесі загубились, тому тебе і стає менше, а біль відчувається все різкіше і сильніше.
Знову осінь люблю її, в ній можна заховатись, закритись і мовчати. Так тихенько собі сидіти і ніхто не помітить, що у тебе сльози, а якщо помітить зробить вигляд, що не бачив. Хих, а це вже не весело, всі черстві і ніхто нікого не розуміє та й не хоче розуміти.
Ой кольнуло, мабуть знов хтось, хоче показати мені, яка я слабка. Якби ти знав, як мені боляче, не робив би так думала я колись – хах, а люди вміють думати?! Ні не вміють давно вже не ті часи, коли люди думали, коли допомагали один одному. Колись хата в сусуді згорала і все село її ішло і будувала заново. А тепер що? А тепер нічого нема…
Біль...
P.S. продовження буде
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=283772
дата надходження 01.10.2011
дата закладки 17.03.2012
Заката зарево съедала,
Идущая с востока ночь.
Ты встречи тихо ожидала,
Но я тебе не мог помочь.
Я в это время развлекался
С другими ,и в другом краю.
Любви, быть может, испугался
И знал же, что не тем дарю
Любовь, изысканные ласки,
Их вся противность лишь к утру,
Помад и пудр смывая маски,
Бьёт по сожженному нутру,
В парах дурманных алкоголя,
В дымах роскошных сигарет,
И этим связанная воля,
Не может наложить запрет,
На цепь порочных развлечений,
На всю их грязь и пустоту
И с ними связанных лечений,
На то, что взял с собой не ту.
А ту, оставив безнадежно,
В тоске закаты провожать
И на портрет, взирая нежно,
Всё ожидать и ожидать…
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=25036
дата надходження 16.04.2007
дата закладки 15.03.2012
В кінці всі одне одному пробачать.
Зроби все швидко, поки ми живі…
Та ні, ти помилився – я не плачу,
Блакить в очах – від вітру в голові.
Та ні, ти помилився – не шкодую.
Моральність зайва у останній час.
Виправдуюся? Просто констатую,
Допоки світ не згинув ще для нас…
Над нами Місяць кольору порфіру.
Втрачаємо… Ми – розум, він – орбіту.
Тримай в мені цю божевільну віру,
Допоки ми не вмерли ще для світу.
В мені тримайся, поки стане сили,
Не смій прощатись, чуєш? Зачекай!
Та ні, ти помилився – це не крила…
Взяли над міру... Нам не можна в рай…
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=310267
дата надходження 30.01.2012
дата закладки 12.03.2012
Бувають рими, наче кораблі,
Дрейфуючі у штилі затяжному,
Злиденні рими й рими-королі,
Гіпотези, концепти й аксіоми…
Бувають рими, наче серпантин,
Підкручені, бундючні, урочисті.
Подекуди, не згірші гільйотин –
Відтяли зайве і зостались чисті.
Бувають рими жваві і верткі –
Впіймав її, за мить уже пощезла.
Прямолінійні, інколи жорсткі,
Жагучі рими і до дна промерзлі…
Бувають рими, мов Сізіфів труд –
Безплідні, нескінченні і невдячні.
Одна тебе обличчям кине в бруд,
Вінець вдягне інакша необачно.
Бувають рими… сотні тисяч рим!
А часу обмаль всіх їх приручити…
Примхливі прими піддаються тим,
Хто присягнувся правдою творити.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=310435
дата надходження 31.01.2012
дата закладки 12.03.2012
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=
дата надходження 01.01.1970
дата закладки 12.03.2012
Ты знаешь, ради тебя я научилась спать на верхних полках
Плевать в лица, метать жестяные монеты в лед
Я научилась жить там, где никто не живет
И ждать то, чего, казалось, никогда не дождаться.
(Мы будем встречаться…)
Я научилась складывать слово «вечность»
Из колючих, острых осколков.
(Плевать, что долго!!!)
Вместо скучной лысой равнины под ногами - обрыв.
Если раньше я тускло горела свечкой,
То теперь я – термоядерный взрыв.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=321308
дата надходження 12.03.2012
дата закладки 12.03.2012
Зима. На краю провулку
Дівчинка років восьми:
Кришить для пташки булку,
Припрошує: «Ось, візьми!»
Пташка – сива голубка,
Крихти збирає з-під ніг.
Тепла, свіженька булка,
Хоча і холодний сніг.
Віддала останню жменьку:
«Голубко, живи, не вмирай!..»
Дівчинка втратила неньку,
Зберігши у серці рай.
12.03.2012 р.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=321293
дата надходження 12.03.2012
дата закладки 12.03.2012
ты расстанься со мной. на несколько дней,
пусть всё происходит само по себе,
не против, а - по течению.
займись будничными делами,
их накопилось немало -
и в суете позабудь обо мне.
позвони, наконец, маме,
которая меня недолюбливает
( потому, что ты любишь меня сильней-
а матери это чувствуют ),
узнай, как она там? пусть она тебя выслушает
и подтвердит, что я - дура.
с утра - мысленно начальника
на незатейливый адрес икс -
отправь, кукиш держа в кармане
и загадочно ему улыбнись,
пусть голову поломает, почему удалась твоя жизнь
с такой очень скромной зарплатой.
а вечером - пиво и "Спорт-TV",
что там у вас по программе? бокс? или хоккей, НХЛ?
( никто ведь не помешает, не будет шептать:
- Бокс - это ужасно... Драка, а не соревнование. )
или... сходи с друзьями в... музей...
кино... или в финскую баню! ( что, конечно, скорей )
или... в баре напейся в хлам,
поприставай к дамам
( таким же подвыпившим, как и сам )
ведь даже нетрезвый - ты джентельмен,
остроумен и обаятелен.
в спортзале попотей, выгуляй в парке собаку,
прикупи пару новых вещей, проверено, помогает!
( хоть это и женское занятие ).
да мало ли будничных дел?
неотложных, сложных, привычных,
личных и даже общественных,
приятных и не очень.
переделай их разом все - и от всего устань...
усни на диване, таком неудобном, коротком.
остынь, позабудь, чтобы однажды утром
проснуться от мысли:
" всё! не могу! хочу к ней вернуться!"
за телефон - и в трубку виновато, медведем, сопеть:
" малыш, ты уже проснулась?
что, правда 6.06?.. чёрт!
ты не сердись! просто... я скоро буду!"
и у заспанной непохмеленной цветочницы
на перекрестке купить букет,
чтобы увидев
любимые ромашки,
я сонно тебе улыбнулась...
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=321148
дата надходження 12.03.2012
дата закладки 12.03.2012
Якби Ти знав,яка гірка на смак любов,
Коли журба пече,а очі мулить правда,
Тоді мене рятує тільки сон,
Щоб в нім забути все бодай до завтра.
Якби Ти знав,як мучиться душа,
Коли печаль вгризається у спину,
І рве на шмаття кволий ніжний стан,
Якби ти знав як я від болю гину.
Якби вгадав про що шумить гроза,
Дощем холодним зрошуючи літо,
Коли б відчув як плаче ніч пуста,
Шукаючи зірки в похмуру днину.
Тоді б Ти не віддав мене вітрам,
Щоб мрії розгубили десь по полю,
Тоді б нас гріла сонячна весна,
Тоді б я не згубила свою долю...
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=311312
дата надходження 04.02.2012
дата закладки 11.03.2012
Не топчи мого серця, без жалю до крові, ногами.
Не всміхайся єхидно. Не лишай мені тишу нічну.
Ще душа-сирота,бродить степом й густими лісами,
Вже стомилась,либонь,та ще й досі шукає весну...
Не картай, не губи тіло словом пекучо-лукавим,
І світанком німим не бентеж моїх мрій глибину,
Хай минають літа, ми із ними рідніші не станем,
Лише мудрість на знак нам залишить густу сивину.
Не судилось,на жаль,нам бентежити долю піснями,
Понад вечір в гаю скрипалю підживити струну,
То ж навіщо душа мов сирітка ще бродить лісами?
Чом в надії вона відшукати ще ніжну весну?
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=312094
дата надходження 07.02.2012
дата закладки 11.03.2012
Давай сьогодні стрінемось у снах,
Розсудим наболілі "за" і "проти".
Хай грає струнами душі,володар-страх,
Незграбні та фальшиві взявши ноти.
Давай сьогодні стрінемось у снах,
Хай навіть непокірна сіра осінь
Розвіє наші мрії по містах,
І повертатись вже назад не схочуть.
Давай у них змалюєм наш тандем,
Примарим фАтум диво- аквареллю.
Мов ангели небес святих сягнем,
І лебедями спустимось на землю,
А понад ранок звіємось в туман,
Щоб простелитись з вітром десь у полі.
Давай сьогодні стрінемось у снах,
Хоч там дограєм вже початі ролі.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=313150
дата надходження 11.02.2012
дата закладки 11.03.2012
Коли слова між нами стануть зайвими,
введе в оману бАжаний трофей-
заворожи,як німфу,грою арфи,
наОсліп відшукай,немов Орфей.
Ціна висока буде твого промаху,
бо двічі в одну річку не ввійти.
Коли до вуст залишиться півподиху-
не відпусти,не дай мені піти...
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=316897
дата надходження 26.02.2012
дата закладки 11.03.2012
Не залишай мене із тоннами думок,
не лЕгкий доля нам дала екзамен,
Останній все ж найважчим є ривок,
та чи від нього ми багатші станем?!
Не обіцяй,що все не буде так,
щоб не були пустими обіцянки.
Ну скільки спровокованих ще раз,
зустрітись треба,щоб зійтись назАвжди?!
Гординя вередує вже роки,
ми кинули чуття напризволяще -
твоє оте :"чому не разом ми?",
моє оте:"так справді буде краще".
Ти не вини тепер,що не змогла
від себе лихі думи відігнати,
Давно між нами крига пролягла,
Невже її повік не розламати?!...
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=317489
дата надходження 28.02.2012
дата закладки 11.03.2012
Заграє день мелодію дощу,
і ми під ним зійдемось в рухах вальсу,
Чи то уже несуть птахи весну-
на крилах,поспішивши передчасно?
Чи то в мені прокинулась жага,
Тебе торкнутись і забути всіх?
Чи то я вже давно була твоя,
Десятки вже позаду наших літ?
І не ховай мене в промоклий плащ,
Я хочу злитись з талою водою.
Скажи мені,чому я ще жива?
Коли я задихаюся тобою...
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=319165
дата надходження 05.03.2012
дата закладки 11.03.2012
Мое окно – две створки, форточка,
Разводы пыли на стекле.
Одели шарфики и кофточки,
Идут шагают по листве.
А небо хмурит челку с проседью,
И прячет солнце от меня.
Мои надежды где-то попусту
Ложатся пеплом от огня.
Мое окно – две створки, форточка
И видит пыльное стекло,
Как подбираются на корточках
Все те которым все равно.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=240260
дата надходження 11.02.2011
дата закладки 11.03.2012
Я, возможно, когда-нибудь справлюсь и думать начну,
Что все это и так не имеет малейшего смысла…
Я хочу быть с тобой! – Долгожданную встретить весну, –
Вместо этого только зима над судьбою повисла.
В твоем сердце их не сосчитать: ни замков, – даже врат;
Я хочу быть в тебе! – а не «сбоку», тем более «между»…
Мои тихие чувства к тебе безответно горят,
Твои бурные страсти к другому питают надежду.
14.05.2011 р.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=259838
дата надходження 15.05.2011
дата закладки 11.03.2012
На могилі загиблої матері плаче юнак,
І ті сльози його невеселі курган оросили…
«Знай матусю, в цей день я б сміявся – ти дай тільки знак,
Та немає тебе, як немає в мені більше сили.»
На могилі загиблої матері траур постав:
«Боже, мамо, це так роздирає мій дух, мою волю!..
У скорботному журі, під звук тогосвітніх октав,
Більше я собі жодних утіх тут земних не дозволю.»
На могилі загиблої матері голос гіркий:
«Я, матусю, давно розучився леліяти мрію,
Я пізнав гіркоту! Світ гіркий… (Світ – так ось ти який!)
А без тебе я – тінь, а без тебе я тихо дурію.»
На могилі загиблої матері хвиля ридань:
«А недавно я, мамо, красуню зустрів нетутешню.
Вона райська, свята!.. – я покину її, це як дань,
Що без тебе мені не пізнати кохання черешню.»
На могилі загиблої матері біль з-під повік,
Бо немає легкого в розлуці – у вічнім арешті…
Він упав на могилу безсилий, заснувши навік,
Щоб в едемських садах прокидатись щасливим нарешті.
07.05.2011 р.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=258434
дата надходження 08.05.2011
дата закладки 11.03.2012
Моя велич, стійка до сили,
Розтопилась під впливом ласки.
Перемогу ж оголосили? –
Та чомусь відчуття поразки…
За спиною розкрились крила
І душа як на зло розкрилась…
Ти хотіла цього, о мила? –
Ну тоді ти свого добилась.
