З тобою?.. відлетіла... відлетіла...
У прірву, що сховали дзеркала.
Зламав крило, а потім тії крила,
Згубила десь, знайти вже не змогла...
Я не з тобою, але поряд наче,
Дивись, як амальгама мерехтить,
Насправді, то душа так гірко плаче,
Бо вже не сила, прикрощі терпіть.
А тут у прірві як? Та, ніби вдома...
Лиш точка зору - звідти та сюди.
Без крил, у темряві, здолала втома,
Стомила спрага, ні ковтка води.
Десь, чую, падають дощі потоком,
Але на стінах, краплями слюди,
Зловісним блиском жадібного кроку, -
Пуста порода срібної руди.
Торкнусь руками, пилом обсипає,
Старі зотліли з часом дзеркала.
Летіть втомилась, та не видно краю,
В руці - пір`їна від мого крила...
07.02.2015.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=557880
дата надходження 07.02.2015
дата закладки 11.04.2015
розплескавсь океан по долонях
повтікав по всіх ламаних і прямих
борозни поробив
повгризався під нігті
-куди течеш?
куди тікаєш?
якому молишся тілу?
чи до серця, чи від?
-поспитайся у старця
на плечах твоїх
з осілою
синьою сірістю сивини
-океане
що ти шепочеш?
кого осушив?
від кого вилився мені у руки?
з чиїх очей тебе продошило?
-хтось виплакав
ридмом висипав
пазлами мене
повикроював тобі за одіж
-океане
кому ті кити твої?
кому пасма пінясті
повплутувались у голову
кого ти вкрасив камінцями?
кому повиковтував безоднв
-тому хто вкрав у тебе
з-під ніг
траву
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=570130
дата надходження 28.03.2015
дата закладки 28.03.2015
Я скучила. Господи, милий, скучаю
І ще хоча б раз подивитись тобі в очі
Піду на кухню й заварю дві чашечки чаю
Можеш приходити. Але ж ні.. ти не хочеш.
Це хоча б раз доторкнутись до теплих долонь
І на прощання, в останнє тебе обійняти
Та куди вже тобі, дівча. Охолонь
Мабуть ти його просто сьогодні не варта.
Я скучила за сміхом тим щирим твоїм
Заразним, як грип, що до мене сьогодні прийшов
Температура піднялась від спогадів як був моїм
Я самотня сиджу. Ти мене не шукав. Не знайшов.
Ще хоча б раз почути твій голос на вушко
Ніжно шепоче "хороша-хороша моя"
Я за цю мить віддала б усе. Відчайдушна?
Спогади хоч в мені і болять - тану я.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=341512
дата надходження 03.06.2012
дата закладки 26.03.2015
Не змовкають думки...Де-не-де лиш пульсує годинник.
Ніч розкидала зорі, мов бісер на темному тлі.
І на ньому мені, наче тінь днів чомусь невловимих, -
Із минулих років у безодню пливуть кораблі...
Білим шляхом пройдусь вказівним, не моргнувши і оком.
Кажуть, зветься "чумацьким", а я би сказала - "людським".
На дорозі небесній безсонних ночей так нівроку,
Так немало життя за солодким вином і гірким.
Найбагатше у світі - то небо скорботної ночі:
Там обличчя без масок, молитви без пафосу слів,
І пливуть безупинно у тиші прозоро-урочій
В світлу гавань до краю мільярди таких кораблів...
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=438957
дата надходження 23.07.2013
дата закладки 26.03.2015
Ти забудеш про нас - прощавай
ти забудеш про все - все облиш
Досить сипати сіль у чай
Ти вже більше мені не болиш.
Просто йди і двері закрий
Просто йди й більш мене не чіпай
Наче камінь я стану твердий
Вже нічого нам більше не жаль.
Давай викинемо нас із життя
Давай викинемо життя із нас
Нам немає назад вороття
Ми обоє сказали: "Пас!"
Ти забудеш про нас - прощавай
Просто йди і двері закрий
Візьми й викинь нас із життя
Я ніколи не буду вже твій.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=568666
дата надходження 23.03.2015
дата закладки 23.03.2015
Востаннє я бачив свою кохану
Чотири роки тому
На площі одного з північних міст.
В 17 років кохаєш востаннє -
Це знає кожен, хто пише вірші.
Щоразу, пройшовши усі перепони
(чим більше - тим краще),
Вибігши з дому, взявши грошей на потяг,
Вимкнувши телефон, що гудить від батьківських дзвінків,
У чистому полі влітку,
Під теплими ковдрами взимку,
Закутавшись шалом її волосся,
Ти відчуваєш таке...незрівнянне щастя,
про яке мовчать методичка із філософії,
Дмітрій Нагієв та Опра Вінфрі.
Дихай цим жаром, цим тілом і пилом,
Будь ненаситним, красивим і цілим.
Для міста мостів, парапетів і площ
Кохання нагадує дощ.
Востаннє я бачив свою кохану
Чотири роки тому
На площі одного з північних міст.
Із того часу багато тепла
Я роздавав задешево, задарма.
Обійми - наркотики забуття,
Що вивітрюється на ранок.
Ми сліпо блукаємо в пошуку нових доз,
Мов безпритульні пси у лютневу ніч.
