Я хотел слепить пингвина
Из кусочка пластилина.
Сделал ласты, крылья, ротик.
Прилепил большой животик.
Только клюв не получился:
Для слона скорей годился.
Ладно, сделаю слонёнка!
Или, может, поросёнка?
Убираю хобот, ласты.
Получается ушастый…
Да! Хороший выйдет кролик.
Я кладу его на столик….
Тут зашла моя сестрёнка:
- Что ты лепишь, медвежонка?
- Нет, - сказал я, - поросёнка!
- А зачем большие уши?
- Чтобы маму лучше слушать! –
Я сестричке отвечаю
И из детской прогоняю.
Начинаю делать снова…
Получается корова.
Нет! Корова не годится…
Лучше я слеплю лисицу!
Не успел приделать лапу,
Как ко мне подходит папа:
- Спать уже пора, сынок.
Классный вышел утюжок!
Я молчу, не отвечаю.
И быстрей его ломаю.
Мне обидно, но понятно:
Я лепил неаккуратно.
Завтра я из пластилина
Сделаю себе дельфина,
А пока отправлюсь спать
Чтобы утром раньше встать.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=223619
дата надходження 21.11.2010
дата закладки 24.09.2013
Вчора мамі подзвонили,
Що уроки відмінили.
Мінус тридцять уночі,
Нам мороз із півночі
Холоду до нас приніс,
Мерзнуть щоки, вуха, ніс…
Так, уроки відмінили,
Але ж ковзанку відкрили!.
І тому вже з ранку там,
Чути було сміх і гам.
Накатались так, що втома
Ледве не звалила вдома.
Старшого просили брата
За прогнозом слідкувати.
Якщо мороз не спаде,
Ніхто в школу не піде.
А на ковзанці – всяк знає,
Там морозу не буває!
25.01.2010 р.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=352210
дата надходження 22.07.2012
дата закладки 18.03.2013
Цей перший сніг!..Кульбабові перини
Хтось розпоров на сивих небесах,
Летить завія пухом лебединим,
Мов клапті вати висне на гілках.
В кроля́чі шубки вбралися ялинки,
Сховавши вушка в білі комірці.
Як та мушня, злітаються сніжинки,
Прозорим воском тануть на руці.
А сніг летить, густий і полохливий,
Садів осінніх блідне кімоно...
Кудлатий пес, захекано-щасливий,
Шубо́вснув у засніжене рядно!
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=381123
дата надходження 29.11.2012
дата закладки 07.12.2012
Цілий день сніжи́ло за вікном,
В горностаях біла королева
В домоткане грубе полотно
Загортала приспані дерева.
На вікні повісила шифон,
Візерунки дивні вишивала
І плелись мережива, мов сон,
Під снігами танули дзеркала
Недопитих осінню калюж.
Стиглі грона мерзли на калині
І пелю́стя випалених руж
Проглядало в білій пелерині.
А під вечір сонні димарі
Розпустили пасма посивілі
І вляглися спати у дворі
Лебедино-сніжні заметілі.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=382685
дата надходження 05.12.2012
дата закладки 07.12.2012
А я тебе не викину з душі,
Яка б вона стражденна не була,
Лише у неба випрошу дощів,
Щоби залили той вогонь до тла.
Бо спалює до кісточок вогонь,
А ми ж були удвох, немов святі,
Цей запах обцілованих долонь,
Нагадує закохані роки.
Я вже не той і ти тепер не та,
Ще іскорки кохання у душі,
Та прошуміли зболені літа,
Ми порізно від нашої межі.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=309433
дата надходження 27.01.2012
дата закладки 16.11.2012
Я питання піднімаю,
Що цікаве для народу.
Як так сталось, що сьогодні
Продають народну воду.
Всі багатства у державі
Споконвік були народні,
А тепер напитись хочеш -
Закладай у кнайпі сподні.
А хіба із крана дурно
Ви отримаєте воду?
Якщо треба, то шануйте
І не лийте на городи.
Тож за воду і за рибу,
За суниці і грибочки…
Заробила влада гроші,
Не відро, а цілі бочки.
А бабуся біля хати,
Що вже дихає на ладан,
Мусить копійки збирати,
Щоб віддати ситим гадам.
Я прошу, шановні друзі,
Відновіть нам справедливість!
Злість кипить у наших грудях,
Поможіть, прошу на милість!!!
Пояснення:
Кнайпа – генделик – кафе – забігайлівка…
Сподні – швіньки - штани
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=279851
дата надходження 10.09.2011
дата закладки 16.11.2012
Зриваються із місць і відлетять у вирій,
Хоч не орлята, але й не орли…
Бо кожен хоче бути з них щасливий,
Хоча цього і вдома б досягли.