07.04.2011 р.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=252526
дата надходження 08.04.2011
дата закладки 11.03.2012
Я забуду тебе, як помре почуття голосне;
Я забуду тебе, коли стишаться грому гармати;
Я забуду тебе, коли жайворон в небі засне,
А піснями на небі хмарини спроможуться стати.
Я забуду тебе, як дощі перестануть іти,
Коли сніг повесні просто тихо розтане без бруду
І на радіо зникнуть усі про кохання хіти, –
Я забуду тебе! Я ніколи тебе не забуду…
05.09.2011 р.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=278808
дата надходження 05.09.2011
дата закладки 11.03.2012
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=
дата надходження 01.01.1970
дата закладки 11.03.2012
Заростає в душі, там де рай цвів, повільно осот;
Фраза милої сонце закрила, раптово, мов хмара…
Ти сказала мені: «Народись через років п’ятсот,
Зрозумію тоді, любий, може з тобою ми пара.»
…А півтисячі літ пролетить, наче спалах зорі;
Інші сни-сподівання пророчать, мов дивляться в воду,
Інші діти – не наші! – до вечора мріють в дворі
Що й вони через років п’ятсот пострічають свободу…
А півтисячі літ пропливе, наче бистра вода;
Інші душі ходитимуть світом, де рай розпустився,
Буде мрії ступати стрімка і всесильна хода… –
Зрозумію тоді, як я сильно в тобі помилився.
04.12.2010 р.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=226435
дата надходження 04.12.2010
дата закладки 10.03.2012
Тільки ти так кохання у серці умієш ховати,
Тільки так ти уся захищаєшся від ворогів…
Може це наші предки робили ще – білі хорвати? –
Коли поруч нема що кохать – ми кохаєм богів…
06.11.2010 р.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=220869
дата надходження 08.11.2010
дата закладки 10.03.2012
Для того, щоб милу знайти, вчив про космос і лоції;
Розлука пройшла. Зустріч каже: «Та ти не мастак!..»
Можливо, вертаються ще час від часу емоції,
Одначе: не з тими, не всі, не для цього, не так.
Піду. Із туманами, снами, думками і зливою…
Напевне, я впав, та на щастя упав на батут;
Я хочу щоб ти була вічно і всюди щасливою,
Однак: не зі мною, не зараз, не дико, не тут.
27.09.2010 р.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=213121
дата надходження 27.09.2010
дата закладки 10.03.2012
Твої мрії – трикратний зум –
Відчувають далекі далі…
Огортає кошлатий сум,
Не співає душа в печалі.
Знову осені сум-струмок…
Не боюся із листя війська;
Ноутбук від вмовляння змок
І погода – така англійська…
Не спасе віртуальний фон,
Не відчути отак долоню..,
Надоїв мені телефон.
– «Через хвильку я передзвоню…»
22.09.2010 р.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=212280
дата надходження 22.09.2010
дата закладки 10.03.2012
Тепер я живу у Нарнії. У серці запахло м’ятою
І в небі з’явилась райдуга, та й очі – уже не стрази;
Цілує душа непізнане і осінь стала крилатою… –
Бо ти відповіла взаємністю уперше за всі ці рази.
Тепер – геть усе по іншому. І мрії – уже не вузлики;
Краса пише ті елегії, в яких зацвітають лози…
Не треба садів Едемових, не треба гучної музики… –
Бо ти не відвела погляду коли навернулись сльози.
17.09.2010 р.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=211375
дата надходження 17.09.2010
дата закладки 10.03.2012
Твої очі небо; мої очі – море,
Мріє в них глибоке і прозоре дно…
Навіть не запитуй: знову погляд вгору,
Бо униз дивитись, мабуть, не дано.
Твої очі всесвіт; мої – безголосся,
Наче жмут невдалих і невчасних фраз…
Навіть не запитуй: то усе здалося, –
Залишився попіл від щасливих «нас».
Навіть не запитуй! Твої очі – роси,
Шовкові пелюстки пУрпурні вуста…
А моє кохання залишилось босе,
Ти не той, а шкода… Бо і я не та.
05.09.2010 р.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=209415
дата надходження 05.09.2010
дата закладки 10.03.2012
«…Полюби і зрадь через хвилину,
Та хоч на хвилину полюби!»
В. Симоненко.
Щаслива ти? Тоді чому сльозина
Так болісно рум’янцем потече…
Чому без крил у ранці знову спина
І біль колишній не на жарт пече…
Для чого дум у серці ціла сотня,
Навіщо знов виходиш до Збруча…
Нещасна ти. Нещасна, бо самотня
І гордість нас так рідко вируча…
31.08.2010 р.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=208690
дата надходження 31.08.2010
дата закладки 10.03.2012
(Тарасе, Ти тут Перший Романтик)
Поглянь, кохана, все тут зацвіло
І навіть мрії – пахнуть живокостом…
В ванільні сни бажання занесло,
Таке велике – наче небо зростом…
Послухай, мила, шелестять ліси,
Нашіптують зіркам про перелази;
Я надіп’ю з очей твоїх роси,
Як ще не пив із Тебе всі ці рази…
Вдихни, голубко, аромат весни
(Ми вічні доти, доки є надія),
В моїх обіймах сотий раз засни,
Нехай єство укотре молодіє…
Відчуй, лебідко, мого серця стук,
Тобі до ніг упав, неначе Троя;
Ти панацея від душевних мук,
Що і в мені побачила героя…
15.08.2010 р.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=206096
дата надходження 15.08.2010
дата закладки 10.03.2012
Я сумую за нею, вона мені сонце і світло,
Я у відчаї, в дикій зажурі цю тугу римую…
Вже і літо на фоні як вицвілі барви поблідло,
Тільки я все сумую, сумую, сумую, сумую…
Мені Бог не порадник, і навіть ця Піррова слава
(Як печалюсь, скучаю, журюсь, побиваюся, тужу)
Ні для чого, коли в її очі не світить заграва,
Ні для чого, коли я не бачу п’янку свою ружу, –
Бо сумую. О як би цей біль по житті обіграти!
Я гадав що літав, а насправді запродався граням,
Я гадав, що кохання свобода; отримав же грати..,
Ну коли вже воно перестане вбивати мовчанням…
01.07.2010 р.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=198947
дата надходження 02.07.2010
дата закладки 10.03.2012
Скороспіла любов – мимолітна,
І промчить, наче автомобіль;
У коханні і старість привітна,
А в ненависті – й молодість біль…
Усміхається той наостанок,
Хто самого себе переміг;
Ти мені обіцяла світанок,
А я ніч пережити не зміг…
22.06.2010 р.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=197198
дата надходження 22.06.2010
дата закладки 10.03.2012
Я кожен раз вмираю,
коли Ви
Проходите повз мене
збайдужіло.
Зелене літо
ще не побіліло,
А зранку запах
свіжої трави
Уже не той.
А Ви – ще досі ті! –
Із дня у день
велично і красиво
Минаєте мене,
а втім,
це диво,
Що кожен раз ці зустрічі прості
Банальні, передбачливі,
пусті
Приносять серцю
стільки насолоди
І знаю я,
повік
не вийдуть з моди
Блакитні очі,
як нектар густі,
Які на мене зовсім не течуть.
Ви знаєте,
а Ви
як чарівниця,
Що не одному стільки –
стільки сниться,
І не одному
в мимовільну путь
Красою барикаду возвели.
Ви знаєте,
а я Вас
не розлюблю,
Я швидше
сам себе
у цім погублю,
У цім гріху
із запахом смоли
Церковної.
Бо вроду молоду
Не обманути
ані на хвилину!..
А завтра я у сотий раз загину,
Коли повз Вас, байдужую, пройду.
27.09.2011 р.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=283081
дата надходження 27.09.2011
дата закладки 10.03.2012
Я не стану тебе чекати,
Зрозумій. Відпусти. Прости.
Відстань також будує грати, –
Не мости.
У твоєму тісному світі
Поки місця нема для двох.
Мої мрії – тобою спиті, –
Зверху мох.
Мої мрії втрачають мову,
Та колись я сягну мети.
Ще із нас хтось полюбить знову! –
Певне ти…
20.01.2012 р.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=307878
дата надходження 20.01.2012
дата закладки 10.03.2012
Знов ніч мине
Знов день здивований
Летить в турне
Душа перонами
Мене верни
Бо мучать спомини
Я без вини
Минулим скована
Там крик в слідах
Аж за туманами
Бузком пропах
Думками п'яними
У пригорщ сну
Конверти з нервами
Перенесу
Лиш згадку стерти би
Мене тримай
Назад не хочеться
Бетонних свай
Хай біль розтопчеться
Ти в мене є
І трошки споминів
Я вже тепер
Тобою скована
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=314512
дата надходження 16.02.2012
дата закладки 09.03.2012
Може,забудемо про все,
Може,не згадувати знову
Важку із докором розмову
Про день,що завтра нам несе.
Може,зупинимось на мить,
Бо фальші зустрічам вже досить,
Бо весни втрачені голосять,
Любов на холоді тремтить.
Гарячі сповіді слова,
Уста в нестямі цілували,
Сльозами в очі заглядали.
Хоч серце терпло від ударів,
Та сон тобою вже не марив...
Я,не бануючи,пішла...
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=318809
дата надходження 03.03.2012
дата закладки 09.03.2012
Я здесь как гость, а вы поэты,
Подвластны вам хореи, ямбы,
Вы все поёте дифирамбы,
И преподносите букеты.
У вас стихи сильны, красивы,
Вы воспеваете природу,
Любимых, чувства, жизни годы,
К вам всем приходят музы-дивы.
Ваш мир прекрасен и серьёзен,
Я здесь приют найти хотела,
Черкнуть доску кусочком мела,
Раскрыть свой смех и свои слёзы.
Но нелегко найти признанье
Среди таких больших талантов.
Сижу я тут под бой курантов
И загадать хочу желанье:
Хочу писать как вы, поэты,
Вернее, так, как вы, прекрасно,
Красиво, трогательно, страстно...
Дождаться бы минуты этой!..
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=32259
дата надходження 05.07.2007
дата закладки 08.03.2012
Всего лишь несколько часов,
И я уеду,
И напоследок пару слов
Коту-соседу.
Пока, диван! Пока, мой шкаф!
Пока, компьютер!
Я не скажу теперь на сайте
"С добрым утром!"
Но я в разлуке буду ждать
Ближайшей встречи.
Надеюсь, грусти и тоски
Я не замечу.
Удачи всем! :)
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=32332
дата надходження 05.07.2007
дата закладки 08.03.2012
Теперь я полечу с порывом ветра,
Размахом крыльев тучи разгоню,
Весь мир у моих ног, до сантиметра,
Ни грому не подвластна, ни огню.
Теперь меня никто не остановит,
И больше ничего я не боюсь.
Свободная! И мир предстанет новым…
Лечу!.. И как прекрасен жизни вкус!!
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=44301
дата надходження 28.10.2007
дата закладки 08.03.2012
Смотрю в окно,
Там люди и машины,
Снег белый, как таблетка... Жду опять...
И пуговицей
я себя пришила
К кровати, так, минут на двадцать пять.
УкОлов жду,
как меры наказанья
За то, что я себя не берегла,
А так же, как подмогу в приказаньи:
"Лечись! И чтоб здоровою была!"
На лестничных пролётах
курят дядьки,
И женщины от них не отстают...
Я мысленно им руки жму
с оглядкой:
"Надеюсь, все мы вылечимся тут!"
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=46604
дата надходження 17.11.2007
дата закладки 08.03.2012
Вот уже две недели,
С тех пор, как пропал ты, мой кот...
В душе опустело без чёрного шёлка
Мордашки твоей... Грустью веет без толку,
Отчаянный в мыслях бойкот...
Скоро примчатся метели,
А ты где-то там, во дворах...
Вдруг чувствуешь ты только жажду и голод?
И вдруг тебе спать не даёт мерзкий холод?
А жив ли ты?... Чувствую страх...
Я сдерживаюсь еле-еле,
Чтоб слёзы не вылились прочь...
Но верю, что как-то, вернувшись с учёбы,
Добравшись домой и пройдя все сугробы,
Увижу тебя... Ты, как ночь,
Стоять будешь рядом,
Привычно прося
Так много и мало:
"Впустите меня"...
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=48136
дата надходження 21.11.2007
дата закладки 08.03.2012
Жизнь............поделена,
Как волосы пробором,
Ровно..........нАдвое:
До тебя и после.
Всё................прочее
(Связанно с тОБОЮ)
Я...................забуду.
И теперь ТОЧКА.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=51491
дата надходження 17.12.2007
дата закладки 08.03.2012
Небо, изрезанное самолётами,
Водохранилище, будто коктейль -
Лёд и вода. Я частицами сотыми
Чувствую ветра холодную трель.
Солнце за мной наблюдает с иронией,
Я улыбнулась. Вокруг - пустота.
