На березі ріки,де міст скрипить снігами,
Сиділа тінь, по вуха у воді.
Її печаль давалася взнаки її слідами
По мокрому піску і річковому дні.
Ходила безповітрянно по травам,
І колотила мул своїм чолом.
І небеса від сліз її ста грамів
Сп'яніли і побились між собов.
Мовчала тінь. Без остраху, без решти
Тинялася вона водою взад-вперед.
Коли, коли нарешті забереш ти
її додому -грітись в теплий плед,
І всю її, - немертву й неживу,
Коли ти помережиш пелюстками?
І силоміць заміниш дим на кропиву
Своїх же уст і ніжності вінками
Не нагородиш… лиш її одну,
Достойну сотень слів єдиного мовчання...
Цю тінь свою ти промайнув всліпу
Там, на мості… і шкода, що в останнє.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=287108
дата надходження 18.10.2011
дата закладки 21.10.2011
Ломаем струны. Рвется пустота,
Теряя крылья в вечности признаний.
Помимо боли, здесь живет душа
Невинная, не ждущая касаний.
Сверяясь с болью время берегу.
Злясь на свободу, пью горячий кофе.
Мне наплевать, что душу стерегут.
Ведь украдут на первом повороте.
Глаза холодные и в них таится боль.
Пускай ты улетишь, но ты вернешься.
Всегда ведь возвращался как огонь,
С того Плутона, на котором остаешься.
Мои мечты как сладость светских встреч.
Глупы, пусты, безвольны и ужасны.
И, может быть, игра не стоит свеч.
И, может быть, шаги опять напрасны.
Но солнца луч над кромкою листвы,
Скользит, и нет горячей веры боле...
Мы на пределе чувств, у пустоты.
И мы опять, опять хотим на волю
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=278355
дата надходження 02.09.2011
дата закладки 02.09.2011
Мне нечего сказать тебе,
А может просто во сне
У меня нету рта и теперь
Я проснусь, а ты где-то извне
Космоса шлёшь мне привет.
А я сижу. И мне нечего сказать тебе
В ответ
Повишу над пропастью твоих глаз,
Где потом разразиться лавой вулкан.
Это странная ситуация. Это слабость. Это капкан.
А целоваться - это пройденный этап,
Лучше - касаться без рук.
Круче - сливаться орхидеями чакр.
Сильнее - быть самыми смертными Богами во Вселенной.
Но это лишь слова врунишки отменной.
Такой как и ты.
Нам просто хочется быть выше Высоты.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=278052
дата надходження 01.09.2011
дата закладки 02.09.2011
Он сказал о своей любви,
Как о чем-то совсем привычном,
Отворил эту дверь? Затвори.
Теперь можно быть мило-беспечным.
Улыбаться и рожи кривить,
И на правду отбрасывать тени.
Разве можно любовь не ценить?
И любя - можно ль в Бога не верить?
Он сказал о своей любви,
Будто капля упала на крышу.
Подожди, дорогой, подожди,
Может вдруг о моей услышишь.
...
Все миры на пасьянс разложив,
Все дороги измяв каблуками,
Мы же вместе проснёмся, скажи?
Или молча коснись губ губами...
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=274912
дата надходження 13.08.2011
дата закладки 28.08.2011
Немає їй досить шляхів, і долі такої немає,
Не знає таких поміх, обожнює те, що має.
Ніколи не скаржить життя, трейд-марки вона зберігає.
Ти найсильніша з усіх - дівча, що нічого не знає.
Немає для неї тортур, бо пекло сама перейде,
На м'якості клавіатур вона спокій не віднайде.
О, хто ж ти така? І чому в тобі грає Sade?
О, дівчино-квітко, яка вже готова на все!
Жінка-заплатка, жінка-корсет.
Жінка-розплата. Жінка-кастет.
Сріблиться злото старих кастаньєт
Від диму років й запашних сигарет.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=266012
дата надходження 20.06.2011
дата закладки 20.06.2011