Та тут тюрма, тут грати, тут неволя,
Орлята линуть у блакитні небеса.
Така напевно склалася їх доля,
Хоч на очах бринить стривожена сльоза.
Важка там праця, але це нічого,
Бо платять гроші, робиш недарма.
Працюйте вдома, добивайтесь свого,
Бо в тих краях землі для Вас нема.
Бо ж тут у Вас країна, рідні люди,
Батьки, дружина і своя земля…
А час пройде Ви зможете забути,
Де Ваша Батьківщина і сім’я.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=282478
дата надходження 24.09.2011
дата закладки 16.11.2012
Настане час і відізветься доля
Піснями у гаях, колоссям в житнім полі.
І заспіває серце, долі усміхнеться,
І на цей усміх доля відізветься.
Все пригадає: радості й невдачі
Вона промовить: «Так було, юначе ».
Притупить біль, загляне правді в очі,
Її слова були завжди пророчі.
І нас візьме з собою в чисте поле,
Я їй скажу: « Ти моя рідна, доле,
Люблю тебе, люблю життя і волю,
І дякую, що маю таку долю!»
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=275376
дата надходження 16.08.2011
дата закладки 16.11.2012
Обіймає життя, килим стелить до ніг,
Подає тобі руку в якій ключик до раю.
Ти до цього спішив, трохи повз, трохи біг,
А, як жити ти дальше не знаєш.
В тебе розум, знання є родина і честь,
Ти стоїш під хрестом, де зійшлися дороги.
Якщо вправо підеш: на шляху стане смерть,
І на мить у душі виникає тривога.
А на лівій дорозі… Покинеш свій дім,
І країна заплаче від болю.
Ти живеш на землі, України ти син,
І Вона не бажає прощатись з тобою.
Я звертаюсь до Вас, дорогі земляки,
Бережіть свою честь і любіть Україну.
Та дорога в житті, що до щастя веде,
Бог послав , як дорогу єдину.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=277620
дата надходження 29.08.2011
дата закладки 16.11.2012
Візьму сокиру і піду рубати дрова,
Складу в хліві, бо дощ йде на дворі.
Сьогодні зіпсувалася погода
І у посадці стихли солов’ї.
І тато покладе поліно в плИту,
Байдуже, що на дворі сипле дощ.
Каструля на плиті ще не долита,
Матуся готувати буде борщ.
І щастя більшого мені в житті не треба -
Тепла в родині, щоб жили батьки.
Зеленої землі і голубого неба,
Хоч збігли вже давно мої роки…
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=277593
дата надходження 29.08.2011
дата закладки 16.11.2012
Коні біжать, збиваючи копита,
Підкови загубивши на землі,
Через зелене, ледь зійшовше жито,
Летять не залишаючи слідів.
Бігом до річки, де вода, як криця,
Де пахне лепеха і очерет,
Яка краса, не можу надивиться,
На красенів бігучий силует.
Як пишна грива, мов туман синенький,
Летить на спину білого коня,
А вітер наче грається легенько,
Його до річки швидше підганя.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=363470
дата надходження 11.09.2012
дата закладки 13.09.2012
Сходить сонце, хмарки багряні,
Перші промені світять в лице,
Прокидайся, вже час, коханий,
Ранок радість нам двом несе.
Прокидайся, бо стигне кава,
Молочко тихо хлепче кіт,
Глянь на світ, який він яскравий,
Як п’янить яблуневий цвіт.
Подивися на рясні роси
І для вітру відкрий вікно,
Хай він радість у дім проносить,
Як тепло нам несе вино.
І багрянець ясного сонця,
Промінцями освятить дім,
Подих дня досягне віконця,
Принесе зранку радість всім.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=314413
дата надходження 16.02.2012
дата закладки 20.02.2012
Бувають рими, наче кораблі,
Дрейфуючі у штилі затяжному,
Злиденні рими й рими-королі,
Гіпотези, концепти й аксіоми…
Бувають рими, наче серпантин,
Підкручені, бундючні, урочисті.
Подекуди, не згірші гільйотин –
Відтяли зайве і зостались чисті.
Бувають рими жваві і верткі –
Впіймав її, за мить уже пощезла.
Прямолінійні, інколи жорсткі,
Жагучі рими і до дна промерзлі…
Бувають рими, мов Сізіфів труд –
Безплідні, нескінченні і невдячні.
Одна тебе обличчям кине в бруд,
Вінець вдягне інакша необачно.