По парапету иду посторонняя...
Но! Я весёлая, хоть и одна.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=54402
дата надходження 12.01.2008
дата закладки 08.03.2012
П'ю каву, і мовчки уявляю,
Що склянка - це вуста твої м'які
Цілують мої губи полум'яно...
Й солодко-гіркий присмак в язиці...
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=54276
дата надходження 11.01.2008
дата закладки 08.03.2012
Їду з глузду, немов
...........................вкусив шершень.
Закохалась,
................вмільйонне,
................................як вперше...
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=54504
дата надходження 13.01.2008
дата закладки 08.03.2012
- Знайди мене в наступному житті, -
вона мені приглушено сказала...
Лампади вогник аж замиготів,
всередині затерпло, бракло слів -
пішла шукати іншого причалу.
Її колись прийнявши, - відпустив.
Але, скажіть, чому так темно стало?!
Серед зими - розтало.
Стільки злив...
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=236760
дата надходження 24.01.2011
дата закладки 06.03.2012
Прислухайся -
то дихає весна.
Листочки набубнявіли на вітах,
духмяний теплий вітер – мов струна,
що вже от-от повинна задзвеніти!
Прислухайся…
Вночі росте трава
І тягнеться до зоряного неба…
Всміхнися
і радій, що ти жива,
а я собі молитимусь за тебе…
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=258788
дата надходження 10.05.2011
дата закладки 06.03.2012
Вона прийшла -
хвилина у хвилину:
достигле небо
репнуло від слів.
А теплий дощ,
слухняний, мов дитина,
мене за руку
босоного вів.
Ми раювали -
мокрі і щасливі.
Друзяка - вітер
цвітом лопотів.
...Я так хотів,
аби безумству зливи
зі мною,
поруч,
ангел Ваш радів...
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=260889
дата надходження 21.05.2011
дата закладки 06.03.2012
Спекотний день згасав. Я поливав квіти.
- Со, - спитала незнайома маленька дівчинка, - досц лобис?
- Напуваю квіти, дивись яка суха земля, - знайшовся я.
- Я тез хоцу.
Вечоріло.
- А це со? – зупинилась біля волошки, де влаштовувався сонний джміль.
- Це джмелик не встиг до хатки, ото і лишається на ніч.
- І со, двелі його хатки заклиті взе?
- Так, - я вимкнув поливалку, - треба йому якусь гарну суху квітку на ніч знайти…
Вона миттю зреагувала.
- Знайсла, - жовтий тюльпан з привідкритим листочком справді підходив, - а со він там буде їсти?
- Нап`єься некару, поїсть пилочку і засне.
Ми чаклували над тюльпаном довго, врешті розпотрошили його. Стемніло.
- Бджіль заснув?
- Так, і мені пора.
- А ти завтра вийдеш гуляти? – у голосі надія.
- Ні, я на роботу….
- То со, ми не побацимось? Я з Київа, там зиву…
- Чого ж - ти ж ще приїдеш – приходь.
- Добле… мене жвати Евеліна, па-па…
- Па.
Вона розчинилась у темряві саду, напоєній пахощами акації.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=262338
дата надходження 29.05.2011
дата закладки 06.03.2012
Урешті-решт
усе колись минає.
Стабільності немає -
навпаки:
мої роки
збираються у зграї
і відлітають.
Помахом руки
прощаюся із ними -
і СВІТАЮ:
нові епохи,
звичаї,
тіла
(минулого імла –
густа і темна)...
Через віки
у мене ти БУЛА,
жила у серці –
знаю це напевно -
лишилися два зоряні крила,
котрі донині зберігаю ревно.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=267653
дата надходження 29.06.2011
дата закладки 06.03.2012
Бруківка.
Видзвонює дощ монотонний -
по-літньому теплий,
мрійливо-бездонний.
Я - сонним провулком -
убрід...
У вулички-річки –
бордюри бетонні...
Незаймана злива –
на кригу безсоння:
у серці розтопиться лід.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=269735
дата надходження 11.07.2011
дата закладки 06.03.2012
Погожий ранок –
вірний талісман:
хай береже
чутливу світлу душу
від непогоди і розчарувань,
що трусять ніжне серце,
ніби грушу…
Я променем
порадую твій зір
і свіжим вітром
вушка полоскочу.
Все буде добре!
Усміхайся!
Вір!
Бо хто сказав,
що під склепінням зір
є неможливе щось,
якщо захочеш?!
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=270142
дата надходження 14.07.2011
дата закладки 06.03.2012
Приснилося,
що я тебе беру...
Уся тремтиш,
а я тебе кохаю.
Від пристрасті
Шаленої горю,
До себе
Ще міцніше пригортаю...
Весь у тобі.
Палаю.
А вуста
Злились у довгім,
Пристраснім цілунку...
Я ще ні з ким
Так ніжно не літав.
Я ще ні з ким
Не мав таких
Стосунків...
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=271986
дата надходження 25.07.2011
дата закладки 06.03.2012
Я ранок
нарікаю Вашим іменем
і Він мені
Дарує сонце знов.
Моя любов
У грозах перевірена:
я вірю Вам.
І тексти молитов
складаю, щоб не тліли,
а горіли Ви.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=273805
дата надходження 06.08.2011
дата закладки 06.03.2012
Напевно, - я не Той,
а Ви – не ТА,
і віхола між нами -
золоТА -
розТАнула
сльотою і мовчанням.
В коханні -
ми не перші,
не осТАнні.
О, пані,
чом зосТАлась
ГіркоТА?..
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=310871
дата надходження 02.02.2012
дата закладки 06.03.2012
Слова твои тихие смелые
Рождают круги на воде,
И я повторяю, я делаю
Все то, что не делал нигде.
Волною рассказов пророческих
Накрыло меня с головой,
И взглядом стерев многоточия,
Ты просишь идти за тобой.
Я чувствую, милая, чувствую,
Не видя, но зная тебя,
Ты смотришь с улыбкою грустною,
Другого уже не любя.
Болезненное ожидание
Сковало движение душ,
Слезами покрыв расстояния
И смыв непокорности тушь.
Ступая по глади неведанной,
В кричащей души наготе
Иду за тобою я преданно,
Считая круги на воде...
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=319378
дата надходження 05.03.2012
дата закладки 05.03.2012
У неї було все: врода, кар'єра, успіх, затишна оселя і коханий чоловік. Не було єдиного - маленького сонечка, що зігріває серце кожної жінки. Вона дивилася на щасливі обличчя матерів, які гуляють зі своїми дітками, а в душі болісно бриніло: Чому? Чому? Чому? З кожним днем будні перетворювалися в болючу сірість.
Та одного дня, прокинувшись, вона відчула в собі щось нове - зародження нового життя. Вона аж світилася від радості, осяюючи яскравим світлом усе навколо.
Дев'ять місяців пролетіли як одна мить. І ось на неї дивиться сіренькими оченятами її синочок, усміхається беззубим ротиком і простягає маленькі рученята:
-Агу-мама!
Тепер вона по-справжньому щаслива!
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=297402
дата надходження 02.12.2011
дата закладки 04.03.2012
Мені,здається,що у світі практично немає людей,які б не зраджували:якщо не тілесно, то душевно.
Що ж штовхає людей на зраду? Одна людина мені сказала колись,що впершу чергу винна не та людина, яка зраджує, а та яка є поруч. На мою думку, вона мала рацію. Ми часто забуваємо про тих, хто є поруч ,через своє ЕГО.Жінки замучують чоловіків постійними претензіями і докорами. І ті, в свою чергу, шукають спокою,затишку,розуміння в обіймах іншої жінки. Чоловіки починають сприймати свої половинки як служниць,кухарок,прачок,забуваючи,що поруч з ними ЖІНКИ,які потребують уваги, ніжності, ласки і хоч трохи романтики.Коли чоловік або жінка не отримує вдома того, що потребує її душа,вона (чи він) починає це шукати на стороні.
Звичайно, не будемо заперечувати,що вагомим чинником зради є секс або його відсутність.У жінок як не "голова болить",то вона втомлена. Так раз, другий, третій,десятий І чоловік вже пішов"наліво".Мудра жінка ,якщо хоче втримати чоловіка, хоче чи не хоче буде дарувати йому сексуальну втіху. Чоловік, в свою чергу, те ж мусить прикласти зусилля,щоб жінка його захотіла:романтична вечеря, маленький сюрприз,кілька компліментів.
Звичайно, є ще таке поняття, як флюїди-фізична тяга один до одного,яку не можливо пояснити.
Головне,на мою думку, щоб і чоловік,і жінка хотіли втримати поруч своїх партнерів. Бо людина,яка хоче,шукає спосіб,а яка не хоче-причину,щоб це не робити.
Ви можете погодитись зі мною,читачу, можете не погодитись, можете сказати,що я пишу банальні речі-це ваше право. Це просто мій роздум!
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=297777
дата надходження 04.12.2011
дата закладки 04.03.2012
Він мав все - гроші, владу, успіх. Та з кожним днем життя втрачало свій зміст. Він відчував, як кожної миті його життєвий вогонь згасає. Та в останній момент, коли він вже був на межі з'вилася Вона як подих свіжого вітру у спеку, як сонячний промінчик в дощовий день. Вона наповнила його життя новим змістом. Щодня Вона дарувала часточку свого вогню, своєї палкої любові. Він відчував це, цей вогонь у собі, що відроджував його. Віддавши йому останню іскорку, Вона згасла, як згасають зорі у ясну місячну ніч. Її вогонь згас, щоб Він зміг відродитися.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=310157
дата надходження 30.01.2012
дата закладки 04.03.2012
Одного дня її огорнула страшна порожнеча. Порожнеча у всьому - в думках, у відчуттях, у душі. В одну мить вона відчула себе картиною, на якій сірою фарбою замалювали усі барви життя, пустою посудиною, з якої забрали усю життєдайну воду, а свіжу забули налити. У дзеркалі на неї дивилися пусті потухші очі, а звична посмішка нагадувала страшну гримасу. Вона спробувала втішити себе улюбленою кавою з вершками, давши до неї замість однієї дві ложки цукру, але кава віддавала гіркотою. Телефон мовчав, на почті жодного листа - срізь ПУСТОТА!
Раптом почулося дитяче: "Мама!" - її синочок сказав перше слово.
Задзвонив телефон: " Люба, я кохаю тебе!"
Засвітився екран новим повідомленням : " Подруго, як ти?"
І порожнеча почала заповнюватися: любов'ю синочка, коханням чоловіка, турботою близької подруги. Її очі заблищали таким знайомим вогником. Вона - подруга, вона - жінка, вона - МАМА!
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=311570
дата надходження 05.02.2012
дата закладки 04.03.2012
Її вірші всі дихають весною.
В них легкий вітер, що торкається до щік,
Промінчик сонця, що ласкавою рукою
Приємно лине до примружених повік.
Її життя здається безтурботним,
Без колотнеч і без проблем мирських.
Наївна дівчинка, яка відкрила серце
Й дарунком щирим дала для усіх.
Й ніхто не знає, як тихенько плаче,
Ховає смуток у ясних очах.
І біль душі її ніхто не бачить.
Звичайна дівчинка із сонцем на вустах.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=317241
дата надходження 27.02.2012
дата закладки 04.03.2012
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=
дата надходження 01.01.1970
дата закладки 03.03.2012
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=
дата надходження 01.01.1970
дата закладки 03.03.2012
Нелепость фраз и чувства ложь
Мы в линию одну построим,
С таким поводырём убогим
Куда, Судьба, нас приведёшь?
Что сделать мы уже смогли,
Крича о нежности и страсти,
И почему Любовь
Во власти своих сердец
Не сберегли?
Ну почему слова прохожих
Покоя мыслям не дают?
И вновь на эшафот ведут
Двоих - из массы - не похожих...
И пустота и боль души
Толкают нас на преступленья,
Из сотен тысяч разных мнений
Цену сложивши за гроши...
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=290530
дата надходження 03.11.2011
дата закладки 03.03.2012
Я знову бачив очі уві сні,
Немов би шаль накинули на плечі,
Такі чарівні (мабуть - неземні),
А в них - кохання березневий вечір.
Я поринав в їх ніжну теплоту
І немовлям щасливим колисався,
Крізь сон відчувши серцем доброту,
Ніби дитина - плакав і сміявся.
А вранці, коли сонце золоте
Промінням зачіпило мої вії -
В твої краї, де яблуня цвіте,
Я полетів назустріч своїм мріям...
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=318717
дата надходження 03.03.2012
дата закладки 03.03.2012
Я состою из тех противоречий,
Что заставляют пламенем гореть...
Когда - к мечте сквозь стены,
Нос калеча,
Быстрее доползти, чем долететь.
Когда слова, что вырвались из плена
Ненужной полупьяной тишины,
Повисли гроздью полу-тем на стенах
И почему-то стали не нужны.
Когда пьянея от ночной свободы,
Я думаю о доме и тепле,
А утром мне и парню из народа
Достаточно бутылки на столе.