Шукаємо на квартирниках, вписках,
на роздоріжжях та узбережжях,
На фестивалях, плацкартних полицях
та у нічному Львові.
І все, що можна сказати
наступного ранку - це дякую.
Дякую теплому тілу твоєму,
Тим почуттям, що сьогодні взаємні,
Всім непромовленим тихим словам,
Дякую вам.
Востаннє я бачив свою кохану
Чотири...вже більше років тому.
З тих пір ми закінчили універи,
Більше нічого про неї не чув.
Можливо, вона вже знайшла чоловіка,
Готує йому вечері, чекає від нього дітей,
І пісня її не звучить так тужливо, як ця.
Можливо, все зовсім по-іншому,
але ху кейрс?
Сліди почуттів замітає хурделиця часу
і ти опиняєшся серед нескінченно білого
аркушу пам'яті.
Якщо у 17 кохаєш востаннє,
то після - вже навпаки, як уперше,
втім, із повнотою відповідальності за того,
кого приручив.
І хай ти не віриш у вищий задум
І хай почуття вважаєш за ваду,
У мирі, коханні чи боротьбі
Головне - не зраджувати собі.
23.01.15
(с) О.Ткачинський
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=555470
дата надходження 28.01.2015
дата закладки 28.01.2015
Не пишите стихов любимым,
О любви говорите в прозе.
Строфы счастьем невыразимы,
Строфы слишком горды и грозны.
Прячьте в сердце того, кто вам дорог,
С кем вы трепетны и взаимны.
Стих приходит как боль и холод,
И калош не снимает в гостиной.
Но не внемлет Господь и пророки
Нежеланью ждать рифм у камина,
И поэты, увы, одиноки…
Не пишите стихов любимым!
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=446121
дата надходження 29.08.2013
дата закладки 24.09.2014
Дідусь пішов. Його нема́.
Лишились думи, і слова.
Зостався біль на серці, туга,
За ним страждати, завжди буду.
З дитинства був до мене добрий,
Любив, постійно помагав.
Я точно знав, що за потреби,
Життя б своє мені віддав.
Коли хотів, у ві́йни грались.
Усе робив, як попрошу.
В душі його, не було злості.
І в пам’яті, не відпущу.
Ти мій діду́лька, дід мій рідний.
Чому ж так сталося, скажи.
Здоровий був,веселий,свіжий
Недуги ж, не було на видноті.
Настав посутенілий, печалі повний день,
Життя твоє, тут в мить призупинилось.
Нестерпно важко, смерті опирався
Охляле серце, до сконання билось.
Тепер ти ангелом з небес,
Спускаєшся, і нас оберігаєш,
Можливо плоть твою, земля взяла,
Та вічною душа є, знаєш.
Коли захочеш поміч свою дати,
Щоб важкості не було анітрохи,
То образ свій, не будеш підмічати
Навідаєш мене, в усяку хвильку дня і ночі.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=484440
дата надходження 09.03.2014
дата закладки 06.04.2014
Хлопчику юний
за сірим пробитим щитом,
що є у тебе зі зброї -
крім віри у Бога?
Лиш оберіг молитовний
над теплим чолом
і материнська любов,
і душевна тривога?
Поки тебе під прицілом
тримають бійці,
рвуться гранати
і кров багряніє невинна,
вервицю мама стискає
у теплій руці
і засинає щоночі
з думками про сина.
Молиться Богу,
щоб рідну кровинку беріг,
тільки б живим повернувся
до отчого дому!..
Поки чекають дітей
із війни матері,
ми сильні духом
і нас не зламати нікому.
Поки на варті свободи
такі, як і ти,
ладні померти
в нерівному лютому герці,
буде міцніти народ
і думками рости!
Хлопчику юний
з кривавою раною в серці...
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=490537
дата надходження 05.04.2014
дата закладки 06.04.2014
Я люблю твої сльози-
Дитя райдужних снів…
Твоє волосся...твої коси,
Тепло і ніжність твоїх слів!
Я люблю щирість у тобі-
щирість і безмежність неба,
я хотів би краплю твоїх небес залишити собі,
Але ні: будь щаслива,а більше не треба…
Просто я не можу відмовитись від тебе,
Просто не здатен тебе забути….
Я багато віддав би за те, щоб була біля мене,
I щоб я зміг тебе відчути....
7 жовтня 2010
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=214872
дата надходження 07.10.2010
дата закладки 01.03.2014
Під тихий стук коліс
записані секрети,
у сірих стінах хостелів
залишені думки.
А я кричу: Постій!
Чекай! Ну де, ти, де ти...
Я пішки й босоніж
з тобою залюбки.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=460994
дата надходження 17.11.2013
дата закладки 17.11.2013
Де рветься нитка - хтось один згоряє.
Тоді на рани - інший сипле сіль.
Любов жорстока... Іноді вбиває.
Вбиває все... і залишає біль.
Де рветься нитка - значить було тонко.
Значить не варто вузлики в"язати.
Не мають сенсу зламані стосунки.
Смертельнохворе - вже не врятувати.
Де рветься нитка - плакати не треба,
Щоб не пекло пораненій душі.
Де рветься нитка - потай рветься небо.
Де рветься небо - пишуться вірші.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=305606
дата надходження 10.01.2012
дата закладки 31.10.2013