Бувають рими… сотні тисяч рим!
А часу обмаль всіх їх приручити…
Примхливі прими піддаються тим,
Хто присягнувся правдою творити.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=310435
дата надходження 31.01.2012
дата закладки 31.01.2012
Коли ти слабнеш духом,
Господь на допомогу поспішить.
Коли впадеш, подасть він руку.
Коли заплачеш, звеселить.
Коли заблукаєш, шлях твій осінить.
Коли попросиш, не відмовить.
Коли ти молишся, радіє.
Коли ти змерзнеш, він зігріє.
Коли в тебе сумнів, він розвіє.
Це все діла його, це наш Господь.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=280873
дата надходження 16.09.2011
дата закладки 28.09.2011
Музика Віктора Оха.
А мамина весна була квітуча,
Буяла цвітом,солодко-п'янким,
Струмками дріботіла десь по кручах,
Губила в травах ніжні пелюстки!
А мамина весна любила гори-
Той храм зелений сосен і модрин,
Де потічок,студений і прозорий,
Несеться стрімко хвилями згори.
Знайомими стежками бігла боса
І день над нею піснею дзвенів!
А мамина весна гойдала роси,
Вплітала квіти в кучері дрібні.
І між квіток мережилось колосся,
Немов на щастя вічний оберіг!..
Та якось увійшла до мами осінь
І листопад їй кинула до ніг...
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=274946
дата надходження 13.08.2011
дата закладки 08.09.2011
Мій художник і мій чародійник,
Ти малюєш для мене цей світ.
Мій поет, композитор і мрійник,
Найдорожчий, так серце велить.
Моя усмішка тільки для тебе,
Я заповню собою твій світ.
У житті не завжди так як треба,
Та стрімкий нас нестиме політ.
Зблизить нас він, на нього чекаю,
По казковій стежині прийду.
Як чарівно симфонія грає,
В загадковім осіннім саду.
Сипле осінь під ноги нам листя,
Мочить дощ, я від нього тремчу.
Почуття зігріватимуть чисті,
Я на бажану зустріч лечу.
Ти зігрієш у теплих обіймах,
Нашепочиш мелодію слів.
Оживу у осінніх я квітах,
І лунатиме пісня вітрів.
Нехай пісню почують ту люди,
То співає коханням осінь.
Зігрівати усіх воно буде,
Про кохання вітри голосять...
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=279285
дата надходження 08.09.2011
дата закладки 08.09.2011
Серпень струшував ранок зі стебел
І сухий зачепив завиток.
Я приїхала в гості до тебе,
Ось верба і той самий місток.
Вербо, сестронько! Начебто сниться...
Пригадались роки молоді...
Мовчазна, величава вербиця
Коси мочить в зеленій воді.
Стовбур скривлений часом зухвало,
Лишаями покрились гілки...
Тепле літо твоє відспівало,
І загублений усміх п'янкий.
Задивилась у воду... Журлива...
Наче спомин шукаєш на дні...
Молодою була ти красива,
Чи то тільки здавалось мені?
16.08.2011
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=275534
дата надходження 17.08.2011
дата закладки 18.08.2011
Телебачення в країні
В кожній дивляться родині.
Фільми, де крадуть, вбивають,
Там, де вироки читають.
Фільми в нас американські,
Де п’ють віски і шампанське,
А в російських п’ють горілку,
Огірки кладуть в тарілку.
Життя ніби бойовик,
Наш мужик до нього звик
І бере із фільмів все,
Що картина нам несе.
Ну, а інші передачі,
Де показують апачів,
Ми забули вже давно,
Справжнє це було кіно.
Вже не бачим «Висоти»,
«Вертикалі» - красоти,
Де пісні звучали щирі,
Ми були тоді щасливі.
А тепер програми далі
І без змісту, без моралі…
На екрані «Наша раша» -
Вона ваша , а не наша…
І чого навчити може…
Захисти й спаси нас Боже!
Не гоніть реклами план,
Хай добром цвіте екран!!!
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=268682
дата надходження 05.07.2011
дата закладки 05.07.2011
Знову в небі клубочаться хмари,
Закриваючи сонцю дорогу,
І малюють картини - примари,
Що в душі викликають тривогу.
Ці малюнки на синьому фоні,
Однакових немає – зникають.
Сірий колір змінивсь на бузковий,
Потім інші його поміняють.
Я лежу на пахучому сіні,
Розглядаю на небі картини,
Як художник невидимим пензлем
Творить нові казки щохвилини.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=268633
дата надходження 05.07.2011
дата закладки 05.07.2011