Когда с последней крепкой сигаретой
И чашкой кофе, сваренного мной,
Придут на три вопроса - шесть ответов,
Вконец рассорив душу с головой.
Когда крича и воя от бессилья
Хоть что-то в этой жизни изменить,
Припав к обочине Судьбы дорожной пылью,
Я улыбнусь и буду дальше жить...
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=307558
дата надходження 19.01.2012
дата закладки 03.03.2012
Не провожай меня, моя любовь,
Ты стала мне совсем не интересна,
Благодарю тебя за то, что честно
Ушла
И не согреешь больше кровь.
Не плачьте обо мне, мои друзья,
Фальшивый нотный ряд уже не нужен,
Я чувствую, что голос мой простужен
И песни о любви пою не я.
Не отражайте небо, зеркала,
С надеждою увидеть птичьи стаи,
В душе - лишь звон разбитого стекла
И мёртвый лист печально пролетает.
Наверное прольётся много слёз
О том что не сбылось, не получилось,
В мгновеньи свыше - жизнь отобразилась,
А я это воспринял не всерьёз...
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=279448
дата надходження 08.09.2011
дата закладки 03.03.2012
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=
дата надходження 01.01.1970
дата закладки 03.03.2012
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=
дата надходження 01.01.1970
дата закладки 03.03.2012
Я тихо посміхнувся в темряву крізь морозну шибку, вдихаючи солодкий запах пізньої Зими, що неквапно, боязко проходив повз милі тріщинки старого вікна. Привіт. Чудовий вечір, правда?
Ти захоплено видихнула. Я відчуваю твій усміх, він теплий і зігріває мене в цей останній лютневий вечір. Подивись на небо! Спробуй його на смак. Чорничний, мій улюблений. А колір?! - мовиш ти.
Я підхоплю на одному диханні - ми розділяємо це повітря на двох, воно наше: Твій улюблений - фіолетовий. Чому воно такого кольору? -спитаєш ти.
Ангели розлили фіолетову фарбу, малюючи для тебе чорничні ночі. Ніч, як спосіб життя, як мить для здійснення найголовніших мрій.
Це геть прекрасно. Це щастя! - промовиш ти.
Твоє "геть" вже не ріже мені вухо. Це така собі звичка! Мій приємний спомин про тебе.
А ще твої парфуми! Стандартні, зовсім не оригінальні, але наповнені тобою - твоїм характером, посмішкою.
Ти завжди різна - запах, колір очей, настрій.
Пахнеш малиною, м'ятою, шипшиновим чаєм.
Світлі,втомлені очі; темні, веселі; шалені. Прекрасні.
Посмішку я відчуваю за багато метрів, через телефон, через книги, які ти читала.
Я малюю на запітнілому вікні пацифік! Твоя слабкість. Моя звичка, набута завдяки тобі.
Скарлет.Тезі.Шерлі.
Тесс. "Сс.." - ніжно,витончено, солодко, мов чай з лимоном. Правда ж?
Мері. Кейт. Емілі.
49 синочків, 51 донечка, ти ж не забув, правда ж?
А як же Меггі?
Ах, Меггі.
Ми можем годинами говорити про наше майбутнє, обирати імена нашим дітям. Просто мовчати.
Тиша. Ти терпляче вслухаєшся.
Нас розділяє велика відстань. Декілька кварталів. Тисячі вікон з тьмяним світлом. Мільйони телефонних ліній. Але ти близько. Тут. Я можу доторкнутись. Почути твій голос, запах.
Я тебе люблю.
Ти мене любиш.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=318322
дата надходження 02.03.2012
дата закладки 03.03.2012
А я чекаю на твої листи,
Засніженими тихими ночами
Відверто розмовляю з небесами,
Вискубуючи зірки з темноти.
І ледь помітний шепіт диво-ночі
Перекладаю на одну із мов,
А музика, що ангельська немов,
Запам"ятовуватись аж ніяк не хоче.
Течуть рікою чарівниці-ноти
І незнайомими акордами співа,
Мелодію поклавши на слова,
Душа, що закохалась у турботи.
І ніжне світло, що із темноти,
Осяє у житті тобі дорогу,
В тяжкі часи прийде на допомогу...
Я так чекаю...на твої листи...
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=311084
дата надходження 03.02.2012
дата закладки 02.03.2012
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=
дата надходження 01.01.1970
дата закладки 02.03.2012
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=
дата надходження 01.01.1970
дата закладки 02.03.2012
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=
дата надходження 01.01.1970
дата закладки 02.03.2012
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=
дата надходження 01.01.1970
дата закладки 02.03.2012
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=
дата надходження 01.01.1970
дата закладки 02.03.2012
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=
дата надходження 01.01.1970
дата закладки 29.02.2012
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=
дата надходження 01.01.1970
дата закладки 29.02.2012
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=
дата надходження 01.01.1970
дата закладки 29.02.2012
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=
дата надходження 01.01.1970
дата закладки 29.02.2012
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=
дата надходження 01.01.1970
дата закладки 29.02.2012
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=
дата надходження 01.01.1970
дата закладки 28.02.2012
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=
дата надходження 01.01.1970
дата закладки 28.02.2012
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=
дата надходження 01.01.1970
дата закладки 28.02.2012
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=
дата надходження 01.01.1970
дата закладки 28.02.2012
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=
дата надходження 01.01.1970
дата закладки 28.02.2012
Корабли уплывают из гавани
Весь причал разгаряется в пламени
Этой ночью и солнца не нужно
Пепел тает весь в грязи и лужах
Корабли уплывали из гавани
Они сдесь ничего не оставили
Они выжгли весь люд, всё живое
Остальное забрали с собою
Даже неба ночного светила
Эта злости картина смутила
Я твои не пущу корабли
Чтоб причал мой они не сожгли
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=290304
дата надходження 02.11.2011
дата закладки 28.02.2012
она говорит мне что я ее солнце
и ей достаточно света в моей тени
она остается рядом даже тогда
когда я умоляю ее уйти
я не верю ей что все так просто
ищу в ней признаки корысти
я обижаю ее пусть невольно
зная что все она мне простит
я забываю ее с теми другими
что попадаются мне на пути
я обманываю сам себя и ее тоже
я теряю ее но она как кошка
снова засыпает на моей груди
я виноват перед ней я знаю
но так уж сложилась моя жизнь
я мог бы так много дать ей но лишь отнимаю
а она продолжает верить мне и любить
Посвящается: мне и Инге.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=317542
дата надходження 28.02.2012
дата закладки 28.02.2012
Я хочу зазирнути в твою душу
Почути там усі твої думки
Ударити у серце, наче в грушу
Зіграти з почуттями в піжмурки
Я хочу укусити твої губи
Подряпини лишити на спині
Я хочу, щоб зі мною був ти грубий
І щоб ніхто вже нас не зупинив
В тобі я хочу все перекроїти
Зашити тут і розірвати там
Поставити статую Афродіти
Щоб уклонявся ти її ногам
Тебе ввібрати хочу наче губка
Ну просто розчинити у собі
Тебе повінця спити, далебі
Сп'яніти щоб умить від того трунку
Щоб заніміли ноги, руки, тіло
Щоб було зовсім нам незрозуміло
Чи ще не зупинився в світі час
Усе навкруг завмерло, окрім нас
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=289679
дата надходження 30.10.2011
дата закладки 28.02.2012
Зграї ластівок, схожі на стріли,
Над асфальтною ковдрою площ
В невідомість кудись полетіли,
Сповістивши про смуток і дощ.
Карі очі під дахом зупинки
Із блакитними пересіклись.
Подаровані небом краплинки
Дружелюбно в калюжі злились.
Нас умови звели непогожі
І звичайна розмова пряма.
Ми з тобою прості перехожі,
Більш між нами нічого нема.
Наші плани, думки та ідеї
Зовсім різні, хоч поряд стоїм.
Ти ніколи не будеш моєю,
Я ніколи не буду твоїм.
(08.03.2011.№161)
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=313118
дата надходження 11.02.2012
дата закладки 28.02.2012
Ти у неспокої, що не з тобою
Укотре зустрічаю сонця схід.
Вважаю не своєю, а чужою
Й душа моя ні трішки не болить.
Мене шукаєш подумки усюди,
Тремтяче серце змушуєш пливти.
І прикро, що з тобою я не буду,
І гірше, що звернуся не на "ти".
Ти переймаєшся щодо удачі,
Вщент впертої моєї до кінця.
Я знаю, що мене волієш бачить
Так само, як тебе не хочу я.
Пробач мене, звичайно, за образу,
Я ж не хотів поганого вчинить...
Хіба тепер я винен, що в лік часу
Душа моя ні трішки не болить?!
(18.04.2007.№20)
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=317189
дата надходження 26.02.2012
дата закладки 27.02.2012
ты говоришь
так некрасиво
сузив губы
засунь свою
нежность
куда подальше
пытаешься быть
грубым
хочешь казаться
суровым мачо
в оценивающих
взглядах
окружающих
но как это плохо
тебе удается
в своем стремлении
быть хуже
ты неуклюж
как подросток
ты ведь просто
очень
одинокий
мальчик
упакованный в
красивое тело
взрослого дяденьки
который в душе
по-прежнему
любит
пускать солнечных
зайчиков
в мое распахнутое
в весну
окно
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=292322
дата надходження 11.11.2011
дата закладки 27.02.2012
я так хочу
быть холодной
расчетливой
умной с....ой
стихи не писать
ну их
не верить ни снам
ни словам
все раны
запудрить
пудрой
одной дорогой
фирмы
глаза спрятать
дымчатым гримом
волосы выкрасить
в рыжий
яркий огненный
цвет
когда ты меня полюбишь
(я знаю -
ты
любишь хищниц! )
я мягкой кошачьей
лапой
играючи вырву сердце
одним только
словом
нет
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=292578
дата надходження 12.11.2011
дата закладки 27.02.2012
не хочу роковой быть
женщиной
и с ума сводить
окружающих
феромонами
своей нежности
жен ревнивых
не настораживать
мне ж потом
на моих " шпилечках "
штабеля мужей
перепрыгивать
не порвать бы колготки
( последние )
папа с мамой меня
сделали
отпустили в сей мир
красивою
сексуальною
и не дурою
и за это ВДВОЙНЕ
спасибо им!
говорят - не родись
красивою...
а какой - тогда?
сижу, думаю.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=293876
дата надходження 17.11.2011
дата закладки 27.02.2012
дом есть
сытый
да полной
чашею
там опора
надежность
стена каменная
мост не стонущий
под ветрами
и огонь
догорающий
синим пламенем
электрического
очага
а другая
моя
судьба
боль
затянутая разлука
как петля
на конце коей
камень
и мечусь между
двух судеб
неосудна и
прощена
выбор сделан
давно
да!
ты - не будешь
моим мужем...
ты любимым моим -
никогда....
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=294333
дата надходження 19.11.2011
дата закладки 27.02.2012
глаза твои
цвета они какого?
обострение дальтонизма
сезонное
или снова
в памяти провалы?
черные дыры
моего подсознания
знала заранее
что
для наших отношений
один критерий
слово мной ненавидимое
НИКОГДА
какого цвета
твои глаза?
осенне-серые
стально-холодные
как клинок
играющий в смерть
нет
тогда голубые
aqua marinовые
цвета непокоренной
и безжалостной стихии
нет
что за... полнейший
горячечный
изнуряющий бред
янтарные
как
раритетный коньяк
тысяча евро грамм 50
не каждый ресторан
может похвастаться
я залпом
до дна
не смакуя...
тоже нет
изумруд?
агат?
бирюза?
какого цвета твои глаза?
поле лавандовое?
васильки?
зеркала -
в них отражаюсь
только я
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=287499
дата надходження 20.10.2011
дата закладки 27.02.2012
любовь - заболевание
моей голубой
крови
эритроцитов слипание
свертываемости нарушение
в сердце - тромбы
и в венах уже не
огонь
ледяное шампанское
шипит и пенится
как волна
прибоя
любовь - заболевание
моих истонченных
нервов
плавно превращаюсь
в изощренно
неукротимую
стерву
ночами бессонными
терзаю тебя
нежно
любовь - заболевание
моей некогда
бархатной
кожи
язвами покрываются
ладони
прозрачно-розовые
обожженные и
исколотые
ядовитыми шипами
подаренной тобой
розы
любовь - политравма
множественные ушибы
осколочные
переломы
сотрясения
раны
рваные
просто из сострадания
лучше добить меня
чем вылечить
любовь - психиатрия
паранойя
мания
обострившаяся
шизофрения
личности раздвоение
нет
скорее слияние
из "я" и "ты"
магическое МЫ
и снова раздвоение
разложение
но это
уже
после любви
воспаленный поток сознания
мучительный стон
бред...
если любовь - заболевание
почему
от нее
вакцины
нет?
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=287775
дата надходження 22.10.2011
дата закладки 27.02.2012
ни на кого
никогда
я не буду похожей
ни на тех
кто до
ни на тех
кто чуть позже
ринутся в оставленную
мной пустоту
чтобы заполнить
твой вакуум
я похожа лишь
на твою
юношескую мечту
когда тебе было 20
когда ты верил
в любовь
и в то
что нельзя расстаться
вот так
просто
между работой
и футболом
забежать и сказать
знаешь
мы ведь с тобой
не пара
ни на кого я не буду похожей
кто еще принесет
тебе мир
в ладонях?
кто еще?
хватит.
расстались...
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=289427
дата надходження 29.10.2011
дата закладки 26.02.2012
без воздушных
тревог
жить
без тоски
вновь
смотреть
в небо
я смогу
без тебя
быть
ты единожды
меня
предав
научил
как терпеть
боль
не убил -
значит
сделал
сильнее
я смогу без
тебя
быть
лишь забыть
тебя
не сумею
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=291395
дата надходження 07.11.2011
дата закладки 26.02.2012
Я списки не веду
Предательства и боли.
Отчаявшись давно
В земном найти Любовь,
За силу и терпение
Награждена - Свободой.
Теперь могу я быть -
Любой! Самой собой...
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=301636
дата надходження 22.12.2011
дата закладки 26.02.2012
Я не помню такой январь,
Чтобы дождь - трое суток подряд.
Этот город дождем пьян,
И лицо уронил в грязь.
Этот город - мой вечный плен.
Мне не вырваться. Я больна...
И уже не хочу перемен.
В этом городе - я одна...
Этот город меня съел.
Я погрязла в его долгах.
Я кричу! ну а город нем...
И весна - только в смутных снах.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=305399
дата надходження 09.01.2012
дата закладки 26.02.2012
когда не помогают
его обезболивающие
слова -
лекарства
о том что
в мифическом
"завтра"
все будет у нас
хорошо
видимо
снова превышен
мой болевой
порог
видимо
накопилось
неверие и
отчаянье
но жить без
его допингов
все нереальнее
а они
все меньше
помогают
не легче ли
один раз!
по-живому
расставание-рана
заживет...
и жить дальше -
без него
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=307994
дата надходження 21.01.2012
дата закладки 26.02.2012
а ты просто...
влюбись в меня!
в сторону -
все запреты
а ты просто влюбись
и попробуй
мой мир
на вкус
не ищи ни в себе
ни во мне
ответов
может просто
их нет
а ты просто влюбись -
чуть-чуть...
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=313896
дата надходження 14.02.2012
дата закладки 26.02.2012
разреши позвонить тебе как-то вечером
когда обострится весенняя депрессия
когда перестанет обезболивать раны алкоголь
и случайная постель вызовет лишь отвращение
выжженным в памяти восьмизначным номером
я попытаюсь реанимировать наше прошлое
оживить давно умершие нежные слова
только сказать будет совсем уж нечего
я просто послушаю твое дыхание
на другом конце мира - и попаду ему в такт
и так не хочется в этом признаваться
но я не могу привыкнуть к тишине
и ночами придумываю признания и обещания
которые ты так благородно никогда не давал
разреши позвонить тебе чтобы помолчать
и это молчание красноречивее и откровеннее
чем слова о любви на всех существующих языках
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=315800
дата надходження 21.02.2012
дата закладки 26.02.2012
а она позволяет себе вольности
потому что давно считает тебя своим
и ходит по дому в твоей(моей) любимой
футболке - триколор Бундес-лиги
и оставляет на ткани свои дешевые духи
ты морщишься как пес но терпишь
выходишь на балкон покурить
посыпаешь пальцы табачным пеплом
но запах контрафактной Франции неистребим
и наконец-то посадив ее в такси
ты вздыхаешь с облегчением и остаешься один
ходишь по звенящим от пустоты комнатам
вглядываешься в размытые акварели
нарисованных дождем на окнах картин
а в твоей голове все всплывают
обрывки моих стихов и чувственно благоухает
бурбонская мадагаскарская ваниль
но это только воспоминания призрачные как дым
*Бурбонская Мадагаскарская Ваниль - сорт ванили.
Ваниль является одной из самых дорогостоящих специй ( по цене ее превосходит только Шафран). Среди прочих пряностей ваниль отчасти из-за цены, отчасти из-за уникального аромата занимает привилегированное место. В настоящее время применение натуральной ванили невелико - она вытесняется дешевым синтетическим ванилином.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=315978
дата надходження 22.02.2012
дата закладки 26.02.2012
намного проще назвать меня странной
чем просто попытаться меня понять
это ведь так сложно - петля за петлей
распутывать моих чувств утонченные кружева
ты не хочешь учиться меня принимать
без масок и без прикрас такую как есть
и твердишь про какую-то роковую страсть
на которую я имею наглость не отвечать
и не ценю оказанную тобою честь
самое вежливое что ты мог сказать -
странная а впрочем так оно и есть
но моя необычность притягивает как магнит
ты вчитываешься в заклинания моих стихов
хотя и не понимаешь о чем в них речь
тебя манит сиреневая высота небес
моих - всегда на грани сумасшествия снов
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=316490
дата надходження 24.02.2012
дата закладки 26.02.2012
я его не любила я просто так странно существовала
с его именем на губах просыпалась и засыпала
доверяла мечты о нем бесконечным осенним ночам
без дороги блуждала в его фантастических снах
я его не любила я просто его каждый вечер ждала
замирала на выдохе дальше дышать забывала
а не дождавшись кричала - раненая навылет душа
у луны желтоглазой волчицей его как умела вымаливала
я его не любила просто я без него пропала
без вестей на фронтах многолетней войны без правил
так и не написав и не отправив ему последнего письма
я не любила его - мне тогда так казалось
не любила его? но я без него не я...
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=317029
дата надходження 26.02.2012
дата закладки 26.02.2012
***
Чи відчуваю доторки – слова?
Чи розмальовано уже уяву?
У грудях – зерня, пристрасні жнива:
То серце, видуваючи октаву,
Зривається розпачно на фальцет!
І рве листки, хоча давно не осінь…
Рядки і рими… Ошалів поет,
Образив Бога – вже не перепросить!
У муках – шкло, болюча павутинь…
Чоло пульсує чи надмена жила?
Неможне! Прірва! Неприступна тинь!
Чому ж тоді у плечі гостро – крила?
Втопити душу… Щирість молитов…
Канон. Табу. Пекельна заборона!
Затягую у грудях міцно шов,
Ковтаючи слова – померзлі грона!
(14.2.12)
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=316536
дата надходження 24.02.2012
дата закладки 25.02.2012
Лепнина свежа и легкотравмируема
Можно пальцем смазать слой краски
Еще много работы и терний пути
Это все не для широкой огласки
Результат намечается слабым пунктиром.
В привычной одежде протерлись дыры,
А на сменку новой нет совсем.
Можно стричься, менять высоту каблуков
Но за внешним останется главное
То ранимое, легкоплавкое,
Что скрывается под козырьком.
В этих палках и домиках, и в этой Мадонне
Ощущается та же рука
По прошествии многих лет труда,
Где неединожды был потерян и найден покой,
Я не появлюсь тебе на глаза, пока
Не стану полярной звездой.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=312505
дата надходження 09.02.2012
дата закладки 24.02.2012
Однажды, в самый разгар этой гонки,
Умываясь в едком поту,
Задыхаясь и открывая
Третье дыхание, чтобы дышать и бежать
Дальше,
Я поняла: ты мне не достанешься.
После попыток стольких
Все без толку, все – в пустоту,
И ты это знал заранее,
Но не счел нужным сказать мне,
А может, сказал еще раньше,
Чем я начала клятый бег,
Но я тебе не поверила.
Не услышала, не восприняла,
Я стояла уже за дверью,
Я готовилась тронуться
В бесконечно далекий путь,
Долгий и бесполезный,
Я собиралась рискнуть.
Загоревшись, колеса
Катились по желтым полям.
Обрывались ступени
И каменной пылью
Валились в Тартар из-под ног.
Терпко пахли цветы,
Их засохшие трупы терялись
И плавились в недрах времён.
Я верила,
что,
если
Я добегу до тебя,
Мы
никогда
не умрем.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=298834
дата надходження 09.12.2011
дата закладки 24.02.2012
Шаблон срываю
Что будет дальше
Нет сил придумать
Играть без фальши
Дрожали руки
И ритм сбился
Ошиблась глупо
Мой сон не сбылся
Банальным стуком
Ответит сердце
Мне в этом пледе
Придется греться
Мне в этой жизни
Придется плакать
Не понимаю
Я ваших знаков
Я буду думать
О самом светлом
О свете солнца
Как над планетой
Танцует космос
И как прохладно
В прозрачном море
Ты его видел
А я не помню
Обратный осмос
Ты занят? Ладно
Я не обижусь
И все нормально
В застенке скоро
Сожмутся спины
Ты не обидел
Ты дал мне силы.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=300660
дата надходження 18.12.2011
дата закладки 24.02.2012
Я ветром в поле
Я медуницей
Наполню воздух
Я буду литься
Я буду пахнуть
Как пахнут листья
Я буду знахарь
Я буду рыцарь
Шуршащим платьем
Мести по полу
В твои объятья
Прости, что долго!
И будет свадьба
Костры и искры
Я буду девственной
Буду чистой
Как невесомость
Я легковесна
Незримый ангел
Твоя невеста
С блестящей пикой
Подняв забрало
Светло и тихо
Любовь мерцала
Твоей защитой
Твоей отрадой
Я не забыта
И я так рада!..
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=300667
дата надходження 18.12.2011
дата закладки 24.02.2012
Я живу далеко, до меня нелегко добраться,
Докричаться, докинуть тапкой,
Доехать не хватит тяги,
Не долетают ни самолеты, ни белки-летяги.
Ты б мои волосы в тряпку замацал,
Если бы мог.
Ты бы ногти мне пообламывал, чтобы потом подклеить .
Но я знаю: на самом деле
Ты сожжешь все мои книги, чтоб из пепла строить волшебные города.
Там, где розы росли, порастет быльем лебеда.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=314293
дата надходження 15.02.2012
дата закладки 24.02.2012
«Коли все ще було
можливим»
(к/ф “Дзеркало”, А. Тарковский.)
1.
Розсипалась доля
Уламками дзеркала...
Хлопчисько з
Надією на щастя
Розглядав своє крило
На долоні.
Чуєш?..
Потрібні обійми –
Оце й усе.
Так мало,
Щоб стати птахом,
І так шалено багато,
щоб просто любити...
2.
Спіткнутись об власне
Життя, щоб
Наблизитись до
Свого дитинства.
Дивитись,
Вдивлятись
І з болем бачити
Власне обличчя,
Воно у калюжі,
В котру щойно впав.
Обличчя тремтіло,
мінилось,
колихалось
і... плакало.
Це сльози по тобі,
Дитинство забуло
Про Тебе.
3.
Зазираючи в дзеркала днів,
Помічаєш все більше зморшок –
Поринаєш у задзеркалля
Й чомусь не знаходиш себе.
...Вже тонеш...
і спиш:
неспокійно, тривожно і кволо.
(Тут таких мільйони!
Де ж тоді освіжити обличчя?)
Всюди втома і час
Нескінченними віхами,
Все має глибоке коріння
І шлях
За кожним дзеркалом –
Нова реальність,
Що згодом вросте і у тебе.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=71783
дата надходження 01.05.2008
дата закладки 22.02.2012
Виноградним гроном
в долоні
Твоя присутність –
Несподіваний дар життя
серед мертвого шуму зими.
Господи!
Ти знов воскресаєш!
Долаєш холодні колони
і сходиш до мене
моїм покаянням.
Визріваєш в мені
і болиш
ненародженим літом
ЛЮБОВІ.
МИ молились
сьогодні разом:
Я і… цей виноград
у долоні.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=88761
дата надходження 13.08.2008
дата закладки 22.02.2012
«…Я уйду на Запад и останусь
Галадриэлью…»
Дж. Р. Р. Толкієн.
Невдала спроба втечі від себе.
Я знову забула,
що коло життя
не має застібки:
хотіла втекти,
щоб забутись
у жовтому шелесті листя,
та знову дурманить
аромат далекого вогнища
і дихає мрія у серце
теплом втечі від себе
майже до місця,
де стартує шлях невдачі.
Просто було смішно
споглядати власну поразку.
І я залишаюсь собою…
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=88860
дата надходження 14.08.2008
дата закладки 22.02.2012
«…Скільки чуттів міститься між двома ударами серця
стільки предметів можна обхопити двома руками»
«Ніколи про тебе»
Г. Збігнєв
1.
Обіймаю поглядом
нашу кімнату
і оживають книги,
диски і чашки:
ми п’ємо чай з шоколадом
і посміхаємось затишку.
Тихо…
Але так повно…
повно Тебе і… нас.
Скільки всього може
обійняти серце?..
2.
Дощі буднів,
дощі смутків,
дощі тривог
і…
дощі очищення,
дощі надій,
дощі спочинку.
Які ви різні,
дощі мого Неба!
Небо огортає дощами
не одну вулицю і
не одне місто –
воно обіймає
стільки світу,
скільки в мені любові.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=162905
дата надходження 25.12.2009
дата закладки 21.02.2012
* * *
“Дружина ж Лота
озирнулась позаду нього
й стала соляним стовпом.”
Книга Буття.
Молитви і попіл
Нещирих вітань,
Досі віття болю
Впивається в очі.
Ненависть із жалістю
Цілуються стиха
Нащо ми так любимо
Ділити пейзажі із ран
Між собою?..
Я з тобою. Я твій оберіг.
Тільки рятуй
Від ніжної мужності,
А то озирнуся, мов Сара...
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=166196
дата надходження 14.01.2010
дата закладки 21.02.2012
«Мир тесен так,
что и ты не одета».
ДДТ.
Оголено-втомлена,
безборонно-відкрита
непевно несу своє ім’я
на долоні.
Це нічого, що руки
тремтять,
а у грудях тисне
тривога-колючка.
Це нічого, що біль
відчуваю завчасно
й розминаюсь з Тобою
у радості.
Я боюся Тебе,
бо стою зовсім гола –
химера співчуття-любові
й язичницької сили.
Боюсь –
Не даси собі ради зі мною.
Та, мабуть, так було
і буде віками.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=167427
дата надходження 21.01.2010
дата закладки 21.02.2012
В этом городе что-то умерло,
А они шелестят газетами.
Ночь в квартирах, в подъездах – сумерки.
Кофеином борюсь с рассветами.
Все ругаю сама себя мысленно,
Что боюсь показаться нелепою.
И караю себя за искренность.
Не словами давлюсь – сигаретами.
Заголовки в ушах гранатами
Разрывными, хотя случайными.
Я могла бы ругаться матами,
Бить посуду, кричать отчаянно.
Ну, а мы обсуждаем новости.
Ты весь мыслями в напечатанном.
Некролог? Гороскопы? Повести?
Может, есть там статья о том,
Как сидела, курила, глазами в пол,
Чуть хмельная, почти красивая.
Если бы не люди и этот стол,
То могла бы тебя изнасиловать.
Как сказать? Может, ты поймешь?
Мне неважно к тебе, ко мне.
По спине пробежалась дрожь.
И терпение на ноле.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=314891
дата надходження 18.02.2012
дата закладки 21.02.2012
ти знов навиворіт натяг мої слова.
я ні на що не запитала згоди.
зібрала свою гордість і пішла
вперед, не розбираючи дороги.
ти знову йшов за мною слід у слід.
у спину дихав холодом і вітром.
під ноги кидав мерзлий бруд і лід.
та я до тебе й до такого звикла.
лишилася у себе тільки я сама,
німа, спокійна, з поглядом під ноги.
ти над душею став, як та зима.
а я - заручниця твоїх чертогів.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=315652
дата надходження 21.02.2012
дата закладки 21.02.2012
Хoчy гapнoгo нacтpoю,щo poзчиняeтьcя в гycтомy гapячoмy шoколaдi.Хoчy poжeвoi aбo блaкитнoi мpii.Хoчy нecпoдiвaнoго cюpпpизy вiд зoвciм нecпoдiвaних людeй.Хoчy шyмнoi,вeceлoi кoмпaнii мaлeньких кaзкoвих eльфiв.Хoчy,щoб нeoчiкyвaнo зaдзвoнив тeлeфoн,i хтоcь мaлoзнaйoмий зaпpocив нa пpoгyлянкy,щo пpинece бeзтypбoтний i щacливий дeнь,щo зaкapбyeтьcя дecь глибoко y cepцi...
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=253944
дата надходження 15.04.2011
дата закладки 19.02.2012
Знаєш,я не знаю,що мені потрібно від тебе...
Не хочу більше просторих,шикарних ілюзій про райдужно-ванільне небо.Не хочу ані світла,ані театральної радості,не хочу пластилінових посмішок,не хочу солодкого,стиглого болю,який люди потім з такою гордістю називають "досвідом".Не хочу кришталевих розмов,що з тріском розбиваються об бетонну підлогу.Не хочу ідеально підібраних масок,якість яких наскільки висока,що навіть ми самі не можемо відрізнити їх від своїх же обличь,не хочу переможно-наркотичних поглядів... Не хочу... Не хочу... Не хочу...
Знаєш,я не знаю,що мені потрібно від тебе... Будь ласка,відчуй,яка глибока моя в тобі потреба...
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=254379
дата надходження 17.04.2011
дата закладки 19.02.2012
Я люблю засинати у Твоїх долонях,коли у гості закрадається майже незнайома ніч. Люблю гуляти Твоїми вулицями,слухаючи пригоди стомлених за день бруківок.Люблю,коли Ти посміхаєшся мені вустами перехожих...
Часом Твоє небо омиває мене дощами,забираючи в калюжі мої вчорашні сльози.Щоб я не сумувала,Ти обдаровуєш мене весняним цвітом,аромат якого долинає аж із центрального парку.Також,дбаєш про мене,коли я голодна,пригощаючи смачними стравами твоїх кав*ярень.На порогах твоїх храмів, ми молимося разом...
А знаєш,якщо я поїду від тебе,то зовсім ненадовго! І то тільки для того,щоб полюбити Тебе ще більше.Я носитиму Твої фотографії у гаманці,щоб вдивлятися у твоє серце,яке Ти,як не дивно,ховаєш за дверима своєї Ратуші.Але ти не переймайся,бо де б я не була,завжи пам*ятатиму про Тебе,мій Івано-Франківськ!
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=258970
дата надходження 11.05.2011
дата закладки 19.02.2012
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=
дата надходження 01.01.1970
дата закладки 04.02.2012
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=
дата надходження 01.01.1970
дата закладки 04.02.2012
Усмішка-іскорка і все… Пропав
Ніч пройшла і день настав
Я не спав
В твоїй посмішці
Сон з реальністю
Очі-бісики
Чортенятами
Розкидаються
Грім з веселкою
Карапузами
Безтурботно й безпечно граються
Перегукуються
Тональністю
У волоссі заплутались вогники
Немов м’ячики
Ти дозволь біля тебе згорнутися
На хвилинку
М’якеньким
Калачиком
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=224118
дата надходження 24.11.2010
дата закладки 04.02.2012
Можливо, я був воєм,
Ти – моєю бранкою,
Розрадою, подругою, коханкою,
Натхненням перед тяжким боєм,
Єдиною у серці моїм
Коли скресав на ріках лід,
Коли збирався в черговий похід,
Коли пливли з дружиною в човні,
Твій образ сил давав мені
Не раз, не два рятуючи в огні,
В чужій, ворожій стороні,
На морі і на суходолі,
Ховаючи від долі злої
Коли кипів затяжний бій,
І стріл дзижчав в повітрі рій,
Тіла, розрубані навпіл,
Хаос, страшенне місиво навкіл...
Богів просив я про одне –
Хай смерть пропустить, омине,
Хоч раз до тебе поверне
І на просторах диких, восени,
Прийшла негадано до мене в сни.
Казала: «Моє ладо, я з тобою,
Поділимось печаллю і журбою».
Усмішкою зігріла чарівною
Коли вмирав під стріл дощем,
Скривавлений, посічений мечем,
Скляним дивився поглядом у небо,
Остання думка все ж була про тебе...
Тепер не лицар, ти не бранка,
Не подруга мені і не коханка.
Але зізнайся, як було б чудово
Минулих днів життя прожити знову
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=221425
дата надходження 11.11.2010
дата закладки 04.02.2012
Серце-серце,
Знову-джаз,
Знов дощить,і ріже вітер.
Серце-серце ти вже звикло
Бити в рванім ритмі час.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=156829
дата надходження 20.11.2009
дата закладки 04.02.2012
все в доме завалено
макулатурой
моих черновиков
я-просто нервная дура
от оков
быта
избавиться
пытающаяся
пишущая черт-те
что
крики души
запивающая
коньяком
а потом
на языки
умершие
переводящая боль
неверующая в
любовь
не ждущая завтра
охапки недосмотренных снов
раздаривающая
как цветы
медленно умирающая
а мой судья
и одновременно
врач-
только ты...
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=307707
дата надходження 19.01.2012
дата закладки 27.01.2012
а ты пытаешься
спрятать улыбкой
печаль
невозможного
и тоску о несбыточном
а я смотрю
в твои глаза
и
все слова
теряют всякий смысл
ты все время
думаешь
обо мне
а я - о тебе
но от наших чувств
не изменится
этот мир
и я не понимаю
такой любви
у которой никогда
не будет будущего
в виде детей
только короткий миг
украденный у Вечности
от вечерней
до утренней зари
и я не ощущаю
тепла твоих
рук и губ
и я не различаю
цвета твоих глаз
я пытаюсь представить
себя - без
но только люблю
тебя
с каждым днем
все сильней
и душа замирает
в предчувствии
невозможных чудес...
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=308636
дата надходження 23.01.2012
дата закладки 27.01.2012
я хочу ощущений
как в юности
без логических
выводов
без признания
невозможностей
очевидных
я хочу не видеть
его недостатков
и влюбляться
лишь в него самого
а не в марку
его машины
я хочу уютных кафешек
а не пафосных
ресторанов
...чтобы мама была
молодой-
ругала за поздний
приход домой
или за слишком ранний
я хочу ромашек букет
а не орхидей
хочу под дождем
без зонта
площадей и улиц
просторы мерить...
не хочу!
вокзалы
аэропорты
тренды бренды
достижения большого
спорта
количество
а не качество
не хочу с ним расстаться
по телефону
даже не увидев
боли в глазах
я хочу жить-просто так!
непродуманно
как в юности...
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=308785
дата надходження 24.01.2012
дата закладки 27.01.2012
Тіні на стінах – мереживо.
Впився вустами пожадливо,
Щоки палають пожежею…
Навдивовижу принадливий,
Хмелем медовим просочений,
Диму терпкою краплиною,
Вабить її, мов наврочено.
Вниз опускаються спиною
Пальці тремтяче-знервовано.
Натиском впертим сполохана,
В очі дивилась зчудовано.
Він шепотів, що закоханий…
Потай зітхнула приречено,
Тілом віддалась, не каючись,
Пристрасно, болісно, зречено,
Цим обіцянням втішаючись.
Ранок розплів те мереживо.
Йшов, не вронивши і слова,
Лиш усміхався збентежено.
Присмаком став полиновим:
Вчорашнє – робота, не більше.
Кохання приносить прибуток.
Сплатив, як і будь-який інший,
Лишивши їй сором і смуток…
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=309430
дата надходження 27.01.2012
дата закладки 27.01.2012
Куштував уже смак самотності,
І залитий був уже зрадою.
У моїй повсякденній тошності
Ти єдиною є відрадою=)
Забував!!! Й забували тисячі.
Що клялися колись у вірності.
І лише "карту серця чистячи"
Помічаю твої відмінності=)))
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=287932
дата надходження 23.10.2011
дата закладки 23.11.2011
Торкаюсь підвіконня божевільні,
По іншому я світ цей не назву.
Душа зав'язана, хоч руки вільні.
Клеймо ж своє навряд уже зніму.
Шукаю самогубства в літургії,
Бо жертва Богу істинно свята.
Дивлюсь на свічку, що спокійно тліє.
Й болить душа. Без спогадів пуста!!!
Торкаюсь підвіконня божевільні,
Стою на нім, тримаю гріх в руках.
Пускаю в хід свої думки підпільні
Й шукаю спогади у лікарських картках.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=288359
дата надходження 24.10.2011
дата закладки 23.11.2011
Ничего не имеет значения
Пустотою сквозь пальцы года
И хотелось бы верить в спасение
Да идти не осталось куда
Все мгновения полузнакомые
Лишь дыхание смерти вблизи
И за душу хватает колокол
Задавляя надежды в грязи́́́
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=121687
дата надходження 16.03.2009
дата закладки 20.11.2011
Закрывать глаза рукою
Чтоб увидеть новый мир
Судьбоносной пустотою
Переполненый эфир
Умирать не так уж сложно
Каждый день и по чуть-чуть
Отчего ж душе тревожно
Бороздить седую муть?
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=189010
дата надходження 11.05.2010
дата закладки 20.11.2011
Сон похитит время
пролетят года
Роковое бремя
Наше навсегда
Падать,просыпаться,
Опускаться ниц
Каково быть миром
В мире из границ?
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=190223
дата надходження 17.05.2010
дата закладки 20.11.2011
Я не успею повернуть
дорога бездной оказалась
и не вздохнуть и не шагнуть
еще одна струна порвалась
Бежать в потемках от себя
и видеть в лужах свои мысли
моя ли жизнь меня вела
тропою долгой и тернистой
И устремляя взор в глубины
я воскрешаю древний страх
живу надрывно и незримо
с собой танцую в зеркалах
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=248489
дата надходження 21.03.2011
дата закладки 20.11.2011
Если б луна закричала ночью
Сумела бы ты уснуть
Знаешь как вера разорвана в клочья
Давит усталую грудь
Если бы небо тебя позабыло
В дымке туманной утра
А солнце давно безвозвратно застыло
В когда-то родных глазах
Чужие потери твоими не станут
Года не раскрутятся вспять
Лишь память тобою больнично-отравлена
Продолжит мне душу ласкать
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=280622
дата надходження 14.09.2011
дата закладки 20.11.2011
Друг мой,друг мой,усталость настигла меня
Все скрытое ранее ядом прольется наружу.
Ложатся на плечи,и нету покоя ни дня
Дождливая мреть и осенняя мерзкая стужа
С моей остановки давно не идут поезда,
И мусором дней припадают пустые перроны
Когда ж я купил безвозвратный билет в никуда
И робко сошёл из последнего в жизни вагона
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=289507
дата надходження 29.10.2011
дата закладки 20.11.2011
Веришь ли ты,как и прежде
В чистую,светлую даль
Если уверена,что же,
Мне тебя искренне жаль
Давно позабытая честность,
Любовь продают наразвес
Откуда ж такая беспечность,
Пустое желанье чудес
Однажды наступит прозрение,
Твой замок воздушный из грёз
Сметёт роковое сомнение
В пучину безрадостных слёз
Нельзя потерять,не имея,
Нельзя полюбить,не любя,
И ты никогда не сумеешь
Забыть обо мне навсегда
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=292466
дата надходження 12.11.2011
дата закладки 20.11.2011
Мовчи,не дихай і кричи
цілуй губами свої мрії
нерозфарбовані думки,
сліпої,вічної надії
Заплющуй очі і тікай
у мареві душної ночі
"Смерть покладе усьому край"-
Пітьма солодко прошепоче
І серце кров'ю окропивши
і поховавши почуття
напівсвідомо усміхнися
Йдучи за мною із життя...
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=58573
дата надходження 11.02.2008
дата закладки 20.11.2011
Коли затихають пульсації
Нечутно скрадається ніч
Навіяні небом прострації
Ми з болем в душі віч-на-віч
Розірване серце
Роками не б'ється
Пітьмою узяте в полон
Нездатне до фарсу
На грані колапсу
В обіймах байдужих долонь
А розпач, залишений в часі
Озветься у скронях старих
На попелі цивілізації
Лиш храми вчорашніх святих
Від бога до бога
Пекельна дорога
Розтрощених часом надій
Юрбу за юрбою
Рятують молитви
Високоідейних повій
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=267760
дата надходження 29.06.2011
дата закладки 20.11.2011
Відчинені вікна - постскриптум життя,
Так легко стрибнути з вікна в небуття...
Бажання літати і прагнення волі -
Для хворого серця це більш, ніж доволі.
Залякані очі шукають розради,
Потрібна підтримка, потрібна порада!
Та марні надії: не варто й чекати -
Тут кожен - самотній, усім тут начхати...
Тремтячими пальцями пестити вітер
В обіймах у неба... Чого ще хотіти?
Сміливо крокує життя до кінця,
Щезає тривога із твого лиця...
Холодну, невчасну пригорне земля.
Та байдуже світу пожертва твоя.
Єдиний рятунок із тісної клітки -
Відчинені вікна, трагедії свідки...
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=280215
дата надходження 12.09.2011
дата закладки 25.10.2011
Я ніхто...
А ти мене тримаєш...
Вбиваєш власними руками.
Та мабуть ти не знаєш,
Напевно, що не знаєш
Мене, не відчуваєш
Всю біль такого катування.
Я нежива...
Ти граєшся моїми почуттями,
Ти вільний серце вирвати з грудей...
Словами колеш душу, мов шпильками,
А я до тебе звикла до нестями,
А я мовчу, мовчу й давлюсь сльозами...
В мені так порожньо!
Я лише річ...
Є в світі місце для таких речей-
Узбіччя вулиць сутінкових міст.
Не здатен осягнути глибину очей-
В них схований весь жах моїх ночей.
І ніжний дотик до оголених плечей
Обпалить шкіру...
Я тінь...
Я розгубила власний сенс і зміст.
А ти мене тримаєш у обіймах...
І награває божевільний піаніст
Мотив польоту. Ми танцюєм твіст.
Незрима нитка між серцями творить міст.
Бо ти зі мною...
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=280283
дата надходження 13.09.2011
дата закладки 25.10.2011
Сплелися хмари в небокрай…
Палає лоно спорожніле.
Блудниця… Квітне молочай.
Сідає сонце спопеліле.
Ховаєш очі від світила…
В останньому промінні дня
Прощення в донечки просила,
Та не простить привиденя.
Маленька ручка пестить шию,
В обійми проситься дитя.
Рука хірурга труп прикриє
Так злісно вбитого життя…
Топтали квіти сиві коні…
Ти подолала цей поріг…
В куточку плаче привид доні,
Ще ненароджений твій гріх.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=281195
дата надходження 18.09.2011
дата закладки 25.10.2011
Повіки день проколював промінням,
Складав у стоси книги древніх снів…
Як хочеш жити – запасись терпінням.
Втамують ліки й осінь звичний гнів…
Той звір, що приручив твою свідомість,
Шукає способів проникнути в наш світ.
Здоровий розум – втрачена відомість…
Вінець терновий вріс в колючий дріт.
Твоє розп'яття – ліжко «сьомої» палати,
Життя й спасіння* – явища тут неподільні.
За тисячі років ніхто й не смів гадати,
Що сам Христос опиниться у божевільні.
* - Ім'я Ісус походить з грецької мови Іесоус, що в свою чергу є транслітерацією з єврейської Єшуа, або Йошуа, або ще Єгошуа і означає «Яхве є спасінням», «Сущий є спасінням», «Життя є спасінням».
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=281803
дата надходження 21.09.2011
дата закладки 25.10.2011
Взаємна несумісність… Випадково
Збили́ся з курсу вільні паралелі...
Для тебе місце звільнене в постелі,
А ти натомість ловиш кожне слово,
Щоб тільки голос зберегти в уяві…
Затамувавши подих, погляди сплести.
Без попередження, без жодної мети
Пірнути в очі тій страшній прояві,
Що цілить стрілами в серця-мішені…
Від стріл тих вправно вміла ухилятись.
Тепер вже точно можна не боятись
Ховати щастя в порваній кишені…
Приміряв сукню Дами трубадур…
Проклавши шлях у натовп аргументів,
На струнах смичкового інструменту
Повісився змордований Амур…
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=283551
дата надходження 30.09.2011
дата закладки 25.10.2011
Відбитки ніг на совісті… Попросять
Зібрати особисті речі й фотознімки
У саморобних рамках. Вкрили роси
Твої троянди… Квіти пілігримки…
Годинник зґвалтував твої хвилини,
Діагноз шлях пропалить на папері:
Синдром… Твоя першопричина –
Наївна (само)впевненість в партнері.
Маленька постать в купочці ілюзій…
Хвороба нищить тіло зсередини.
Життя – це вибірка жорстких алюзій
На слушність вчинків кожної людини.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=287019
дата надходження 18.10.2011
дата закладки 25.10.2011
Впасти... й лежати...
У ріках cліпої краси
Встати... й боліти...
У венах глухих почуттів
Травитись... і гнити...
У розах знекровлених снів
Кохати... і вмерти...
У ранах... в душі... назавжди...
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=242179
дата надходження 20.02.2011
дата закладки 25.10.2011
Дисфункція. Затоплена свідомість.
Фрустрація розтерзаних частин
Зашитого металом серця. Кволість.
Бажання амплітуди кольорів
В битті напівмашини-напівзвіра.
Амбівалентність загнаних чуттів.
Засліплення в дисперсії психозів.
Хвороба кореляцій сновидінь.
І врешті-решт... фіксація неврозів...
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=252682
дата надходження 09.04.2011
дата закладки 25.10.2011
Тиша розрізала очі,
Лезом кричиш до нестями.
Болем загоїти хочеш
Душі нерозділені рани.
Смута окроплює холод,
Мороком топиш самотність.
Сльозами розпечений молот
Кров'ю омиє хоробрість.
Болем поховані очі,
Більше душі і не треба.
Смертю загоїти хочеш
Шепіт розбитого неба.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=283108
дата надходження 27.09.2011
дата закладки 25.10.2011
Cміятися... багато і замало
Байдужістю горіти у дощах
Трощити кригу скам'янілим жалом
Впускати смерть у віру і слова
На відстані неволити світанок
Шматок душі стискати у руках
Скляним потопом пропікати рани
І тишею кривавити вуста
Іти хрестами проти світла й долі
Отрутою ковтаючи слова
Прощати сонце... й темряву поволі
І бачити... крізь дотик... навмання
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=284767
дата надходження 07.10.2011
дата закладки 25.10.2011
День за днем впадати в кому
Кольори сплітати снами
Губ солодких перевтому
Куштувати під дощами
Бачити душею зорі
Ніжитись у сяйві рук
Твої очі - апріорі
Серця мого вирвуть стук
У обіймах - притяжіння
У очах - палкий вогонь
Почуттів дзвінке сплетіння
Втілим в дотику долонь
Як Орфей та Еврідіка
Впáдемо тихенько в транс
І пізнаємо навіки
Стуків серця резонанс
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=257639
дата надходження 04.05.2011
дата закладки 25.10.2011
Відчувши
п'янкий
запах
смачного
сніданку
тремось
об господаря
випрошуючи
якнайбільше
рабства
бо
ми -
нікчемні
тварини
на руках
власної
але
вибраної
не
нами
долі
[30 березня 2011 р.]
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=286934
дата надходження 18.10.2011
дата закладки 25.10.2011
Коли
серце
розкидано
на сумніви
наступає час
для терапії
щоби
зібравши все
докупи
розтрощити
ударом
об свідомість
і здути
попіл
катастрофами
ілюзій
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=286902
дата надходження 17.10.2011
дата закладки 25.10.2011
Мені не потрібно гламурних коханок,
Бо серце лунає в казкових тонах.
Окутаю радість у барви сопрано,
А смути фантом перешлю в альманах.
Мені не потрібні аморфні стилети,
Аби проганяти подалі думки.
Де небо жбурляє зірки-амулети,
Свідомість моя загубилась-таки.
Мені не потрібно спіральних алюзій,
Де розум шукає пухнастий аванс.
Хай сонце озвучує тенор Карузо,-
І ритміка пульсу зіграє романс.
А те, що потрібно,- усе і нічого:
Бузковий світанок і трішки трави,
Гармонію серця і вітру п'янкого,
І два вічних слова: "радій" і "живи".
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=286525
дата надходження 16.10.2011
дата закладки 25.10.2011
Уже сказав, що тільки міг,
Вже написав усе, що мав…
Про почуття… Що це не збіг,
Що стільки часу просто спав.
Що хочеш ще почути?
Для тебе я – відкрита книга.
Тільки не дай забути і заснути!
Хіба не бачиш – скресла крига
У небі пролетіли журавлі…
Як зараз їм далеко до землі…
Отак й мені, отак й мені…
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=224916
дата надходження 28.11.2010
дата закладки 23.10.2011
Не кохаюсь в осінніх туманах,
Я весняний обожнюю цвіт,
І листочки опалі – мов рани,
Як предтечі морозів і бід
Хоч убий, не люблю я мряку,
Від дзижчання кайфую джмелів...
Це тому, що єдину весну
Як годиться зустріть не зумів
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=225616
дата надходження 01.12.2010
дата закладки 23.10.2011
Дні і ночі, сонячно й туманно,
Депресія по всіх фронтах
Бліцкригом тисне невблаганно,
На друзки розриває дах.
Цієї ночі, точно… Жах
Скував, паралізує неміччю,
Мурашки по кістках
Моїх. Незрозумілий страх.
Ударом в пах твоє мовчання,
Одразу після райдужного сміху.
Тобі я серце дарував зізнанням,
А ти його… ногою, всім на втіху
10 октября 2010
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=226531
дата надходження 05.12.2010
дата закладки 23.10.2011
Хмаринка впала у калюжу,
І там залишилась…навіки.
Отак і я тобою занедужав –
Злились в єдине русло наші ріки
25 сентября 2010
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=227008
дата надходження 07.12.2010
дата закладки 22.10.2011
Уже никто не отберет
Скупого маленького счастья.
Оно - во мне. Со мной умрет.
Отнять его -не в Вашей власти.
То счастье Памятью зовут.
Хоть Вами я давно проклята,
Я вправе помнить, что чуть-чуть,
Лишь миг, но я была крылатой!
2000г.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=279950
дата надходження 11.09.2011
дата закладки 19.10.2011
Вы не увидели во мне
Ни женщину, ни человека.
Пытаясь не запомнить Вас,
Я жалко опускаю веки.
Я Вас боюсь. Я не хочу!
И все ж целую эти губы,
Которые ненужно лгут,
Которые другую любят -
И имя помнят - не моё!
Я не нужна, как лист опавший.
И что же будет с нами дальше,
Когда безумие пройдет?
2001г.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=279497
дата надходження 09.09.2011
дата закладки 19.10.2011
мы ютились
в маленьких кафе
где коньяк так плох
а кофе горек
мы курили и молчали
каждый о себе
каждый о своем
нелепом горе
мы расстались
в этом октябре
так и не дойдя
до середины
нашей недопонятой
любви
не постигнув
что с тобой едины...
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=286379
дата надходження 15.10.2011
дата закладки 19.10.2011
я осколок звезды
взорвавшейся
миллиарды лет
назад
на сумрачных
задворках
мира
хроники Вселенной
не сохранили
для памяти
человечества
ее имя
я берегу в
сердце ее огонь
и свет
последний миллиард лет
он точно
со мной
я берегу его
для тебя
я твоя позабытая
всеми
безымянная звезда
одним лишь атомом
погибшего Света
этой зимой
я верну
тебе
ЛЕТО...
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=287196
дата надходження 19.10.2011
дата закладки 19.10.2011
Дякую всім Близьким, осбливо тобі кохана, за те, що допомогли перебороти мою хворобу і за те, що не помічали, що я хворий...
Кохана коли, коли мені наркоз
У мозок, серце, в кожну вену.
Не жалій голок, шприців і доз.
Врятуй від болю душу полонену.
Я вже в думках помер - убив себе,
Повішався, втопився, падав з даху.
Лиш твій наркоз від ночі береже,
Мене ховає від святого жаху.
Я всі дзеркала розбивав очима,
Втрачав контроль, здирав із себе шкіру.
Лиш твій наркоз знайшов де моя сила.
Лиш твій наркоз всилив у мене віру.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=271525
дата надходження 22.07.2011
дата закладки 17.10.2011
Не прикривай свою печаль вуаллю Фальшивих посмішок - себе не обдурить, Й зоставшись на одинці із собою, Не стримуй сліз, якщо душа болить. Не дай омані ч́ерствої "нірвани" В кайдани закувати почуття,- Розбий їх ненавистю, чи стражданням, Додай в букет ще дрібку каяття. Закрий байдужість в потайних куточках Серця свого і загуби ключі, Поруш мовчанку щирими словами, Що рвуться геть із спраглої душі. Не стримуй мрій - нехай летять на волю, Можливо, повернеться хоч одна, І дасть тобі наснагу, щоб творити На благо людям добрії діла. А ще спинись і... помолися Богу! Та тільки от для себе не проси Нічого: ну хіба що - не черствіти, І з жаром в серці хрест свій пронести.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=283111
дата надходження 28.09.2011
дата закладки 17.10.2011
Весь світ - адепт тотального цинізму, Статистика його верховний жрець; І ми стаєм рабами власних "ізмів"- Не помічаєм черствості сердець. Брутальний мат нам замінив молитву; Банківський чек, як засіб каяття, Став визначним досягненням епохи: Були б нулі - нащо нам те ниття? Космополіт - це домінантне кредо, Фальшива віра - основний закон, В кредит собі надію ми купляєм. В заставу ж залишаємо любов. А совість знов закована в кайдани І простягає руки до небес; Вже ледь ворушить спраглими губами Й питає:"Ну для кого Ти воскрес?"
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=283191
дата надходження 28.09.2011
дата закладки 17.10.2011
Замерзаю у цьому місті
без Тебе
Безпричинні сльози
приходять у гості
непрохано
пАдуть скляними
горохами
в мОї жмені
Подумай про мене!
Згадай про мене!
У серці два неба
І... твої очі зелені
Згадай про мене...
Подумай про мене...
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=236952
дата надходження 25.01.2011
дата закладки 16.10.2011
Упс! Посковзнулася, впала, розтягнулася в"язаною кольоровою п"ятикутною зіркою на дорозі. Вставати не хочеться. Не дай Бог, болітиме що! В голові дзвенить. Сильно вдарилася. зірок у небі тьма-тьмуща! Співають. Звідкіля тільки узялися? Ніколи так багато не бачила. Як калейдоскоп в дитинстві. Сильно вдарилася. Лежу. Житиму тут. Тут добре. Когось зустріну - теж впаде - вишитою зіркою. Одружимось. Народимо діточок. І будем дивитися на зорі. Разом.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=238898
дата надходження 04.02.2011
дата закладки 16.10.2011
Я
Сто раз
заплЕтена в косУ,
ЗтужАвіла
від ста вітрів,
немов вітрило
НАпнута
в сто дві струни,
лопочусь тілом
і душею,
крізь світи.
Світи!
Стовільне Сонце
наді мною,
коли входитиму
розхристана
усоте
в море я нагою
і там
Бруньками
Вибухну
На Волю!!!
Невагома
і...
Важка.
Важка Тобою...
Важка
Стосонячно
і
Стоводою,
Стовітряно
і
Стоземльою,
Важка
Із вільною косою,
Розпущеною Богом
у Єстві...
Я..
Дякую...
Тобі...
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=266411
дата надходження 22.06.2011
дата закладки 16.10.2011
Відчуваю твої крила...
Сильні, дужі, з напівДива.
Лоно ніжністю накрило.
Хочеш?.. Сина?...
*****
Тут постіль в синю смужку,
Тут рух співає колискову.
Тут чай зі смаком смутку
І пригорнуть у сні мене нікОму
*****
І ніч на мені темна і густа,
Чужі птахи співають колискові,
Ти так далеко, певне, неспроста
І близько так, напевно, від любові...
*****
Зірки вгорі виблискують, як мрії,
А Сонце завстидалось у багрянці неба.
Я руки об вогники-спогади грію,
Закутавшись в хУстки думок про Тебе...
*****
Весь день - ні крихітки тебе -
Ні сну, ні голосу, ні слова...
Лиш сум з прочинених дверей
Вирощує в душі діброви...
*****
Ніч скручує в сувої час.
Його вдихаю, значить я - Живу,
Пастеллю Бог малює поруч нас,
Ступаючих босОніж у траву.
*****
Терновим оком ніч червнева,
Зпідлоба випаса зірки
І в Сонця гриву, як у лева,
вплітає стрічечки-рокИ.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=266763
дата надходження 24.06.2011
дата закладки 16.10.2011
Скільки
навколо
таких, як і ти?
Різноробочих,
Лінивих,
Різких,
Без обов"язків,
бідних,
німих,
Претензійних,
з автівками
й без,
З поглядом карим,
зеленим
і з синню небес,
Усміхнених,
улесливих,
злих,
Ексклюзивних,
уцінених
та дорогих?...
***
бЕру у руки
цінник звичайний -
Перевертаю -
Ну звичайно!
- MADE IN CHINA...
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=267191
дата надходження 26.06.2011
дата закладки 16.10.2011
Безпричинний гнів часами бере мене у обійми, коли ти поруч. Кого я ненавиджу? Тебе, чи себе у тобі, чи Бога в собі, який допускає цей гнів у моє серце?
Боже, як я втомилася! Втомилася від того, що життя навколо круговертиться так шалено, що в очах лишень мельк-мельк-мельк...а ти стоїш, як маріонетка - старієш. Непереборне бажаня крикнути: "Стоп! Зупиніться, навіжені!!!!!"
І серед того хаосу, шуму, руху крику і тотальної байдужості сідаю і ПИШУ. Пишу листи. Щодня. Живі, справжні Листи. Листи в минуле. Листи невідомим людям. Листи самій собі. А тоді, за мить , зриваюся, відома вищими силами, збираю свого наплічника і в Дорогу! Будь-куди! В гори, до моря, в чуже місто, чи просто на сусідню вулицю... Малювати картини у своїй душі пензлями випадковостей. Картини, які потім снитиму і намагатимуся передати іншим.
Ти дуже любиш, коли я в окулярах. Так я видаюся тобі розумною. Але тоді - ти зовсім не знаєш мене. Мене справжню. Перестаємо чути одне одного, наче деякі мої пацієнти в психіатричній клініці, що схожі на вазони...
Гніваюся, але на кого? На тебе? На себе в тобі? Чи на Бога, який вперто мовчить у відповідь на мої молитви?..
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=280192
дата надходження 12.09.2011
дата закладки 16.10.2011
я сепаратист,
що руйнує ілюзії
чужих утопічних світів
Ми з тобою
ні вороги,ані друзі
А чого ж ти хотів?
Від мене
чиЯ ілюзорна планета
Вже не та, що булА -
Замість суші - вода
Всі люди - артисти
І хоч раз у житті -
се-па-ра-тис-ти...
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=280996
дата надходження 16.09.2011
дата закладки 16.10.2011
Одягнуті в червоне, наче рани,
Немов ножі, слова твоЇ на дотик.
Співаю тілом, грішучи, "Осанну",
Зціловуючи запах, як наркотик.
До біса! Виграв ТИ змагання!
Пірнув у мене, наче в музику.
Зітхну п"ять раз - німі благання -
Залиш... на потім... остатнього... гудзика...
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=281484
дата надходження 19.09.2011
дата закладки 16.10.2011
А як поринути у сон,
коли не хочу, щоби день скінчився?..
МоЯ рука
ще тепла від твоєї...
Але уста холодні
без твоїх.
Хіба припасти
до твого плеча
і лиш тоді
дозволити собі
заснути
і відчай дня
таблеткою ковтнути
в твоїх обіймах лиш...
Хіба...
Прийми мене...
Не стримуй, не жалій -
відчуй пойонний
переклИк душі!..
І ордер випиши -
В своєму серці -
дай квартиру...
Дозволь ділити навпіл
погляд, дотик і
свій щоденний
окраєць хліба!
Лишень би
бути поруч
і чутись Жінкою
Дозволь...
Покорою віддам
й своїм єством,
що сповнене жаги
і спокою водночас...
Свободу дай,
щоби могла Свободою
тобі вернуть...
О, Боже!
Благослови мене
у НОВУ Путь
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=282870
дата надходження 26.09.2011
дата закладки 16.10.2011
За хмарами бігти - не вистачить сили.
У небо злетіти - не пустить шнурок.
Як легко у хмарах себе загубити,
Як добре уміти не бути як хтось.
І сніг тополиний десь посеред літа,
Впаде на волосся раптово зі стріх.
Не вмієм літами,ми ж маємо крила,
Ми просто не віримо в них.́
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=268808
дата надходження 06.07.2011
дата закладки 16.10.2011
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=
дата надходження 01.01.1970
дата закладки 16.10.2011
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=
дата надходження 01.01.1970
дата закладки 16.10.2011
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=
дата надходження 01.01.1970
дата закладки 16.10.2011
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=
дата надходження 01.01.1970
дата закладки 16.10.2011
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=
дата надходження 01.01.1970
дата закладки 16.10.2011
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=
дата надходження 01.01.1970
дата закладки 16.10.2011
Поглянь на синє-синє море,
На голубії небеса,
Поглянь, які високі гори,
Яка велична ця краса.
Поглянь й побачиш неодмінно
Який великий наш Отець
Він був, Він є, Він буде вічно.
Він неба і землі творець.
Він любить нас і буде з нами
Якщо ми будемо із ним.
Його ми будемо синами
І пробувати будем в нім.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=151540
дата надходження 23.10.2009
дата закладки 16.10.2011
Чому мене так доля не взлюбила?
Чому усе,що я люблю від мене відділила?
Чому ночами я не сплю,а вдень спокою не знайду?
Чому так сильно я її люблю?
За що ,ти доле, все життя отак мене караєш?
За що кохану дівчину мою від мене віддаляєш?
І серце моє так болить, що вже немає сили!
Бо все що я так сильно полюбив від мене відділили!
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=186688
дата надходження 28.04.2010
дата закладки 16.10.2011
З тобою ми зустрілись випадково.
І зорі нам світили помилково.
Доля не готувала для нас спільну дорогу,
Але серце закохалося знову.
Здавалося б все було проти нас.
І промінь надії останній погас.
Сто раз задавав питання: "Чому"?
А потім кричав у глуху тишину.
Про наше кохання не напишуть сонети.
В театрі про нас не поставлять п'єси.
Напевно у долі забракло чорнила,
Щоб дописати кінець щасливо.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=191350
дата надходження 23.05.2010
дата закладки 16.10.2011
Не боюсь впускати
твої руки
до мого світу.
зриваю пломби з серця
для Рітріту
вдвох.
дивуюсь і мовчки
вдивляюсь
в рядки Нового Завіту
нас
на Твому обличчі.
Якби я вміла
давати хоч крихту
такої любові,
яку отримую
від Тебе,
До якої вже
зовсім звикла.
Виписує спокій
пухнасте перо.
Апостол. Петро.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=261881
дата надходження 27.05.2011
дата закладки 14.10.2011